Урок з української літератури "Художні образи у вірші Ігоря Павлюка “Дівчинка”. Розмаїття сучасної лірики".

Художні образи у вірші Ігоря Павлюка “Дівчинка”. Розмаїття сучасної лірики

Мета: ознайомити з поезією сучасного автора, допомогти учням розкрити ідейно-образний зміст, поетичність образів; розвивати образне та аналітичне мислення, навички виразного, вдумливого читання ліричних творів, уміння висловлювати судження з приводу прочитаних поезій; формувати самостверджуючу життєву позицію, естетичні смаки, уміння відчувати й бачити красу художнього світу.

Теорія літератури: ліричний твір, різновиди лірики, художні образи, художні засоби.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали; аудіозаписи пісень на слова І. Павлюка, репродукція картини Чарліза Бертона Бербера «Персональний адвокат» («Собачий захист»).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Перевірка домашнього завдання.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Вступне слово вчителя.

Приятелі називають його великою дитиною. І це — правда. Бо Павлюка не можна передбачити. Він абсолютно нелогічний, непрактичний. Зате Поет. Поетові й буде присвячений наш урок.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя.

Ігор Зиновійович Павлюк народився якраз на Новий рік. Матері через помилку лікарів рано не стало. Батько, який у юності писав вірші, працював на різних інженерних посадах у колгоспі с. Окорськ.

Дитинство і юність хлопця пройшло в діда й баби по материнській лінії в с. Ужова Рожищенського району Волинської області.

Закінчивши із золотою медаллю Доросинівську середню школу цього ж району, він вступив до престижного Ленінградського вищого військового інженерно-будівельного училища, яке готувало кадри для космічного центру Байконур і яке І. Павлюк скандально залишив на другому курсі навчання, коли почав писати вірші, за що був покараний — засланий у забайкальську тайгу — будувати з в'язнями автомобільну дорогу воєнного призначення.

Писав там вірші в „захалявну книжечку”, які пізніше стали основами його книг. Повертався в Україну в час, який збігся з початком розпаду Радянського Союзу, із воскреслою й закріпленою мрією — стати поетом.

У 1986-1987 рр. І. Павлюк — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.

1987 р. вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою

у 1992 р. і де відвідував легендарну літературну студію „Франкова кузня”, за період навчання „підкорив” усі найвищі вершини Карпат, освоїв Крим, східну та центральну частини України. Після виходу у світ у видавництві „Каменяр” (Львів, 1990) першої поетичної книжки „Острови юності” ім'я І. Павлюка стало відомим любителям поезії.

1996 р. в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка І. Павлюк захистив кандидатську дисертацію на тему „Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз”.

У 1999 та 2000 рр. був у творчому відрядженні в Сполучених Штатах Америки — науковцем, „ченцем”, поетом-пілігримом.

В особі І. Павлюка своєрідно поєднується науковець-гуманітарій та тонкий ліричний поет із нахилом до епічності, прозаїк, драматург, автор творів для дітей. Для його поезії властиві метафорична густота, афористичність, музикальність, фольклорність, емоційна насиченість, інколи публіцистичність, бунтівливість змісту. Про космос та кохання І. Павлюк пише і сентиментально, й іронічно, і реалістично.

Окремі вірші І. Павлюка стали піснями. 2004 р. вийшов компакт-диск „Лірика...” — вірші І. Павлюка у виконанні народного артиста України С. Максимчука.

За композиціями віршів І. Павлюка створено театральні постановки. Його п'єсу „Вертеп” ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.

Його твори перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, японською та іншими мовами.

Книга лірики Ігоря Павлюка „Україна в диму” стала книгою року в Україні (2009).

Нині І. Павлюк — старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України в м. Києві, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, член кількох редколегій літературно-мистецьких часописів. Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 28 окремих книг різних жанрів.

І. Павлюк — доктор наук із соціальних комунікацій. Лауреат Народної Шевченківської премії, всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя „Тріумф”.

Виразне читання поезії І. Павлюка „Дівчинка”.

«Бачу, чую, відчуваю». Слухаючи  вірш, я…

- бачу: …(дівчинку, поріг, осінь, півня);

- чую: … (дитяче схлипування, шарудіння листя, тишу);

- відчуваю: …( сум, співчуття, душевну прохолоду, самотність).

Словникова робота, обмін враженнями про прочитане.

«Діалог з текстом»

•    Поділіться першими враженнями від твору. Які емоції переживали, читаючи вірш?
•    Які образи впливали на ваш емоційний стан?
•    Назвіть провідні образи твору ( дівчинка, півень, осінь).
•    У чому причина плачу дівчинки? Чи можлива тут якась конкретна відповідь?
•    Як ви розумієте  «розчарована осінь  клигає по дворі»? Яка картина постає у вашій уяві?
•    Чому восени не тільки в природі, а й в душі відчувається легкий сум, якась приреченість?
•    Які художні засоби використав поет  у змалюванні  осені?
•    Складіть асоціативне гроно до слова «осінь», добираючи художні засоби.
•    Назвіть‌ усі епітетні сполуки (дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь).
•    Доведіть, що вірш має  філософську нотку. У якій строфі і як саме вона найреальніше проступає? 

Робота в парах. Заповніть літературний паспорт вірша «Дівчинка».

Тема: розповідь про дівчинку, яка плаче на бабусиному порозі на тлі  «розчарованої осені», що «клигає по дворі». Навколо тихо і прохолодно на душі.

Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про  суть якої ми можемо лише здогадатися з її відповіді: «Всіх».

Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя.

Жанр: філософська лірика.

Художні засоби: персоніфікація: розчарована осінь клигає; епітети: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.

«Обмін думками»

-   Висловте власне розуміння драми, яке переживає лірична героїня.

Евристична бесіда.

— Про що, на ваш погляд, ця лірична мініатюра?

— Як ви думаєте, чому „осінь розчарована”, чому на душі „прохолода” і навіть „півень затих”, а дівчинка „плаче”?

— Які асоціації, роздуми викликає цей вірш І. Павлюка?

— Яка, на ваш погляд, головна думка поезії?

Віртуальна екскурсія до картиної галереї

          Уважно розгляньте репродукцію картини англійського художника Чарліза Бертона Бербера «Персональний адвокат» («Собачий захист») і доведіть, що живописне полотно суголосне віршу Ігоря Павлюка «Дівчинка».

«Колір душі».

            Уявіть себе в майстерні художника. Перед вами – чистий мольберд, фарби, палітра, пензлі. Якби ви були художником, які фарби використали для змалювання зовнішнього портрету героїні  твору «Дівчинка»? А для внутрішнього?

Коментар учителя.

Серце дітей, зазвичай, відкрите всьому світові. їх дивує й радує усмішка сонечка на небі, квіточка на бабусиній клумбі, гудіння великого джмеля над головою, привітне собаче махання хвостом, муркотіння кішечки на осонні, щебет ластів'ят у гнізді над вікном.

Але ось затяглеся небо хмарами, пішов холодний дощ, і не можна гуляти. Зів'яли квіти... Шарик не вилазить із будки... А там ще, кажуть, десь гримить війна, чорними блискавками проноситься невидима радіація...

Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Літературний диктант.

1. У якому році народився Ігор Павлюк? (1967 році)

2. Скільки було письменнику, коли померла мама? (10 днів)

3.  У якому місті в Україні навчався поет? (Львів)

4. Художнє означення, за допомогою якого підкреслено якусь ознаку явища, предмета, події й виражено ставлення автора до зображеного це -  (епітет).

5. Як зветься фільм про Ігоря Павлюка? («Між Бугом і Богом»)

6. Скільки різножанрових книг видав письменник? (35)

7. Назва п’єси, яку ставив Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. («Вертеп»)

8. В поезії «Дівчинка» осінь по дворі…(«клигає»).

9. Який художній засіб поет вжив у вірші? (Персоніфікація)

10. Який  за жанром вірш «Дівчинка». (Філософський)

11. Назвіть першу збірку поезій Ігоря Павлюка («Острови юності»).

12. Керівником якої літературної студії при Львівському університеті був поет? («Франкова кузня»).

Виконання завдань.

1. Прокоментувати висловлювання.

„Ігор Павлюк — поет, у якого нема зазору між словом і серцем”. (Микола Вінграновський)

„А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання... З такою душею і на зорях привітають”. (Валерій Ілля)

„Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі”. (Павло Загребельний)

„Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка — і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ”. (Микола Осадчий)

2. Скласти психологічний портрет письменника за прокоментованими висловлюваннями.

(І. Павлюк — патріот, душевний, вразливий, залюблений у красу рідного краю, українську міфологію, фольклор, звичаї, повір'я.)

Цікава інформація. Марта Январська на сайті «Поетичні майстерні» опублікувала власний переклад вірша І.Павлюка на російську мову. Порівняйте переклад з оригіналом. В чому різниця? Які моменти (слова) зникли при перекладі?

Плачет девочка бóсой -

Да на бабкин порог.

По двору бродит осень -

Вымоталась, без ног.

Сердцу шатко и валко.

Тишина, как на грех...

– А кого тебе жалко?

Шепчет девочка:

– Всех...

Вірші І.Павлюка, які стали піснями: «А я стою й дивлюся на сніги», «Доброта», «Поет і Муза».

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати твір-роздум «Що я відкрив для себе в поезії Ігоря Павлюка?»

2. Індивідуальні завдання. 1) Написати відгук про твори І. Павлюка, ознайомившись із іншими його віршами. 2) Зробити добірочку віршів І. Павлюка, обґрунтувати свій вибір (можна також оформити її, ілюструвати).

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа „Мікрофон”.

— У письменника Ігоря Павлюка кожному з нас можна повчитися...

ДОДАТОК

Біографічні відомості про Ігоря Павлюка (випереджувальні завдання для  учнів).

1учень. Ігор Зиновійович Павлюк — письменник, науковець. Народився 1 січня 1967 року  в селі Малий  Окорськ Локачинського району на Волині.   На жаль, доля розпорядилась так, що його  мама Надія Олексіївна (вчителька початкових класів Великоокорської школи) померла через 10 днів після   народження сина. Тож виховувався в родині діда та баби по материній лінії в селі Ужова Рожищанського району, які були переселені сюди з Холмщини в результаті сумнозвісної акції «Вісла».

Родина по-батькові проживає в нашому селі Малий                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Окорськ. Прадід (Андрій Зиновійович Павлюк) та прабаба були  репресовані за участь у національно-визвольних змаганнях (ОУН) 1942-1946 роках,  вислані на спецпоселення в м. Кисельовськ Кемеровської області, де і помер у 1955 році, посмертно реабілітовані в 1991 році. Батько Ігоря – Павлюк Зиновій Якович –    все життя працював на різних інженерно-технічних посадах у колгоспі «Промінь» рідного села, де жив зі своїми батьками та                                                                                                                                                                                                                                              донькою – Ігоровою сестричкою Тетяною. В юності він писав вірші. Помер у 2011 році. Зараз в селі Окорськ проживає сестра Тетяна та брат Володя по батьковій лінії.

     2 учень. Допитливий, жвавий вдачею юний Ігор був ініціатором, організатором всесільських дитячих походів «на полювання», до лісу з ночівлею, шкільних бійок «за дівчат і честь», а із сьомого класу відмінно вчився у школі, допомагав у веденні домашнього господарства, оскільки з восьми років жив лише з бабусею – Тетяною Герасимівною Вовкотруб, бо його дідусь Олексій помер. 

У цей же час, у сьомому класі, Ігор Павлюк написав свої перші вірші, які опублікувала шкільна газета, а він сам був запрошений в обласну літературну студію «Лесин кадуб» до Луцька, їздити на заняття якої хлопчик не мав змоги, бо мусив допомагати бабусі…

У січні 1984 року, коли Ігор Павлюк закінчував навчання в Доросинівській середній школі Рожищенського району Волинської області (за 12 км від села Ужова), померла його бабуся Тетяна, яка замінювала йому батьків. Отож, хлопцеві довелося майже півроку жити на квартирі в матері одного померлого воїна-афганця в тому ж селі Доросині.

Попри все школу хлопець закінчив із золотою медаллю. Вступив до Ленінградського вищого військового інженерного училища, яке залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був висланий у забайкальську тайгу будувати автомобільну дорогу із в'язнями.

3 учень. 1986–1987 роках — корреспондент  Ківерцівської районної газети на Волині. 1987 року вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою 1992 року. Після закінчення працював у релігійній пресі, готував передачі на радіо.  Муза поезії не зраджувала Ігоря Павлюка. Він відвідував літературну студію «Франкова кузня» при Львівському університеті, керівником якої пізніше став, підкорив усі найвищі вершини Карпат, освоїв Крим, східну та центральну частини України. Після виходу у світ у всеукраїнському видавництві «Каменяр» (1990 року) першої поетичної книжки «Острови юності» ім’я Ігоря Павлюка як поета почали все частіше згадувати на всеукраїнських літературних обширах.

            1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз» в Інституті журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка. 2009 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук із соціальних комунікацій на тему «Українськомовна легальна преса Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя 1917–2000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційно-го простору».

 Працював науковим співробітником Науково‑дослідного центру періодики ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України (1993–2004 рр.), викладачем Львівського Національного університету ім. І. Франка, старшим науковим працівником Інституту франкознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, викладачем Національного університету «Острозька академія»

  У цей же час Ігор Павлюк – учасник міжнародних літературних фестивалів, зустрічей ― в Естонії, у Грузії, в Росії, Білорусі, Польщі, Туреччині, Ірландії, Англії, США, Пакистані...

        4 учень. Чимало його віршів стають піснями, як-от: «А я стою й дивлюся на сніги», «Доброта», «Поет і муза», «Сопілка», «Моє село», «Вирій» та інші.  За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу «Вертеп» ставив Львівський драматичний театр імені Лесі Українки.

Твори Ігоря Павлюка перекладені російською білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, німецькою, французькою, японською та іншими мовами, окремі книги поета виходили друком закордоном.

  5 учень.  Ігор Павлюк – лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», лауреат премії англійського ПЕН-клубу, доктор наук із соціальних комунікацій, член Асоціації європейських письменників.

Зараз І. З. Павлюк працює старшим науковим співробітником відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України в Києві. Він – професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників «Золота пектораль», «Дзвін», «Вісник Львівського університету», «Українська літературна газета», голова журі літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Ігор Павлюк – автор до 2 тисяч публікацій у періодиці, наукових збірниках та книгах, автор 35 окремих книг.