Урок з українознавства "Я - українець. Я - людина"

Управління освіти Бахмутської міської ради

Донецької області

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

Підготувала учитель української мови

та літератури

 Бахмутської загальноосвітньої

школи І – ІІІ ступенів № 10

Гордієнко Олена Вікторівна

 

Бахмут, 2017

 

 

Тема.  Я – українець. Я – людина

Мета: розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, вміння грамотно  висловлювати власні думки, наводячи переконливі аргументи, приклади із життя; розвивати соціальну, комунікативну, творчу компетентність;

ознайомити учнів з історією України, її символами, розширити і поглибити поняття громадянськості;

виховувати любов до рідної землі, почуття патріотизму, національної свідомості, людяності, розуміння своєї причетності до долі України.

Обладнання: карта України, зображення герба, прапора, ілюстрації із зображенням українців у національному одязі; на столі – хліб на вишитому рушнику, на партах – рослини – символи України.

Епіграфи:                   

                                      Тільки тоді станеш людиною,

            коли навчишся бачити людину в іншому.

О. Радищев

 

                                       Ти на землі – Людина…

В. Симоненко

 

                                       Дякую Богові, що дав

                                       мені народитися українцем!

О. Гончар

 

                                      Яке глибоке щастя – жить,

                                     Бути гідним імені людини.

                                     Народу й людськості служить.

М. Рильський

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Вступне слово вчителя.

Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона – вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

                                    Домівка матусі, волошки в житах,

 Вишневий світанок, полив’яне небо,

                                    І сиза роса на траві при шляхах.

 Таке все тут миле, доступне і гідне –

                                    Високі тополі і тихе село…

                                    Таке сокровенне, насущне і рідне,

                                    Воно в мою душу навіки вросло.

                                    Коралі калини і мамині очі,

                                    І доля – з лелечого наче крила…

                                   Я більшого щастя на світі не хочу,

                                   Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

(В. Вихрущ).

  У народі існує така легенда. Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись пізніше, тому землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога, а той у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,- відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці.» «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для Раю. Там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете берегти її, то вона буде ваша, а ні – то ворога».

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогодні. А країну свою назвали Україною.

2. Бесіда з учнями за питаннями:

• Яку площу займає Україна? (640 тисяч квадратних кілометрів)
• Скільки національностей проживає на території України? (понад 110 національностей)
• Яка чисельність населення України? (близько 48 млн. чоловік)
• Яке місто є столицею нашої країни? (Київ)
• Які імена є найпоширенішими на Україні? (Іван і Ганна)
• Назвіть рослини, що є найбільш розповсюдженими на території нашої держави (верба, калина, тополя, барвінок).

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми з вами заглянемо в історію України, дізнаємося, звідки пішла її назва, пригадаємо символи нашої держави. Адже в українського народу на землі глибоке тисячолітнє коріння.Українці, як й інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що відбився в усіх сферах життя – культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю древньою величною історією. А коли ж виникла її назва?

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Слово вчителя. Учні підготували інформацію про походження назви

«Україна».

2. Виступи учнів.

Учень 1. Назва «Україна» зустрічається ще в києво – руський час. Першу згадку про неї зафіксовано в Іпатіївському літописі 1187 року. Ця згадка пов’язана з Переяславським князівством. Оповідаючи про смерть князя Володимира Глібовича – захисника краю від кочовиків – половців, літописець зазначив: « И плакавщися по нем вси переяславци… О нем же Украина много постона…»

Учень 2. Інше джерело в 1189 році називає Україною частину Галицького князівства, розташовану між Південним Бугом і Дністром (звернення до карти України).Цю назву згадували, описуючи події 1213 року, коли князь Данило Галицький відвоював у поляків ряд населених пунктів. У літописі назва «Україна» вживалася паралельно з термінами «Русь», «Київська Русь», а народ називався  «руським», «русинами».

Учень 3. Назва «Україна» існувала аж до часів Петра І. А пізніше таємним розпорядженням царського уряду в 1863 році було заборонено вживати цю назву, наказувалося називати Малоросією, а народ – малоросами. У цей час також вийшов Валуєвський указ про заборону української мови.

3. Слово вчителя. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, сваволю і вистояла. Бо, як писав французький вчений Й. Г. Коль у 1841 році, «немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло Російської імперії розпадеться й Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою, історичною традицією. Україна роздерта між сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з’явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну Українську державу».І цей час настав. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила акт про державну незалежність нашої країни. Відтоді 24 серпня є державним святом України – Днем Незалежності.

4. Бесіда з учнями.

• Діти, а які ви знаєте приказки про рідний край?

Учні.

1. Кожному мила своя сторона.

2. За рідною землею і в небі сумно.

3. Де рідний край, там і під ялиною рай.

4. Тільки в ріднім краї солов’ї співають.

5. За рідний край і життя віддай.

• Молодці, діти! Правду кажуть люди: «Хто не любить свою Батьківщину, той без батька й матері, без усього».
• Діти, які символи країни ви знаєте?

Учень 1. Державним прапором України став її національний прапор – синьо – жовтий. Відомо, що у 1410 році в Грюнвальській битві полки Галицько – Волинського князівства билися під своїми корогвами - золотий лев на синьому полі. Синя і жовта барви найчастіше траплялися в козацькому одязі часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Вибір кольорів був викликаний такими міркуваннями: символами України є чисте небо

(символ миру) та пшеничне поле (символ достатку). Як сказав поет:

Наш стяг – пшениця у степах

 Під голубим склепінням неба.

Учень 2. Верховна Рада затвердила малим гербом України тисячолітній її символ – тризуб. Поява ризуба на Україні пов’язана з дохристиянським культом Сонця – Вогню. Він графічно передає єдність жіночого і чоловічого начал, що породжує третю силу – синівське начало. Тризуб здебільшого зображують золотим або жовтим на синьому тлі. Жовто – золотий – це колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя.

Учень 3. Пісні Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського « Ще не вмерла Україна» судилося стати національним гімном України, хоч з’являлися й інші патріотичні пісні, які виконували роль гімну. Це «Заповіт» Шевченка, «Вічний революціонер» Франка та багато інших.Проте саме ця пісня Чубинського і Вербицького змогла об’єднати навколо себе патріотів.

Слово вчителя. Сьогодні завдання кожного з нас, громадян України, -знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому поглумитися над ними. Пишатися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і свої символи – герб, прапор, гімн. І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вміннями зміцнюватиме її могутність.

  Та крім офіційних державних символів Україна, як й інші країни, має ще й народні символи. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йдеться. Так, коли ми говоримо – клен, то знаємо, що це символ Канади. Символ Росії – береза. А які символи України заховалися у відповідях наступних загадок?

Загадки «Народні символи України»

1) За хатиною в садочку                                      

У зеленому віночку                                             

Та в червоних намистинах                                                  

Стала, наче молода.

І збігаються всі діти, шоб на неї поглядіти:                      

За намисто кожен – смик!                                                   

Та й укине на язик.

Зветься ця рослина –

Червона… ( калина)

2) Як дерево називається,                                           

Що влітку в білий пух одягається? (тополя)

3) Які ноги заввишки,

 Такий ніс завдовжки,

Хату на хаті має,

Жабам лік знає. (лелека)

Учень 1. Калина в Україні – символ рідної землі і вічної пам’яті про тих, хто у мужній борні віддав своє житя за щастя і волю народу. Тому й садять її на могилах загиблих. Калина – це той символ, що пам’ять людську береже, символ безсмертя, невіддільний від життя, це наш духовний світ.

Учень 2. Верба – також символ, який опоетизований в народній творчості і художній літературі. Близько 500 видів верби росте на нашій планеті, а тридцять – на Україні.

Учень 3. Дуже любив Україну її славний син Тарас Григорович Шевченко, який у своїх творах оспівав її красу. 365 разів Кобзар використав слово

«калина», а будучи на засланні в Орській фортеці він посадив гілку верби і викохав її. Для нього вона була уособленням України. Інший відомий український поет Василь Симоненко писав:

                                     А якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

        Стануть над тобою, листям затріпочуть,

  Тугою прощання душу залоскочуть.

Учень 4. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб – сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності українського народу. Хліб був мірилом життя, культури, жоден обряд не обходився без нього. Святість і пошана до хліба передавалися з покоління в покоління, дітям і внукам.

Вчитель. Ще одним незмінним символом нашої країни є українська пісня. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки тремтячої щирості, ніжності, відвертої довіри.

Конкурс«Найкращий знавець українських народних пісень»( завдання: вставити пропущені слова в текст уривків пісень)

1. Несе Галя воду,                                   2) Цвіте терен, цвіте терен,

… гнеться,                                                 Та й … опадає,

А за нею Йванко,                                      Хто з любов’ю не знається,

Як… в’ється.                                              Той… не знає.

 

3) Ой на горі два…,                                   4) Ти ж мене, ти ж мене…,

Ой на горі два…,                                        Ти ж мене, ти ж мене…,

Та й … докупки.                                         Ти ж мене, ти ж мене …

                                                                      З ума – розуму звела.

 

5) Чом ти не прийшов, як … зійшов,        6) Ой під…, під…

Я ж тебе …,                                                   Стояв старий з молодою,

Чи … не мав, чи … не знав,                        Як із …

… не пускала.

Вчитель.  Більшість з вас, мабуть, знають, що у кожного народу є свій національний одяг. Звичайно, не є виключенням й українці. Одяг населення України з давніх – давен відрізнявся особливою святковістю, насиченістю вишивкою, оздобою.

Конкурс « Одяг українців» ( завдання: користуючись малюнком, якомога точніше описати деталі одягу українця й українки).

Слова для довідки: сорочка, шаровари, бриль, очіпок, спідниця, корсет, хустка, намисто, запаска,чоботи, мережка, плахта, пасок.

Вчитель. Розмову про Україну, її символи, її культуру можна вести без кінця, бо така багата і щедра наша земля, така славна її історія.

Гра «Мікрофон»:

• яким, на вашу думку, повинен бути справжній українець?
• у яких творах української літератури змальовано таких людей?
• кого з письменників чи поетів можна назвати справжнім українцем? У чому це проявляється?

Гра «Впізнай відомих українців»  (використовуючи портрети, назвати відомих письменників і поетів України)

      

  

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Довідник: Тарас Шевченко, Іван Карпенко – Карий, Євген Гребінка, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Іван Франко, Михайло Коцюбинський.

Вчитель. Заповніть таблицю «Я - українець. Я –людина»( завдання: вписати ознаки справжнього українця і справжньої людини, зробити висновок)

Я – українець	Я - людина

V. Підсумок уроку.

1. Проведення тестового опитування

1. В якій історичній пам’ятці вперше згадується про назву « Україна»?

А) «Повість минулих літ»

Б) «Іпатіївський літопис»

В) «Галицько – Волинський літопис»

2. Яку територію займала Україна за інформацією джерела 1189 року?

А) Від Південного Бугу до Дністра

Б) Від Карпат до Південного Бугу

В) Від Дністра до Карпат

3. У якому році Петром І було заборонено вживати назву «Україна»?

А) 1863

Б) 1875

В) 1818

4. Верховна Рада України ухвалила акт про державну незалежність нашої країни…

А) 1 грудня 1991 року

Б) 24 серпня 1991 року

В) 16 липня 1990 року

5. Якого кольору державний прапор України?

А) жовто – блакитний

Б) жовто – синій

В) синьо – жовтий

6. Що є державним гербом України?

А) тризуб

Б) золотий лев

В) червона калина

7. Хто став автором слів державного гімну?

А) Т. Шевченко

Б) І. Франко

В) П. Чубинський

8. Народними символами України є…

А) верба, калина, тополя

Б) пісня, барвінок, рушник

В) тризуб, гімн, прапор

9.Скільки видів верби росте на Україні?

А) 500

Б) 30

В) 100

10. Хто з відомих українців посадив гілку верби і викохав її, перебуваючи на засланні у чужому краї?

А) Т. Шевченко

Б) Леся Українка

В) В.Симоненко

11. Які з названих елементів одягу є необхідними у вбранні українки?

А) сорочка, шаровари, запаска

Б) очіпок, спідниця, корсет

В) пасок, чоботи, бриль

12. Знайдіть рядок, в якому кожного із названих відомих людей можна вважати справжнім українцем?

А) Тарас Шевченко, Іван Карпенко – Карий, Б. Хмельницький

Б) Леся Українка, Й. Г. Коль, Данило Галицький

В) М. Вербицький, Петро І, В. Симоненко

2. Слово вчителя. Мабуть, для кожного з нас найбільше щастя сьогодні, що ми живемо у вільній державі Україні, маємо власну державну мову, свої символи, розвиваємо традиції. Українці зараховані ЮНЕСКО до чотирьох найпрацьовитіших народів світу, українська мова – до трьох наймелодійніших мов світу, народне українське мистецтво( особливо вишивка, кераміка, писанкарство, декоративний розпис) – до творів загальнолюдського, планетарного значення. Сотні імен, безліч відкриттів видатних українців увійшли до золотого фонду світової культури. Та, незважаючи на все це, ми ніколи не повинні забувати, що, насамперед, кожен з нас- людина, а вже потім - українець. Мені хочеться, щоб ви стали Людьми з великої букви й Українцями, які змогли б прославити свою націю.

Молись, дитино, за Україну,

Що нам бесмертне життя дає.

А по молитві ставай до чину,

                                          Ставай до праці, дитя моє.

Молитва небо здіймає вгору,

Заводить сонце в душі алмаз,

А праця творить землі опору

                                          Та від скорботи рятує нас.

       Молись, дитино, щоб не вернуло

          Московське рабство, як темна лжа,

      А по молитві пильнуй, щоб дуло

                                          Твоєї зброї не жерла ржа.

         Молитва щира – то з Богом згода,

                                          То криця духу, а не руки,

 А чиста зброя – твоя свобода,

                                          Твоя будучність на всі віки.

VІ. Домашнє завдання.

Створити альбом «Державні й народні символи України» (робота групова), підготуватись до його презентації.