Урок з української літератури 10 клас

Спеціальна загальноосвітня школа «Надія» м. Києва

План-конспект уроку із української  літератури

в 10 класі  на  тему: «Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму Ольги Кобилянської «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»)»

                                             Вчитель-дефектолог Нагорна Н. А.

Київ - 2024

     Тема. Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму Ольги Кобилянської «ІMPROMTU PHANTASIE» («ФАНТАЗІЯ-ЕКСПРОМТ»)»

Мета: навчальна – викликати в учня інтерес до творів письменниці, залучити до читання художньої літератури – ознайомити зі змістом автобіографічного твору - нарису; допомогти усвідомити новаторство та художню цінність творів письменниці, актуальність проголошених нею ідей;

розвивальна – розвивати спостережливість, навички самостійного читання, ідейно-художнього аналізу, висловлення власної думки з приводу прочитаного, розкрити етичні проблеми з життя інтелігенції;

виховна  – виховувати любов до літератури, естетичний смак;

корекційна – розвивати пізнавальні інтереси і навчальні здібності учня.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово учителя

Вона закінчила лише чотири класи народної школи.  Володіла польською, німецькою та українською. Багато читала. Обожнювала музику Фридерика Шопена. Грала на фортепіано, цитрі, дримбі, добре малювала, каталася верхи на конях, займалася в аматорському театрі й хотіла стати професійною актрисою. Ольга Кобилянська в юності була пристрасною брюнеткою з оксамитовими очима, цікавилася новинками моди, мала вишуканий смак і до старості зберегла струнку фігуру. Дружила з Лесею Українкою, Наталією Кобринською, Софією Окуневською,  Іваном Франком. Попри те, що була феміністкою, не цуралася хатньої роботи.  Перед нею розкривалися різні шляхи, та вона вибрала літературу. Про Ольгу Кобилянську існує багато стереотипів. Та якою вона була насправді, спробуємо дізнатися сьогодні, розглянувши твір «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»).

2. Запис теми уроку «Становлення особистості, цілеспрямованої  й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»)».

ІІ. Актуалізація опорних знань

-      Сформулюй в кількох пунктах чинники, які вплинули на формування світогляду О. Кобилянської

•   Батьківське виховання в дусі поваги до української культури, мови.
•   Материн аристократизм духу, любов до музики.
•   Захоплення світовою літературою.
•   Самотність, брак культурного оточення, схильність до самозаглиблення, самоаналізу.
•   Спостереження за життям.
•   Любов до природи.
•   Чутливість, чуйність вразливість.

- Назви літераторів, громадських діячів-друзів О. Кобилянської; розкажи, який вплив на життя письменниці мали стосунки з ними.

- Пригадай, як називаються твори, у яких автор розповідає факти свого життя?

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1.Теорія літератури

Нарис “Impromtu phantasie”, що в перекладі з французької мови означає фантазія-експромт, був написаний у 1894 році.

•   Що нам відомо про жанр твору? (Свій твір «Impromtu phantasie» Ольга Кобилянська означує як нарис, таким чином, можливо, наголошує на певному його автобіографізмі, адже за визначенням ця жанрова форма належить швидше до публіцистичного стилю і, попри позбавленість чіткої та завершеної фабули, яка часто носить фрагментарний характер, передбачає зображення дійсних фактів, подій та конкретних людей. Зважаючи на глибокий ліризм твору, наповненість його засобами музичного мистецтва, його можна визначити як художній нарис).

Нарис – невеликий твір, художньо-публіцистичного жанру, у якому зображено дійсні факти, події в  житті конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій чи зображенню людей, яких особисто знав письменник.

•   Від якої особи ведеться розповідь у творі? (Розповідь веде героїня, яка згадує «минулі літа і одну людину, яка була іще дитиною». Оповідачка надзвичайно чітко, до найменших деталей описує характер та зовнішні ознаки дитини: «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима…». Попри те, що героїня говорить про маленьку людину в третій особі, з таких живих, ясних спогадів зрозуміло, що вона згадує себе в дитинстві. Силою, яка спричиняє бурю спогадів, психологічний вир в душі героїні, стають «торжественні, поважні звуки дзвонів»).
•   Що нам відомо про героїню твору? (Смілива, не терпить упокорення та приниження, має тонку душевну організацію; відчуває навколишній світ у тонах і барвах).

2. Робота над змістом твору

- Який композиційний прийом покладено в основу новели? (Спогади про дитинство ніжної, вразливої дівчинки, яка гартує в собі сильну, незалежну вдачу.)

- Що спонукає авторку щоразу згадувати про цю дівчинку? (Ці спогади повертаються завжди до неї, коли вона чує «торжественні, поважні звуки дзвонів».)

- Який характер мала героїня в дитинстві? (Уже в дитячі роки виявляються суперечності в характері дівчинки: вона часом бувала «ніжна, вразлива, немов мімоза, з сумовитими очима», а могла бути «пристрасною, глибоко зворушеною істотою, що пригадує молодих арабських коней».)

- За яких умов формувався характер героїні? (Дівчинка сама загартовує свій характер, ідучи на ризиковані вчинки:  вона в негоду йде до міста, щоб купити наперсток, і, потрапивши в бурю, не повертається з півдороги і не ховається, а «сміливо і відважно» прямує до своєї мети й щасливо дістається додому.)

- Яка дитяча забавка найбільше подобалася дівчинці? (Їй подобалося, коли діти запрягали її «в шнурки» і гнали вперед, немов коня, і вона, гарна та щаслива, летіла, як птаха, і ніхто не міг зупинити її.)

Учитель. Героїня новели не тільки випробовує труднощами свій характер, а й плекає в собі почуття прекрасного, намагається відчути голоси природи й відтворити їх.

- Що бачить дівчинка гарячої літньої днини?

- Чиї голоси чує вона на березі ставу?

- Чиї звуки вона намагається відтворити?

- Які образи в почутих звуках творила її уява?

- Як змінюється психічний стан дівчинки? (Спокій – «нервове дожидання» – споглядання – сміялася з радості – замовкла і вслухалася у тони – переживала в уяві те, що створила сама – «плакала зі смутку не виясненого».)

- Як це все характеризує її вдачу?

- Які типи темпераменту виявляються в характері дівчинки? (У характері дівчинки виявляються не тільки меланхолійний (тонке відчуття краси, спостереження за сільським ставом, слухання гри на фортепіано та звуків дзвонів), а й холеричний (змагання з негодою, приборкання коня, відвага) типи темпераменту. Саме поєднання цих двох типів темпераменту дає неповторний ефект пристрасного відчуття краси, яка постає для героїні в образах: «Вона бачила образи в тонах, відчувала образи в тонах, переживала в уяві з’явища, котрі творила сама: казкові, фантастичні, неможливі, і плакала з смутку невиясненого...»)

- У якому віці дівчинка вперше почула «Іmpromptu phantasie» Шопена?

- Що тобі відомо про твір Шопена?

Шопен став улюбленим композитором Кобилянської як автор «Impromtu phantasie». Саме цей твір Шопена Кобилянська не тільки згадує поруч з його прізвищем, а й описує словами. Цікаво: сам Шопен назвав «Impromtu phantasie» просто «Експромт». Прикладку «Фантазія» твір отримав при посмертній публікації рукописів Шопена від ініціатора їх видання Джуліана Фонтани, хоч «Експромт» потрапив до тих рукописів, стосовно яких композитор «чітко розпорядився, щоб вони не друкувалися. Повторював це він і перед самою смертю». Можливо, композитор не хотів друкувати «Експромт» через наслідувальний характер твору. На переконання Я.  Івашкевича, експромти Шопена «(всі, за винятком Експромта фа-дієз мажор) написані в досить чітко визначеній формі, запозиченій від експромтів Шуберта. Це стосується також і того експромта, якому Фонтана, невідомо для чого, додав прізвисько “Фантазія”».

-  Як її душа сприйняла цю музику? Що відчула вона, слухаючи гру на фортепіано? (У десятилітньому віці вона вперше почула «Іmpromptu phantasie» Шопена. Рухи митця по клавішах «електризували її і виводили з рівноваги». Уся кров, здавалося, вдарила до лиця, серце забилося, а вуста замовкли. Їй стало холодно, і вона знову заплакала. Вона відчула в музиці пристрасний жіночий сміх, проте сміх не щасливий, відчула якусь «морозяну красу», відчула пристрасть.)

- Яку пораду дав музика дівчинці?  (Вчитися музики і грати, але грати цю мелодію тільки тоді, «як будеш вже цілком доросла.., як будеш мати більше як двадцять років...», бо тільки «тоді зрозумієш, що говорить кожен звук в тій штуці...»)

- Чи вдалося героїні зіграти «Іmpromptu phantasie» Шопена? (Ні, вона «ніколи не могла “Іmpromptu phantasie” сама грати». Але коли чула, то завжди її душа наповнювалася сльозами, і вона плакала.)

Експромт – (від лат., що значить «готовий») - це переважно фортепіанна, часто віртуозна п’єса імпровізаційного складу, що втілює миттєвий душевний стан.

- Якою ж стала дівчинка, коли виросла? Чи вдалося їй зберегти красу своєї душі, яку вона виплекала в дитинстві?

- Вибери з хмари слів 5 прикметників, які, на твою думку, влучніше характеризують героїню.

Творча особистість, наполеглива розумна, пристрасна, смілива, обдарована, впевнена в собі, аристократична.

3. Автобіографізм у творі

Ореста Мацяк зазначає: «Ескіз «Impromptu phantasie» Кобилянської – то і є життя Кобилянської, укладене в музику. Словом «іmpromptu» письменниця натякнула на спонтанну реалізацію задуму, а «phantasie» – вільна музична форма, куди (саме тому, що ця форма вільна) авторка зуміла вкласти свій характер». Автобіографізм у новелі Кобилянської – то історія її душі: почуттів, вражень, думок, переконань.

-      Хто такий Осип Маковей?

Кохання свого життя Ольга Кобилянська зустріла вже після тридцяти. «Перед її душею виринув він... —  Осип Маковей, учитель за основним фахом, був молодшим від Ольги на три роки. Він писав вірші, прозу, літературну критику, був редактором газети «Буковина». Одним із перших — поруч із Лесею Українкою та Іваном Франком — Маковей заговорив у пресі про молоду оригінальну письменницю Кобилянську. Друкував у себе в газеті її оповідання; втім, траплялося, і відхиляв їх, як це сталося з досить відвертою новелою «Природа»: «... з огляду на передплатників, не мав відваги друкувати сю новелу у своїм часописі, хоча стилістично вважав її дуже гарною».

Певний час вони навіть жили разом. Зараз важко — та й не варто — визначити, що саме спричинило розрив. Очевидно, що Ольга Кобилянська — значно масштабніша постать у літературі, ніж Осип Маковей. Мабуть, і в житті їй не вдавалося бути м’якою та слабкою. У листах до коханого вона всіляко підкреслює свою незалежність та рівноправність із ним: «У нас споріднені душі. Ми обоє письменники. Я б могла тобі допомагати. Корегувати твої праці. Ти пишеш, що утримуєш свою матір і тому не зможеш утримувати ще й мене. Я заробляю на життя своїм пером...». Листи Маковея до Кобилянської не збереглися: після розриву вона знищила їх.

1903 року Осип Маковей виїхав із Чернівців, одружився. Помер він 1925 року, на 17 років раніше за Ольгу Юліанівну, яка так і не вийшла заміж.

ІV. Рефлексія

Розглянувши зміст новели, ми переконалися, що саме музика для героїні Ольги Кобилянської є найдосконалішим засобом вираження всієї глибини її думок, переживань і страждань, усієї повноти поривань і прагнень, коли надмір почуттів не дає змоги висловити їх або ж коли для цього навіть бракує слів. А самій авторці через спогади вдалося передати етапи формування свого характеру, який визначив і життя, і долю письменниці. Перечитаймо останні рядки новели.

Творчі запитання.  1. Про що ти хотів би запитати героїню, якби зустрівся з нею? 2. Чи може музика змінити життя людини?

V. Підсумок уроку.

Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника з теми.
2. Прочитати новелу О. Кобилянської «Valse melancolique».