Урок за темою "Характеристика маргінального образу українського інтелігента Степана Радченка в романі В. Підмогильного «Місто»

Акостакьоає Любов Іванівна,

вчитель української мови та літератури

Великокучурівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

імені Володимира Бузенка

Сторожинецького району

Чернівецької області

 

Характеристика маргінального образу українського інтелігента Степана Радченка в романі В. Підмогильного «Місто» (світоглядна і психологічна еволюція його характеру, вплив цивілізаційних процесів на нього, психологічну мотивацію його вчинків). Зображення  “цілісної” людини в єдності біологічного, духовного, соціального. Роль жіночих образів у романі

Мета:  навчальна: познайомитись зі сторінками твору; дати характеристику  головному герою;  охарактеризувати маргінальний образ українського інтелігента, його світогляду й психологічну еволюцію; пояснити роль  жіночих образів у творі  формувати уміння учнів працювати над творам, систематизувати, узагальнювати; висловлювати власну думку про способи самоствердження людини;  розвивальна: розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; продовжувати формувати комунікативні навички, навички роботи в групі, вміння давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова, обстоювати власну думку; сприяти усвідомленню значення спільних зусиль, роботі в команді; виховна: виховувати високі почуття, відповідальність, самодисципліну.

Очікувані результати:

учні повинні знати –

•                  ідейний зміст, філософські проблеми, конфлікт роману «Місто»;

учні повинні вміти –

•                  розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності;
•                  зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;
•                  працювати в групі;
•                  обирати позицію, давати самостійну оцінку художнім творам  як явищам мистецтва слова;
•                  визначати ідею, тему роману;
•                  аналізувати й оцінювати образи, життєві ситуації. 

Тип уроку: урок формування умінь і навичок

Обладнання: портрет В.Підмогильного, текст роману, тлумачний словник української мови, картки з завданням для груп.

Хід уроку

І. Оргмомент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Українська література «розстріляного відродження» - це новий якісний етап розвитку української літератури. Вона подарувала нам безліч захоплюючих тем та ідей, які нічим не поступаються європейським традиціям. І серед новаторів художнього слова постає постать Валер’яна Підмогильного, а з його ім’ям пов’язана інтелектуально – психологічна лінія розвитку української літератури.

На попередньому уроці ми розпочали вивчення роману «Місто» про життя новоявленого інтелігента Степана Радченка у великому місті та пошук свого місця у ньому. На сьогоднішньому уроці ми проаналізуємо образ головного героя, з’ясуємо його світоглядну і психологічну еволюцію, а також охарактеризуємо жіночі образи роману.

ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вчитель.  Світова література має багато образів міста, у французів О. де Бальзака, Є. Золя, Г. де Мопассана знайдемо величні образи Парижа, у російських письменників А. Бєлого, Ф. Достоєвського – Петербурга, у англійців Ч. Деккенса і У. Теккерея – Лондона. Цю традицію можна знайти також і в українській літературі, зокрема у творах І. Нечуя – Левицького бачимо панорами Києва.

Роман В.Підмогильного «Місто» розгортає перед читачем панораму Києва початку 20-х років ХХ століття. Образ міста – ключовий у романі. Бачимо його різним: яскраво-сонячним і похмурим. Автор малює жебрацькі околиці з хлівами, худобою і елітні квартали з розкішними квартирами, вокзал і казино, театр і пляж, кав’ярні і базар. Місто водночас і хаотичне, і гармонійне. Воно живе своїм життям. І ти або приймаєш його ритм, або міське життя не для тебе. У романі світовий мотив підкорення людиною міста як шлях розвитку людської цивілізації набув модерністичного забарвлення,   психологічно – філософського трактування. Із розвитком міст тисячі сільських хлопців і дівчат потягнулись до них. Серед них герой твору, Степан Радченко, їде на навчання на три роки, як він думає, але залишається назавжди. Степан проходить болісну еволюцію характеру, завойовуючи місто.

2. Обговорення  образу роману (інтерактива «коло ідей»)

У скриньці лежать картки із запитаннями, учні вибирають їх та задають один одному  питання. Висловитись можуть всі бажаючі, адже кожна думка є правильною і вона враховується при підбитті підсумків.

- Яким ми бачимо героя на початку твору? Які почуття володіють ним, коли він уперше ступив на міські вулиці?

- Що зближувало Степана і Надію?

- Чому отримавши листа з села, Степан вирішує  не повертатись туди, хоча ще не був добре влаштований у місті?

- Як змінюється ставлення Степана до міста в процесі збільшення кількості його  життєвих успіхів?

- Чому Степан Радченко відносно легко ввійшов в літературні кола міста, спромігшись зайняти непогану посаду?

- Чому жодній із  жінок, з якими герой був близький, він не дав щастя? Чи справедлива теза, що всіх їх Степан тільки використовував? Прокоментуйте слова Зоськи: «Душа у тебе погана».

- Чому, досягши успіху, Степан Радченко раптом захотів змінити своє міське життя на сільську працю? Яку роль у цьому повинна була зіграти  Надія?

- Чи відчував відчай Степан Радченко, дивлячись із квартири на 6-му поверсі (алегорія) на місто Київ?

- Як ви думаєте, чи допише письменник Стефан Радченко повість про людей?

Тріумф справжній чи вимріяний героєм звучить у рядках: «Воно (місто)  покірно лежало внизу… і простягло йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці…»

Висновки

Основну увагу автор зосереджує на «діалозі» героя і Міста. На фоні міста характер героя змінюється. До міста Степан приїжджає з благородними намірами і вивчитись, і повернутись в село. Навіть переживаючи ворожість до Міста, відчуває, що те   завойовує його душу. Сильна натура, Степан, у свою чергу, прагне завоювати Місто. У цьому він не гребує ніякими засобами. Жінок, які любили його і серед  яких Степан шукав спокою, він використовував у досягненні своєї мети. Штучність, фальшивість поведінки багатьох городян герой не відкине, а швидке  перейме. Після досягнення певного становища він відчуватиме свою самотність. Тому все частіше спливатимуть спогади про село. Місто не принесе Степанові гармонії і спокою. Він відчував духовну пустоту.

Саме тривога, дисгармонія приховувалися у сокровенних надрах внутрішнього світу головного героя, а це ЕКЗИСТЕНЦІЯ. 

 

3.               Теорія літератури

Учнівська презентація (випереджувальне домашнє завдання)

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К'єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки. Визначальні риси екзистенціалізму: абсурдність буття,відчай,страх смерті; особистість має протидіяти державі,суспільству “ворожому” середовищу;  вища цінність у свободі особистості; існування людини тлумачиться як драма свободи; в художніх творах розповідь ведеться від першої особи. В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості: В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, в поезії представників «нью-йоркської групи», в ліриці В.Стуса. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО), БУНТ (БОРОТЬБА), ТВОРЧІСТЬ

-          Як ви розумієте, що таке психологізм?

(Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в час модернізму  він набув популярності. В українській літературі психологізм притаманний творчості М. Хвильового, В. Підмогильного, драматургії Л. Костенко)

Вчитель.  Отож, В. Підмогильний досліджує людину, поєднуючи естетичні засади психологічного роману та філософію екзистенціалізму.

 

-  Головний герой роману «Місто» Степан Радченко виходець із села, його справедливо можна      назвати герой - маргінал.

- Що таке маргінал?

Давайте звернемось до тлумачного словника української мови.

(Маргінал  1.Той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя (звичайно про вихідців із села) 2. Провінціал).

У сучасній літературі це тип людини, що опинилася на межі села й міста, ніби провисла між своїм природним середовищем, яке не в змозі відкинути, і новою, не в усьому зрозуміло культурою міського життя. Спочатку герой ненавидить місто, бо боїться його. Автор використовує метафори «ненажерне місто», «лещата міста», «темна безодня міста». Він, Степан, відчуває себе «жалюгідним селюком серед галасливого міста», «одним з безліч непомітних тілець серед каменю й розпорядку».

•      А що таке урбаністика?

(Урбаністика – це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима»)

 

4.               Аналіз роману

Жанр: урбаністичний роман  (запис у зошиті)

Проблемне питання:

«Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?»

(Вчитель пропонує скласти порівняльну таблицю)

                                                        Степан Радченко

 

 

 

                                Завойовник                                           Жертва

 

Досягає матеріального добробуту ( квартира, гроші, одяг)…                  Отримує гарну посаду                  Стає відомим письменником…                  Навчився гарних манер, вміє «подати» себе у товаристві

… та не має поруч коханої жінки, близької людини, кому можна вилити душу. …та не має справжніх друзів. …за рахунок одного оповідання, а повість про людей так і не написана. …але це лише маска, під якою все прораховується наперед.

 

•      Як бачимо, місто дало герою і водночас забрало. Я розумію, що у кожного з вас своя шкала цінностей

Учні  висловлюють свої міркування, дають відповіді на проблемне питання.

Висновок. «Воно покірно лежало внизу…».  Цей останній авторський штрих про місто сприймається неоднозначно. Так, у цей момент він відчуває себе щасливим, переможцем. Адже щойно Степан познайомився із красивою жінкою Ритою, яка відповіла йому взаємністю. Але Рита – це маска, фальш, як і все, що оточує Степана Радченка.  Перемога Степана над містом лише короткочасна.

Сучасний літературознавець Раїса Мовчан вважає, що «загальна еволюція героя є шляхом в нікуди».

5.               Компаративістський аналіз рис характеру героя

Степан Радченко – неоднозначний герой. Він є ані позитивний, ані негативний. Читач не знайде в романі оцінки вчинків головного героя іншими персонажами, бо всі події переломлюються через свідомість Радченка. Сам автор ніде не схвалює і не осуджує свого героя. Така манера оповіді зближує В. Підмогильного з творами Гі де Мопассана та Оноре де Бальзака.

- Інтерактива «Займи позицію» (робота в групах)

- Ми повинні дати відповідь на складне, суперечливе питання, яке потребує оцінки персонажа. Мені б хотілося зауважити на тому, що дуже важко в цьому житті зрозуміти оточуючих, їх поведінку, мотиви вчинків. Кажуть, для цього треба подивитися на речі очима іншої людини, стати на її місце, «побувати в її шкурі». Тож, щоб не прийняти спонтанного рішення,  пропоную групам зайняти позицію певної категорії читачів. Попереджаю, що вона може не збігатися з вашою, але хочу, щоб ви спробували оцінити поведінку Радченка з позиції іншої людини. 

Заповнити таблицю, у якій ви маєте зазначити позитивні та негативні риси характеру Степана  Радченка з точки зору певної групи читачів. У нижньому рядку обґрунтуйте свою позицію:

• учні першої групи доводять, що Радченко – взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чому повчитися;
• учні  другої групи пояснюють, чому вважають його  цинічним егоїстом;
• учні третьої групи пояснюють, чому їм важко остаточно визначитися зі ставленням до нього.

•      Створення схеми «цілісної» людини (робота в групах)

Схарактеризуйте маргінальний образ українського інтелігента — головного героя роману В. Підмогильного «Місто». (Кожна група заповнює одну колонку таблиці.)

Біологічне	Духовне	Соціальне
Приятельські стосунки, закоханість у Надійку, Зоську, потім брутальна поведінка; елементарне задоволення матеріальних потреб, потім прагнення до комфорту; здоровий спосіб життя як засіб самозбереження; інстинкт завойовника (жінок, міста)	Мрія принести на село «нове життя»; чітко поставлена мета й прямування до неї; прагнення слави, визнання; наполегливість, працелюбність, прагнення до знань; емоційність, схильність до філософських роздумів, самоаналізу	Висока громадянська активність у молодості; ділові якості, що дозволили зробити кар’єру; вибір пріоритетів

 Висновок. На початку твору Степан – один з багатьох сільських парубків, які прибувають до Києва. У нього переважає біологічне: відчуженість до незрозумілого міста, стосунки з жінками є щаблями задоволення егоїстичного «я». проте письменник вивів людину, в якій постійно борються комплекси добра і зла, який цікавиться людьми, що дає поштовх до розвитку особистості. Поступово інтелектуальне начало здобуває перемогу. Степан розвивається як людина і як письменник. У першому його оповіданні «Бритва» показано шлях бритви від одного господаря до іншого (людина відсутня в оповіданні). А в кінці твору Радченко сідає писати повість про людей. Таким чином, замальовується еволюція героя.

 

6.               Колективна робота.

Складіть «ланцюжок» світоглядної та психологічної еволюції характеру головного героя.

СВІТОГЛЯД

На початку твору. Він — «нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він, як йому здається, один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє», вважає, що «не ненавидіти треба місто, а здобути. Таких, як він, тисячі приходять до міста, туляться десь по льохах, хлівах та бурсах, голодують, але працюють і вчаться, непомітно підточують його гнилі підвалини, щоб покласти нові й непохитні. Тисячі Левків, Степанів і Василів облягають ці непманські оселі, стискують їх і завалять. В місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд і істоту. І він — один з цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти».

Далі. На молодіжній вечірці Степан спостерігає за «собі подібними» і в його душі піднімається хвиля протесту: «Невже і він такий? Невже вічна доля села бути тупим, обмеженим рабом, що продається за посади й харчі, втрачаючи не тільки мету, а й людську гідність?»

Разом із тим «він заздрив їм, і не ховав від себе цього, бо теж хотів висунутись і бути обраним. Сміх і оплески, що були нагородою тим щасливцям, мало його не ображали, і кожен новий з них, з’являючись коло кафедри, ставив йому боляче питання, чому це не він, бо він хотів бути кожним із них, однаково — прозаїком чи поетом».

У кінці. «Що більше Степан свою кімнату встатковував, то чужішою вона йому була»; «вечори обнімали його лячним неспокоєм, почуття страшної самотності гнітило його. І він терпів божевільний біль людини, що втратила особисте…»

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН

Тверда впевненість —> переконання у власній правоті —> сумніви —> заздрість —> неспокій —> розгубленість —> відчуття самотності —> «осяяння», відчуття переможця.

 

7.  Робота над характеристикою героїнь

Характеристика жіночих образів (на кожну парту учитель роздає картки – розповіді жінок Степана)

Я – Надійка. Покохала тебе з першого погляду, коли разом їхали з села шукати щастя у місті. Вірила, що і ти, Степане, любиш мене. Так і було при перших наших зустрічах. Та згодом ти брутально повівся зі мною, не бачив мого болю, моїх сліз. Я зрозуміла, що стала тобі не потрібною. 

Я – Тамара Василівна, твоя «мусінька», Степане. Життя моє, як ти знаєш, було сповнене болю, сліз, тривог. Тільки ти вніс у нього другу молодість. Заради нашої любові я знехтувала сім’єю. З тобою була щаслива, обдарувала тебе не лише коханням, але й сімейним затишком. Думала, що так буде завжди. Та коли ти знайшов кращу квартиру, то покинув свою «мусіньку». Я зрозуміла, що ти використав мене. 

Я – Зоська Голубовська. Коли побачила тебе, то відчула, що ти єдиний, неповторний, божественний. Спочатку намагалась вдавати з себе примхливе дівчисько, кокетку, та все більше закохувалась у тебе. Ти не повіриш, Степане, якою я була щасливою, коли почула, що ми одружимось, які надії плекала на наше сімейне життя! Та ти жорстоко і підло зрадив мене, відштовхнув. І серце моє не витримало цього болю. ..

Я – Маргарита, Рита, успішна актриса. Тебе привабив у мені яскравий вишуканий одяг, манери. Я загадкова, неповторна й інколи навіть зверхня. Я – маска. Спробуй відкрити мене. Чи зможеш? 

- Чи правда те, що  говорять про себе герої?

-Чи можна вважати героїнь аспектом характеристики головного героя? (Так, можна). 

 Вчитель. Степан не знає справжнього почуття любові, кожну з жінок використовує для свого сходження на вершину слави, достатку. Разом із тим, він хапається за кожну нову жінку, як за свій порятунок від самотності, дисгармонії, душевної роздвоєності.

 

V. Закріплення знань учнів

1.   Сенкан (індивідуальне завдання)

Пропоную  роботу, яка допоможе створити свого роду психологічний портрет Степана Радченка. І ми побачимо, яким він постає в уяві кожного з вас.

Степан Радченко Дібрати 2-3 означення, що характеризують цю людину. Дібрати 2-3 дієслова, що схарактеризували б дію чи стан цього персонажа. Почуття, яке викликає у вас (1-2 словами). Асоціація. (предмет, явище природи, тварина тощо)

 

2.   Аналіз епіграфів твору:

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…»

 Талмуд

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?»

А. Франс «Таїс»

Запитання до учнів

Чому саме ці вислови використав автор як епіграфи?

Що тваринне, а що янгольське має Степан Радченко?

Як тілесне начало керує вчинками героя?

Що остаточно перемагає у Радченку: тілесне чи духовне?

3.   Підготовка до ЗНО

2013 (основна сесія)

60. Установіть відповідь між письменником і його висловлюванням.

Письменник

1 Олександр Довженко

2 Іван Багряний

3 Валер’ян Підмогильний

4 Остап Вишня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висловлювання

А «Охотське море. Тайга. Тундра. Звіроловство. Були там поселення давно осілих наших людей з України. Все це, сказати щиро, було мені навіть цікаво. Але згодом мене охопила страшна туга за Україною. Непереможна. Отож сів я на поїзд і рушив на захід. У Томську мене перехопила залізнична агентура НКВС»

Б «І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав…»

В «У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом… І так мені хотілося, щоб усміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші…»

Г «Я написав «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю…»

Д «І коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість» до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатися романтиками їх»

2014 (сесія 1)

49. «Прославити завоювання міста українським елементом села» - таке завдання поставив перед собою

А Володимир Винниченко

Б Микола Хвильвий

В Валер’ян Підмогильний

Г Юрій Яновський

Д Олександр Довженко

2016 (основна сесія)

49. В уривку «У місто вливається свіжа кров села, що змінить його вигляд й істоту, і він один із цієї зміни, що їй від долі призначено перемогти» йдеться про

А Мокія Мазайла

Б Степана Радченка

В Григорія Многогрішного

Г Івана Дідуха

Д Романа Запорожця

 

Тестові завдання

1. З якою метою Степан Радченко направлявся до Києва:

а) щоб оглянути місто;

б) розпочати власну комерційну справу;

в) вступати до інституту.

2. З наближенням міста Степан відчував:

а) радість та піднесення;

б) на душі стало тихо і мертво;

в) хлопця переповнювали сподівання на краще життя.

3. Де поселив крамар Степана:

            а) у власній вітальні;

            б) у столярній майстерні поруч із коровами;

            в) у сусідньому помешканні.

4. Про що йшлося в першому оповіданні Стефана Радченка:

            а) про історичне минуле Києва;

            б) про кохання до Надійки;

            в) про стару пощерблену бритву.

5. Як склалися подальші стосунки Степана з Надійкою:

а) Степан почував до Надійки відразу, бо ж вона була від села, що зблякло в ньому;

            б) хлопець палко покохав Надійку;

            в) молодята планували поселитися разом.

6. Пішовши з помешкання Гнідих після бійки з Максимом, Степан почував:

            а) схвильованість від втрати товариша;

            б) докори сумління перед господарем дому;

            в) турбувався за власний добробут.

7. Яка причина остаточної зміни житла Степаном:

а) товариш Борис запропонував Степанові своє помешкання, переїжджаючи до іншого;

            б) сім’я Гнідих вигнала Степана;

            в) хлопцеві запропонували гуртожиток.

8. Чи продовжував Степан навчання:

            а) так, і навчався і надалі дуже сумлінно;

            б) ні, але планував обов’язково почати відвідування лекцій;

            в) хлопець вирішив, що інститут йому не потрібний, а Степан Радченко гарний і без диплома.

9. Де побачив Степан Максима, сина Гнідих:

            а) у театрі;

            б) у бібліотеці;

            в) у пивному закладі з сумнівною репутацією.

10. Охарактеризуйте матеріальний стан хлопця на той час:

            а) Степан був повністю забезпечений, тому що отримав гонорари від журналів, де надрукували його оповідання, а також мав платню за лекції;

            б) проблема грошей набувала дедалі загрозливіших форм, тому що всі заробітки йшли на пригощання Зоськи, нової знайомої Степана;

            в) матеріальної скрути хлопець не відчував.

11. За що сподобався Степан молодим літераторам:

            а) за винахідливість;

            б) за гостроту думок;

            в) за те, що не справляв враження людини сильної.

12. Степана Радченка призначили на посаду секретаря журналу:

            а) бо він сам  цього прагнув;

            б) мав неперевершений літературний хист;

            в) бо новий кандидат не зробив ще нікому жодного зла й тримався з усіма лагідно, подаючи кожному надію на себе впливати.

 VІ. Підбиття підсумків: рефлексійно-оцінюючий етап.

1.               «Мікрофон»

•                  Що дало вам особисто знайомство з твором, з такою непересічною, суперечливою, цікавою особистістю як Степан Радченко?
•                  Чи доцільно було впроваджувати в програму літератури 11 класу роман В. Підмогильного «Місто»?

2.               Заповнення картки рефлексії «Листи самооцінювання»
3.               Заключне слово вчителя

Людина може досягнути висот у суспільстві, але душевно деградувати, стати черствою та егоїстичною.

Людина не має права з будь-яких особистих причин нівечити чуже життя.

Людина має ставити перед собою таку мету, яка б принесла щастя їй і ближнім (або, принаймні, не зашкодила їм).

VІІ.   Домашнє завдання

Скласти усний твір-роздум (за вивченим романом та власними спостереженнями):

1.               Способи самоствердження людини
2.               Я у сучасному світі. 
3.               Шляхи моєї реалізації.