Урок з української літератури "Життя і творчість Михайла Коцюбинського. Еволюція світогляду. Жанр новели у творчості письменника. Коцюбинський – імпресіоніст"

Про матеріал
Мета даної розробки - ознайомити здобувачів освіти із життям і творчістю письменника, показати еволюцію його світогляду від «етнографічно-реалістичного письма» до «письма метафоричного, імпресіоністичного і психологічного» , зацікавити, спонукати до читання творів митця.
Перегляд файлу

Українська література, 10 клас

Тема. Життя і творчість Михайла Коцюбинського. Еволюція світогляду. Жанр новели у творчості письменника. Коцюбинський – імпресіоніст

Епіграф

Коцюбинський – митець, який умів увіходити у мистецтво, як у життя, і відчувати життя, як мистецтво.

Михайлина Коцюбинська (критик, літературознавець, небога М. Коцюбинського)

 Навчальні цілі:

  •              дати знання про основні події життєвого і творчого шляху письменника;
  •              ознайомити із імпресіонізмом як напрямом у літературі та образотворчому мистецтві;
  •              поповнити словниковий запас;
  •              розвивати творчі здібності;
  •              удосконалити вміння роботи в групах;
  •              виховувати любов до культурних надбань українського та світового мистецтва.

Тип уроку. Нестандартний

Форма уроку. Урок-салон

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після уроку учні зможуть:

  •              переказувати відомості про основні віхи життя і творчості М. М. Коцюбинського;
  •              розуміти значення нових слів;
  •              творчо використовувати самостійно отримані знання;
  •              висловлювати власні думки про український літературний процес у контексті світового мистецтва.

Обладнання і матеріали: підручник, аудіовізуальний матеріал (слайди), роздатковий матеріал (таблиці), фотоколаж «Життя і творчість М. Коцюбинського», виставка репродукцій картин малярів-імпресіоністів (серія «Великі художники»), «М. Коцюбинський. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах». – Київ. – 1970 р.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ (привітання, побажання хорошого настрою та плідної роботи у «Літературному салоні»; оголошення теми, цілей, епіграфа уроку (запис на дошці).

ІІ. МОТИВАЦІЯ

Учитель. Сьогоднішня наша зустріч у «Літературному салоні» присвячена знайомству з творчістю письменника, який на межі ХІХ і ХХ століть був зорею першої величини серед українського письменства.

Ще за життя митця називали видатним; читали, захоплювалися його творами, нарекли великим Сонцепоклонником. Попри жорстоку цензуру його твори друкувалися, перекладалися європейськими мовами.

Тонкий психолог, знавець людських душ, естет, європеєць з голови до пят, імпресіоніст-віртуоз. Антон Чехов колись писав, що все в людині повинно бути прекрасним: і обличчя, і думки, і одежа. Саме таким був Михайло Коцюбинський.

Детальніше ознайомитись із цією непересічною постаттю нам допоможуть гості салону: «Науковці», «Літературознавці», «Мистецтвознавці», «Біографи» і, звісно ж, «господиня салону». Вам слово, шановна господине.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Випереджальне завдання (розповідь «господині салону» про особливості українського літературного процесу наприкінці ХІХ – початку ХХ століття).

Початок ХХ ст. ознаменувався новим українським національним відродженням. Розгорнули діяльність українські політичні партії, громадські організації, насамперед «Просвіта», зявилась україномовна преса, книгодрукування, пожвавилось театральне, музичне й літературне життя. У цей час на ниві рідного слова виступали представники різних напрямів: реалістичну традицію продовжували Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий. Деякі автори (серед них І. Франко та Михайло Коцюбинський) починали творчий шлях як реалісти, але згодом перейшли на позиції нового світосприймання. Молодша ж генерація – Леся Українка, В. Стефаник, В. Винниченко та інші – одразу обрали шлях модернізму. Запрошую шановних науковців нагадати усім про українську модерну.

2. Виступ групи «Науковців» (представлення схеми «Течії модернізму»). (Додаток 1.1).

 

 

 

У західноєвропейських літературах існувала певна послідовність течій. В Україну ж модернізм «запізнився» на 10-20 років. Тому письменники одночасно опанували стилі, які на Заході уже відбулись. Це зумовило синкретизм різноманітних модерністських течій у нашій літературі.

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Синкретизм – поєднання різних поглядів, настанов.

Модернізм (modern - сучасний) – узагальнена назва мистецьких течій кінця ХІХ – початку ХХ ст., що прийшли на зміну реалізму.

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Учитель. Світогляд Михайла Коцюбинського, його творча манера формувалися, як бачимо, на зламі двох епох. Розпочинав письменник як реаліст, віддавши шану традиціям, звернувся до нових методів художнього зображення.

2. Слово «господині салону». Розглянемо життєвий і творчий шлях Михайла Михайловича Коцюбинського у контексті його естетичних шукань. У цьому нам допоможуть панове біографи.

3. Виступ групи «Біографів» (представлення фоторяду та «Хронологічного калейдоскопу»). (Додаток 1.2). Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року у м. Вінниці в сімї дрібного державного службовця. Батько часто змінював місце праці, сімя змушена була мандрувати з місця на місце.

Своїм вихованням Коцюбинський зобовязаний матері, Гликерії Максимівні, яка мала аристократичне походження, чуйне серце, неабиякий розум. Від неї майбутній письменник успадкував «тонку душевну організацію», «любов і розуміння природи», вроджений потяг до прекрасного.

Син композитора Миколи Лисенка Остап згадував: «Досить було хоч раз побачити Михайла Коцюбинського, щоб полюбити його на все життя».

Простежимо окремі етапи життя і творчості письменника за допомогою «хронологічного калейдоскопу» (біографи демонструють та коментують «хронологічний калейдоскоп»).

 

 

Коментар. Ще підлітком Коцюбинський захопився творами Т. Шевченка та Марка Вовчка, які спрямували юнака, за його ж словами, «на свідомий український шлях», незважаючи на те, що в сімї спілкувались російською.

Коментар. Працюючи домашнім учителем, Коцюбинський вивчає життя українського села, народну мову, культуру, збирає фольклор, розпочинає літературну працю.

Коментар. До речі, творчий дебют молодого автора ознаменувався повним провалом. Один із критиків навіть радив початківцеві залишити цю справу, щоб «не калічити святу нашу мову». Але Коцюбинський не зупинився. Згодом з-під його пера виходять такі чудові оповідання, як «Харитя», «Ялинка», «Пятизлотник», «На віру» та інші. Про молодого автора заговорили.

Коментар. Перебуваючи у складі філоксерної комісії, Коцюбинський знайомиться з життям молдавського та кримськотатарського народів. Побачене стало матеріалом для нових творів.

Коментар. Коцюбинський ніколи не стояв осторонь від громадсько-культурних процесів. Звідси – постійний таємний нагляд жандармерії, обшуки, тиск поліції і тавро – «політично неблагонадійний».

 

 

 

 

*

*

*

 

Коментар. Плідно працюючи, уже визнаний майстер слова щедро ділився досвідом із молодим поколінням митців. Його славнозвісні «понеділки» та «суботи» стали справжньою літературною школою для обдарованих авторів-початківців. У будинку Коцюбинських (родина: мати, дружина, четверо дітей) працювала підпільна друкарня для видання україномовної літератури.

Коментар. З-під пера письменника виходять блискучі твори, але він не зупиняється на досягнутому, його творчість – це постійний пошук, жадоба вдосконалення.

 

 

Коментар. Здоровя письменника похитнулось. Його мучать астма й сухоти. Він змушений подовгу лікуватись. Тричі побував на о. Капрі (Італія). Тут познайомився з Максимом Горьким, тут черпав нове натхнення.

Коментар. Але найбільше митця вразила Гуцульщина, де він гостював у Володимира Гнатюка. Саме цьому дивовижному краєві присвятить автор свою «лебедину пісню» – повість «Тіні забутих предків».

Коментар. Хвороба прогресувала. Не допомогли ні лікування у клініці професора Образцова, ні самовіддана опіка дружини. У квітні 1913 р. письменника не стало. Похований М. Коцюбинський у Чернігові, на Болдиній горі – улюбленому місці його щоденних прогулянок.

4. Виступ «Літературознавців». Справді, творчий шлях Коцюбинського – це невпинні естетичні шукання, які врешті-решт привели письменника до нового стилю.

Переломним став 1902 рік, коли Коцюбинський написав етюд «Цвіт яблуні» – твір, не схожий на жоден із попередніх. Це був остаточний перехід від реалізму до модернізму, зокрема до імпресіоністичного стилю. Письменник усе частіше звертається до жанру новели.

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Імпресіонізм (від французького Impression – враження) – одна з основних течій модернізму. Назва походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» (1873 р.). (Додаток 1.3).

Новела (з італійської novella – новітній) – невеликий прозовий твір про якусь незвичайну подію з несподіваним фіналом.

Коментар «господині салону». Пропоную переглянути репродукції картин відомих художників-імпресіоністів, аби краще збагнути особливості цього стилю як у літературі, так і в живописі, і, звичайно ж, у музиці (перегляд робіт К. Моне, О. Ренуара, Е. Дега, Т. Яблонської. (Додаток 1.4); лунає мелодія К. Дебюссі «Дівчина з волоссям кольору льону»).

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Завдання від групи «Мистецтвознавців». Пропонуємо вам ознайомитись із таблицею «Порівняння двох методів зображення дійсності (реалізму та імпресіонізму)» та поділитись вашими міркуваннями. (Додаток 1.5).

V. ПІДСУМОК

Прийом «Одне речення». «Господиня салону» пропонує групам «Біографів», «Літературознавців», «Мистецтвознавців» та «Науковців» підсумувати осмислену інформацію одним реченням.

ОРІЄНТОВНІ ВІДПОВІДІ:

«Мистецтвознавці»: Реалізм вичерпав себе як напрям і М. Коцюбинський один із перших це збагнув.

«Науковці»: Імпресіонізм розширив тематичні та жанрові межі української літератури.

«Біографи»: Коцюбинський прагнув вивести українську літературу з суто селянської тематики, наблизити її до європейських зразків.

«Літературознавці»: Новела «Цвіт яблуні» стала початком нового етапу у творчості митця.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ. Складання сенкану

«Господиня салону» роздає групам «Памятку складання сенкану» і пропонує скласти сенкан, повязаний з темою «Коцюбинський – імпресіоніст».

Орієнтовні варіанти сенканів:

Коцюбинський

невтомний, несподіваний

шукав, творив, дивував

любив людей, природу, Всесвіт

Сонцепоклонник.

Стиль

хвилюючий, мінливий

надихає, приголомшує, вражає

новели несподіваний фінал

імпресіонізм.

VII. ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО УЧИТЕЛЯ. ОЦІНЮВАННЯ

Сьогоднішній урок був надзвичайно цікавим і неординарним завдяки якісній підготовці усіх творчих груп, а також гостинності та компетентності «господині салону». Пропоную удома скласти ще декілька сенканів і представити їх на наступному уроці. Кращі твори увійдуть до «гірлянди сенканів», яку ми поповнюватимемо протягом вивчення творчості Михайла  Коцюбинського. (Додаток 1.6).

VII. Домашнє завдання (диференційоване):

а) прочитати новелу «Intermezzo» (для усього класу);

б) вивчити нові терміни (для усього класу);

в) скласти сенкани (для бажаючих);

г) відшукати в Інтернеті пейзажі художників-імпресіоністів (для бажаючих).


 

docx
Додав(-ла)
Сахарова Ольга
Додано
9 квітня 2020
Переглядів
687
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку