Урок за романом Е. Портер «Полліанна». «Ідея радості життя й відкриття світу у творі»

Тема: « Е. Портер «Полліанна».

Ідея радості життя й відкриття світу у творі»

Мета:  виразно читати і емоційно сприймати   розділи повісті, дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів,           

-розвивати творчу увагу. навички зв*язного мовлення учнів,  спілкування, уміння  висловлювати власні думки;

-виховувати оптимізм, любов до людей,толерантність

Обладнання: презентація,малюнки дітей

          Тип уроку: комбінований

                                      

                                                    Радість – всесвіту пружина.

                                                                               Радість – творчості душа...

Ф. Шиллер «Ода до радості»

 

Мотивація навчальної діяльності

Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн « грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують. І от сьогодні ми поговоримо про ідею радості й відкриття світу у творі.

Епіграф нашого уроку  -   строки із гімну Євросоюзу  «Оди до радості» Ф. Шиллера

-Діти, чого ви очікуєте від цього уроку? (ми навчимося  грати в радість - учень)

- Так, ви  навчитеся грати  в радість,  а ще  висловлювати свої думки. Я сподіваюсь, що  цей урок допоможе вам виховувати в собі оптимізм, любов до людей, толерантність. А допоможе нам в цьому незвичайна дівчинка – Полліанна, котра, незважаючи на життєві випробування, радіє кожному дню і   намагається допомогти всім, з ким  зустрічається.

- Діти, які ассоціації  виникають у вас зі словом «Полліанна»?

 

 

 

                                         

 

 

 

 

 

 

 

   

 

-Який Полліанна  має надзвичайний дар? (жити  «своєю грою  в радість» - учень). Так, добротою, щирістю думок вона змінює життя всього міста, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя:  « завжди радіти»

А давайте зараз пригадаємо правила « гри в радість» 

Правила  гри в радість»: (записані на дошці)

1. Кожна людина може грати в цю гру.
2. Щиро радій життю.
3. Будь вдячний за все, що дає життя.
4. У будь-якій ситуації  знаходь щось таке. З чого можна було б порадіти.
5. Перетвори кожен день на маленьке свято.
6. Подаруй собі і людям  щастя.

 

Робота з текстом (в групах).

«Як « гра врадість» робить світ кращим?»

Знайдіть у тексті, як Полліанна  намагається радіти  навіть за неприємних ситуацій (зачитати  цитати)

І група    Втрата батька

                «Радіти, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми. Він казав, що я маю «радіти за них»  (с. 186)

2 група    Хотіла ляльку, прислали милиці

                « Треба радіти з того, що милиці виявились непотрібними»  (с.193)

3 група    Тітка поселила Полліанну на горищі

                 « та рапто я згадала, що терпіти не можу свого ластовіння, і зраділа, що не маю люстра. А потім побачила цей чудовий краєвид з вікна і зрозуміла. Що мені є  з чого радіти.»  (с. 192)

 

-   Як бачите, в житті Полліанни багато труднощів, але вона не опускає руки. А ще вона намагається допоїти і іншимповірти в себе. Тож давайте пригадаймо усіх, кого Полліанна залучила до «гри в радість»

 Складання ланцюжка « Кого Полліанна залучила до « гри  в радість»?

Щоб скласти ланцюжок, потрібно впізнати героя.

Впізнай героя

1.Строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніх падав на підлогу чи грюкали двері.(міс Поллі)

2. Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сюртук та шовковий циліндр, цього інші чоловіки не носили. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко і завжди сам.(містер Пендлтон)

3. До неї ніхто не любить ходити. Як би тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалась би до неї, така вона уїдлива.( місіс Сноу)

4.Мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці, Я хотів мати власну домівку. Ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. (Джиммі)

5. Бадьоро наближався найвищий з гурту чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима.(лікар Чилтон)

6. Вона засуджувала господиню за безсердечне ставлення до сироти і зустрічала Полліанну на станції. (Ненсі)

 

Ланцюжок

Місс  Поллі – Містер Пендлтон- місіс Сноу – Джиммі – лікар Чилтон-- - Ненсі

Рольова гра «Актори»

Як ми з вами вже говорили – для того, щоб краще зрозуміти героя твору, треба спробувати стати цим героєм. Минулого разу ви приміряли на себе роль Тома Сойєра, а сьогодні я пропоную вам стати жителями містечка Вермонт й розказати,  як змінилося ваше життя під впливом Полліанни.

1 учень – міс Поллі

 Мені 40 років, я живу в великому будинку. У мене було спокійне налагоджене життя..  Я майже не згадувала свою сестру Дженні, вважала її зрадницею. І ось раптом цей страшний лист. Почуття обов*язку змусило мене  взяти до себе доньку моєї померлої сестри. Спочатку Полліанна мене дуже дратувала, тому що приносила  клопіт, порушувала тишу. Але з часом  я дуже прив*язалась до цієї  непосидючої, щирої і веселої дівчинки. Я навіть не зрозуміла, коли    змінився мій характер, але мені це подобається. Полліанна змусила мене полюбити життя, переступити через гординю. Полліанна не тільки змінила мій характер, вона змінила мою долю. Я шаслива – поряд зі мною  улюблена племінниця  Полліанна і мій коханий – доктор Чилтон.

2 учень містер Джон Пендлтон

   Я дуже багата людина. У  мене великий будинок. Колись, дуже давно,  я кохав Дженні, матір Полліанни, але вона поїхала з іншим. З тих пір я живу один, ніщо не радує мене, навіть моє багатство. З появою Полліанни, дівчинки-веселки, моє життя змінилося. Я зрозумів, що скравжня домівка неможлива без руки й серця жінки та присутності дитини. Я дуже хотів, щоб Полліанна  переїхала жити до мене, та вона любить свою тітку Поллі і не хоче залишати  її. Але саме Полліанна вмовила мене  всиновити сироту  Джиммі Біна. Я прив’язався до хлопчика, як до рідного сина.  У нас справжня сім’я. Дякую, тобі, Полліанно.

3 учень  місіс Сноу

   Я хвора жінка, у мене параліч ніг. Мені дуже прикро, усі люди можуть ходити. а я немічна, повинна лежати в ліжку. Я дуже сердилась. Не дозволяла відчиняти вікна, щоб не бачити щасливих людей. З появою Полліанни моє життя змінилося. Вона навчила мене «грати в радість». Спочатку це  мене  дратувало. Але  поступово я полюбила цю веселу дівчинку, дозволяла їй розчісувати своє волосся,робити зачіски. Я навіть почала працювати. Зараз я в’яжу одяг для дітей з притулку. Я дуже рада, що у мене здорові умілі руки і що можу бути комусь корисною. Дякую  тобі, Полліанно, за віру в життя.

4 учень Джиммі

    Мені щойно минуло 10 років. Торік я жив у сиротинці.Але нас таких там було багато і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Я хотів мати власну домівку, ну звичайну, щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого не було. Завдяки Полліанні у мене  з’явився батько, якого я люблю. Тепер ми щаслива сім’я.  Спасибі тобі, Полліанно.

 

• Отже, як ви гадаєте, чи може людина сама  змінювати своє життя на краще? Що для цього потрібно? (Вона повинна внутрішньо мінятися, наповнювати своє серце добром і турботою, виявляти любов і милосеодя до ближніх - учень).

 

Робота в групах

Ромашка Блума - складіть запитання  на тему«Вплив Полліанни на життя міста»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти в групах придумують запитання до твору. Кожен в групі вибирає вид питання, складає власне запитання. Потім з групи виходить один представник, зачитує своє питання і кріпить його до відповідного типу. Діти з класу відповідають на нього.

Висновок

Ясним сонечком входить Полліанна  в похмурі будинки, і їй вдається пом’якшити, здавалось би, зовсім скам’яніли серця. Люди, переймаючи «гру в радість»  стають добрішими, людянішими, починають усвідомлювати мету свого існуввання.

 

Рефлексія: Вирішення проблемних  ситуацій

То, як, діти, може, ппограймо й ми «в радість». Це так цікаво і так просто: варто знайти щось радісне навіть у найприкрішій  ситуації. Допоможуть нам в цьому  правила, які ми згадували на початку уроку. Погляньмо на дошку. І спробуймо.

Робота в групах

1 ситуація

Перед від’їздом до літнього табору я сильно захворів на ангіну.

2 ситуація

Мені не дозволяють допізна гуляти з друзями.

3 ситуація

Я сподівався отримати 11 балів за контрольну з математики, а отримав 7.

Додаткові:

Чому можна радіти, якщо кожного дня задають домашні завдання?

Хотів купити собі шоколадних цукерок, а гроші забув вдома.

Мріяв отримати в подарунок крутий смартфон, а подарували настільну гру.

Підсумки

«Мікрофон»

-Чому ви научились сьогодні на уроці?

-Чи з’явилось у вас бажання щось змінити  у своєму житті?

-За що б ви подякували Е. Портер?

Домашнє завдання: переказати епізод повісті, який справив на вас найбільше враження; підготувати по 4-5 питань для вікторини.

І наприкінці, якщо ви навчились хоч трішки радіти життю, бути вдячними за все, що дає життя і в будь-якій життєвій ситуації знаходити радість, візьміть червону кульку і помістіть її на дошку.

Якщо вам це не зовсім вдається, почепіть жовту кульку.

А якщо вам зовсім не вдається це, то колір вашої кульки блакитний.

Дякую за урок.