Урок з українознавства для 4 класу. Тема: "Військо Запорізьке – приклад спільної боротьби представників різних етносів за кращу долю єдиної України".

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Актуалізація знань учнів

-Що таке етнос? (група людей, склалася історично, має спільну культуру, мову, у перекладі «народ»)

-Яке плем’я жило на території нашої Рівненської обл.? (поліщуки)

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Слайд 1

1. Виникнення українського козацтва. 

Слайд 2

Так склалося, що територія сучасної України була найбільш заселена на півночі, а південь залишався необжитим, тому і називався «диким степом». Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.

Слайд 3

Робота з документом

Опис природних багатств Дикого Поля Михайлом Литвином (литовський дипломат у Криму)

«Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м’ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають.

Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиці така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір’я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м’ясом диких звірів і рибою, бо ж річки переповнені неймовірною кількістю осетрів та іншими великими рибами.»

 

Розповідь учителя

Охочі міщани, бояри й селяни створювали ватаги уходників, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами (мисливством, рибальством, бджільництвом). Освоєння українською людністю цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля. Заняття промислами в необжитих степах вимагало від уходників відваги й певних військових навиків, оскільки досить часто виникали сутички між ними та татарськими ватагами. Тому уходники об’єднувалися в загони, обирали досвідчених ватажків і відповідно озброювалися.

Слайд 4

Так виникли козаки.

Що ж таке «козак»? Є 4 варіанти слова «козак».

1.Польський автор:Від найменування легендарного отамана, що з давніх часів успішно боровся з татарами

2. Польський автор:Від слова “коза”; козаки були жвавими і витривалими, як кози.

3. Турецькою мовою слово “козак” означає бурлака,забіяка.

У мовах тюркських народів це слово означає вільну озброєну людину, що несе прикордонну вартову службу.

4. “козак”-вільна людина

Слайд 5

Причини виникнення козацтва:

1.Грабіжницькі походи кримських орд та султанських військ

Від кінця XV ст. татарські набіги на українські землі стали регулярними й досягали навіть Волині й Північної Київщини. Щоб утриматися в Дикому Полі, козаки-уходники стали будувати дерев’яні укріплення — «городки» й «січі». У них мешкали уходники й перебували загони козаків, які могли дати відсіч ворогу. Переважна більшість козацьких січей була розташована на Дніпровському Низі. Спираючись на них, козаки спочатку витіснили звідти татарські кочові стійбища, а потім поступово освоїли Великий Луг і Запорожжя.

2.Нездатність влади організувати надійний захист

3. Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали

      українських селян до масових утеч.

 

Доба козаччини

З появою козаків починається нова доба в історії українського війська. Перші козацькі ватаги складалися з людей різного походження, різних станів і навіть різних народів; їх об’єднала разом не тільки військова справа, а й потреба у житлі, охота погуляти у степах, добути собі здобич. «Доки жита, доти бита», — була приповідка цих добичників. Але боротьбу з татарами вони вели з завзяттям і ненавистю, готові були на найсміливіші і ризикові походи, не жалували свого труду й крові та цим добували собі славу і любов усього громадянства.

 

Слайд 6

Де мешкали козаки? Що таке Січ?

Слайд 7

Січ – засіка, дерев’яне укріплення,споруджене з січених дерев. Це було розчищене й укріплене частоколом місце. Козаки мали Січ за столицю.

Слайд 8

Січ – місце поселення козаків-запорожців. Вона містилася нижче Дніпрових порогів (валів), тому називалася Запорозькою Січчю, а козаки – запорожцями

Робота з термінами та поняттями

Цікаво знати

Назва «Січ» походить від слова «сікти», «рубати» і використовувалася спочатку для позначення оборонного укріплення з дерева і хмизу. Відомі на сьогодні історичні джерела не дозволяють остаточно визначити, коли виникла перша Січ. Перша писемна згадка про Запорозьку Січ з’являється в 1551 р. у хроніці польського історика Мартина Бельського, де міститься повідомлення, що в першій половині XVI ст. на Хортиці збиралися козаки для нагляду за переправами, промислом і боротьби з татарами. Для пізнішого часу джерела дозволяють вважати першою з відомих Запорозьких Січей козацьку фортецю, зведену в 50-х pp. XVI ст. на острові Хортиця відомим українським князем Дмитром Вишневецьким.

Слайд 9

Організація Січі

Посередині був майдан, де відбувалися військові ради. В центрі також обов’язково мала бути церква. Навколо півколом стояли різні будівлі: військова канцелярія, майстерні, курені, в котрих жили козаки. Обгороджена Січ високим частоколом.

Слайд 10

Курені виглядали так

Слайд 11

Відомо 8 дніпровських Січей

Назва	Роки існування	Місце розташування
Хортицька	1553(6)—1555(7) pp.	Острів Хортиця
Тамаківська	70-ті pp. XVI ст. — 1593 р.	Острів Томаківка
Базавлуцька	1593—1638 pp.	Острів Базавлук
Микитинська	1639—1652 рр.	Острів Микитин Ріг
Чортомлицька	1652—1709 pp.	Поблизу гирла р. Чортом лик
Кам’янська	1709—1711, 1730—1734 pp.	Мис, утворений річною протокою Козацьке Річище та гирлом р. Кам’янка
Олешківська	1711—1728 pp.	Урочище Олешки на південь від впадіння р. Інгул у Дніпро
Нова	1734—1775 pp.	Р. Підпільна

 

Слайд 12

У середині XVI ст. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів удалося лише князеві Дмитру Вишневецькому.

Дмитро Вишневецький - засновник Запорізької Січі (розповідь учениці)

Дмитро Вишневецький - засновник Запорізької Січі та організатор двох походів проти Османської імперії. Дата народження Вишневецького невідома (близько 1517 р.), вбитий турками у 1563 році.

Рід Вишневецьких був одним із найбільш знатних і відомих на території сучасної України в 16 столітті, володіючи землями від Волині і Тернопільщини до Києва та Черкас.

Легенда свідчить, що Вишневецький потрапив у полон в 1563 році і був засуджений турецьким султаном до жахливої ​​кари у Стамбулі.

Дмитро Вишневецький - родовитий волинський магнат:

Поява перших козацьких січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.

  побудував за свої гроші на острові Мала Хортиця міцний дерев'яно-земляний замок, який історичною наукою визнаний прототипом Запорізької Січі;

  став легендарним козацьким отаманом "Байдою", очолював козаків під час двох успішних походів проти Ногайської Орди по нижньому Дніпру на татарсько-турецькі фортеці Іслам-Кермец, Кизи-Кермен (біля сучасних Каховки та Берислава Херсонської обл.) та на Очаків з метою виходу до Чорноморського узбережжя.

Слайд 13

Оснащення та зовнішній вигляд козака

Козаки були дуже відважними і не боялись смерті тому на голові залишали лише чуба – який попереджував ворога, що козак не боїться загинути в бою…

(розповідь учениці)

Чуприна – старовинна чоловіча зачіска у вигляді довгого пасма волосся на оголеній голові. Назва «оселедець» пішла від Катерини ІІ, відомою своєю неприязню до козаків, так вона називала їхню традиційну зачіску.

Не всім дозволялося носити чуприну, котра була своєрідною відзнакою лицарського стану. Причому варто зауважити, що чуприну (оселедець) просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти у козаки (а точніше, після першого бою чи першого морського походу) дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну. Чуприни заборонялося носити джурам (хлопцям, які допомагали козакові, вчилися в нього військовій справі), селянам-втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни, закрученої саме за ліве вухо.

Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди. Шаблю, шпагу, ордени носять зліва, то  й чуприну також слід носити зліва,- так пояснювали козаки.

За легендою козак не дарма відрощував собі оселедець (чуб) – саме за нього змилостивившийся Господь все-таки витягне козака з пекельного полум’я.

Слайд 14

Джура - хлопець, який допомагали козакові, вчився в нього військовій справі.

Слайд 15

Герб Війська Запорозького - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, - виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набрав за короля Стефана Баторія 1578 р. Але й попередні козацькі формування, напевно, мали власну символіку. Щоправда, відомості про неї до нашого часу не дійшли. Згаданий герб уперше зображено на печатці Війська Запорозького 1595 р., за гетьманування Григорія Лободи. Упродовж усього існування козацтва цей головний символ залишався незмінним. Він зображався на головних печатках Війська Запорозького та Гетьманщини, на прапорах, портретах, іконах, у рукописах і друкованих виданнях.

Слайд 16

Окремі клейноди:

булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

бунчук — відзнака гетьмана і кошового, що була в бунчужного;

корогва — військова відзнака, що була в хорунжого;

печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася в генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника;

литаври — військові клейноди, що були в довбиша;

гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового — обозного, а на Січі — у пушкаря;

сурми — військовий, полковий та січовий клейноди, що були у віданні сурмача;

пернач, або шестопер — відзнака полковника полку і паланки;

значок — заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні куреня;

тростина, або комишина, іноді ліска — спочатку відзнака козацьких гетьманів, січових отаманів, а пізніше відзнака генерального чи полкового судді.

Козаки першими у світі написали Конституцію – це закон, за яким всі люди визнавались вільними…

Слайд 17

Марш козаків

(Відео)

Слайд 18

Козаки були богобоязливими й мали на Січі 44 церкви й дві – для походу, що були побудовані на честь Покрови.

Слайд 19

З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Образ Богородиці вінчав козацькі корогви та штандарти, цю ікону обов'язково брали в морські та сухопутні походи, перед битвами служили їй молебні. Церква на Січі завжди була Покровською; хоча немилосердна історія не раз руйнувала й переносила на нові місця Січовий табір, але ця традиція не мінялася. І свято це урочисто святкували на Січі з піснями, феєрверками та хвацькими бойовими змаганнями. Куди б доля не заносила козаків, завжди з ними була ікона Пресвятої.

Слайд 20

З клятви козака на вірність Україні

«Перед Богом нашим всевишнім, перед святою Покровою, перед українським народом і козацьким товариством – ім’ям моїх матері і батька, святою землею нашою клянусь, що готовий віддати свої сили і життя, захищаючи споконвічну свободу нашого народу рідного, дідівські вікові порядки і звичаї, незалежну і соборну Україну!»

Слайд 21

За пияцтво на Січі  козака прив’язували до стовпа, під яким  лежала в’язанка довгих хворостин, і хто з козаків не проходив поряд, бив три рази бідолаху по спині. І не дай тобі Боже, щось вкрасти у товариша свого! За це на Січі карали на смерть.

Слайд 2

Козаки дуже швидко плавали по Дніпру і Чорному морі на своїх чайках - це  човен, видовбаний з верби або липи, борта обшиті дошками. На борту підв’язаний пояс з очерету, який захищав чайку при обстрілі і не давав потонути чайці.

Слайд 23

Козацькі хитрощі (розповідь учениці)

З давніх-давен на лівому боці гирла Дніпра стояла турецька фортеця — Аслам-город, яка була перешкодою козакам під час виходу в Чорне море. Повз неї козацьким чайкам важко було пройти непоміченими — бусурмани відразу починали обстрілювати їх із гармат. Та козаки, користуючись темрявою ночі, часто з успіхом минали небезпеку.

Тоді за наказом султана навпроти Аслам-города була побудована ще одна фортеця — Кизикермен. Відтоді запорожцям доводилося проходити вже повз дві фортеці. Та козаки умудрялися проходити й між двома фортецями.

Щоб зупинити козаків, турки вирішили протягти залізні ланцюги від однієї фортеці до іншої. Чайки ніяк не могли обминути «пастку», бо зачіпали ланцюги, які починали брязкати. Зачувши брязкіт, турки розпочинали палити з гармат.

Та скоро козаки знайшли засіб, як дурити бусурманів. Збираючись у похід, козаки завчасно робили кілька невеликих плотів. Наближаючись до пастки, козаки, діждавпіись ночі, пускали вперед кілька порожніх плотів. Ті розгойдували залізні ланцюги.

Турки, зачувши брязкіт, починали піал єно стріляти з гармат. А козаки тільки цього й чекали, бо під час стрілянини пошкоджувалися лише порожні плоти та ланцюги.

Дочекавшись, доки замовкнуть гармати, козаки пускали ще кілька плотів, і якщо була тиша, це означало, що перешкоди на їх шляху вже немає. І козаки під покровом ночі непомітно проходили повз фортеці.

У відкритому морі козаки ще здалеку першими помічали великі турецькі галери, які мали високі щогли і вітрила. Маленькі ж запорозькі чайки здалеку помітити було неможливо.

Користуючись цим, запорожці завжди мали змогу підготуватися до атаки і напасти на турків несподівано. Як правило, козаки наближалися до галер надвечір з боку сонця, відблиск якого надійно захищав чайки від ворожих очей 

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Дидактична гра «Продовж розповідь»

Правила гри. У цій грі двоє учнів по черзі повинні розповісти по одному реченню матеріал вивченої теми. Виграє той учень, чиє речення буде останнім, у той час як інший вже нічого пригадати не може.

 

Виконай завдання (письмово)

1) Продовжити прислів’я або приказку про козаків, використовуючи довідку

1. Козача потилиця панам-ляхам... (не хилиться).

2. То не козак, що не думає... (отаманом бути).

3. Козацькому роду... (нема переводу).

4. Терпи, козаче, (отаманом будеш).

5. То не козак, що (боїться собак).

6. Береженого Бог береже, а... (козака – шабля)

7. Вольному – Воля, скаженому – круча,... (спасенному – рай).

8. Козак без коня, що воїн ... (без пістоля).

9. Козак дружбу знає: в біді коня... (не покидає).

10. Наш Луг – Батько, а Січ – Мати – от де ...( треба помирати)

11. Не журися, козаче, нехай ...(ворог плаче!)

12. - Хліб та вода – то... (козацька їда)

2) Звести ліву і праву частини

• Булава. (Символ влади кошового отамана)

• Гетьман. (Старший, головний, «кошовий отаман»)
• Джура. (Помічник козака, молодший воїн)

• Чайка. (Козацький човен )
• Оселедець. (Зачіска козака)

3) Підбери «ключик» і розшифруй

ВWWІWЙWСЬWКWО   ЗWWАWПОРWІЗWЬКWЕWW

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Козацтво як явище являється феноменом для усього світу, що немає аналогів та наіть подібних за змістом фактів.

Це історія нашого народу.