Завдання для літературної гри з теми «Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Завдання для літературної гри з теми

«Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Випереджувальні завдання:

1. Підібрати вислови про родину.

(Наприклад: «Міцна сім’я – міцна держава», «Яка сім’я – такий і я»

«Родичі хоч і сваряться, та одне одного не цураються», «Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько», «Без сім’ї  і свого роду – немає нації, народу», «Земля без води мертва, людина без сім’ї – пустоцвіт», «Людина без братів і сестер – самотнє дерево», «Людина без сім’ї, що дерево без плодів», «Без роду, хоч з мосту та в воду»

2. Заповнити таблицю

Завдання на знання тексту повісті 

1. У якому селі відбуваються події, описані в повісті?

(село Семигори)

2. Які родини стали прототипом  героїв повісті?

(сім’ї Мазурів і Довбушів)

3. Чим завершується повість І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»?

(Груша всохла і дві сім’ї помирилися)

4. Хто був членом родини Кайдашів?

(Омелько Кайдаш, його дружина Марія, їхні сини: Карпо і Лаврін, їхні невістки Мотря і Мелашка)

5. Чий портрет описано в уривку: «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве, бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Куче­ряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною» 

(Портрет Омелька Кайдаша, батька родини)

6. Чий портрет описано в уривку: «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом»?

(Портрет Марусі  Кайдашихи, матері родини)

7. Чий портрет описано в уривку: «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чор­ні брови, густі-прегусті, як шовк»

(Портрет Мелашки, невістки Кайдашів)

8. Чий портрет описано в уривку: «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима»?(Портрет Мотрі, невістки Кайдашів)
9. Хто промовив ці слова: «Коли я буду вибирати собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо»?

(Лаврін Кайдаш)

10. Хто промовив ці слова: «Мені аби була робоча, та проворна, та щоб була трохи куслива, як муха в спасівку»

(Карпо Кайдаш)

11.  Хто промовив ці слова: «В мене два сини, неначе два соколи. Що вже що, а на старість прикриють мене орлиними крилами. Хвалити бога, буде до кого прихилиться»

(Марія Кайдашиха, мати Карпа і Лавріна)

Завдання на розвиток зв’язного мовлення:

Створити інформативне гроно

«Який він, Омелько Кайдаш?»

-         працьовитий, 

-         щирий,

-         добрий,

-         неосвічений («темний»),

-         забобонний,

-         богомільний,

-         миролюбивий,

-         кращий стельмах на селі,

-         безвольний,  

-         пристрастний до горілки.

Завдання на знання теорії літератури:

1. Який жанр української прози започаткував  І.Нечуй-Левицький, написавши повість «Кайдашева сім’я»

(Жанр соціально-побутової  повісті)

2. Знайти художні засоби в поданому уривку з повісті: «Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах»

          (Можливі відповіді: епітети – покручений яр, круті гори, густі ліси,

                                  метафори -  в’ється гадюкою; зеленими терасами;

                                  порівняння - неначе гілки дерева;

                                  персоніфікація – розбіглись (рукави яру), поховались  в лісах)