Урок з трудового навчання 2 клас

Урок №                                  Трудове навчання                    Дата

Тема : Самообслуговування. Одяг та взуття. Пришивання ґудзиків

Ключові компетентності:  формувати компетентність вміння вчитися , загальнокультурну компетентність, здоров’язбережувальну компетентність, соціальну компетентність.

Предметні компетентності: формування господарсько-побутових умінь і навичок; навчити класифікувати одяг та взуття за видами і групами за допомогою вправ «Що куди одягти?», «Що коли одягнути?»; навчати правил догляду за одягом та взуттям, підготовки одягу до зберігання; розвивати зорове сприйняття і впізнавання, удосконалювати дрібну моторику рук через вправу «яскравий ґудзик»; виховувати акуратність, організованість, дбайливе ставлення до одягу, розширяти кругозір.

Обладнання: ілюстрації з зображенням одягу та взуття, плакати «Правила догляду за одягом», «Правила зберігання взуття», тканина, ґудзики, голки, нитки, наперстки.

 

Хід уроку

 

I. Організаційний момент

II. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми будемо розмовляти про одяг та взуття, будемо навчатися доглядати за одягом, щоб завжди бути чистими та охайними, дізнаємося дещо з історії виникнення одягу та взуття, а наприкінці уроку спробуємо самі пришити ґудзики..

— Відгадайте загадки.

1) Комірець і рукави,

Більш для хлопчиків вони. (Сорочка)

 

2) Від води не промокає,

Нас від дощику ховає. (Дощовик)

 

3) Мама в кухні посуд мила,

Таня витерла стола.

Швидко мама все зробила,

Бо їй Таня помогла,

Пішла мама у крамницю

І купила їй (спідницю).

 

4) Зубчики густі й рівненькі

Причесали нас гладенько. (Гребінець)

 

5) У домівці їх взувають,

Біля ліжечка знімають. (Капці)

 

6) Вдень — завзяті та проворні:

Можем бігати, стрибати,

А вночі ми безпорадні,

Бо лягають ноги спати. (Черевики)

 

7) Який є, таким покаже

І без слів про все розкаже. (Дзеркало)

 

8) Нас від холоду ховає,

Часто капюшона має. (Куртка)

 

9) Вдень з ногами, а вночі — без ніг. (Чоботи)

 

10) 3 черевиками дружу,

З босою ногою,

Якщо йдуть вони кудись,

То беруть з собою. (Шкарпетка)

 

11)Хоч хатинонька маленька,

Та затишна і тепленька:

Як мороз кусається,

П’ять братів сховається.(Рукавиця)

 

— Які з цих слів уважаєте «зайвими»? Чому?

— Чому слід пам’ятати про гребінець та дзеркало?

 

2. Розповідь учителя

— Як перші матеріали, для виготовлення одягу використовувалося те, що буквально було під руками,— трава, листя рослин, навіть кора дерев.

      Пізніше, коли людина стала мисливцем, вона почала виготовляти одяг зі шкур убитих тварин і з риб’ячої шкіри. Не менш «екзотичною» була також сировина для виробництва головних уборів: видовбаний гарбуз, шкаралупа кокосових горіхів, панцир черепахи і т. ін.
    Таким чином, доісторичні люди могли використовувати лише ті матеріали, що давала сама природа і які майже не вимагали обробки. Природно, такий одяг був дуже примітивним. У цей період людської цивілізації костюм виконував лише роль захисної оболонки тіла людини від різних впливів агресивного навколишнього середовища.

    Коли давній людині доводилося долати гострі камені, вона зрозуміла, що їй треба щось надягати на ноги, щоб захистити їх. Тому перше взуття, яке винайшла людина (можливо, це були сандалі), було виготовлене з трави, смужок шкіри або плоских шматочків дерева. Людина прикріпляла їх до підошов ніг мотузкою, а кінці замотувала навколо кісточок. Звісно, в холодних країнах сандалі не захищали ноги від морозу, тому до них прикріпляли інші матеріали: сандалі перетворилися на черевики.

     Першими, хто почав широко використовувати черевики, були єгиптяни. Підошву виготовляли зі шкіри або папірусу, які прив’язували до ступні двома ременями. Щоб захистити великий палець, носок черевика загинали догори.

    Римляни пішли ще далі й винайшли босоніжки. У них були щілини з боків і ремінці, зав’язані у центрі.

     У більш холодних країнах незалежно один від одного люди почали створювати тепле взуття. Іноді вони носили мішечки, підбиті травою і прив’язані до ніг. Згодом ескімоси й індіанці винайшли на їх основі мокасини.

     А взуття, що нагадує сучасне, винайшли хрестоносці, що ходили у тривалі походи. Для того щоб захистити ноги, їм були потрібні черевики, що служили б протягом довгого часу. Згодом шкіряні черевики надзвичайної краси з’явилися у Франції, Італії та Англії.

    У дощ, коли на вулиці бруд, ми одягаємо гумові чоботи. Коли біжать струмки, з’являються проталини, ми одягаємо чоботи, кросівки, черевики. Вдома ми ходимо у капцях. Кожного разу, збираючись гуляти або до школи, ми надягаємо підходящу пару взуття.

 

3. Робота в групах. Дидактична гра «Що куди одягти?», «Що коли одягти?»

На дошці — ілюстрації із зображенням одягу та взуття. Діти об’єднуються у групи і намагаються розташувати ілюстрації за порами року.

4.Гра «Закінчи ти речення»

Культура зовнішнього вигляду

 

 1) Костюм, взуття повинні бути..( завжди чистими),

штани, сорочка, сукня —(добре випрасуваними).

 2) Перед тим, як одягнути костюм, плаття, перевір, у якому вони стані, чи не

відірвані (ґудзики, петлі, вішалки.)

 3) У кишені завжди має бути чистий (носовичок.)

 4) Виходячи з дому, подивись у дзеркало і перевір,( чи все на тобі виглядає так, як треба.)

 5) Заходячи до школи, в театр, у гості, зніми (головний убір), поправ    (костюм, )пригладь (волосся.)

 6) Не розкидай по кімнаті зняті речі, акуратно (складай їх), якщо щось відірвалося, приший.

 7) Костюм одягай відповідно до заняття: на урок — шкільну форму, для роботи у майстернях, на пришкільній ділянці — комбінезон чи робочий одяг, на спортивні заняття — спортивний костюм, у театр, у гості — святковий одяг.

Підсумок:

  Форма не передбачає жодних прикрас: брошок, медальйонів, намиста. Пам’ятай: привабливою людину роблять не дорогі речі та прикраси, а чистота й охайність.

5. Ознайомлення з правилами догляду за одягом та взуттям

Робота в парах

Правила догляду за одягом

 

 • Одяг не розкидати, а зберігати в тумбочці або в шафі для особистого одягу.

 • Після прогулянки щіткою почистити пальто або курточку.

 • Після прогулянок узимку речі необхідно добре просушувати, особливо куртки.

 • Промоклий одяг можна розвісити біля батареї опалення. Якщо ви маєте масляний обігрівач, то речі можна покласти на нього. Не слід навалювати одяг у декілька шарів, адже він погано просохне. На велику потужність обігрівач умикати теж не слід.

 • До шафи треба вішати тільки чистий і сухий одяг.

 

Правила догляду за взуттям, щоб воно довше прослужило

 

Шкіряне взуття

 • Очистити від пилу і бруду.

 • Почистити взуттєвої щіткою.

 • Відполірувати ганчірочкою.

Замшеве взуття

 • Очистити від бруду ластиком.

 • Почистити спеціальною жорсткою щіткою.

 

Взуття із тканини

 

 • Чистити жорсткою щіткою.

Гумове взуття

 • Помити.

 • Просушити.

Підготовка взуття до сезонного зберігання

 1) Очистити від пилу і бруду.

 2) За потреби — відремонтувати.

 3) Змастити взуттєвим кремом або касторовою олією.

 4) Набити мисок газетою.

 5) Покласти у коробку або загорнути в папір і покласти у пакет.

 6) У зимове взуття покласти засіб від молі.

 7) Зберігати в темному, сухому місці.

Фізкультхвилинка

5. Демонстрування та аналіз зразка

1) Робота за підручником

— Розгорніть підручники на с. 119. Ознайомтеся з текстом «Шиття. Інструменти та матеріали для шиття».

— Для чого використовують шиття?

— Які інструменти потрібні для шиття?

— Де і як їх слід зберігати?

— Яких правил слід дотримуватися при шитті (с. 120)1 2)

Вступна бесіда.

— Чим можна прикрасити одяг чи взуття? (Відповіді дітей.)

• Я маленький і кругленький,

Мене в петлю продівають

На одежі я завжди.

Сто разів туди-сюди. (Ґудзик)

— Ґудзик — це застібка на одязі, що служить для з’єднання її частин.

— Щоб виглядати завжди охайними, ми сьогодні на уроці будемо вчитися пришивати ґудзики.

— Зараз розгляньте ґудзики, які лежать у вас на столі.

— Чи однакові вони? (Відповіді дітей.)

— Розгляньте, чим вони відрізняються? (Ґудзик на ніжці, з двома отворами, з чотирма отворами.)

— А зараз поміркуйте і скажіть, чи однакові ґудзики пришивають на пальто і сорочку? (Відповіді дітей.)

— Чому? (На пальто пришивають великі ґудзики, ґудзики на ніжці, адже тканина товста, а маленькі ґудзики погано триматимуть тканину, розстібатимуться.)

— Які інструменти потрібні, щоб пришити ґудзик,? (Для роботи потрібні: ножиці, голка, гольник, нитки за кольором, підходящий ґудзик.)

 

За допомогою плаката «Пришивання ґудзиків» учитель пояснює, як правильно втягнути нитку в голку, як користуватися наперстком. Діти пришивають ґудзики з двома отворами.

 

III. Практична робота учнів

 

Правила користування голкою

 

 1) Голку тримай тільки з протягнутою ниткою в гольнику або футлярі.

 2) Не вколюй голку в свій одяг.

 3) Не бери голку до рота.

 4) Запасні голки зберігай у футлярі або гольнику.

 5) Не використовуй голку замість булавки.

 6) Під час зшивання цупких матеріалів (шкіра, штучне хутро, картон) попередньо в місці зшивання зроби отвори шилом.

 7) Під час шиття користуйся наперстком.

Учитель під час роботи здійснює допомогу дітям.

IV. Виставка та оцінювання робіт

— Які гарні ґудзики у вас вийшли!

— Чи можна сказати, що ґудзик — це аксесуар одягу?

— Для чого потрібні аксесуари?

— Як потрібно добирати аксесуари до костюма?

— Які аксесуари є у вас?

— Як ви їх використовуєте? Коли?

V. Підсумок уроку

— Про що нове дізналися на уроці?

— Що таке аксесуари?

— Чи зможете самі пришити ґудзики до вашого одягу?

— На дозвіллі спробуйте разом із батьками виготовити серветку .