Урок з української мови та літературного читання для 4 класу на тему: "Без верби і калини немає України"
Інтегрований урок
з української мови, літературного читання і образотворчого мистецтва у 4 класі
«Без верби і калини — нема України!»
(Українські казки та легенди про вербу і калину)
Підготувала:
вчитель початкових класів
Бабка С.В.
2022
Українська мова. Спостереження за вживанням прикметників у текстах різних стилів: художньому і науковому.
Літературне читання. Урок позакласного читання «Без верби і калини нема України» (Українські казки та легенди про вербу і калину).
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво «Чарівний розпис Петриківки», природознавство
Мета: формування предметних компетентностей: розширити знання учнів про калину та вербу як символ України, вдосконалювати читацькі навички; удосконалювати вміння учнів пояснювати і вживати у мовленні прикметники у прямому та переносному значеннях у художніх й науково-популярних текстах, брати участь у порівнянні однотемних текстів-описів художнього і науково-популярного стилів, висловлювати власну думку з приводу почутого, будувати самостійне зв’язне висловлювання (есе);
формування ключових компетентностей:
уміння вчитися: розвивати вміння доводити правильність власної думки, висловлювати рефлексивні судження;
комунікативної: удосконалювати вміння учнів розрізняти тексти за їхніми стилістичними ознаками, вживати прикметники в мовленні зі стилістичною метою; розвивати мовлення учнів, спостережливість, творчу уяву, уміння обмінюватися думками, слухати товариша;
природознавчої: виховувати дбайливе ставлення до вичерпних рослинних лікарських ресурсів;
мистецької: формувати пізнавальний інтерес школярів, бажання вивчати культурну спадщину рідного краю, виховувати почуття патріотизму;
соціальної: формувати здатність співпрацювати з партнерами у групі.
Обладнання: картки для читання, мультимедійна презентація панно майстрів петриківського розпису Галини Назаренко «Летіли гуси над білим ставом» та В. Тимошенко «Несе Галя воду», презентація «Без верби і калини — нема України».
Для дитини з ООП: лупа, збільшений шрифт тексту, аудіозапис казки Галини Демченко «Калинка»
Хід уроку
І. Організаційний момент. Настрій
Разом з дітьми промовляємо вірш – налаштування на урок. Вчитель починає кожен рядок, а учні закінчують.
Щоб урок пройшов не марно –
Треба сісти рівно, гарно.
І виконувати те,
Про що мова на уроці йде!
II. Повідомлення теми і завдань уроку. Прийом інтриги.
- Діти, на адресу нашого класу надійшла розсилка з інстаграму. Про що в ній йдеться вам допоможуть асоціації.
Діти читають розсилку (червоні намистинки, корисна ягода, символ України, символ дівочої краси, від ста хвороб лікує, допомагає від кашлю, зламаєш її, накличеш мороз);
- Це верба і калина, правильно діти. Саме з цими рослинами – народними символами України і пов’язана тема нашого уроку. «Без верби й калини нема України»,— говорить народне прислів’я.
Ви дізнаєтеся про те, яку користь вони приносить людям, чому українці люблять і поважають ці рослини. Будемо спостерігати за текстами різних стилів, вживанням прикметників у прямому і переносному значеннях, порівнянь, будувати самостійне зв’язне висловлювання.
III. Актуалізація опорних знань
- Інтерактивна вправа «Мікрофон»
Що ви знаєте про калину? (вербу)
Калина, її назва — від слова «калити», тобто «загартовувати». А в цьому процесі воєдино зливаються дві могутніх стихії — вогонь та вода, і сходяться вони в найміцнішій речовині — металі. Саме завдяки цьому стоїть калина завжди червоною — і в сирі тумани, і в холодні зливи, і в нещадні суховії, і в люті морози.
Калина — символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів. Калина біля материнської хати — не тільки краса, а й наша берегиня. Є прислів’я: «Мамина калина росте біля хати — сюди прилітають зозулі кувати». Матері привчають дітей саджати калину, доглядати за нею.
Верба — одне з найулюбленіших в Україні дерев. «Дарма, верба, що груш нема»,— кажуть про неї та обсаджують молодими деревцями ставки, береги річок, дороги, обійстя, криниці. Щороку, повертаючись із церкви на Вербну неділю, гілкою верби вітають зі святом, встромляють у землю освячені галузки, і з них виростають дерева, які надають українським селам особливої характерної краси. «В кінці греблі шумлять верби, що я насадила»,— співають у пісні.
III. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
Найбільше шанували в Україні калину. У нас на батьківщині висаджували її у кожній садибі. Вона була символом краси, любові, добра та сімейного щастя.
1. Учні нашого класу підготували цікаві відомості про калину, її лікувальні властивості.
2. Про шанобливе ставлення до цього куща свідчить той факт, що в Україні понад 100 населених пунктів названих словом « Калина» або похідним від нього (Калинівка, Калинове)
3. Калина – символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів. Потрібна у різних обрядах. Жодне весілля не обходилося без ягід. Коровай прикрашали гілочками калини
4. Ягоди калини ще і їжа. Здавна в українських сім’ях калину восени ламали, складали в пучки і підвішували. А взимку з ягодами ліпили вареники, пиріжки і варили узвар.
5. Гарна пожива для пернатих. Взимку біля куща можна побачити зимуючих птахів – снігурів, синиць, які охоче їдять ягоди. На морозі вони стали не такі гіркі і терпкі.
6. Сік калини з медом або цукром пили від кашлю. Гарячий відвар сухих ягід – від застуди. Відвар листя застосовували як заспокійливе. Відвар кори прикладали до ран – і вони швидше загоювалися.
- Які тексти про калину ми прослухали художні чи науково-популярні?
2. Опрацювання казки Галини Демченко «Калинка»
- Про калину складено багато легенд і переказів. Чому цей кущ так і називається, чому українська земля стала для нього рідною, дізнаємося з казки.
Яка це казка? (літературна чи укр.нар.) Чому літературна? (Тому що має автора) Як ще називається? (Авторська). Про автора казки повідомить журналіст
1.Виступ «Журналіста» (Розповідь про письменницю)
Галина Олексіївна Демченко народилася в селі Олександрівка на Кіровоградщині, але дитинство її пройшло в селі Макіївка, що на Чернігівщині. ЇЇ батько був агрономом, а мама – вчителькою. В шість років Галина вже вміла гарно читати і писати, тому відразу пішла навчатися в другий клас. Дівчинка любила малювати, співати, доглядати за квітами. Але найбільше Галинці подобалось складати казки, оповідання, тому вона і стала письменницею.
2.Словникова робота.
«Довідкове бюро» (учень пояснює значення слів)
Курний – з курявою, у пилюці
Крислатий – розложистий
Обабіч – з обох боків
На привіллі – на просторі
3.Мовна розминка перед читанням:
вправа «Дзвіночок»,
вправа «Коник»,
вдихнути, на видосі сказати 3 рази «Без верби і калини нема України»,
вправа «Дмухни на кульбабку».
4.А). Читання вчителем першої частини казки. Для дитини з ООП – аудіозапис.
Колись давно-давно в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї попідвіконню! Їх вона попереносила з лісу. Видно, й рослинам була до вподоби ця маленька дівчинка, бо ще жоден кущик, жодне стебельце не зів'яло. Всі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.
- Чи зрозуміли ви, про кого буде казка?
Б). Читання казки до кінця «калиновим ланцюжком». Діти самі обирають скільки їм прочитати і передають калинку наступному читачу.(Вчитель розкладає калину)
Навесні Калинка, як завжди, пішла в ліс. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав од села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.
Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка і водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ.
Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не сядеш тут перепочити?
Усміхнувся весело подорожній і сказав:
— Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!
Тут увесь кущ од сну стрепенувся.
Гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цвітом.
Дивиться перехожий — що ж воно далі буде? Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистини, виблискують. І дивно — в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце. Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась. Звідки такі зернятка?
А кущ нахиляється до неї і шепоче:
— Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.
Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.
Робота над казкою
- Що вам нагадала ця казка? (Легенду) Чому?(про виникнення куща калини)
- Давайте роздивимося ягоди калини. Скуштуйте ягідку і подивіться на зернятко. Чи справді воно схоже на серце? Чому саме серце? Які асоціації у вас виникають зі словом серце? А це не тому, що дівчинка була добра? Якщо його посадити – виросте новий кущ.
Гра «Слідопити». Знайдіть рядки і прочитайте:
- Якою була дівчинка? (привітна й ласкава, добра, щира, маленька)
- Як калинка ставилася до рослин? (Дуже вона любила квіти)
-З чого видно, що рослини любили дівчинку? (Жоден кущик, що посадила вона не зів’яв)
-Як люди ставилися до Калинки? (Всі люди в селі любили Калинку за її добре і щире серце)
-Що вирішила зробити дівчинка? (…посаджу тут щось, нехай росте)
- Де Калинка посадила стебельце? (обабіч дороги)
-Як Калинка доглядала за стебельцем? (…аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала)
- В що перетворилось тоненьке стебельце? (…у великий крислатий кущ)
- Що сказав подорожній? (Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!)
- З якою інтонацією їх слід читати? (з великою вдячністю)
- Що сталося з кущем? (стрепенувся, гіллячки напружились, листячко поширшало. Гульк — і враз укрився білим-білим цвітом.)
- Що з'явилося замість цвіту на кущі?( Обсипавсь цвіт, замість нього ягоди червоні, як намистини, виблискують.)
- Що прошепотів кущ Калинці? (Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім'я, Калинко.)
- Подумайте і скажіть, що тут казкове? (Квіти голівками кивають, звеселилось стебельце, кущ стрепенувся, кущ шепоче)
4. Читання перевернутого тексту.
-Який це текст (художній чи науково-популярний)? Чому художній?
-Згадайте, що таке прикметник? Для чого вживаються в тексті прикметники, порівняння, слова з переносним значенням? (Щоб краще зобразити образ калини, збагатити мовлення)
Гра «Розвідники» . Учні переглядають текст. Підраховують, скільки у тексті є прикметників (підкреслюють хвилькою,19). (Учитель працює з Артуром, асистент вчителя ходить перевіряє як діти підкреслюють прикметники, допомагає)
Фізкультхвилинка Виконання пісні «Ой є в лісі калина» з імітацією рухів
Скласти словесний портрет Калинки.
Слова для довідки: зла, горда, ласкава, працьовита, небайдужа, добра, щира, егоїстична, доброзичлива, милосердна, жорстока, хитра, порядна, самостійна, рішуча, балакуча, безініціативна, нетерпима, скупа, охайна, привітна.
6.Визначення головної думки казки.
- Оберіть прислів’я, яке найвлучніше розкриває основну думку казки.(Читає вчитель)
Як дбаєш, так і маєш.
Лінивому жить весело, та їсти нічого.
Скарб – не друг , а друг – скарб.
Вік прожити — не поле перейти.
Діло майстра величає. (Результат показує хто чого вартий)
Підсумок. Калинка дуже любила природу, оберігала її, була працьовита, справжній майстер своєї справи.
7.Розглядання панно майстрів петриківського розпису Галини Назаренко «Летіли гуси над білим ставом» та В.Тимошенко «Несе Галя воду»
та репродукції картин Катерини Білокур
- Запрошую розглянути картини сучасних майстрів петриківського розпису, який зародився на Дніпропетровщині, Галини Назаренко «Летіли гуси над білим ставом», «Калина біля хати» та Вікторії Тимошенко «Несе Галя воду», «Дерево життя», які в своїх творах зображували калину. Катерина Білокур (1900-1961) народна художниця з Полтавщини, майстер українського народного декоративного живопису також дуже любила малювати калину.
- Зображенням калини прикрашали предмети побуту, писанки, вишиванки. Калина - це символ жіночої вроди, сили та здоров’я. (розглядають серветки, рушники)
8.Робота в групах. Гра «Дописування віршів»
Вчитель
– Наш народ настільки любив калину, що про неї склав дуже багато пісень, віршів. Тарас Шевченко дуже любив цю рослину. У «Кобзарі» він вжив слово калина 385 разів. Ми зараз розділившись на групи, допишемо вірші про калину. Утворіть групи. Завдання на партах.
а) Я люблю свою _______________________,
Цю красуню _______________________.
Коли____________________ дозріли ,
Я _________________ не віджену .
( Чепурну , пташок , ягоди , калину ).
б ) Хоч і терпкий у неї _________________,
Взимку радий кожен _________________.
Людей вона ________________________
В ______________________ є вона усюди .
( Птах , лікує , смак , Україні ).
в) Бо калина – то є ________________
Життя роду і ____________ .
І калину ти , як _________________,
Любий друже , _________________!
(Бережи , символ , краси , мати ).
ВЧИТЕЛЬ. – Представники, підготуйтеся читати виразно. На екрані правильна відповідь.
- Чому потрібно берегти калину? (Бо калина – символ краси, щастя, доброти). Без верби і калини немає України.
9. Розповіді учнів про вербу.
2.На Україні росте близько 30 видів верби. Вона своїм корінням скріплює береги річок, озер, ставків та очищує воду. Де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок.
3.Із верби в Україні здавна робили музичні інструменти: кобзи, бандури, сопілки. З вербового стовбура видовбували човни, ночви, робили меблі, а з гілочок плели кошики, хлібниці.
4. Вербову гілочку як символ України Тарас Григорович Шевченко повіз із собою на заслання і посадив у казахській пустелі. Виросло велике дерево, яке назвали вербою Тараса.
5.Верба — це дерево цілюще. Настій з кори знижує температуру при грипі, вживають його при вірусних інфекціях, при простуді, ним полощуть горло при ангіні. Відваром кори верби миють волосся.
Вчитель:
- Про вербу український народ склав багато легенд і переказів. Сьогодні ми опрацюємо одну із них.
10. Опрацювання легенди про вербу та калину. Самостійне читання(перший раз мовчки, другий – напівголосно)
Жили колись в одному селі мати Вербена та її дочка Калина. Мудра й мила зростала дівчинка – мало хто вже таких діток пам’ятає. А до того ж чарівниця вона була: всі трави із землі піднімала, пташок лікувала, дерева від хвороб рятувала. Не було дитини вродливішої і добрішої душею. Та довідались про чарівницю Калину вороги. Вирішили її згубити, щоб землю українську багату завоювати, хворості і зло на людей напустити.
День був ясний, мов золотом гаптований, коли пішла дівчинка коси травами розчісувати, горобчиків годувати, льон, дощем прибитий із землі піднімати. Довго ходила Калина, стомилася, до криниці прибилася. Схилилася над нею, у жменю води взяла і краплиночку пташці дала. Аж раптом почула рідний неньчин голос із здаля: «Калино, Калино, не пий водиці…» Дівчина дуже хотіла пити й не звернула на це увагу. Та тільки-но перші краплі до губ піднесла, пташина маленька крилом їх знесла. Вдруге воду до губ піднесла – і навік кущем – калиною над водою зросла…
Бігла мати. Плакала. Шукала, та вже доньки любої не застала. Натомість гарний і пишний кущ стояв, сльозинки-намистинки сіяв. Схилилася мати над криницею, затулила серцем ту воду-кровицю і проросла над нею вербицею. Минуло від тоді багато років, та матуся-верба все оберігає водні джерела, аби люди ніколи не зазнали лихих чарів.
11. Пошук у тексті заданих слів
Скільки слів верба(3), калина(6)?
12.Робота над легендою
Визначити тему і основну думку твору. (Без верби і калини нема України)
Назвати героїв легенди. Охарактеризувати їх.
Знайти у творі порівняння.(мов золотом гаптований, сльозинки-намистинки сіяв, воду-кровицю)
Змінити кінцівку легенди, щоб фінал був щасливий.
13.Складання есе «Якби я…»
- Якби я була (був) калиною(вербою), то…»
Для тих, хто раніше справиться – порівняти 2 тексти(художній чи науково-популярний), знайти прикметники, слова з переносним значенням.
14. Робота в групах з прислів’ями.
- Прислiв’я про калину показують не лише красу цієї рослини, а й її символізм для нашої країни. Зберіть прислів’я і поясніть, як ви їх розумієте.
Саджай біля хати калину — матимеш долю щасливу.
Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною — коли росте.
Компот з калини – здоров’я для родини.
Хто з калиною знається, той в здоров’ї купається.
Великдень без вербових котиків – не буває.
Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.
Пишна та красива, мов червона калина.
Де верба, там чиста вода.
Без верби та калини – нема України!
Де срібліє вербиця – там здорова водиця.
Не ламай калину –
Образиш дівчину.
Не рубай вербу –
Накличеш біду.
15.Ейдотехнічна вправа «Реклама»
Скласти рекламу, щоб люди захотіли посадити вербу і калину. Змагаються 2 команди, перемагає та команда, яка назвала більшу кількість оригінальних функцій предметів (калина, верба).
16. Перевіряємо пам'ять. Тестування «Чи уважний ти читач» (за легендою «Плакуча верба»)
1.Скільки дітей було у матері:
А) 2 сини б) три сини в) 2 доньки й молодший син
2.Чому сини покинули рідну домівку:
А) захворіли б) за край боролися в) поїхали на заробітки
3. Чого просили сини в матері:
А) грошей б) одруження в) благословення
4. Якого сина вирішила мати не пускати на війну:
А) найменшого б)середнього в) найстаршого
5. Куди щодня виходила мати синів виглядати:
А) на гору високу б) на берег річки в) у степ широкий
6. Що на ранок побачили люди:
А) захворіла мати б) повернулися сини
в) мати перетворилася на вербу
IV. Підсумок уроку(Рефлексія)
Підіб'ємо підсумки вашої роботи на уроці, погравши в гру «Закінчіть речення» в парах
дізнався…
зрозумів…
навчився…
повторив…
запам’ятав…
зацікавився…
- Усі ви добре працювали,
На уроці не дрімали,
Тож скажу вам у кінці:
В четвертому класі діти — молодці!
В народі кажуть:
«Багато лісу— не губи.
Мало лісу— бережи.
Нема лісу— посади.»
Коли настане весна, посадіть у своєму шкільному садочку ці рослини-символи нашої рідної неньки України й доглядайте за ними, як Калинка доглядала за своїми рослинами. Примножуйте традиції нашої держави. Я впевнена, ваша добра справа сторицею повернеться до вас.
Посадіть вербу й калину в чистім полі,
Хай вона освятить час!
Рід наш дуже любить волю,
Хай же воля любить нас!
Діти! Будьте добрими і чуйними друзями природи, справжніми патріотами України!
Д.З.(Диференційоване)
1 вар. – підготуватися переказувати казку або легенду
2 вар.. – підібрати загадки, прислів’я, приказки про калину, вербу.
3 вар. – Описати калину або вербу, використовуючи слова для довідки (с. 55, «Щебетун»)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку