Тема.  Заповідник зони мішаних лісів. Поліський заповідник. Рослини заповідника. Рослини  Червоної книги України.

 

 

Мета.  Навчальна. Ознайомити учнів із завданнями уроків курсу «Заповідники України». Дати початкові поняття про існуючі Державні заповідники України, біосферні заповідники та національні природні парки. Ознайомити з особливостями Поліського заповідника, його географічним положенням, особливостями його виникнення; його рослинним і тваринним світом. Ознайомитись з Червоною книгою України. Розширити знання про рослини і тварини заповідника, які занесені до Червоної книги України.

 Розвивальна. Розвивати вміння аналізувати, співставляти, робити відповідні висновки, формувати науковий світогляд.

 Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, почуття прекрасного, естетичні смаки.

 

Обладнання.  Карта природних зон, заповідників та національних парків України, фізична карта України, альбом «Рослини і тварини Червоної книги України», ілюстрований матеріал з зображенням Поліського заповідника,   універсальний тлумачний словник.

 

Хід уроку

 

І.  Організація класу.

 Дзвоник всім нам дав наказ: до роботи швидше в клас.

Біля парти станем чемно – хай мене час не даремно.

Будемо уважні і старанні всі, сядемо рівненько на місця свої.

Вправа «Очікування»

- А що ви очікуєте від уроку?

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

1. Ознайомлення із змістом курсу «Заповідники України».

Учитель повідомляє, що в четвертому класі учні почнуть вивчати курс «Заповідники України». На уроках будуть знайомитися з існуючими природними заповідниками України. Розширюватимуть знання про рослинний і тваринний світ заповідників. Вчитимуться працювати з картою. Розкриватимуть залежність між неживою природою та живими організмами.

2.   Вступне слово вчителя.

Мабуть, кожне людина в дитинстві мріє про далекі мандри, хоче побачити мальовничі краєвиди, казкові палаци та чудернацьких тварин, про яких написано скільки цікавих книжок. Хтось, докладаючи великих зусиль, здійснює це своє дитяче бажання. Для когось, як це не прикро, воно назавжди лишається мрією. А чи багато хто замислювався про те, що країна, у якій ми з вами народилися та живемо, теж є для когось казковою та привабливою? Що іноді варто проїхати лише декілька годин автобусом, а потім ще трішечки помандрувати пішки,  щоб побачити чудові ландшафти, яких немає більше ніде в світі, або унікальні культурні та історичні пам’ятки. Адже є й у нас непролазні лісові хащі, неосяжні степи, стрімкі скелі, давні кургани та казкові палаци. А такий звичайний на березі наших водойм птах, як рибалочка, не поступається яскравістю забарвлення найекзотичнішим папугам.

Кожен народ покоління до покоління передає свій суспільний та соціальний досвід, як спадок старшого покоління молодшому. Ми будемо здійснювати захоплюючі подорожі нашою країною сторінками книжок і насправді, побувавши на території заповідника.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку.

1. Робота з картою природних зон, заповідників та національних парків України та фізичною картою України.

2. Місце знаходження   Поліського заповідника.

3. Сьогодні ми будемо мандрувати зоною мішаних лісів, ознайомимось з Поліським заповідником, його географічним положенням, рослинним світом і рослинами, які занесені до Червоної книги України.

IV.  Сприйняття та усвідомлення знань.

1. Повідомлення вчителя. Унікальна природа України.

Наша Батьківщина – Україна – одна з найбільших держав Європи. Вона має чудові природні умови: найродючіші на планеті землі, величні ліси, безмежні степові простори, мальовничі гори, теплі моря, різноманітні корисні копалини. Клімат України – рівний і лагідний. Тут сильні морози або спека, великі повені чи посухи.

Природна флора України налічує близько 30 тисяч видів рослин, а фауна – понад 44 тисячі видів, які знаходяться в різних природних зонах. З метою збереження та вивчення природних комплексів держава бере їх під свою охорону.

2. Заповідна справа.

Заповідна справа – комплекс організаційних, правових, економічних і виховних заходів, спрямованих на збереження унікальних ландшафтів чи окремих природних об’єктів з природоохоронною метою. Заповідна справа бере початок з часів Київської Русі (зокрема Ярослава Мудрого), коли здійснювалися перші спроби виділення територій, в межах яких суворо регламентувалися мисливство, вирубування лісу, рибальство. Вже в 20-тих роках 20 – сторіччя мережа заповідників розширилася. Протягом 1977-90-х років площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду збільшилася і становить 1,2 млн. гектарів (близько 2 % території України).

Заповідник – це територія або архітектурна споруда, яка перебуває під охороною держави. Є природні заповідники, біосферні заповідники і природні національні парки. У нас прийнято закон України «Про природно-заповідний фонд України».

3.  Розташування,  географічне положення та особливості  Поліського заповідника.

 Зона мішаних лісів має ще одну назву – Полісся. Поліський державний заповідник розкинувся на північному заході  Житомирської області у межиріччі Уборті та Молотниці на межі Українського кристалічного щита та Прип’ятської низовини і займає територію 20 097 га. Заснований у 1968 році на базі трьох лісництв для збереження типових природних комплексів Полісся, охорони рослин і тварин, відтворення і збагачення природних багатств Поліського краю. У низинах переважають соснові, березові, дубові та осикові ліси. На галявинах визріває брусниця та черниця, квітнуть білі анемони та блакитні дзвоники, під захистом дерев зростає тіньолюбива папороть, а коли настає час визрівають смачні горіхи.  Нині Українське Полісся є частиною зони мішаних лісів Східноєвропейської рівнини і входить до Поліської провінції. До неї також входять певні території Росії та Білорусі.

4. Погода в заповіднику в різні пори року.

Поліський заповідник знаходиться у зоні мішаних лісів. Тут є чотири пори року. Весна прохолодна. Літо тепле, вологе. Влітку сонячні промені добре нагрівають землю, адже сонце високо піднімається на небосхилі. Осінь дощова. Зима сніжна, не дуже холодна, з відлигами. Завдяки такому клімату, багатою є флора і фауна заповідника.

5. Особливості окремих районів Українського Полісся.

 У межах Українського Полісся виділяють окремі райони, кожен з яких має свої особливості:

- Волинське Полісся,

- Житомирське Полісся,

- Київське Полісся,

- Чернігівське Полісся.

 6.  Шацький національний природний парк

 Знаменитий не лише своїми лісами, а й озерами «голубими очима Волині». Загальна площа водойм у Шацькому парку складає 6 170 га. Лісові масиви займають близько 35% його території. У Волинському Поліссі налічується понад 200 озер. Це озеро Світязь з його унікально-чистою і прозорою водою, озера Піщане, Пулеметське, Луки, Нобель, Люцемир, Перемут, Турське та інші. Характерною ознакою Шацьких озер є те, що вони здебільшого сполучаються між собою річкою Прип’ять, протоками і каналами.

 7. Рослини заповідника

 Леся Українка оспівала красу Полісся у своєму вірші:

Предо мною килими чудові

Натура стеле – темнії луги,

Славути красної бори соснові

І Случі рідної веселі береги.

Снується краєвидів плетениця,

Розтопленим сріблом блищать річки, -

То ж матінка-натура чарівниця

Розмотує свої стобарвнії нитки.

Переважають хвойні і широколисті ліси. У лісах рослини ростуть ярусами. Верхній ярус утворюють дерева. Середній, який називають підліском, - кущі. Нижній – трав’янисті рослини і гриби. Найбільш поширеними є дуб звичайний і сосна звичайна. У верхньому ярусі ростуть бук, граб, береза, вільха, осика, в’яз гладенький, тополя чорна, липа. Під ними у середньому ярусі ростуть чагарники барбарису, червоної журавлини, шипшини, вовчих ягід. У нижньому ярусі ростуть білі підсніжники, блакитні проліски, пухнаста сон-трава, конвалія, фіалки, квасениця. Суцільним килимом розростаються суниці, копитняк, барвінок. Землю вкривають мохи і лишайники. Полісся край грибів, ягід і лікарських рослин. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. (Пригадати правила, як потрібно поводитись у лісі).

Восени з листяних дерев і кущів опадає листя. Більшість трав’янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті. Поступово перегниваючи, вона перетворюється на поживні речовини для рослин.

 8. Рослини з Червоної книги України.

 Червона книга… Ідея її створення належить відомому англійському зоологу Пітеру Скотту. Червона книга – це зібрання фактів про унікальних представників флори і фауни, над якими нависла загроза зникнення.

За останні роки в Україні вирубано багато лісів, осушено боліт. Це сприяє мілінню, а у спеку – пересиханню водойм, а також зникненню окремих видів рослинного і тваринного світу. Перед людством виникло питання, як запобігти збереженню зникаючих видів рослин і тварин. У зв’язку з цим у 1949 році була створена Міжнародна Червона книга, а в 1980 році було видано Червону книгу України. Рослини і тварини, які занесені до Червоної книги охороняються законом.

Рослини Поліського заповідника, які занесені до Червоної книги України: білі підсніжники, ряст, проліски, сон-трава, рододендрон жовтий, ліана-плющ.

9. Фізкультхвилинка.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

1. Кросворд.

1. У давнину з цього дерева виготовляли іграшки, скрині, шкатулки, бочки для меду. З кори робили кошики, мотузки, личаки.

2. Гарне корисне дерево. Має тремтяче листя, червоняста плівка під корою. Дерево горить, але тепла не дає.

3. Листя цього дерева глушить вуличний шум, очищає запилене міське повітря, успішно виконує роль громовідводу.

4. Це хвойне дерево. На Новорічні свята воно присутнє майже в кожній оселі.

5. Це дерево зростає лише в Карпатах. Належить до родини соснових. Єдиний представник нашої флори з класу хвойних, що скидає на зиму листки.

6. Це єдине дерево серед усього рослинного світу, що має білу кору.

 

1
2
3
4
5
6

 

2.  Цікавинки рослинного світу.

У нашій області найстарішим вважається дуб, що росте в Ізяславському районі. Його вік – понад 500 років.

Найвище в Україні дерево модрина, заввишки 54 м – росте в м. Рахові.

Найстаріше дерево в Україні росте в Рівненській області. Це 1300 річний дуб.

3. На карті природних зон України визначити, яка завдовжки і завширшки територія Поліського заповідника.

4. Підсумкова бесіда.

- Для чого створюються заповідники?

- Де знаходиться Поліський заповідник?

- Які рослини ростуть на території Поліського заповідника?

- Що таке Червона книга України?

- Які рослини Поліського заповідника занесені до Червоної книги України?

 

VІ.  Підсумок уроку.

Людина стала сильнішою, вона намагається підкорити природу для своїх потреб, але потрібно пам’ятати, що природа не може врятувати тих, хто думає лише про себе, про задоволення своїх власних інтересів і потреб будь-якою ціною. Людина може жити тільки як невід’ємна частина природи, дбаючи про збереження життя на Землі. Тільки таким чином можна дбати про себе й кожного мешканця планети.

Вірш «Спасибі людям, що зростили ліс»

Спасибі людям, що зростили ліс:

За всі дуби, ялини в пишнім гіллі

І за красу отих зелених кіс,

В яких стоять гнучкі березки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

Що є фіалка й пролісок на світі,

Як у маю конвалія цвіте,

Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,

Була б вона подібна до пустелі,

А ліс накличе хмару на поля –

Дощі проллються весняні, веселі…

 Інформація для вчителя.

 Червона книга – це книга, яка постійно нагадує людству про небезпеку, що нависла над рослинним та тваринним світом.

 Червона книга – це велика книга червоного кольору, і цей колір попереджує кожного з нас: «Зробіть що-небудь! Врятуйте!»

 До Червоної книги заносять ті види тварин, що зникають, і для врятування яких треба вжити термінових заходів. До Червоної книги внесені також тварини, які взагалі зустрічаються дуже рідко і потребують суворої охорони, а також тварини, кількість яких скорочується. Є у книзі й ті види тварин, яких було дуже мало, але завдяки вжитим заходам тепер вони врятовані. Окремий розділ книги присвячено чинникам, внаслідок яких зникають деякі види флори та фауни, а також діям, які допоможуть у збереженні видів рослин та тварин.

 Червона книга України – це список рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин на території України, які потребують особливої охорони. Заснована вона у 1976 році, вперше видана у 1980 році.