Тема уроку: Фашизм.  Предмет: Всесвітня історія, 10 клас

 О.В. Гісем, О.О. Мартинюк.Всесвітня історія (профільний рівень): підручник видавництво «Ранок», 2018. -  240 с.

Мета: визначати та порівнювати основні тенденції розповсюдження фашизму у другій половині ХХ ст., описувати світові глобальні процеси, причини їх появи та наслідки; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, висловлювати власну точку зору, критично мислити, виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вправа «Сторінка в Інстаграм розповідає»  Перегляд відео про проект. Об’єднати здобувачів освіти  у малі групи. Прочитати сторінки  щоденника єврейської дівчинки часів окупації. Обговорити його та надати відповідь на запитання.

Запитання.

1. Які думки виникли у Вас після прочитаної сторінки сторіз Єви?
2. Як би Ви почувались в такій ситуації?
3. Описані події могли відбуватись у якій країні, та коли?  А зараз це можливо?

Осучаснений контент, обговорення дає можливість висвітлити історичне тло нацизму у Європи 40рр ХХ ст., створити ситуацію «занурення у час». Вправа емоційно важка, врахувати психо-соматичні особливості найбільш вразливих дітей.

Фашизм (лат. пучок, в’язка, об’єднання) – антиліберальний, антидемократичний, антикомуністичний світогляд, рух та державний лад, що існував в Італії між світовими війнами і ставив за мету відродження та зміцнення італійської нації  тоталітарними засобами.

Фашизм – ідеологія, політичний режим, які за своєю соціальною основою, цілями та засобами подібні до італійського фашизму.

Риси фашизму:

• Ідейне гасло – єдність нації, що засновано на спільності крові, раси, гарантом виступає фашистська держава;
• Фюрерство, культ вождя, елітизм;
• Проголошення етнічної та расової винятковості своєї нації;
• Політика шовінізму, расизму, геноциду та етноциду;
• Мілітаризм, використання насильницьких методів для завоювання влади та досягнення програмної мети;
• Правовий нігілізм, анти парламентаризм, обмеження демократичних свобод;
• Зрощування фашистської партії з державним апаратом, заборона інших політичних об’єднань.

Націонал-соціалізм (нацизм) – назва німецького фашизму, що походить від назви Націонал-соціалістичної робітничої партії, створеної у 1919 р.

Особливості  ідеології: 

Ідеї Й.Фіхте та  Г.Гегеля «про розквіт німецької ери в історії».

-закликати до відродження «чистої арійської раси», поширення міфу про загрозу соціалістичного устрою,  влади єврейської та радянської;

- нетерпимість до  ідеології та практики комунізму, лібералізму.

«Війна всіх з усіма» в суспільстві сприяє виживанню кращих і сильніших, біологічно повноцінних індивідів, які утво­рюють провідні верстви суспільства.

Расистські ідеї «на вершині народів в білій расі стоять німці (арійці), джерело зла – євреї; розвиток німецької держави має відбуватись у східному напрямі шляхом нищення слов’янських народів» - Ж.Гобіно, г. фон Ліст, Е. Дюрінг, боротьба «благородних» рас із «неповноцінними» є, за твердженням X. С. Чемберлена, позитивним явищем.

Діаграма Вена.

Нацистська доктрина обґрунтована у роботі Адольфа Гітлера «Моя боротьба», а також у програмі Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. А.Розенберга «Міф ХХ століття».

У зазначеній роботі падіння другого німецького рейху пояснювалось неспроможністю оцінити важливість раси. В ній стверджувалось, що соціальний прогрес — це боротьба за виживання, в процесі якої перемагає сильніший, а слабкий — гине.

Ця боротьба починається всередині раси, результатом її є формування еліти. Ще одним проявом такої боротьби є боротьба між расами і культурами. Всі раси у цьому вченні поділяються на культуротворчу (арійську); культуроносні, які сприймають і адаптують цю культуру; третьою расою є культуроруйнівна — це євреї. Арійська раса потребує постійної праці і обслуговування з боку інших рас («допоміжних»).

Суспільний ідеал націонал-соціалізму був пронизаний антисемітизмом, який використовувався для того, щоб «...об'єднати різні ненависті, страхи, образи й класові протиріччя у страх перед єдиним реальним ворогом». Страх перед комунізмом перетворився на страх перед єврейським марксизмом; обурення проти підприємців стало ненавистю до єврейського капіталізму; національна небезпека — єврейською змовою на світове панування; економічна небезпека — ненавистю до єврейського контрою над крупним капіталом. Те, що всі ці безпідставні твердження про єврейське панування були перебільшеними, не мало жодного значення».

Характерні риси нацистської ідеології:

• Расистська шовіністична ідеологія;
• Культ вождя, крайня політизація суспільного життя;
• Ототожнення партії з державою та зрощення їх апаратів;
• Примусова регламентована праця;
• Мілітаризація та уніфікація суспільного життя.

Слово «Голокост» означає катастрофу, геноцид, або знищення єврейського народу в роки Другої світової війни.

Вчитель. «Новий порядок » передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, роми (цигани), а згодом і словянське населення Східної Європи.  До 1942 року були різни думки: хімічна кастрація, створення гетто, розмістити всіх євреїв на о. Мадагаскарі,  остаточно керівництво нацистської Німеччини прийняло рішення про фізичне знищення у концтаборах (фабриках смерті).  Серед найбільших концтаборів були: Польща… Освенцім (з травня 1940 до січня 1945 було знищено понад 4 млдн осіб) Майданек (загинуло 1,5 млн. в’язнів), Треблінка. На території Німеччини Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен, Равенсбрюк; Австрії – Маутхаузен. Серед в’язнів були військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом у концтаборах опинилось 18 млн. чоловік, 12 млн з них було знищено. Серед загиблих євреї становили 6 млн. осіб.

На загарбаних територіях криваві погроми проводили зондер-команди. Так наприклад в Україні в Бабиному Яру окупанти знищили 195 тис. чоловік, 150 тис. з яких були євреями.

Практична робота з документами №1,2.

За свідченнями Янкеля Верніка, якому вдалося вийти живим з пекла Треблінки, знищення людей (насамперед євреїв) відбулвалось так: «До камери розміром у 25 квадратних метрів впускали від 450 до 500 чоловік. Було страшно тісно. Один напирав на іншого. Заносили дітей, гадаючи, що цим врятують їх. На шляху до смерті в’язнів били, штовхали прикладами, залізними палицями. На них пускали собак, які гавкаючи, кусалися й кидалися на жертв, лади самі бігли у газову камеру. Ті, що були сильніші, переносили слабших. Шум тривав недовго. Двері з тріском зачинялися, камери ставали могилою. Далі пускали мотор і з’єднували з вихлопними трубами, 15 хвилин – і всі були мертві, навіть не лежали, бо це було неможливо. Стояли, падаючи один на одного. Вже не кричали. Матері і діти у смертних обіймах..» (3, 24)

Кагітіна Н.А. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 11 клас. Стандартний та академічний рівні/ Н.А. Кагітіна, О.П. Мокрогуз – Х.: Вид. група «Основа», 2011.

1937 рік розміщення концентраційних таборів у східній Європі

Олеся Судзиловская - Дети в Освенциме (Н. Коржавин) https://www.youtube.com/watch?v=aY-M2x7BkUI

https://encyclopedia.ushmm.org/content/ru/article/nazi-propaganda

Вправа  «Візуальний ланцюжок». 

Розмістити у хронологічній послідовності фотокартки, плакати.  Поясніть свій вибір».

https://cf.ppt-online.org/files/slide/k/KMRuQVraTdnSZ47k6egLUP5D1IExBNCs2FWyGi/slide-35.jpg

https://studylib.ru/doc/4577879/sravnitel._naya-tablica-%C2%ABpoliticheskie-rezhimy-italii--german... 

Диференційоване  домашне завдання.

1. Обговорити стор 78 №14 документ.

На одній із таємних нарад Йозеф Геббельс заявив: «…до 1932 р. наші внутрішні вороги так і не побачили, куди ми йшли, а також того, що наша клятва на вірність була лише трюком.. Вони могли б нас розчавити. Вони могли б нас арештувати декількох із нас у 1925 р. і тут би нам настав кінець. Ні, вони провели нас через небезпечну зону..» Поясність, як Ви розумієте цю думку. Що сприяло перемозі нацистів?  (2, 78)

Зворотній зв'язок : Mentimeter,  Kahoot,  LearningApps, Google Form

Завдання додому: читати параграф 16-17, письмово за вибором здобувачів освіти диференційовані завдання.

Середнього рівня: питання №1-6 (усно), №13,15 письмово.

Високого рівня:  стор. 78 підготуватись до дискусії «Чи встановилася б у Німеччині нацистська диктатура без А. Гітлера?»

Письмово, конспект, складний план, порівняння №12,13,14,15 стор. 78.

"Пропаганда вічно повинна звертатися тільки до маси ... На ділі пропаганда є засіб і тому повинна розглядатися не інакше, як з точки зору мети". Адольф Гітлер написав ці слова у своїй книзі "Моя боротьба" (1926), в якій він вперше відстоював використання пропаганди для поширення ідеалів націонал-соціалізму, таких як расизм, антисемітизм та антибільшовизм.

Слідом за захопленням влади нацистами в 1933 році Гітлер створив Міністерство пропаганди і народної освіти на чолі з Йозефом Геббельсом. У завдання Міністерства входило впровадження в маси нацистських ідей через мистецтво, музику, театр, кіно, книги, радіо, навчальні посібники і пресу.

Для нацистської пропаганди існувало кілька об'єктів. Німцям нагадували про необхідність боротьби з іноземними ворогами і позбавлення влади євреїв. Протягом періоду, що передував прийняттю законодавчих або виконавчих заходів по відношенню до євреїв, пропагандистська кампанія створювала атмосферу терпимості до злочинів проти євреїв, головним чином в 1935 році (перед виходом у вересні нюрнберзьких расових законів) і в 1938 (напередодні заблокував економіку євреїв Німеччини антисемітського законопроекту , що послідував за "Вночі розбитих вітрин"). Пропаганда заохочувала пасивне схвалення силових заходів проти євреїв, представляючи нацистський уряд як орган, поступово відновлює порядок.