Тема: Закони Г. Менделя
Мета: ознайомити учнів із основними закономірностями успадкування ознак на прикладі законів Г. Менделя, основними генетичними поняттями, термінами, символікою; розвивати уміння аналізувати, критично мислити, висловлювати судження, систематизувати інформацію та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та всього живого, формувати науковий світогляд, зацікавленість до предмета.
Обладнання і матеріали: презентація, використання ЕОР: liveworksheets, learningapps, nearpod, kahoot
Базові поняття і терміни: закони Г. Менделя, однотипність гібридів, генотип, фенотип, алель, домінування, рецесивність, гамети, розщеплення.
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
називає:
закони Менделя;
оперує термінами:
алель, генотип, фенотип
пояснює:
- поняття: домінантний та рецесивний алелі, гомозигота, гетерозигота;
застосовує знання:
- для складання схем схрещування;
- успадкування домінантних і рецесивних ознак;
усвідомлює значення:
- внеску вчених у розвиток генетичних знань
Наскрізні змістові лінії:
Тип уроку: уроку з вивчення нового матеріалу та первинного застосування нових знань
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Самостійна термінологічна робота учнів, за допомогою ЕОР liveworksheets
https://www.liveworksheets.com/5-mc140225bk
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Поміркуйте! «Почему одни цветы — красные, а другие — белые? А васильки всегда синие? Откуда семечко знает, что оно должно дать синий, а не жёлтый цветок? А вот котята у кошки не всегда похожи на неё по цвету шерсти. Почему?» (З казки М. Горькавого про монаха Менделя)
ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Чому нащадки отримують лише певні ознаки від своїх батьків ви зможете ознайомитися сьогодні на уроці, тема якого «Закони Менделя»
Завдання:
V. Сприйняття й первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.
Розповідь вчителя з елементами бесіди та демонстрацією презентації
Що досліджував Мендель? (перегляд та обговорення відеоролику https://www.youtube.com/watch?v=vYneUU6cTH0)
Перший закон Менделя
У дослідах Менделя під час схрещування сортів гороху, які мали жовте й зелене насіння, усе потомство (тобто гібриди першого покоління) виявилися з жовтим насінням. При цьому не мало значення, з якого саме насіння (жовтого чи зеленого) виросли материнські (батьківські) рослини. Отже, обидва батьки однаковою мірою здатні передавати свої ознаки потомству.
Виявлена закономірність отримала назву першого закону Менделя, або закону однотипності гібридів першого покоління. Стан ознаки, який проявлявся в першому поколінні, отримав назву домінантного, а стан, який у першому поколінні гібридів не проявлявся, — рецесивного.
Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості. Такий тип гібридизації може використовуватись як інструмент у селекційній роботі і генетичних дослідженнях.
Другий закон Менделя
Після схрещування гетерозиготних гібридів першого покоління між собою (самозапилення або споріднене схрещування) у другому поколінні з’являються особини як із домінантними, так і з рецесивними станами ознак, тобто виникає розщеплення, яке відбувається в певних співвідношеннях.
Узагальнюючи фактичний матеріал, Мендель дійшов висновку, що у другому поколінні 75 % особин мають домінантний стан ознаки, а 25 % — рецесивний (розщеплення 3:1). Ця закономірність отримала назву другого закону Менделя, або закону розщеплення. Згідно з цим законом, можна зробити такі висновки:
• алелі гена, перебуваючи в гетерозиготному стані, не змінюють структури один одного;
• під час дозрівання гамет у гібридів утворюється приблизно однакове число гамет з домінантними й рецесивними алелями;
• під час запліднення чоловічі й жіночі гамети, що несуть домінантні й рецесивні алелі, вільно комбінуються.
За генотипом особини нащадки двох гетерозигот розділяються у співвідношенні 1AA:2Aa:1aa. А от за зовнішнім виглядом (фенотипом особини) вони демонструють розщеплення у співвідношенні 3:1. Це відбувається тому, що за зовнішнім проявом генотипи АА і Аа не відрізняються. Але у випадку неповного домінування фенотипові співвідношення співпадають із генотипним, бо в цьому варіанті генотипи АА і Аа мають різний прояв.
Третій закон Менделя - закон незалежного комбінування спадкових ознак
Вивчаючи розщеплення в разі дигібридного схрещування, Мендель звернув увагу на те, що під час схрещування рослин із жовтим гладеньким (ААВВ) і зеленим зморшкуватим (аавв) насінням у другому поколінні з’явилися нові комбінації ознак: жовте зморшкувате (А–вв) і зелене гладеньке (ааВ–), які не траплялись у вихідних форм. Із цього спостереження Мендель зробив висновок, що розщеплення за кожною ознакою (за кожною парою алелів) відбувається незалежно від другої ознаки (других пар алелів). Ця закономірність отримала назву третього закону Менделя.
VІ. Первинне застосування набутих знань
За умовою задачі чи малюнком (якщо він додається):
Задача №1
Задача №2
Задача № 3
Задача №4
VІІ. Узагальнення й систематизація знань.
Вікторина на узагальнення матеріалу, з використанням сервісу kahoot https://create.kahoot.it/details/4f16765f-a630-42bd-b69d-9d81189b83a3
ІХ. Підведення підсумків уроку
1. Підсумок уроку.
2. Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника.
Розв’язати задачу.
У людини карий колір очей (В) домінує над блакитним (в). Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка. Визначити ймовірність народження у них блакитнооких дітей.