Урок з теми«Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини».

Конспект інтегрованого уроку (біологія та математика)  у 8 класі з теми «Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини».

Мета. Ознайомити учнів із компонентами їжі, складом харчових продуктів типами вітамінів. Розкрити сутність їжі як джерела енергії для організму людини. Обґрунтувати способи збереження вітамінів у продуктах харчування.

Розвивати логічне мислення, увагу, уміння систематизувати інформацію, виокремлювати головне в тексті.

Виховувати дбайливе ставлення до власного здоров'я, культуру харчування, естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Обладнання: презентація PowerPoint, проектор, екран, учнівські плакати, кошик з харчовими продуктами (різноманітні овочі, фрукти, крупи, горіхи, мед, цукерки, сухарики, чіпси, мівіна), роздавальні картки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда за запитаннями.

1. Що таке обмін речовин?
2. З яких процесів складається обмін речовин?
3. Що таке асиміляція?
4. Що таке дисиміляція?
5. Які речовини беруть участь у метаболізмі?
6. Який існує зв’язок між енергією та метаболізмом?
7. Яка кількість енергії вивільняється під час розщеплення органічних речовин?

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Слайд №1

На екрані зображення картин художників з теми їжа:

Віктор Довбенко «Калина», Борис Кустодієв «Купчиха за чаєм», «Трактирщик», Поль Сезанн «Натюрморт із вишнями та персиками», Ян Стен «Дівчина з устрицями»./

- Ви вже здогадались про що піде мова на уроці?

Слайд №2

Повідомлення теми та завдань уроку:

«Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини».

Слайд №3

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про основні компоненти їжі, їхнє значення для організму, склад харчових продуктів, з’ясуємо, що таке збалансоване харчування; навчимося розв’язувати задачі. З цими знаннями вам буде легко складати власний харчовий раціон, який буде не тільки смачним, а й дуже корисним.

Слайд №4

Епіграфом нашого уроку будуть слова давньоримського політичного діяча, філосова, літератора Цицерона: «Їсти і пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювались, а не пригнічувались».

Учні розповідають цікавинки про їжу, які підготували вдома.

Учитель.

– Які ви знаєте прислів’я і приказки про їжу? (Учні називають прислів’я і приказки, які підготували вдома)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне запитання.

– Навіщо ми щоденно споживаємо їжу?

(З їжі ми беремо будівельний матеріал для нашого організму та отримуємо необхідну нам енергію.)

– Що ж таке їжа? (Це все, що людина споживає для підтримання життєдіяльності організму.)

Розповідь учителя.

Як джерело енергії і будівельного матеріалу в їжу людина використовує харчові продукти – це об’єкти тваринного і рослинного походження в натуральному чи переробленому вигляді. Основними компонентами продуктів харчування є білки, жири, вуглеводи, вода, вітаміни, мінеральні речовини. Вода, мінеральні речовини та вітаміни засвоюються організмом людини в тому вигляді, у якому вони надходять із їжею. Білки, жири й вуглеводи складаються з великих складних молекул, тому вони спочатку розщеплюються а потім засвоюються клітинами. Уміст і співвідношення речовин у різних продуктах неоднаковий.

Слайд №5,6

 

Є харчові продукти тваринного і рослинного походження. Харчові продукти тваринного походження (м’ясо, риба, молоко, яйця, вершкове масло) – це основне джерело білків і жирів, частково вуглеводів. Тваринні білки організм людини засвоює майже повністю. Вони не відкладаються про запас в організмі, тому потребують постійного поповнення.

Продукти рослинного походження (хлібобулочні вироби, макаронні, крупи, овочі, фрукти) мають високий уміст вуглеводів а також до їхнього складу входять білки та рідкі жири – олії.

Важливими параметрами харчових продуктів є якість і харчова цінність.

Слайд №7

Якість продуктів – це сукупність властивостей, що зумовлюють їх придатність задовольняти певні потреби людини.

Харчова цінність – це сукупність властивостей харчових продуктів, що забезпечують потреби людини в енергії та будівельному матеріалі.

Слайд №8

Потреба людини в харчових продуктах виражається енергією, що міститься в компонентах їжі і вимірюється у кілокалоріях (ккал) та кілоджоулях (кДж).

(1 кілокалорія відповідає кількості теплової енергії, необхідної для нагрівання 1 кг води на 1° С.) Потреба в поживних речовинах залежить від маси, віку та рівня рухової активності людини.

Слайд №9

Робота з підручником: опрацювання діаграми мал. 34 на с. 31, таблиці 2 на с. 32. та її обговорення за запитаннями:

– Що ви можете сказати про потребу людей різного віку в органічних речовинах?

– Чим можна пояснити такі відмінності?

Розповідь учителя.

Отже, норми надходження поживних речовин потрібно корегувати:

а) залежно від віку: що менше вік, то більше білків потрібно на 1 кг маси тіла;

б) залежно від умов праці:

– при фізичній праці середньої важкості потрібно збільшити білків до 120 г/добу, при важкій – до 150 г.

– хто не займається фізичною працею, кількість жирів потрібно зменшити до 60 г.

в) залежно від статі: юнакам потрібно більше органічних речовин на одиницю маси тіла.

Слайд № 10

Речовини	Юнаки	Дівчата
Білки	113 г на добу	100 г на добу
Жири	106 г на добу	90 г на добу
Вуглеводи	450 г на добу	383 г на добу

 

У добовому раціоні доцільно використовувати білки, жири і вуглеводи у співвідношеннях 1:1:4. Якщо людина не дотримується правил харчування, то у неї можуть виникати проблеми зі здоров’ям. Про це нам розкажуть учні з групи «Дієтологи».

Презентація роботи групи «Дієтологи».

Розповідь учителя.

Слайд №11

У 1881 році російського біохіміка та лікаря Миколу Івановича Луніна зацікавило таке питання: «Якщо в потрібній кількості змішати білки, жири та вуглеводи, то чи вийде тоді повноцінна їжа? Досліди проводились на мишах. Одну групу дослідну М. Лунін годував «коктейлем» із білків, жирів і вуглеводів, а контрольна група харчувалась натуральним молоком. Результат був таким. Контрольна група набрала вагу і розвивалась нормально, а дослідна група померла.

– Який висновок зробив дослідник? (Одних білків, жирів і вуглеводів недостатньо організму). У їжі повинно бути ще щось важливе для життя.

Справу М. Луніна продовжив американський біохімік польського походження Казимир Функ. Він годував голубів очищеним рисом, і птахи захворіли. Коли вчений додав в корм рисові висівки, голуби одужали. У 1912 році К. Функ здійснив хімічний аналіз та виокремив із висівок вітамін В₁, або тіамін. До речі і термін «вітаміни» запропонував К. Функ. «Віта» – життя, «аміни» – група хімічних сполук, до яких належать вітаміни.

Учитель математики.

Важливо знати які продукти містять ті чи інші вітаміни, а ще важливо врахувати, скільки потрібно організму певного вітаміну. У цьому нам допоможуть знання з математики.

Розв’язування задач.

Слайд №12

Задача 1.

Кедр славиться як чудовий зелений лікар. З 1тонни кедрової хвої можна добути 5 тис. денних порцій вітаміну «С». Скільки потрібно взяти кедрової хвої для отримання денної порції вітаміну С.

Слайд №13

Задача2.

У 100 л молока міститься 100 мг вітаміну «А» і 2,5 мг вітаміну «Д». Скільки цих вітамінів у 1л молока?

Слайд №14

Повідомлення учнів про різноманітність вітамінів та їхню роль у процесах обміну речовин.

Розповідь учителя.

Кожен народ має свої традиції у приготуванні різноманітних блюд. Українська народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна і варто пишатися, який не слід забувати. Українська кухня створювалась протягом багатьох віків, тому вона в певній мірі відображає не тільки історичний розвиток українського народу, а і його звичаї, традиції та культуру.

Слайд №15

Виступ учня-етнографа, який розповість про традиції української кухні.

Розповідь учителя.

Отже, в усі часи люди надавали великого значення харчуванню як засобу збереження здоров’я.

Чи знають наші учні, як потрібно правильно харчуватися, дізнавались наші «Дослідники».

Виступ учнів з групи «Дослідники».

Розповідь учителя.

Ще відомий арабський лікар Авіценна розробив правила раціонального харчування.

Слайд №16

Що ж таке раціональне харчування? Раціональне, або збалансоване харчування – це таке харчування, коли якість і кількість їжі відповідає потребам організму.

Ці потреби визначаються тим, яку кількість енергії витрачає організм у процесі життєдіяльності. Частину енергії організм витрачає для підтримання процесів життєдіяльності у стані спокою – це основний обмін.

Основний обмін – мінімальний рівень енергетичного обміну, необхідного лише на підтримання життя. Наприклад, печінка витрачає 27%, робота головного мозку вимагає 19%, серце витрачає 7%, нирки — 10%, м'язи — 18% всієї енергії.

Слайд №17

Основний обмін залежить від статі, віку, функціонального стану організму. Для людини середньої маси, зросту та середнього віку добове значення основного обміну становить приблизно 7000 кДж. Для здійснення фізичної роботи організм витрачатиме ще певну кількість енергії.

Робота з підручником: опрацювання таблиці 3 на с. 35.

Учитель математики.

Знаючи, яка кількість енергії звільняється при розщепленні 1 г різних органічних сполук і скільки енергії витрачається впродовж доби, можна розрахувати добовий раціон – ту кількість їжі, яку людині треба споживати, щоб відновити енергетичні витрати.

Розв’язування задач.

Задача 3.

У плодах авокадо міститься 60% води, 10% вуглеводів, 15% жирів. При розщепленні 1 г жиру виділяється 38,9 кДж енергії. Скільки жиру і яку кількість енергії можна одержати із одного плоду авокадо масою 600 г?

Задача 4.

На один кілограм маси тіла підлітка добова норма білка 1,5 г , а під час заняття спортом вона зростає на 20%. Скільки білків потрібно вживати на добу учневі 50 кг?

Задача 5.

Вирахуйте, скільки енергії витрачено під час написання контрольної роботи, якщо під час письма на 1 кг маси людина витрачає 6,3 кДж за 1 годину.

Задача 6.

Визначте енергетичну цінність 50 г пшеничного хліба, якщо білків у ньому 2,85 г, жирів 0,2 г та вуглеводів 28 г.

Робота з текстом § 7 с. 35-36: складання правил раціонального харчування. (Учні зачитують правила, що склали).

Презентація роботи групи «Редколегія».

Запитання для фронтальної бесіди:

- На що ми повинні звернути увагу, вибираючи продукти харчування.

(На вміст харчових добавок).

- Що таке харчові добавки і яке їхнє значення?

Слайд №18

Виступ групи «Технологи» про харчові добавки.

Слайд №19

Учитель математики. Розв’язування задачі.

Задача 7.

У йогурті жиру – 5%, цукру – 6%, сухих речовин (молочнокислий стрептокок і болгарська паличка) – 20%. Який відсоток у йогурті інших речовин (ароматизаторів, сиропів, ваніліну, харчових барвників)?

Презентація результатів творчого завдання, яке учні виконували вдома:

Перегляд етикеток продуктів харчування і визначення харчових добавок, які містяться в даному продукті.

V. Осмислення, узагальнення й систематизація знань.

1. Виберіть у кошик продукти корисні для вживання.

(Перелік продуктів: буряк, морква, яблука, виноград, горіхи, мед, крупи, цукерки, сухарики, чіпси, мівіна).

2. Виправте помилки в тексті.

З їжею в організм людини надходять всі необхідні речовини. Продукти тваринного походження – основне джерело вуглеводів (білків, жирів) та частково білків (вуглеводів). Продукти рослинного походження мають високий уміст жирів (вуглеводів). Потреба людини в харчових продуктах виражається енергією, що міститься в компонентах їхніх складників, і вимірюється у кілограмах (кілокалоріях). Потреба людини в поживних речовинах визначається її апетитом (масою), віком і рівнем рухової активності. Що старше (менше) вік, то більше білків необхідно на 1 кг маси тіла. М’ясні та рибні страви рекомендують споживати в другій (першій) половині дня. Надмірне споживання їжі може призвести до дистрофії (ожиріння).

VІ. Підсумки уроку.

Слайд №20

Проблемне запитання:

– Як ви гадаєте, чому епіграфом нашого уроку я обрала слова Цицерона? «Їсти і пити потрібно стільки, щоб наші сили цим відновлювались, а не пригнічувались».

Оголошення оцінок за урок.

VІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Слайд №21

Опрацювати §6,7, за бажанням виконати творче завдання на с. 38.

 

Додаток 1

Традиції української кухні

Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові – коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше – м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...

Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо – яєчню із салом і ковбасою.

Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.

Не менш тривалу традицію, ніж традиційні страви, мають і українські традиційні напої. Хоча чаю та кави наші предки колись не знали, проте добре вміли зробити смачний напій з того, чим тішила їх родюча земля. Так, улюбленими напоями українців з давніх часів були квас і мед. Мед подавали на Різдво, медом пригощали на весіллях. Готували його з натурального бджолиного меду шляхом варива з водою, сухими фруктами та ягодами і подальшого бродіння. Такий мед ще називали варенухою. Квас готували з житнього хліба, а також з фруктів і ягід: сирівець (хлібний квас), буряковий, грушевий, яблучний, а також борошняний.

З напоїв домашнього виробництва поширеними були й солодкі напої – узвари з сушини, або свіжих фруктів чи ягід. З сушених або свіжих яблук, груш, вишень, малини та абрикосів готували наші предки й киселі, холодці та фруктові бабці. Заварювали й пили настої цілющих рослин: м'яти, звіробою, ромашки, липового цвіту. Любили українці й молочні напої – особливо користувалися популярністю пряжене молоко та ряжанка..

Додаток 2

Прислів’я та приказки про їжу

Без їжі і віл не потягне.

Водою ситий не будеш.

Гарбузом ситий не будеш.

Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець – то й ситий чоловік.

На ситім тулубі голова стоїть прямо.

Повар від запаху ситий.

По саме горло ситий.

Риба не хліб, ситий не будеш.

Сита кішка, коли сала не їсть.

Сите порося і каші не їсть.

Ситий, як бочка, а ще їсти просить.

Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє.

І ріски в роті не було.

Ні росинки, ні порошинки в роті не було.

Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.

Звабиш калачем, не відженеш і бичем.

Калач приїсться, а хліб ніколи.

Нагодують калачем та й у спину рогачем,

Паляниця — хлібові сестриця.

Яка пшениця, така й паляниця.

Без хліба і без води погано жити.

Без солі, без хліба немає обіду.

Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.

 

Список використаних джерел

1. Матяш Н.Ю., Остапченко Л. ., Пасічніченко О.М., Балан П.Г., Біологія: Підручник для 8-го кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2016. -288 с.

2. http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html Програма з біології для загально – освітніх навчальних закладів (оновлена): 6-9 класи.

3. http://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/pryslivia-ta-prykazky/23-pryslivia-ta-prykazky-pro-izhu-ta-khlib

4. http://traditions.in.ua/kukhnia Традиції української кухні.