Урок з теми "Повість минулих літ" - найдавніший літопис. Значення давнього літописання.

«Повість минулих літ» - найдавніший літопис. Значення давнього літописання для нащадків. Пам’ятки та пам’ятники з історії Русі-України.

Мета уроку: формувати предметну компетентність через підсумок  та закріплення знання учнів про «Повість минулих літ» як пам’ятку історії та літератури; сприяти встановленню загальних зав’язків між навчальними предметами з метою цілісного сприйняття учнями програмового матеріалу;  на основі роботи з інтелект-картою продовжити роботу щодо формування в учнів  математичної компетентності, допомогти засвоїти факти й основні ідеї; продовжити роботу щодо формування навичок виокремлювати головне, порівнювати, самостійно опановувати навчальний матеріал; сприяти формуванню  потреби у творчій діяльності; виховувати повагу до історії, культури, літератури.

Перебіг уроку

І Оголошення теми та мети уроку ( учителі оголошують тему уроку і пропонують учням з’ясувати мету уроку, доповнюють відповіді учнів)

ІІ Актуалізація знань

1. Гра «Альтеранатива». Прочитати твердження, з’ясувати його правильність чи помилковість, обґрунтувати свою точку зору.

Учитель історії.

1. Історичні джерела поділяються на речові та усні.

2. Літописи відносяться до речових історичних джерел.    

3. Перший літопис, що дійшов до нас, -  “Повість минулих літ”.       

4. Пам'ятка історії -  місця та речі, пов’язані з видатними подіями та діяльністю людей.                                             

5. «Повість минулих літ» - це народний літопис.

6. Пам'ятник – твір історії, створений з метою вшанування історичних подій чи видатних людей.

7.Хорив сидів на горі, яка була названа Хоревицею.           

8. «І збудували брати місто в ім’я старшого брата свого  й нарекли його Київ…».
9. Сестру Кия, Щека, Хорива звали Ольгою.

10. Святослав у битві з греками піклувався тільки про своє життя.

11. Ярослав, ідучи походом говорив: «Іду на ви».

12. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі.

ІІІ Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Евристична бесіда.

Учитель української літератури.  «Повість минулих літ» — це перший літопис української культури, саме він проливає світло на історію нашого народу, розповідає про початок української держави. Тому в усі часи історики, літературзнавці, студенти, школярі вивчають памятку. Неодноразово літопис видавався. Проаналізуйте  фотографії видань «Повісті минулих літ» та назвіть,  у якій послідовності видавалися примірники книг.

2. Робота з інтелект-картою

Учитель української літератури пояснює, як учні працюватимуть упродовж уроку з інтелект-картою (роздаються учням заготовлені схеми карт, вирізані  фото постатей, про які йтиметься мова).

Учитель української літератури разом з учнями заповнює інформацію на карті з питань: визначення автора, жанру, дати створення твору «Повість минулих літ»

3. Робота з текстом легенди про заснування Києва

1. Що Ви знаєте про головного героя?
2. Які риси характеру  притаманні Кию? Підтвердіть думку цитатою. 

4. Робота з картою племен, які заселяли територію Русі-України

Учитель історії. У VI ст. стають відомими перші слов’янські племена. Утворюються великі племінні союзи (полян, дулібів) та племінні князівства: Куявія (поляни під Києвом), Славія (Новгород). Куявію називають Руською землею, на її основі і постане Київська Русь.

• Яким кольром позначено Русь-Україну?
• Яке місто було столицею держави? Хто вважається її засновником?
• Які племена проживали на території Русі-України?

5. Робота з ілюстрацією памятника засновникам Києва

       Учитель історії.  Пам'ятний знак на честь заснування міста Київа (пам'ятник засновникам Києва) — пам'ятний знак, споруджений в 1982 році на ознаменування 1 500-річчя міста Києва. Скульптурну композицію виконано з кованої міді у вигляді плоского човна, на якому встановлено фігури легендарних засновників Києва — братів Кия, Щека та Хорива і їхньої сестри Либіді. Автори — скульптор В. З. Бородай, архітектор Н. М. Фещенко. Кий зображений в профіль, дивиться уперед, тримаючи в зігнутих у ліктях руках довгі тонкі списи, Щек повернений обличчям у фас, Хорив дивиться назад, тримаючи у витягнутій правій руці гнучкий лук. Постать Либеді розміщена на носі човна в напруженому русі, з піднятими, наче крила, руками.

6. Робота з інтелект-картою.

Учитель української літератури. На основі інформації, отриманої з різних джерел, скласти та записати характеристику історичної особи (на слайді презентації висвітлено слова, які учні можуть використовувати для роботи, наголосити, що є й характеристики не притаманні для  особистості)

Кий

Розумний князь, поважна людина, хоробрий, неввічливий, лицемір,  безчесний, тямущий.

7. Опрацювання легенди про Святослава

Учитель української літератури.  Виразно прочитати вірш, з’ясувати,  про яку  історичну постать розповідається.

Був це сміливий князь — вояка,

Все в таборі проживав

І ціле життя відважно

З ворогами воював.

Як на кого йшов війною, 

То казав: „Іду на вас!“

Ненадійно на ворога

Не напав він ані раз.

Звоював він печенігів

І над Волгою хазар —

І Болгарію побити

Кличе його грецький цар.

А стрінувши печенігів,

В лютім бою ти упав,

Ворог з черепа твойого

Мед-вино собі спивав...

7. Усне малювання:

Учитель української літератури. На основі інформації, отриманої з легенди та з поезії, розповісти, яким би ви намалювали князя Святослава.

8.               Коментоване читання  підручника історії про Святослава

Вчитель історії.

1.Хто такий Святослав? У якому столітті проживав?

2. Як зміцнив свою державу?

3. Коли та як помер?

9. Робота з відеоматеріалом «Меч Святослава» (перед початком перегляду  вчитель звертає увагу учнів на питання, відповіді на які необхідно знайти, переглянувши відео) https://newsvideo.su/video/177597

 

• Про якого історичного діяча йдеться у відео?
• Який вид історичного джерела було знайдено?Що саме?
• Чому вважають що він належав Святославу?

10.           Робота з інтелект-картою

 

Вчитель історії. Учні записують інформацію про  Святослава  на основі джерел літератури, історії (на слайді презентації висвітлено слова, які учні можуть використовувати для роботи)

Святослав

Войовничий, хоробрий, поважає ворога, піклується про русичів, жорстокий, вправний воїн, зрадник, безвідповідальна людина

 

11. Фізкультхвилинка

12. Робота з легендою «Володимир обирає віру»  

Учитель української літератури. Прочитати виразно уривок з легенди «…- Прийшли ми в грецьку землю…Так і ми». Робота спрямована на пояснення тлумачення  прислів’я: людина, раз скуштувавши солодкого, не візьме потім гіркого (пояснити метафоричність вислову)

13.         Робота з ілюстрацією «Пам'ятник Володимиру Великому»

Учите історії. Великий, Хреститель, Святий, Красне Сонечко – якими тільки епітетами не нагороджували молодшого Святославовича сучасники, нащадки та історики. Дійсно, стільки реформ та зрушень відбулося за період князювання Володимира, що лишити його без прізвиська історія не змогла. Почав княжити Володимир у 980 році. Найпершим його здобутком на престолі стало об’єднання усіх земель східних слов’ян в одній державі.

Найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році. Один із символів міста. Розташований на нижній терасі Володимирської гірки. Архітектурна домінанта Дніпрових круч правобережної частини Києва.

14. Робота з інтелект-картою: на основі інформації, отриманої з різних джерел, скласти та записати характеристику історичної особи (на слайді презентації висвітлено слова, які учні можуть використовувати для роботи).

Володимир

Мудрий правитель, нерозумний князь, піклується про єдність Русі, зрадник, народ назвав його  Великим, християнин, розважливий, далекоглядний, безвідпоідальний

15. Робота з легендою «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»

Учитель української літератури

•         На основі прочитаної легенди, оберіть слова із запропонованих, які охарактеризують Ярослава: воїн, будівничий, просвітитель, мандрівник, скульптор. Учні мають обгрунтувати свою точку зору.  
• Назвіть, які споруди заклав Ярослав Мудрий у Києві.

16.  Робота з відеоматеріалом: переглянути відео та дати відпоідь на питання

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=ZJPi71LuXd4&ab_channel=%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8ICTV

Що ж відбувалося упродовж століть на клаптику землі у самому серці Києва? ( на слайд презентації винести словосполучення: починається українське…; Ярослав перемагав…; переможно крокували…; відбувалося обєднання…)

Після відпоіді учнів учитель, підбиваючи підсумок, звертає увагу, що і сьогодні на площі відбуваються важливі для держави події. Ось так Софія Китївська єднає минуле та сучасність.

17.  Майстерня слова ( на дошці накреслено таблицю, її заповнюють учні під час роботи).

Епітет = яскравий прикметник	Порівняння = назва за схожістю	Метафора  = сказане іншими словами
Мудра, цікава..	Як ріка, як океан…	джерело мудрості, бездонна глибина, світило мудрості

• прочитати, що говорить літопис про книги;
• підберіть прикметники, які характеризували б книги (записати словосполучення у зошит, на дошці, дати поняття епітета)
• подумайте, з чим би ви порівняли книгу (записати в зошит і на дошці, дати поняття порівняння)
• як автор літопису говорить про книгу, записати в зошит: (дати поняття метафори)
• поясніть, яку роль у житті людини відіграє книга

18.  Знайомство з Ярославом Мудрим на основі роботи антрополога М.Герасимова.

Вчитель історії.  Реконструкцію обличчя Ярослава Мудрого зробив антрополог М. Герасимов ще у 40-х роках ХХ століття. 1939-го останки з саркофага перевезли до Ленінградського інституту етнографії та антропології, де з них склали два скелети — чоловічий і жіночий. Експертиза дала підстави вважати, що чоловічий скелет належав Ярославу Мудрому. Що ж до жіночого, то його не ідентифікували. За чоловічими останками антрополог і скульптор Михайло Герасимов відтворив імовірний портрет Ярослава Мудрого.

19. Робота з інтелект-картою: на основі інформації, отриманої з різних джерел, скласти та записати характеристику історичної особи (на слайді презентації висвітлено слова, які учні можуть використовувати для роботи) 

Ярослав

Безвідповідальний князь, вправний воїн, піклується про мудрість русичів, віруюча людина, книголюб, безграмотний князь, безвідповідальна людина.

ІV. Підсумок уроку

1. Інтерактивна гра: «Історичне павутиння»
2. Інтерактивна гра «Літературне павутиння»

5. Рефлексія: на інтелект-карті намалюйте свій настрій
6. Домашнє завдання

Українська література: сторінка147, завдання № 2 (письмово)

Історія: прочитати параграф 10