Урок з української літератури 8 клас на тему: " Пісні Марусі Чурай"

Про матеріал

:ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини – Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною; розвивати навички виразного читання пісень, аналізуїхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати; виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Перегляд файлу

Тема уроку: Маруся Чурай та її пісні.«Засвіт встали козаченьки»,

 «Віють вітри, віють буйні».

Мета уроку:  ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини – Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною; розвивати навички виразного читання пісень, аналізу  їхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати; виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Тип уроку:    комбінований

                                                                                                                     Епіграф:

                                                                        Ця дівчина була народжена для любові,

                                                                                   все своє любляче серце по краплині сточила в

                                                                                   неперевершені рядки чарівної мелодії.

                                                                                                                                   М.Стельмах

                                                                   Хід уроку

( Звучить тиха мелодія)

Учитель. Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську й світову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч.

Народні пісні породжувались подіями і явищами суспільного життя громадського побуту, боротьбою проти іноземних загарбників, національного і соціального гноблення та палкою любов’ю до вітчизни і ненавистю до експлуатації і насильства. Але хто знає, коли, ким і в якому вигляді було створено ту чи іншу пісню?

Достовірніше лише одне: творцями і носіями пісень були трудящі маси. Це були селяни, ремісники, козаки, кобзарі та лірники. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст.. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.

21.07. – день пам’яті Марусі Чурай. Її життя і творчість оповиті « ореолом чарів і загадковості».


ІІІ.Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності.

Випереджувальне завдання: інформативні повідомлення про сторінки життєпису та пісенну спадщину Марусі Чурай (демонстрація слайдів: портрет Марусі Чурай, репродукції картини Ф.Гуменюка «Народна поетеса Маруся Чурай», пам’ятника Марусі Чурай у Полтаві).

Учні працювали в групах:

І – «Історики»; ІІ – «Фольклористи»; ІІІ – «Музикознавці»; ІV – «Мистецтвознавці».

 

http://edufuture.biz/images/8/8d/06-07-1.jpg                                                 

Ключові тези повідомлень.
«Малоросійська Сафо». Так називали дівчину з Полтави дослідники минулих століть, прирівнюючи талант української дівчини до таланту античної поетеси.


Ця дівчина – не просто так Маруся,
Цу – голос наш, це пісня, це душа (Л.Костенко).


Легендарне, оповите таємницями життя Марусі Чурай та її пісенна спадщина лягли в основу художніх творів: п'єс Л. Боровиковського «Чародійка» та М. Старицького «Ой, не ходи, Грицю ...», роману у віршах Ліни Костенко« Маруся Чурай».
Композитор Микола Лисенко використав пісню «Засвіт встали козаченьки» в опері «Чорноморці».
У 1987 році в Полтаві облаштували «Співоче поле Марусі Чурай»; встановивили пам’ятник                                         

http://edufuture.biz/images/6/68/06-07-2.jpg

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями  навчального матеріалу.

Учитель. Маруся Чурай, яку ще називають «дівчиною з легенди».  Адже до наших днів не збереглося жодних документів чи пам’яток давнини, які б підтверджували достовірність народних переказів, пов’язаних з іменем цієї полтавської піснярки. Проте Маруся Чурай сама стала частиною народної творчості, як і її твори.

І – «Історики»

1.Ще у ХVІІІ ст.. в літературі точилися суперечки навколо постаті Марусі Чурай. Одні твердили, що вона історична особа, і приписували їй авторство багатьох популярних пісень, зокрема, таких, як «Ой не ходи, Грицю», «Засвистали козаченьки», « Віють вітри». Інші заперечували і те, й друге. Ці суперечки тривають і нині. Хто вона, Маруся Чурай?

2. Влітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. Горіли солом’яні стріхи над Ворсклою, плавилися бані дерев’яних церков. Вітер був сильний, полум’я гоготіло. І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл спалених паперів – всіх отих книг міських полтавських, де були записи поточних судових справ. Може, там була і справа Марусі Чурай. Може, тому і не дійшло до нас жодних записів про неї. Біографія Марусі побудована в основному на народних переказах. Тож саме із них ми довідуємося про те, що Маруся Чурай народилася в Полтаві, в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая 1625 року.

3. Батько був відважним та гордим козаком, брав участь у боях проти польської шляхти, потім потрапив у полон і був страчений у Варшаві як бунтівник.Маруся  залишилися з матір’ю самі. Смерть батька стала для них страшною втратою. Її стражденну душу врятували пісні, в які  вклала найсокровенніші  мрії, бажання.

4. Ішли роки, дівчина  підростала. У її життя  непомітно увійшло кохання. Гриць Бобренко був їхнім сусідом та  молочним братом. З раннього дитинства вони були завжди разом. Марусі  здавалося, що понад усе на світі вона  люблю пісні та кохала  Гриця, якому  віддала своє серце. Вони  навіть таємно заручилися. Зі спалахом Хмельниччини у 1648 році Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Маруся  на нього чекала довгих 4 роки. Та коли Гриць повернувся,то не звернув на неї  уваги. Її  коханий виявився слабовільною людиною, піддався материним умовлянням і заручився з багачкою Галею Вишняківною. Усе то гроші…Та хіба ж вони варті покалічених душ?! Вона  навіть хотіла покінчити  життя самогубством і кинулася у Ворсклу. Та врятував  Іван Іскра. Після цього вона  дуже довго хворіла. А потім Гриць помер. Через отруєння. І її  душа померла разом з ним. А потім судили. Люди казали, що то Маруся  Гриця отруїла. Але це неправда, бо готувала отруту  для себе, а Гриць випив її ненароком. За мить до страти врятував її Іван Іскра. Він привіз грамоту від Богдана Хмельницького, та їй  вже жити не хотілось. Як же жити без коханого?

5.У цей час натовп прорвався на змиленому коні вершник. Це був  Іван Іскра. Як свідчать народні перекази, іменем Богдана Хмельницького він припинив читання цього вироку і вручив писареві гетьманський наказ про помилування Марусі.

Зачитується наказ:

« Полковникові, Судді, Старшинам і всьому Полтавському полку.»

                                     Наказ

В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, за голову його дочки Марини Чурай, в пам’ять героїчної загибелі батька і заради чудових пісень, що вона їх склала. Надалі ж без мого наказу смертельних вироків не здійснювати. Марину Чурай з-під варти звільнити.

                                                                                           Гетьман Богдана Хмельницького

6. Потім була проща до Києва, хотіла поклонитися святим місцям. А потім захворіла на сухоти…і все. Лише  пісні залишилися нетлінними.

Учитель. Маруся Чурай, як тепер досліджено фольклористами, склала дуже багато пісень, більшість яких  вважаються народними(«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю,  Грицю, до роботи», «Чого ж вода каламутна», «На городі верба рясна», «Прилетіла зозуленька»).

Судячи з пісень, які їй приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її, і все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені пісні, що й зараз вражають глибиною й щирістю висловленого в них почуття, чарівністю мелодій.

(Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки»)

Ще у 60-х роках минулого століття виникла ціла дискусія з приводу перших рядків пісні . Отже, слово фольклористам та музикознавцям.

ІІ – «Фольклористи»

1. В одному з найдавніших збірників українських народних пісень, який виданий 1827 року видатним ученим, першим ректором Київського університету(згодом близьким другом Т.Шевченка) Михайлом Максимовичем, на 24-й сторінці читаємо:

Засвистали козаченьки

В похід з полуночі

Звичайно, це написання відрізняється від сучасного, але нас цікавить головне – що робили козаченьки, а вони – засвистали в похід.

ІІІ- «Музикознавці»

1.Ні! Готуючись до походу, козаки вставали засвіт, тобто вдосвіта, і скликали їх зовсім н свистом, а ударом литавр.

2.  «Фольклористи»

Для чого ж вставали вдосвіта, щоб іти в похід аж з полуночі? Адже досвіток, світання настає після півночі. Виходить встають спозаранку, щоб, прогайнувавши цілий день, ждати аж до середини наступної ночі, і лише тоді виступати в похід. Це непереконливо – в похід виступають негайно.

3. Ще можна сказати про свист. Ідеться про сигнал, поданий за допомогою свистілки. У цій пісні сказано, що «засвистали козаченьки», а в іншій – «вигравали свистілочки». Крім того, принципам милозвучності суперечить збіг аж чотирьох приголосних т, в, с,т (засвіт встали). Це не природно для української мови.

2. «Музикознавці»

Коли пісня виконувалася в повільному темпі, вимовляти «засвіт встали» було неважко. А от коли згодом ця лірична пісня перетворилася на бойову, маршову козацьку, темп змінився. Можливо, тоді незручні для вимови слова почали сприймати як «засвистали», але спершу в пісні звучало «засвіт встали».

3. У клавірі опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка хор починається словами «засвистали козаченьки».

Учитель. Дискусія продовжується і нині. На сьогодні це питання залишається відкритим. Може, хтось із наших учнів колись присвятить своє життя розгадуванню таємниць минулого, встановленню наукової істини. Може, колись розв’яжуть це питання остаточно.

Отож, козаки в поході. Маруся вірно чекає свого судженого з походу. Її особисті переживання, туга за коханим перетворюються у нові поетичні рядки, в нові й нові пісні.

(Звучить пісня «Віють вітри, віють буйні»)

Учитель. Тільки-но ви прослухали одну із найкращих пісень Марусі Чурай. Це пісня «Віють вітри, віють буйні», яку І.Котляревський використав згодом у своїй п’єсі «Наталка Полтавка».

  1. Історична основа пісні.
  2. Тема:відтворення страждань дівчини за своїм милим.  ЗАПИС В ЗОШИТИ
  3. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.
  4. Основна думка: «Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде»
  5. Жанр:родинно-побутова, туга за коханим
  • Яких страждань зазнала героїня твору? З чим це пов'язано?
  • Як,на ваш погляд, чи схожа доля героїні твору з долею його авторки?
  • Як ви вважаєте, чи чує чорнобривий свою милу? Висловіть свої припущення.
  1. Визначте художні засоби твору.

 

V. Закріплення знань, умінь, навичок.

Отже,сьогодні ми ознайомилися із  дівчиною з легенди Марусею Чурай та її прекрасними піснями, які увійшли в наше життя як шедеври літератури.

А наскільки ви були уважні на уроці, зараз ми і перевіримо.

Вправа «Продовжіть речення»

1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини).

2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, боце...(погана прикмета).

3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).

4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).

5.Маруся варила зілля у... (вівторок).

6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).

7.Без милого стане світ... (тюрмою).

 

 

 

Учитель.

Пісні Марусі Чурай звучать і нині, бо народ їх любить і знає, а плідна творчість талановитої полтавчанки, її драматичне життя відбите в музиці, літературі, у творчості сучасних митців.

 

ІV – «Мистецтвознавці».

1.Образ Марусі Чурай знайшов відображення у творах Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко.

2. У 1987 році в Полтаві облаштували «Співоче поле»,  яке назвали «Маруся Чурай».

 

3. Великою популярністю користується ансамбль «Чураївна», в якому співала народна артистка України, лауреат премії ім. Т.Шевченка Раїса Кириченко.

 

4.У Полтаві поряд з приміщенням театру  імені М.Гоголя 2006 року  встановлено пам'ятник Марусі Чурай. Скульптура являє  собою дівочу постать, виконану із залізобетону, окованого міддю. Піснярка - в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, задумливо схилила голову, мабуть, складаючи новий твір

 

5. Геніальна давньогрецька поетеса Сапфо жила у VI столітті до н. е. У місті Мітілени, столиці острова Лесбос, вона заснувала «Дім Муз» – своєрідну школу для дівчат, яких тут навчали музики, танців, співу, гарних манер, щоб у подальшому подружньому житті, у вихованні своїх дітей вони могли втілювати ідеали гармонії. У своїх творах  Сапфо пише про жінку як про особистість, яка має право  на щастя. Основна тема творів Сапфо – це кохання. Поетеса оспівує це почуття, яке дає жінці астя і розпалює ревноі, наповнює життя радістю й отруює ненавистю. Найголовнішим для Сапфо було зберегти чистоту душі у вирі почуттів. Це здається для нас недосяжним ідеалом, але поетеса кожним своїм рядком доводила, що кохання має робити світ кращим, очищати душу. Любов для Сапфо – це радість і страждання, одкровення і найбільша таємниця.

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Скласти сенкан до образу Марусі Чурай.

Маруся Чурай

Вродлива, талановита

Любила,чекала, страждала

Створила багато прекрасних пісень

Дівчина з легенди

VІІ. Домашнє завдання.

 Вивчити напам’ять пісню «Засвіт встали козаченьки», написати лист Марусі Чурай, опрацювати матеріал підручника

 

 

doc
Додано
26 вересня 2018
Переглядів
5965
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку