Урок з правознавства "Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування."

Урок №21              9 клас право                      Дата_____

Тема. Практичне заняття. Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування 

Мета: ознайомити учнів з шляхами влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, пояснити різницю між ними; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати правові ситуації, висловлювати власну думку; виховувати сімейні цінності. 

Обладнання: підручник «Основи правознавства» для 9-го класу (О. Д. Наровлянський), мультимедійна презентація, пректор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок

Форма уроку: практичне заняття.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. Робота з епіграфом уроку.

Сім'я - це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро. 
(В. Сухомлинський)

Як ви розумієте ці слова? Чи у кожної дитини є така можливість? Чому?

2. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1. Правовий диктант.

1. Особи, які спільно проживають, ведуть спільний побут, мають взаємні права та обов’язки – це _____________(сім'я).
2. Сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану – це _______________. (шлюб)
3. Кожна особа має право на повагу до свого __________(сімейного життя)
4. Шлюбний вік в Україні встановлено з _________ (18 років)
5. У випадках, передбачених законом, суд може надати право на шлюб особі, не молодшій ________ (16 років)
6. В інтересах самого подружжя, обов’язковою є ________ (державна реєстрація)
7. Права і обов’язки подружжя є ________ (взаємними)
8. Майно, набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є _____ (спільною власністю)
9. Найважливіша функція сім'ї - _____________ (продовження роду)
10.                      З якого віку дитина самостійно визначає, з ким із батьків їй проживати?   (з 14 років)
11.                      Кошти на утримання дітей, або непрацездатних батьків – це (аліменти)
12.                      Права і обов’язки батьків, щодо своїх дітей та їхнього виховання є _______ (рівними)

2. Взаємоперевірка.
3. Аналіз правових ситуацій.

1. Іванов подав до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу з Петровою. Че­рез декілька днів до РАЦСу прийшла Козлова та попросила не реєструва­ти шлюб Іванова, оскільки вона та Іванов проживають уже декілька років разом; всі сусіди, знайомі вважають їх чоловіком та дружиною, хоча їх шлюб не зареєстрований. Дайте правовий аналіз ситуації. Чи зміниться Ваше рішення, якщо виявиться, що у Іванова та Козлової є спільна дитина?

Ці правовідносини відносяться до сімейного права, і основним НПА, що врегульовує ці відносини, є Сімейний кодекс України. Шлюб — сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у держав­них органах реєстрації актів цивільного стану. Прохання Козлової не реєструвати шлюб Іванова з Петровою є не­правомірним, тому що Козлова з Івановим не перебували в зареєстрова­ному шлюбі, адже СКУ передбачив таку ситуацію у статті «Одношлюб­ність», що свідчить, що чоловік (жінка) не може перебувати у декількох зареєстрованих шлюбах. А якщо шлюб Козлової та Іванова не був зареєст­рованим, то прохання Козлової є неправомірним.

2. У січні 2016 року Олександр і Марина подали заяву про припинення шлюбу. Постало питання про поділ майна. До реєстрації шлюбу Олександр був власником автомобіля (вартість на момент шлюбу – 800 000 грн) і дачі в с. Нових Петрівцях (вартість – 1 000 000 грн). Марина до реєстрацію шлюбу мала квартиру (вартість – майже 6 400 000 грн). За час перебування в шлюбі подружжя придбало меблі загально. Вартістю 75 000 грн, одяг для Олександра на 24 000 грн і для Ганни на 25 000 грн (зокрема, норкова шуба за 15 000 грн), а також скрипку для Ганни, яка професійно займається музикою, на суму 170 000 грн. крім того, Ганна отримала премію 25 000 грн на музичному конкурсі. Як має бути поділено майно?

Майно, яке належало особі до реєстрації шлюб, належить тільки їй, тож поділу при розлученні не підлягає. Одяг належить до особистих речей і також не ділиться при розлученні. Премія, яку отримала Ганна належить їй. Поділу підлягають меблі та дорогоцінна скрипка. Їх вартість потрібно сплюсувати та поділити навпіл між подружжям.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальними джерелами.

• Розгляньте зображення.

• Що об’єднує цих героїв? (Вони залишились без батьківського піклування)
• Як склалася їхня доля?
• Сьогодні ми дізнаємося з вами, як складається доля дітей, що залишилися без батьківського піклування, у реальному житті. І в кінці уроку ще раз повернемося до цих героїв, щоб проаналізувати їх ситуації з правової точки зору.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Нажаль не всі діти у світі виховуються у сім'ї. У Конвенції про права дитини визначено, що дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, або в найвищих її інтересах не може бути залишена в такому оточенні, має право на особистий захист і допомогу з боку держави. Україна як держава, що підписала цю Конвенцію, бере на себе зобов’язання щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштуванням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є:

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Установлення опіки та піклування — це влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України (переважно їхніх родичів) із метою забезпечення виховання, освіти, розвитку й захисту прав та інтересів таких дітей.

Передача до прийомної сім’ї — це добровільне прийняття за плату сім’єю або окремою особою, яка не перебуває у шлюбі, із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від одного до чотирьох дітей на виховання та для спільного проживання.

Патронат над дітьми — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин

2. Робота з правовими документами. (с.140-141 підручника)

• Уважно прочитайте витяги із Сімейного кодексу України підручника та ті, що розміщені у вас на партах. Та дайте відповіді на запитання.

Стаття 208. Особа, яка може бути усиновленою

1. Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).

2. У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.

• Який орган приймає рішення про усиновлення? (суд)
• Кого можуть усиновити?
• Які вимоги висуваються до осіб, що хочуть усиновити дитину?
• Скільки дітей може усиновити подружжя?
• На який термін відбувається усиновлення?
• Який орган, вирішу справи  в питаннях опіки та піклування?
• Яка особа може бути опікуном або піклувальником дитини?
• Що таке патронат?

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з таблицею (с. 139 підручника)

• На основі отриманих знань, заповніть у робочому зошиті таблицю.

2. Аналіз правових ситуацій (с. 139 – 140 підручника).

1. Після смерті батьків унаслідок автокатастрофи їхній 5-річний син і 7-річна донька були направлені до дитячого будинку. Через два роки з проханням усиновити дітей звернулися громадяни України, подружжя П. (чоловікові — 28 років, жінці — 27 років), і громадянка Польщі О. (22 роки).

(Згідно статті 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем дитини може бути подружжя, тому задовольнять прохання  подружжя П.)

2. У 9-річного С., ще коли йому було три роки, померла мати, а батько за скоєння неумисного злочину (керуючи автомобілем, він, унаслідок порушення Правил дорожнього руху, збив пішохода) був засуджений на три роки позбавлення волі, є старший брат, якому 17 років, і бабуся, якій 73 роки. Голова сільради наполягає на відправленні хлопця до дитячого будинку, однак бабуся заперечує.

(Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, бабуся може бути призначена опікуном хлопчика. А після досягнення повноліття, опікуном дитини може бути його брат)

3. Батько Г. помер, коли йому було 8 років, а за чотири роки його матір позбавили батьківських прав — хлопець залишився без батьківської опіки. Постало питання про його подальшу долю. Заяву про всиновлення подав 20-річний брат батька, однак бабуся категорично проти, уважаючи, що він надто молодий і не здатний виховати дитину.

(Згідно статті 211 Сімейного кодексу України п.1, опікуном дитини може бути повнолітня дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року)

4. Подружжя жителів м. Полтави — 32-річний Н. та 29-річна Л., у яких є двоє 10-річних синів-близнюків, — вирішило допомогти 8-річній дитині-сироті, з якою вони познайомилися на одному з благодійних вечорів. Однак вони не можуть визначитися, який спосіб улаштування дитини найприйнятніший для них. Висловте свою думку. Що ви їм порадите?

6. Підсумок уроку.

1. Аналіз правових ситуацій.

• Проаналізуйте життєві ситуації героїв, використовуючи отримані на уроці знання.

7. Домашнє завдання.

1. Повторити § 17, 18