Виховни захід "Бережіть рідну планету Земля"

КЗ КМР «Шубівська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

 

 

Вчитель біології

Гаврилюк Л.С.

 

 

 

 

2022р.

 

 «Жити щасливо і жити в

злагоді з природою — одне й те ж саме».

Сенека

Ведуча 1. Кожного ранку ми відкриваємо двері нашого дому в новий день. По один бік дверей залишається наш маленький домашній світ, родина, дитинство; а по другий – світ зовнішній. Цей світ величезний, ім’я якому – Земля.

Ведуча2. Здраствуй, моя рідна земле! Якою прекрасною і величною ти є... ЗЕМЛЯ — рідна і близька, дорога і українська, батьківська, улюблена, велика, родюча, багата , тепла і щедра, холодна, пахуча і прекрасна, квітуча і неозора, наша, неосяжна і весняна, осіння, убога, добра і плодюча, свята, зелена, чудова, життєдайна, урожайна, запашна, миролюбна, приваблива, найкраща, сіра, сумна, годувальниця; земля предків.

 

Ведуча 2.

            Все, що буде, було і є на землі

            І сто тисяч разів уже бачене й чуте:

            Сірі вузлики ранку, твої солов’ї? -

            Все це тільки одне нерозгадане чудо.

            Знаю склад біосфери, структуру кислот

            Все, що є у природі, сприймаю, як даність.

            Я-людина двадцять першого віку і от

            Зачудована, бачу лише первозданність.

            Зачудована ти? Подивись навкруги!

            Де ж ота первозданність природи?

            Під кислотним дощем почорніли луги

            І в гріхах вимирають народи.

Сценка «Продавець і покупці»

Продавець . Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду. Остання жива вода на Землі. Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного. Купуйте цілюще  чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна „жива вода”!

(Вибігають покупці)

Продавець. Купуйте парасольки від кислотних дощів! Живу воду на землі!

Останню живу воду на землі!

1-й покупець Парасольки від кислотного дощу?

2-й покупець Жива вода?

1-й покупець. Чисте повітря?

Продавець. Так останні екземпляри. Тільки у нас! Поспішайте! Купуйте носові хустинки від смогу!

2-й покупець Навіщо?

1-й покупець. Кому потрібна „Жива вода”?

2-й покупець. Все це бабусині казки!

Продавець. Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на землі не залишиться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю „живою”. А за один вдих скоро доведеться платити таку ціну.

1-й покупець. Яку ж?

Продавець. Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати людське життя! Наше й наших дітей.

2-й покупець. Та він знущається з нас! Яка нісенітниця: носові хустинки від смогу, парасольки від кислотних дощів!

Продавець. Так-так. Чудові парасольки від кислотних дощів.

1-й покупець. Та він божевільний!

2-й покупець. Повітря о –о -н скільки!

1-й покупець. А води? Пий – не хочу!

2-й покупець. Та він звичайний шахрай!

1-й покупець. Ходімо, не має про що з ним розмовляти!

2-й покупець. На наш вік всього вистачить!

Продавець. Люди! Невже вам не страшно? Страшно. Незабаром лише в кіно можна буде побачити світанки і присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря і жива вода, ранкова роса і грибний дощ. Та й хто буде ходити до таких музеїв?

1-й покупець. А сонце?

2-й покупець. Невже зникнуть птахи?

1-й покупець. І ми ніколи не побачимо пролісків?

2-й покупець. Не вдихнемо пахощів конвалії?

1-й покупець. Не зануримося у холодну воду?

2-й покупець. Як же так? Не справедливо! Невже я ніколи не побачу веселку?

Всі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде веселка!!! 

Ведуча 1

            Давайте подивимось на глобус. Наша планета має назву Земля через непорозуміння: на суходіл припадає біля однієї третини її території, а все інше – вода! Правильніше було б її назвати планета ВОДА. Колись давно в тій воді зародилося життя, а потім живі істоти вийшли на суходіл, пристосувалися до нового середовища. З’явилася людина, виросли поселення, міста, задиміли труби заводів і люди стали помічати, що води стало катастрофічно не вистачати. В це повірити важко. Чи можливо таке? Це на нашій планеті, де майже кожного тижня бувають страшні паводки, коли несподівано розливаються ріки, коли з неба ллється мільйони кубометрів води, коли в цій воді буквально захлинаються люди.

Ведуча 2

   Все це так. Але лихо в тому, що вода поширена на нашій планеті нерівномірно – де густо, а де пусто. Роками не випадає жодної краплі опадів у пустелях Африки, Америки, Монголії. А ось ми звикли, що повернувши кран, завжди можемо отримати будь-яку кількість води. Для людини потрібна прісна вода. Вона складає на Землі лише близько 2 відсотків, причому ¾ її припадає на льодовики Арктики та Антарктиди. Ось чому зараз майже чверть населення нашої планети  не забезпечена питною водою. Все частіше можна чути про питний голод.

Учениця 9 класу

        Вірш „Досить ”

Над землею ридають солов’ї,

Кислотний дощ сади вишневі косить.

Людино, все це – промахи твої!

Людино, схаменися, може досить?

Чи до душі нам річки каламуть,

Де тризну править хімія завзято?

Чи може, смак картоплі додають

Нітриди, ангідриди і нітрати?

Хіба не досить з нас і горя, й сліз,

В билинку кожну, в квітку стронцій вріс

І мертвий ключ журавликів з паперу.

І серце стук: світе, схаменись,

І петлю грізну не затягуй, досить.

Відкрито правді в очі подивись -

Останній шанс?

Живе пощади просить

Ведуча 1

Вуглекислий газ в атмосфері діє як скло у теплиці чи парнику. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме під назвою „парникового ефекту”. Чого чекати? Зміняться кількість опадів, океанічні течії, розміри полярних крижаних шапок. Це потепління в тундрі, танення льоду Гренландії, Антарктиди, Арктики, буде затоплено 20% площі.

Ведуча 2

На висоті 20-50км повітря містить підвищену кількість озону. Озон поглинає ультрафіолетове проміння, шкідливе для людини і тому до поверхні Землі проникає значно послаблений потік ультрафіолетового проміння. Над Антарктидою виявлено „дірку” в тому шарі, де вміст його менший від звичайного на 40-50%. Озонова дірка спричинила посилену дію ультрафіолетового випромінювання у Новій Зеландії. Якщо озон зникає в атмосфері, то це призведе до загибелі всього живого на Землі.

Ведуча 1

 Ми звикли до того, що чистота – основа здоров’я. І нам важко уявити, на що перетворилися б наші міста, якби сміття не вивозилося щоденно. Лавина сміття погрожує поховати міста під собою Якщо ви скрізь розкидаєте шматки хліба та інші залишки свого обіду, вас навряд чи назвуть охайною людиною, але ви можете сміливо претендувати на звання кращого друга вищезгаданих істот. Довше за все не розкладаються у землі скло, гума і пластмаса. Для розкладання скла потрібно 2000 років!

Ведучий 2

            Аналіз динаміки екологічного стану України за останні роки показав, що екологічна криза в державі продовжує  зростати, охоплюючи все більше території. Цьому сприяють майже повна відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх галузях виробництва, відсутність контролю і практична безкарність природо згубної діяльності. У зв’язку з великою невизначеністю змін, які відбуваються в соціально - політичному житті та економіці України, найближчі кілька років не дадуть будь-яких позитивних зрушень і в екологічному стані держави.

 

РЕПОРТАЖ З КРУГЛОЇ ПОЛЯН

Еколог

            Дорогі співпланетники! Ми зібрались на Круглій поляні, щоб обговорити умови життя Лісових Штатів. Давайте зробимо перекличку. Лісовик є? Мавка є? Повітруля є? Водяник є? Всі зібралися. З чого почнемо?

ВСІ. З нас.

ВОНА. Та кинь ти ту консервну банку.

ВІН. Шкода.

ВОНА. В лісі під кожним кущем знайдеш таку. Ти краще подивись скільки квітів.

ВІН. Ох і торганемо!

ЕКОЛОГ. Зупинись, людино!

ВОНА. Що трапилось?

ВІН. Не знаю. З місця рушити не можу.

ВОНА. Я також. А це хто?

ВІН. Ой, я в казках про них в дитинстві читав.

МАВКА. Погано ти читав . Казки добра вчать. Ти чому навчився?

ЛІСОВИК. Та що з ними говорити? На пеньки їх перетворити і справі кінець.

ВОНА. Ой, не треба!

ВІН. Зачекайте. Ми все зрозуміли, ми виправимось.

ЕКОЛОГ. Ці квіти скоро зникнуть з лиця Землі. Їх потрібно берегти.

ВОНИ(разом). Ми все зрозуміли. Ми виправимось.

ЛІСОВИК. На пеньки їх перетворити. І все.

ВОНИ(разом). Ми більше не будемо. Вибачте.

ПОВІТРУЛЯ. Давайте відпустимо їх. Це ж людина розумна.

(Вони біжать)

ВОДЯНИК. Гей, консервну банку забери!

МАВКА. Сподіваюсь, їм урок піду на користь. Самі не будуть та іншим не дадуть.

ЕКОЛОГ.

Ну що ж, продовжимо

 (Чути звуки мотору. Повітруля падає непритомна.)

ВІН. Та навіщо ми цю діряву каністру тягнемо? Дивись, який слід мазутний тягнеться. Кожний за ним нас знайде.

ВОНА. Чим на землю дивитися, ти краще голову вгору підніми.

ВІН. Ой, яка пташка, опудало для офісу буде що треба. (стріляє з рогатки)

ЕКОЛОГ. Зупинись, людино!

(він випускає рогатку)

ВІН. Ой, це хто?

ВОНА. Не-з-на-ю, оглянься, хто ви?

ЛІСОВИК. Ми? Це ті, які накажуть вас!

МАВКА. Як ви посміли підняти руку на братів своїх менших? Хто вам дав на це право?

 

ВОДЯНИК. Каміння безсердечне.

ПОВІТРУЛЯ. Та на каміння їх перетворити!

ВОНИ(разом) Ой, пробачте нас. Ми більше не будемо.

ПОВІТРУЛЯ. Гаразд, ідіть і пам’ятайте, що ви обіцяли.

 (Заходять він і вона. Вона з пилкою, він - з динамітом)

ВОНА. Дрова заготовимо.

ВІН. Рибку глушити будемо.

ВОНА. Ох і пікнік влаштуємо. Сірники взяв?

ВІН. Та запальничка є.

ЕКОЛОГ. Зупинись, людино!

ВІН. Ой, та тут господар усіх водоймищ.

ВОНА. Оце влипли.

ВІН. Що ж з нами тепер буде?

ВОДЯНИК. Що буде? А я зараз заберу вас на дно морське і будете там доти, поки не очиститесь від сміття в голові.

ВОНИ(разом) Це не ми.

ЛІСОВИК. То такі ж як ви.

ВОНИ(разом) Ми розкаємось. Ми будемо берегти природу.

ВОДЯНИК. Ну йдіть та іншим передайте, що планета Земля – це наш спільний дім.

Вчитель.   Якою вона буде для нас, жителів, планета Земля? Це залежить від нас з вами. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея –ми з вами лише частина природи, Космосу, законами і правилами якого ми повинні керуватись у повсякденному житті. Не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невід’ємною частинкою. Ми повинні турбуватися про природу, що в свою чергу впливає і на наше життя. Прогрес не повинен  вкорочувати життя природи і людини. Досить Чорнобиля, досить смітників та забрудненої води.

Всі учасники

            1. Загубили ми душі і розвіяли думи.

            Зупинися, людино, хоч на мить і подумай.

             Роки мчать, скаженіють - спішимо за прогресом,

            Тільки ставлять навіщо нам під ліжко АЕСи?

            Трощим ліс і дерева, що в гаях причаїлись,

            Та невже ж ми нічому за життя не навчились?

 

           2. Бережімо, люди, землі, води,

           Кожну квітку в лузі, деревце,

           Вбивцею не стань краси – природи,

           Пам’ятаймо, діти, й ми про це.

 

           3. Зупинюсь у вечоровій тиші,

            Вслухаюсь, як дихає земля,

            З кожним днем для мене все рідніші

            Ці гаї, і ріки, і поля.

 

            4.  Відчуваю дивну я спільноту

            З білим садом, птицями в узвишші,

            Зіркою, що гасне на льоту.

            І тому щораз мені миліші

           Ці гаї, і ріки, і поля...

 

          5.Я стою у вечоровій тиші,

            Слухаю, як дихає земля.

            Із трепетом великим підходьте до природи.

            Вслухайтеся в гармонію, в її чарівні оди.

 

           6. Все на землі, все треба берегти:

           І птаха, і звіра, і оту травинку.

           Не чванься тим, що цар природи ти,

           Бо, врешті, ти – лише її частинка.

 

          7.Так, частинка – невеличка і залежна,

            Цю істину сприймай беззастережно.

            Якщо береш, то треба віддавати,

            Коли й надалі хочеш царювати.

 

           8. Якщо ти віриш у майбутнє,

           В його прийдешність, у життя,

           Дзвони у дзвони, кричи людям,

           Бо більш не буде вороття.

 

           9.Віддай забуту свіжість травам,

           Відмий від бруду всі хмарки,

           Відреставруй нам синє небо

           І дощ крізь сито проціди.

 

            10. Хай оживе вода Дніпрова,

             Правічні височать дуби

             І хай полин, трава-чорнобиль,

             Не стане іменем біди.

 

           11.Переорано землю, переорано небо,

            Наче нам на цім світі вже нічого не треба.

            Ні трави, ні повітря, ні річок, ані квітів,

            Наче прагнемо разом на край світу злетіти.

            Хай шурхотить прозора хвиля

            І золотиться чистий пляж,

            І щоб не дихав так потужно

            Наш океан у латках плям.

 

            12.Пам’ятай зеленого коника біля твоїх ніг,

            Пам’ятай тихий вітер, що між травами пробіг,

            Не забудь приголубить у лузі ромашку,

            Посади деревце – це для тебе не важко,

            Пожалій джерельце, не засмічуй криниці,

            Це ж для тебе усе, це твій дім, це природа.