Урок з української літератури

План-конспект уроку

8 клас

Тема Леся Українка. «Давня казка». Образ поета і Бертольдо. Порівняльна характеристика

Мета: продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах твору; охарактеризувати образи героїв,порівнюючи їх;

розвивати в учнів навички роботи з художнім текстом, виразного читання і переказу; вибирати необхідний матеріал до теми; розвивати вміння  логічно мислити, робити висновки, узагальнювати.

виховувати в учнів високі моральні якості – гуманізм, щирість, ненависть до зла, несправедливості.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст твору, викладка книг, ілюстрації із зображенням Бертольда та народного поета, текстові завдання

Тип уроку: комбінований

План уроку

І. Організаційний момент

(Слайд І, музика)

На шлях я вийшла ранньою весною

І тихий спів несмілий заспівала,

А хто стрічався на шляху зо мною,

Того я щирим серденьком вітала:

«Самій недовго збитися з путі,

Та трудно з неї збитись у гурті».

Ці рядки належать Лесі Українці - високоосвіченій обдарованій особистості з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетній і благородній натурі. Завдяки силі волі, витримці, залізному характеру вона витримала випробовування долі і могла підвести підсумок: «Зрештою, життя моє не було убогим, і сором було б мені плакатись на нього»

ІІ. Актуалізація опорних знань

 А зараз давайте спробуємо охарактеризувати Лесю Українку: Хто вона… Яка вона…

1 На дошці висвітлюються питання і відповіді, які ви повинні згрупувати. 

1. Назвіть, будь ласка, справжнє ім’я Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)

2. Хто вона? Актриса чи поетеса

3. З якими віршами Л.Українки знайомилися та вивчали раніше? («Мрії», «Тиша морська»,  «Як дитиною, бувало…», «Давня весна») 

4. Яке випробування спіткало поетесу? (боротьба з хворобою)

5. Що весь час супроводжувало Лесю Українку у творчості?  (талант)

6. Ліро-епічна поема, яка вперше була надрукована у журналі «Життє і слово». ( «Давня казка»)     

 

Отже, Леся Українка, Лариса Петрівна Косач – це талановита поетеса, яка мужньо бореться з хворобою і є автором багатьох збірок віршів, поем, балад.

2. А зараз погляньте на екран. (Фрагмент середньовіччя) (Слайд ІІ)

 

Ми помандруємо в часи середньовіччя і продовжимо вивчати поему «Давня казка» Лесі Українки, щоб дати відповідь на питання

«Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?» (Слайд ІІІ)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми продовжимо працювати над поемою «Давня казка», зосередимо увагу на проблемах твору; охарактеризуємо образи героїв, порівнюючи їх. Запишіть тему уроку: « Леся Українка. «Давня казка». Образ поета і Бертольдо. Порівняльна характеристика»

(Слайд ІV)

IV. Сприйняття учнями навчального матеріалу

1. Перед тим як почати роботу над текстом, ми дамо відповіді на запитання.

1. Яка тема «Давньої казки»? (зображення боротьби трудящих проти поневолювачів та ролі поета і поезії у житті суспільства)

2. Назвіть ідею твору (утвердження думки про високе призначення мистецтва та його всеперемагаючої сили)

3.Яка основна думка поеми? (у пошані народу залишаються ті, хто захищав його інтереси, навіть жертвуючи життям)

4. Які ознаки казки має твір? (невідома країна, невідомі часи, тричі зустрічаються головні герої)

5. Доведіть, що «Давня казка» - ліро-епічна поема. (учні дають визначення ліро-епічної поеми; у творі розповідь про події поєднуються  із розкриттям внутрішнього світу героїв: поета й Бертольдо)

6. Які проблеми порушено у творі? (Роль митця в суспільстві; служіння музі і народові; суть людського щастя, вдячності; війни заради збагачення;)

 Початок «Давньої казки» читає автор  (Слайд V)

Може б, хто послухав казки?

 Ось послухайте, панове!

Тільки вибачте ласкаво,

Що не все в ній буде нове.

 

Та чого там, люди добрі,

За новинками впадати?

Може, часом не завадить

І давніше пригадати.

 

Хто нам може розповісти

Щось таке цілком новеє,

Щоб ніхто з нас не відмовив:

«Ет, вже ми чували сеє»

 

Тож, коли хто з вас цікавий,

Сядь і слухай давню казку,

А мені коли не лаврів,

То хоч бубликів дай в’язку

 

2. Це слова, якими починається поема Лесі Українки «Давня казка». А зараз продовжимо інсценізацію уривка, яку ви підготували дома.

(виходять дівчата, звучить музика)  (Слайд V)

1. - Як навесні шум зелений

Оживляв сумну діброву,

То щодня поет приходив

До діброви на розмову.

 

2. - Той співець – та що робити!

Видно, правди  не сховати

Що не був співцем поет наш,

Бо зовсім не вмів співати.

 

3. - Та була у нього пісня

І дзвінкою, і гучною,

Бо розходилась по світу

Стоголосою луною.

 

4. - І не був поет самотнім:

До його малої хати

Раз у раз ходила молодь

Пісні-слова вислухати.

 

5. (1 )- Теє слово всім давало

То розвагу, то пораду;

Слухачі співцю за теє ділом скрізь давали раду.

 

(Говорить одна учениця)   (Звучить музика, слайд VІ)

Так одного разу ранком

Наш поет лежав у гаю,

Чи він слухав шум діброви,

Чи пісні складав, - не знаю!

 

Тільки чує – гомін, гуки,

Десь мисливські сурми грають,

Чутно разом як собачі

Й людські крики десь лунають.

 

Топотять прудкії коні,

Гомін ближче все лунає,

З-за кущів юрба мисливська

На долину вибігає.

 

Попереду їхав лицар,

Та лихий такий, крий,Боже!

 

(початок інсценизації)

Поет: Гей, панове, обережно!

Віку збавите людині.

Бертольдо: Бачте,хто це? Що за птиця

Чи не встав би ти, небоже?

 П. Не біда, шановний, пане,

Як ти сам з дороги звернеш,

Бо як рими повтікають,

Ти мені їх не завернеш!

Б. Слухай, ти втікай лиш краще,

Бо пізнаєшся ти з лихом!

П. Ей, я лиха не боюся,

З ним ночую, з ним і днюю;

Ти втікай, бо я, мосьпане,

На таких, як ти, полюю!

В мене рими-соколята,

Як злетять до мене з неба,

То вони мені вполюють,

Вже мені кого там треба!

Б. Та який ти з біса мудрий!-

Ще ні разу я таких, як ти, не бачив,

Я тепер не маю часу

А то ми б ще подивились, хто кого скорій вполює.

(пауза)А ти тут зажди, небоже,

Хай-но їхатиму з гаю,

Я ще дам тобі гостинця,

А тепер часу не маю.

П. Не на тебе ждать я буду.

Хто кому подасть гостинця, ще цього ніхто не знає.

 

 - Ми побачили, що в епізоді першої зустрічі поета й Бертольдо зароджується конфлікт  між героями.

 

 Якими Леся Українка зобразила поета й Бертольдо дізнаємося, коли попрацюємо із текстом. Свої відповіді підтверджуємо цитатами із твору. (На партах лежать таблиці порівняльної характеристики героїв. Під час роботи над текстом ви можете записувати до таблиці ту інформацію, яка вам стає відомою)

3. А зараз розглянемо, як Леся Українка в поемі зобразила поета і Бертольдо

 

І. 1) - Як у творі описується зовнішність поета? (На обличчі у поета Не цвіла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,- От собі – людина гожа)

2) - Яким поетеса зобразила графа, коли той прийшов до поета по допомогу? (Зажурений, стурбований. «Став тут лицар – і ні слова. Щось ніяк не починалась Тая пильная розмова». Він просить поета, щоб той допоміг закохати у себе Ізідору).

 

ІІ. 2) - Чому Бертольдо зневажливо поставився до поета під час першої зустрічі? (Граф – людина багата, був гордий і пихатий, а поет – людина проста, із народу. Жорстокість, бунтюжність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги. «Бачте, - крикнув, - що за птиця! Чи не вставби ти, небоже?»)

 

ІІІ. 1) - Як співець ставиться до золота і слави? (Золотих не хочу лаврів, - З ними щастя не здобуду. Як я з ними увінчаюсь, То поетом вже не буду. Не поет у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті. )

2) За що лицар пропонував поетові золото?  (щоб поет не спілкувався з народом, не складав бунтівних пісень)

 

ІV. 1) -  Що є найціннішим для поета? (Ліси, поле, думки, воля. – «Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане!», - «Бачиш ти – оця діброва, Поле, небо, синє море – То моє багатство-панство І розкішне, і просторе.»)

2)  - Що є найціннішим для графа? (Він своє щастя вбачає тільки в багатстві. «Я б віддав отой химерний Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство, За підхмарний замок гарний»)

 

V. 1) - Як до поета ставилися прості люди? (Люди постійно приходили послухати пісень, порадитися з поетом.  – «І не був поет самотнім: До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні слова вислухати», «Надійшла сільськая молодь, Що з роботи поверталась, І побачила поета, З ним приязно привіталась», «Бачать: зібрана громада. Всі стоять навколо ліжка, Мов якась таємна рада», «Слухачі співцю за теє Ділом скрізь давали раду. Що могли, то те й давали»)

2) - Як Бертольдо ставиться до простого люду після повернення з війни? (Граф запроваджує панщину, мита, податки. Життя народу стає нестерпним. «Почалися нескінченні Мита, панщина, податки, Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки. Трудно навіть розказати, Що за лихо стало в краю, - Люди мучились, як в пеклі»)

- У поета була пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною. Більшість його пісень були сумними, бо боліла душа за народ. І звучали вони у супроводі мандоліни.

(зображення та гра на мандоліні)    (Слайд VІІ)

VІ. 1) - Як співець допоміг лицарю? (Поет  написав серенаду для Бертольда, коли той закохався в Ізідору. «Ось пожди лиш трохи, зараз Будеш мати серенаду.»  Допоміг лицарю перемогти у війні)

2) - Знайдіть у тексті й зачитайте відповідь поета на запрошення Бертольдо стати «придворним співцем» та прокоментуйте її . («Ви скажіте свому пану» - «Зброї чесної зложити» с. 100-101).

 

VІІ. 1) - Яку справу залишив співець після себе? (Тому вони піднялися проти Бертольдо і вбили його. Нащадки його продовжують боротися за волю. «Та зосталися на світі Молоді його нащадки, Що взяли собі у спадок Всі пісні його, всі гадки», «А поетові нащадки Слово гостреє гартують».

VІІІ. 1) - Чи розуміє лицар силу поетового слова? (Поет для лицаря – ворожбит, хоч і допоміг чулим словом  привернути до нього неприступне серце панни Ізідори й перемогти в бою. Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь.)

Упродовж усього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з життям і боротьбою свого народу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави

В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі.

 

5. Ми розглянули образи головних героїв і зараз продовжимо роботу над порівняльною характеристико, заповнюючи таблицю. Результатом роботи над порівняльною характеристикою стане визначення спільних і відмінних ознак.

 

Ознаки	Поет	Лицар Бертольдо
Вік
Соціальний стан
Ставлення до поезії
Ставлення до людей
Життєві цінності
Риси характеру

 

(Учні зачитують риси героїв поеми)

 

Працюючи над порівняльною характеристику героїв, ви помітили, що спільних рис зовсім мало, тому що це люди різного соціального стану, а також мають різні погляди на життя.

 

6. Продовжимо роботу над образами і складемо сенкан до образів поета і Бертольдо

1. Тема (іменник).

2. Опис (два прикметники).

3. Дія (три слова).

4. Ставлення (фраза – чотири слова).

5. Перефразування сутності ( одне слово).

7. Ми охарактеризували героїв поеми і визначили їх місце в суспільстві, а зараз з поданих прислів’їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які –графа:             

( І група – поета, ІІ - Бертольдо)

- Не зробиш людям добра, не побачиш від них лиха. (поет)

- Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. (граф)

- На моїй шиї сидиш, а мені добра не твориш. (граф)

- Не сподівайся дяки від приблудної псяки. (граф)

- Як напився, то до криниці задом обернувся. (граф)

- Я на його хлібом, а він на мене каменем. ( поет)

- Для нашого Федота не страшна робота. ( поет)

- Не плюй у криницю, бо прийдеться напитися. ( граф)

- Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота. ( поет) 

- Забули воли, як телятами були. ( граф)

 

(На дошці карта та портрет Зенона)   (Слайд VІІІ)

Говорять, що Леся Українка має стоїчний характер.

Колись у далекому – далекому минулому грецький мудрець – філософ Зенон проводив свої заняття біля портика Стоя в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям – стоїцизм, а його прибічники стали називати стоїками. Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру.

Саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка.

Зараз звернемося до нашого проблемного питання і дамо відповідь.

«Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?» ( З давніх часів поезія відігравала важливу роль в житті людини. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Хоча цей твір написаний досить просто для сприйняття, проблеми, яких торкається авторка, простими не назвеш. Авторка переконливо доводить нам, що можливості правдивого поетичного слова безмежні. Для справжнього поета головне - не матеріальний світ та його переваги, а свобода слова та вільність думки)

 

Чи актуальна сьогодні проблема, порушена у творі? (Перегляд відео з Євро майдану.)  (СлайдІХ)

21 листопада в Україні відзначається свято — День Гідності та Свободи. Воно встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та протягом листопада 2013 - лютого 2014 років постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави…»

 

Твір актуальний і сьогодні. Ми маємо пам’ятати про «Давню казку» видатної української письменниці, аби не припуститися колишніх помилок і наближати «нову правду», втілювати її в нашому житті.

 

- Кожна епоха має своїх співців. Сьогодні ми порівняли два образи, і, напевно, кожен із нас зрозумів, що Леся Українка – це той самий співець, якому не байдужа доля народу.

Проблема поета й поезії, ролі митця в житті людей завжди була актуальною в письменників. Адже кожен із них мав бути впевнений, що його слово — значиме, вагоме, естетично привабливе, а найголовніше — може впливати на душі людей і навіть на їхню долю, допомагати й підтримувати. У Лесі Українки багато творів, присвячених цій темі, але найяскравіший — це поема «Давня казка». з легким, крилатим віршем, рядки якого вже давно стали афоризмами.

Як оду Лесі Українці складемо рядки тексту, який є у вас на партах. ( Я зачитую першу строку, а ви продовжуєте.)

 

У тебе, Лесю, нам позичить сили б,

Терпіння, оптимізму, доброти,

Навчитися любові й віри,

Щоб тернами життя іти.

І не губитися в печалях, болі,

Не опустити руки у біді,

А просто дякувати долі

За те, що бачим світ чарівний у красі.

Сказати легко, а от так боротись...

Коли життя , як полум’я свічі,

Ось- ось загасне, ні – ще дужче спалахне...

І знов біда відступить і зітхне.

Дивує всіх твоя залізна воля,

Життя стрімкий, невпинний рух.

Ти не одну вершину підкорила,

Бо сильний і незламний мала дух.

Ні, в небі ще твоя не згасла зірка,

На фоні вічності ясніше лиш горить.

Хоч на землі була так мало,

Так по собі лишила слово,

Що не вмирає протягом століть!

V. Підсумок уроку

Ось і підійшов до кінця наш урок. Ми сьогодні на уроці порівняли образи Поета і Бертольдо, визначили, чи актуальна та проблема, яку Леся Українка підняла у своєму творі, у наш час. Дякую всім за роботу на уроці. А зараз запишіть домашнє завдання.

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи. Повторити матеріал: «Творчість Тараса Шевченка й Лесі Українки».