Василь Голобородько "Наша мова"

Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українціВ. Голобородько

В. Голобородько – поет для нашої поезіїнеобхідний і надійний як у своєму слові, так і у своїй любові Микола Вінграновський

Моє слово не вогнисте, в моїй поезії – метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці В. Голобородько

 Український письменник. Член Національної спілки письменників України, АУП. Автор багатьох поетичних збірок, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, премій імені Василя Симоненка та Миколи Трублаїні. Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945р. в с. Адріанопіль Перевальського району Луганської області.

1964 року вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету.1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967. Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.  

У 1968—1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі. 2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Проживав у Адріанополі, а близько 2004 року перебрався до Луганська, де мав квартиру. Через бойові дії на Сході України в 2014 році став вимушеним переселенцем. Від середини липня тимчасово проживає в Будинку творчості в м. Ірпінь Київської області.  

Творчість письменника Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з'явилося кілька добірок віршів. Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР. Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні. У 1970 році у США (Балтимор) у видавництві «Смолоскип» була надрукована збірка віршів «Летюче віконце». Таке явище було нонсенсом у тогочасній радянській дійсності: раз друкують за кордоном — значить ворог… 1983 року в Югославії була видана антологія світової поезії, яка мала назву «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Збірник знайомив читачів Європи з предтечами поезії XX століття — По, Геббелем, Уїтменом, Фетом, Бодлером, Норвідом, Малларме, Верлениом, Хопкінсом, Лотреамоном, Рембо, Лафаргом, також з творами поетів ХХ-го століття «від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька».

Цікаві факти Зараз письменнику вже 74 роки. Основа творчості Василя Івановича-вірші для дітей,на його рахунку більше 15 збірок. Більшість своїх книжок Голобородько видав за власний кошт. Жив на Луганщині та через війну йому довелося покинути свою рідну батьківщину. Зараз проживає в Будинку творчості в м. Ірпінь Київської області.

Пригадай! Існують такі роди літератури:епос,лірика, драма. Невеликий закінчений за змістом і формою поетичний твір, написаний віршованою мовою, називається вірш. Віршована мова відрізняється від прозової тим, що є розміреною, має ритм і риму, схожа на пісенну. Співзвучне закінчення рядків у вірші називається римою. Група складів із незмінним для конкретного вірша розташуванням у ній одного наголошеного та одного чи двох ненаголошених складів – це стопа. Закономірне чергування таких елементів, як наголос, рима, міжрядкова пауза – це віршований ритм. Повторюване у даному вірші поєднання кількох віршових рядків, зв'язаних між собою певною системою рим та інтонацією називається строфою.

Рядки мають різну довжину, різну кількість наголосів, розташовані довільно. Вірші не поділяються на стопи. У них немає рими, вони не поділяються на строфи.

Теорія літератури. Верлібр, або вільний вірш – це вірш, у якому зберігається віршований ритм, але рядки можуть мати різну довжину, а рими і поділ на строфи не є обов’язковими.

Вірш «Наша мова»Рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид: лірика патріотична. Провідний мотив: любов до рідної мови, слова і заклик до її збереження; «наповнюймо цей холодний всесвіт теплими словами нашої мови». Віршований розмір: верлібр. Художні засоби: анафора «щоб не вмерло слово», епітет «холодний всесвіт», «теплими словами», метафора: «теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням».