ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
з дисципліни „Зарубіжна література”
НА ТЕМУ:
«Трагедія самотності Грегора Замзи, людини – комахи»
(За творчістю Франца Кафки)
Курс: І
Тип лекції: лекція з елементами бесіди
Кількість навчальних годин: 2
Викладач: Злобіна Н.В.
Навчально-методична картка заняття
Вид заняття – лекційне заняття |
|
Тема: Європейська модерністська проза першої половини ХХ ст. Життєвий і творчий шлях австрійського письменника Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення» |
|
Кількість навчальних годин: 2 години |
|
Мета: Ознайомити студентів з особистістю митця та його світоглядом; розкрити причини трагічного сприйняття світу письменником; сюжетом, тематикою та проблематикою оповідання «Перевтілення»; |
|
розвивати творчість, навички визначення рис особистості, спостереження над художнім текстом; сприяти вихованню найкращих моральних якостей. |
|
Цілі розвитку особистості:
|
|
Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: Наочні посібники Портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії. Роздавальний матеріал Підручники, текст твору. Технічні засоби навчання Мультимедійний проектор, ноутбук, мультимедійна презентація «Життєвий і творчий шлях Франца Кафки». Відеобіографія письменника запозичені з мережі Інтернет. |
|
Література: Основна:
Додаткова:
|
|
|
|
І. Організаційний етап заняття |
5 |
1.1. Перевірка присутніх по журналу; перевірка готовності аудиторії та обладнання до заняття |
1 |
1.2. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань |
2 |
1.3. Робота з епіграфом |
2 |
ІІ. Основний етап. |
70 |
2.1 Виклад навчального матеріалу згідно плану |
70 |
ІІІ. Заключний етап заняття |
15 |
3.1 |
6 |
3.2 Підведення підсумків заняття |
2 |
3.3 Інтерактивна вправа „Мікрофон” |
6 |
3.4Домашнє завдання |
1 |
Викладач__________Н.В. Злобіна.
Тема: Європейська модерністська проза першої половини ХХ ст. Життєвий і творчий шлях австрійського письменника Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення»
Актуальність теми: У літературному пантеоні XX ст., мабуть, важко знайти особистість, парадоксальнішу за Ф. Кафку. Відомий за життя вузькому колу цілувальників художнього слова, він за чверть століття після своєї смерті перетворився на одного з відкривачів цілого літературного материка - модернізму, який завзято освоювали представники літератури, мистецтва, філософії, психології та інших галузей світової гуманітаристики. Кафку вважали пророком XX ст., основоположником теми абсурду в літературі XX ст. та релігійним мислителем, твори якого слід розглядати « у категоріях святості, а не літератури»; письменником, що його творчість надала невичерпний матеріал для психоаналітичних студій і містила глибокі викриття механізму тоталітарної влади. Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази: « кафкіанська студія», « кафкіанський абсурд», кафкіанський кошмар». Парадоксально, що у кафківських творах, які нерідко справляли враження «незрозумілих», «чудних», навіть «хворобливих», впізнавали себе різні покоління читачів. Це здається тим більше дивним, якщо взяти до уваги, що Кафка, як зазначав український дослідник його творчості Д. Затонський, завжди писав « пр.о себе і для себе».
Навчальна мета: ознайомити студентів з особистістю митця та його світоглядом; розкрити причини трагічного сприйняття світу письменником; сюжетом, тематикою та проблематикою оповідання «Перевтілення»; розвивати творчість, навички визначення рис особистості, спостереження над художнім текстом; сприяти вихованню найкращих моральних якостей.
Матеріально-методичне забезпечення заняття: Портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії.
Технічні засоби навчання
Мультимедійний проектор, ноутбук, мультимедійна презентація, відеобіографія.
Література:
Основна:
Додаткова:
Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
1. Раніше вивчені дисципліни (забезпечуючі) Українська мова.
Українська література.
Всесвітня історія
|
Види усного і писемного спілкування.
Теорія літератури.
Історію розвитку Австро-Угорській імперії початку XXст. |
Будувати монологічні повідомлення
Риси та характеристики оповідання
Характеризувати політичну та культурну ситуацію в Австро-Угорській імперії початку XXст. |
2. Послідуючі дисципліни Культурологія.
Інформатика.
|
Культура Нового часу.
Практичне використання ПК. |
Давати характеристику літературі та культурі загалом ХІХ-ХХст. Працювати з програмою Power Point |
3. Внутрішньодисциплінарні зв'язки (теми даної дисципліни, з якими інтегрується нова тема.) Література кінця ХІХ ст. початку XXст.
|
Основні тенденції розвитку літературного процесу кінця ХІХ ст. початку XXст. |
Характеризувати літературний процес кінця ХІХ ст. початку XXст. |
ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ
№ п/п |
Основні етапи заняття, їх функція та зміст |
Навчальні цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю і навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Розподіл часу |
1. |
Підготовчий етап |
|
|
|
7 хв. |
1.1. |
Організація заняття |
|
Перевірка групи по журналу Рапорт чергового. |
Журнал роботи академічної групи та викладача, журнал роботи викладача |
3,5 хв. |
1.2. |
Визначення навчальної мети і мотивація. |
|
Вступне слово викладача |
|
3 хв. |
1.3 |
Робота з епіграфом |
L1 |
|
Епіграф до заняття |
0,5хв. |
2. |
Основний етап |
|
|
|
65хв. |
|
План вивчення і узагальнення матеріалу: 2.1. Актуалізація опорних знань - Метод «Мозковий штурм» 2.2 Вивчення нового матеріалу - Вивчення біографії письменника.
2.3 Робота над змістом оповідання - Випереджальне завдання: Оповідання чи новела? Робота у зошитах
Робота в групах
Аналітична бесіда Аналіз картини Е.Мунка Читання вірша «Грегор Кафка.Франц Замза »
Завдання для групп: Розповісти про Г.Замзу, використовуючи цитати із тексту.
|
L2
L3
L1 L3
L2
L3
L3
L3
L2
|
Вивчення нового навчального матеріалу. Інтерактивна бесіда. . |
Відеобіографія, візитівка,
Текст оповідання, підручник „Зарубіжна література”, мультимедійна презентація
Репродукція Картини «Крик»
|
65 хв.
|
3. |
Заключний етап |
|
|
|
20 хв. |
3.1. |
Метод «Мікрофон»: « Я думаю, що…» |
L3
|
|
|
5 хв. |
3.2. |
Виконання тестових завдань. |
L3
|
|
Тестові завдання |
12 хв. |
3.3. |
Домашнє завдання |
|
|
|
3 хв. |
Хід заняття
І. Організаційний момент
1.1 Повідомлення теми заняття.
Викладач: Доброго дня! Прошу сідати. Я рада спільно з вами провести заняття за творчістю Франца Кафки. (Оголошення теми, мети, епіграфа уроку). Тему та епіграф прошу записати в зошит.
Метою нашого сьогоднішнього заняття є:
Епіграфом до нашого заняття є слова самого письменника, який у своєму листі до сестри написав: «Література – це я сам, це моя плоть і кров…»
ІІ. Вступне слово викладача.
2.1. Актуалізація опорних знань. Метод «Мозковий штурм»
Викладач: Неодноразово на наших заняттях ми говорили про те, що розвиток літератури невід’ємний від розвитку суспільства і відбиває всі його труднощі, особливості, всі бурхливі події та проблеми особистості і суспільства, націй та народів, окремих країн.
Література ХХ століття як найтісніше пов’язана з усіма перипетіями свого часу, складністю та суперечливістю якого зумовлені своєрідність та різноманітність світового літературного процесу, його активна участь у соціально – політичній та ідеологічній боротьбі. Літературний процес жодної епохи не був таким важким, напруженим і суперечливим, як у ХХ столітті.
Людина осмислює все пережите, а митці відображають у своїх творах.
У цей час виникає у мистецтві більше десятка течій і напрямів нереалістичного спрямування, що отримала загальну назву модернізм.
Модернізм - (від лат. modern – “сучасний”) – сукупність нереалістичних напрямів та течій в мистецтві. Це усвідомлено суб’єктивне мистецтво, адже головним естетичним об’єктом у ньому стає сам автор.
Характерними рисами цього епохального явища є особлива увага до внутрішнього світу особистості, надання переваги творчій інтуїції, метафорична побудова образу за принципом асоціативності, вільна форма вираження настрою, переживань автора.
Життя абсурдне і тому неможливе відбити його засобами традиційної поетики.
Абсурд - безглуздя, нісенітниця, смішне, те, що суперечить усталеній істині. Абсурдний світ за Ніцше – світ в якому Бога немає,.
2.2. Вивчення нового матеріалу
Вивчення біографії письменника.
Викладач Щоб краще збагнути суть твору Кафки, зрозуміти образ Грегора Замзи, треба добре знати життєвий шлях самого автора, адже Кафка казав: «Література – це я сам, це моя плоть і кров».
Перегляд відео за адресою https://youtu.be/1PtkfpWbjeA ( Після перегляду відео студенти укладають літературну візитівку) Додаток 1.
Викладач Отже великі митці дивляться на світ широко відкритими очима і бачать приховане від них. Гоголь – фантасмагорію реальності ХІХ століття, а Кафка - реальність фантасмагорії буття ХХ століття. Який же світ Кафки? ( Запис у зошити)
Робота зі схемою « Франц Кафка - письменник незвичайної долі» Додаток 2.
Робота над змістом твору.
Викладач «Перевтілення» (1912) — знаковий твір модерністської літератури. Тема оповідання (частіше твір визначають як новелу) — гранична самотність особистості та трагічне знецінення людського життя. Прізвище головного героя Грегора Замзи — це зашифроване за допомогою криптографії прізвище самого автора.
Оповідання чи новела? (Виступ заздалегідь підготовленого студента) Метод випереджального навчання.
(Орієнтовний текст доповіді)
Нерідко оповідання «Перевтілення» називають новелою. То до якого жанру належить цей твір насправді? Ті, хто вживає термін «новела» стосовно оповідання Ф. Кафки, використовують його як синонім до «оповідання» (адже обидва терміни позначають прозові твори невеликого обсягу). Проте саме в цьому випадку така «приблизність» є неприйнятною.
Новела (на відміну від оповідання) має несподіваний фінал. Тоді як «Перевтілення» закінчується смертю Грегора і байдужо-спокійним поводженням членів його родини, які нарешті дочекалися, поки він помре. Альбер Камю вважав цю сцену однією з найцинічніших і найогидніших у всій світовій літературі. Саме тут захований ключ до розгадки концепції Ф. Кафки: такий фінал твору є очікуваним, саме так автор підкреслює трагізм існування людини в сучасному світі.
Кафка неначе питає: «Грегор помер і родина полегшено зітхнула: а чи могло бути інакше?» Тож фінал твору є не просто прогнозованим, а запрограмованим. Отже, навіть ця обставина дає можливість однозначно віднести «Перевтілення» до жанру оповідання, а не новели.
Викладач
Викладач Так, але в тих випадках існувала якась причина (помста, заздрість чи щось інше), якась зла сила. Однак нікому до Кафки не спадало на думку зробити це перетворення абсурдним, невмотивованим, безпричинним.
Отже, оповідання «Перевтілення» - це не казка про перетворення, не фантастичний твір. Це притча, розгорнута метаморфоза, розгалужений символ.
Викладач Вихідний пункт сюжету оповідання — перетворення головного героя Грегора Замзи на величезну комаху, яка викликає в усіх жах і огиду. Зміст оповідання становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини.
Робота у зошитах Запишіть композицію оповідання, дайте назву кожній композиційній частині
Композиція оповідання «Перевтілення» (Орієнтовні відповіді)
I частина: «Двері між рідними людьми». |
II частина: «Відчинені двері».
|
III частина: «Двері закрились назавжди». |
Розв’язка - смерть Грегора Замзи |
Зав’язка - перетворення Грегора на комаху. |
Перша кульмінація – вигнання Грегора батьком, «бомбардування його яблуками». |
Друга кульмінація – сімейна рада. |
Робота з текстом оповідання. Охарактеризуйте ставлення сім’ї до Грегора в кожній частині, доберіть цитати з тексту на підтвердження. (Орієнтовні відповіді)
I частина: розгубленість
II частина: Грегор для них вже чужий, вони його просто терплять.
III частина: сім’я відкрито вороже відноситься до Грегора
Робота в групах:
Завдання для групп: Розповісти про Г.Замзу, використовуючи цитати із тексту.
1 гр.: Грегор у минулому:
- освіта, заняття, вподобання, інтереси, коло спілкування.
2 гр.: Грегор – син і брат:
3 гр.: Грегор на службі:
(Орієнтовні відповіді)
1 група: Грегор у минулому.
В дитинстві Грегор навчався в народному училищі (звичайній школі), потім у торговому, реальному, згодом – військова служба в чині лейтенанта (фото на стіні у вітальні, де Грегор весело всміхається, свідчить про те, що у ту пору він був щасливим). Після армії з особливим запалом Грегор почав працювати у фірмі – настільки вдало, що майже одразу з маленького прикажчика зробився комівояжером і зумів навіть купити батькам квартиру, яка була його гордістю.
Чи були в його житті розваги? Практично, ні, бо все його життя крутилось навколо роботи, і робота поглинала все. Радості і розваги були пов’язані теж з роботою: покласти на стіл сьогодні більшу суму, ніж у минулу зарплату, побачити радість на обличчях рідних. Захоплення Грегора були прості й примітивні: випилювання всяких дрібничок, читання газет і іноді спілкування з двома-трьома приятелями. Особистого життя у Грегора не було.
2 група: Грегор – син і брат.
Грегор був прекрасним сином і братом, турботливим, люблячим. Коли він, уже втративши людську подобу, згадує своє минуле життя, то з гордістю усвідомлює, що зумів домогтися для своїх батьків і сестри такого життя і такої ( родина не просто проживає у прекрасній квартирі, а ніхто, крім Грегора, не працює, однак сім’я почувається комфортно через допомогу прислуги ). Таким чином, Грегор фактично повністю присвятив себе сім’ї, забувши про власні потреби.Герой дуже любить свою матір, навіть голос її викликає у нього хвилювання. Батька Грегор боїться, по відношенню до нього він вживає слова «обов’язок, борг»: адже саме для погашення батьківського боргу так напружено працює Грегор.
До сестри Грегор ставиться особливо трепетно, ніжно, мріючи через рік назбирати грошей і відправити її навчання до консерваторії: він пишається її грою на скрипці.
3 група: Грегор на службі.
Як службовець, комівояжер Грегор Замза дуже сумлінний, обов’язковий, старанний,
працьовитий. Саме йому довіряють серйозні доручення, через які Грегор так рідко буває вдома.Однак Грегор відчуває прискіпливе, принизливе ставлення свого шефа до себе і розуміє його несправедливість, адже інші службовці фірми можуть дозволити собі байдикувати і їм ніхто зауважень не робить, а Грегор нічого подібного собі ніколи не дозволяв, він навіть жодного разу за п’ять років не був на лікарняному. Крім того, Грегор почувається страшенно змученим постійними відрядженнями, що змушують його підніматися о четвертій годині ранку, проводити весь час у дорозі.А тому Грегор не любить своєї роботи і тримається на ній тільки заради відпрацювання батьківського боргу.
Аналітична бесіда:
Викладач: Очевидно, що Грегор почувається надто зацькованим, пригніченим і самотнім, щоб почуватися щасливим. Життя його збіднене й безрадісне: навіть у сім’ї, яка звично користується результатами його праці, Грегор не відчуває справжнього тепла і затишку, всі надто звикли добре жити і збайдужіли один до одного.
Отже, самотність і безрадісність існування перетворюють Грегора на метушливу комаху, яка тільки існує, а не живе й радіє життю, як це має бути при повноцінному людському бутті.
Викладач: Часто ілюстрацією до оповідання «Перевтілення» використовують картину Е.Мунка «Крик». Давайте поглянемо на репродукцію цієї картини.
Аналіз картини Е.Мунка «Крик». Повідомлення заздалегідь підготовлених студентів про картину.
(Орієнтовний текст повідомленя) «Крик», або «Зойк» - створено, разом з версіями, у 1893-1910 роки (Едвард Мунк створив декілька версій «Крику» у різних техніках) — на полотнах норвезького художника Едварда Мунка, зображено агонізуючу від жаху постать людини на тлі криваво-червоного неба. Тлом для твору є пейзаж фіорду Осло, що відкривається з пагорбу Екеберг в Кристіанії, Норвегія. На сторінці свого щоденника під заголовком Ніцца, 22.01.1892, Мунк так описав своє натхнення до створення образу і картини:
«Я прогулювався стежиною з двома товаришами, саме заходило сонце, і раптом небо налилося кров'ю, я спинився, відчувши страх, та обперся об огорожу, — повсюди була кров і язики полум'я над синьо-чорним фіордом і містом, мої друзі крокували далі, а я, тремтячи від жаху, стояв і відчував безкінечне голосіння природи».
Наприкінці ХХ століття «Крик» набув воістину іконічного значення в сучасній мас-культурі. Картину використали як обкладинку при виданні (і перевиданнях) книги відомого американського психіатра А.Янова У 1983—1984 роках поп-митець Енді Воргол зробив ряд штамповок на тканині робіт Мунка, в тому числі і «Крика». Митцем рухала ідея десакралізувати картину, зробивши її об'єктом споживацької мас-культури, хоча той же Мунк сам започаткував цей процес, виконавши літографію роботи ще на початку XX століття. Більше того, постмодерністський митець Ерро вільно і з почуттям іронії повівся з картиною Мунка, написавши свої власні «Другий крик» (1967).
Як один з небагатьох витворів сучасного мистецтва, що є впізнаваним широким загалом, «Крик» час від часу використовується в рекламі, в анімації, в кіно і на телебаченні, зокрема, в програмах, шоу і стрічках. Картина стала справжнім брендом і тому як лого наноситься на побутову і сувенірну продукцію. Подеколи образ твору використовують в журналістиці, промо-кампаніях, у постерах, плакатах тощо.
Цікаво,що «Крик» ставав мішенню декількох професійних і добре підготовлених викрадень. Так, у 1994 році версію з Національної галереї було викрадено. За декілька місяців твір мистецтва було повернуто. А у 2004 році Крик і Мадонну пензля Мунка викрали з Музею Мунка. Обидві картини були повернуті в 2006 році. Вони зазнали незначних ушкоджень і були повернуті до експозиції в травні 2008 року після здійснення реставраційних робіт.
Викладач: Що спільного між картиною Е.Мунка «Крик» та новелою Ф.Кафки «Перевтілення»?
Провідний мотив: самотність, жах, крик болю
Викладач: З Грегором Замзою сталася трагедія – незбагненним чином він став комахою, але він продовжує жити серцем, прагне бути корисним, але за довгі роки служіння своїй сім’ї він заслужив лише смертний вирок. Він помер у повній самотності й закинутості. Гине маленька, добра, беззахисна людина. І не здригнулось жодне серце, не скотилась жодна сльоза, ніхто не запалив свічку.
( Викладач запалює свічку в пам’ять за Грегором ).
Студент читає вірш «Грегор Кафка.Франц Замза »: (випереджальне завдання)
Грегор Замза, где ты похоронен?
У каких заржавелых труб?
Иль достался гигантской вороне
твой измученный, высохший труп?
Больно, больно, еще раз больно –
словно яблоко жжет в спине.
Боль бывает почти продольной
и сильнее, сильней, сильней.
Даже Кафке не дотянуться
до широкой спины твоей!
Звуки скрипки протяжно льются.
Недоступно небытие.
Жалко, бледное слово «жалко»!
Толку-то, что его сказать.
Если пляшет отцовская палка
по твоим голове и глазам…
Нам, увы, не устать терзаться
И - жуком на спине – тужить.
Грегор Кафка, Франтишек Замза
в старой Праге в могиле лежит? ( Елена Зейферт )
Викладач: Оповідання «Перевтілення» стало одним із знакових творів XX ст., його візитівкою. У ньому прозаїк майстерно відобразив трагічне безсилля "маленької людини", її приреченість в цьому світі. Він показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну "хворобу" суспільства - моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. Хоча він не вирішив цих болючих проблем, але його твір має глибоко гуманістичний пафос, оскільки ще на початку XX століття відобразив драму "маленької людини" нового часу і став на захист людяності.
ІІІ. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу
3.1 Метод «Мікрофон»: « Я думаю, що…» :
Дати аргументовану відповідь на проблемне запитання:
Проблемне питання:
- Для Грегора перевтілення – це: Трагедія? Втеча? Порятунок?
Висновки: Для Грегора втрата людської подоби стала одразу і трагедією – бо він раптово й з незрозумілих причин став жертвою абсурдності світу, був викинутий зі світу людей; і втечею – бо далі так жити, як жив герой, було неможливо; і порятунком – від буденності й жорстокості світу.
3.2 Виконання тестових завдань. (Додаток 3)
Додаток 3
І варіант
1. За життя Ф. Кафки його творчість була відзначена:
А. Нобелівською премією
Б. премією ім. Т.Фонтане
В. премією ім. Г.Кляйста
2. За жанром твір Ф.Кафки «Перевтілення»є:
А. повість Б. оповідання
В. новела
3. Відправним пунктом сюжету оповідання «Перевтілення» є:
А. неявка Грегора на роботу
Б. перетворення Грегора на комах;
В. конфлікт Грегора з родиною
4. Початок оповідання «Перевтілення» «…Прокинувшись якось вранці після неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він у власному ліжку перетворився на жахливу і потворну комаху…»с становить:
А. експозицію
Б. зав’язку В. кульмінацію
5. Людина комах в оповіданні «Перевтілення» є символом:
А. ізольованості людини в сім’ї
Б. приреченості людського кохання В. крайньої людської самотності
6. Провідною темою оповідання "Перевтілення" є:
А самотність людини в жорстокому світі
Б складність родинних стосунків
В перетворення Грегора на комаху
7. За професією Грегор Замза є:
А юристом
Б комівояжером
В вчителем
8. Сестра Грегора плаче, коли він не вийшов вранці із кімнати, тому що
А. не знає, як йому допомогти
Б. брат не пускає повіреного В. співчуває йому
9. Смерть Грегора для родини
А. жертовна й героїчна
Б. несподівана й незрозуміла
В. своєчасна й непомітна
10.Виберіть правильне твердження. Проблема, яка поставлена у творі «Перевтілення», є:
А. людина й природа
Б. людина й суспільство
В. людина й Бог
11 Виберіть НЕеправильне твердження: Грегору властива риса характеру:
А. чутливість
Б. відповідальність
В. волелюбність
12. Персонаж твору,що має ім'я
А. син
Б. мати
В. батько
13. В останні хвилини життя Грегор думає про
А. роботу
Б. родину
В. свою самотність
14.У фіналі оповідання "Перевтілення" головний герой:
А. перетворюється на людину
Б. продовжує жити в тілі комахи
В. помирає
15. Пригадайте, як поставились до перевтілення героя його близькі:
А. не помітили
Б. зі співчуттям
В. злякались і відвернулись від нього
ІІ варіант
1. Сестра Грегора плаче, коли він не вийшов вранці із кімнати, тому що
А. співчуває йому
Б. брат не пускає повіреного
В. не знає, як йому допомогти
2. Початок оповідання «Перевтілення» «…Прокинувшись якось вранці після неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він у власному ліжку перетворився на жахливу і потворну комаху…»с становить:
А. експозицію
Б. кульмінацію
В.зав’язку
3. Персонаж твору,що має ім'я
А. батько
Б. син
В. мати;
4. За життя Ф. Кафки його творчість була відзначена:
А. премією ім. Т.Фонтане
Б. Нобелівською премією В. премією ім. Г.Кляйста
5.Виберіть правильне твердження. Проблема, яка поставлена у творі «Перевтілення», є:
А. людина й суспільство
Б. людина й природа
В. людина й Бог
6. Смерть Грегора для родини
А. несподівана й незрозуміла
Б. своєчасна й непомітна В. жертовна й героїчна
7. За жанром твір Ф.Кафки «Перевтілення»є:
А. повість Б. новела
В. оповідання
8. Людина комах в оповіданні «Перевтілення» є символом:
А. крайньої людської самотності.
Б. приреченості людського кохання
В. ізольованості людини в сім’ї
9. Відправним пунктом сюжету оповідання «Перевтілення» є:
А. неявка Грегора на роботу
Б. перетворення Грегора на комаху В. конфлікт Грегора з родиною
10.У фіналі оповідання "Перевтілення" головний герой:
А. помирає
Б. продовжує жити в тілі комахи В. перетворюється на людину
11. Провідною темою оповідання "Перевтілення" є:
А перетворення Грегора на комаху
Б складність родинних стосунків
В самотність людини в жорстокому світі
12 Виберіть НЕеправильне твердження: Грегору властива риса характеру:
А. чутливість
Б. волелюбність
В. відповідальність
13. Пригадайте, як поставились до перевтілення героя його близькі:
А. злякались і відвернулись від нього
Б. зі співчуттям
В. не помітили
14. За професією Грегор Замза є:
А вчителем
Б комівояжером
В юристом
15. В останні хвилини життя Грегор думає про
А. родину
Б. роботу
В. свою самотність
Еталони відповідей 1 варіант
1 б
2 в
3 б
4 б
5 б
6 в
7 а
8 б
9 в
10 б
11 в
12 в
13 б
14 в
15 в
Еталони відповідей 2 варіант
1 а
2 б
3 б
4 а
5 а
6 б
7 б
8 а
9 б
10 а
11 в
12 б
13 а
14 б
15 а
Додаток 1
Франц Кафка
Ім’я при народженні: Франц Кафка
Дата народження: 3 липня 1883р.
Місце народження: Прага, Австро-Угорська імперія
Національність: австрієць
Рід діяльності: письменник
Мова творів: німецька
Роки творчості: 1909-1924рр.
Напрямок: модернізм
Жанр: проза
Провідна тематика: самотність, філософська проблематика, автобіографічне начало, фантастика буденного та буденність фантастичного, відчуження особистості у світі, духовне життя людини.
Найвідоміші твори: „Перевтілення”, романи „Процес” і „Замок”
Премії: 1915р., премія Т.Фонтане
Дата смерті: 3 червня 1924р.
Місце смерті: Відень, Австрія
Додаток 2