Урок за творчістю Р. Акутагави 7 клас "Павутинка"

Зоя Виноградова                  

«Що посієш, те й пожнеш»

Рюноске Акутагава. Утілення  в новелі «Павутинка» ідеї про моральну справедливість. Філософський зміст твору. Підтекст

Очікувані результати

Після цього уроку учень зможе:

Виявляти основні проблеми у творі, їхнє художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору; характеризувати образи персонажів, виявляти їх ключові риси, моральні якості; пояснювати філософський зміст твору; дати визначення поняття «підтекст», розкривати підтекст окремих епізодів; виявляти культурні паралелі у новелі, зв’язки з японськими традиціями; висловлювати власні міркування та враження щодо прочитаного.

Тип уроку: комбінований

Випереджувальне завдання: 1.Опрацювати за підручником біографію Р. Акутагави; 2. Індивідуальні: скласти словник до новели «Японські традиції та звичаї у творі». 3. Дібрати прислів’я та приказки, вислови відомих людей, які асоціюються з новелою Р. Акутагави.

Обладнання: портрет Р. Акутагави, видання його творів, текст оповідання «Карма» Л. Толстого.

Оформлення дошки: епіграф, ілюстрації, портрет.

Методичний коментар:  навчальний процес обов’язково організовується як дослідження, тобто учні навчаються осмислюючи, конструюючи власне. Міжособистісна взаємодія і співпраця базується на активній мовленнєвій діяльності – учні пояснюють, сперечаються, спільно виконують завдання, приймають рішення і пов’язують новий матеріал із засвоєним раніше.

   Прийом «Закінчи речення одним словом», літературний гра «фанти»,  метод «Закінчене речення одним словом», «Кубування», «6 мислячих капелюшків».

Людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям.

Йоганн Вольфганг Гете

Життя людини вимірюється тим, що він у ній зробив і відчув.

Семюел Смайлс

Жити тільки для себе не значить жити.

Менандр

Суди себе тою ж мірою, що й інших, прощай їх, як самого себе.

Хто робить добро, той довше живе.

Японські прислів’я

... я один  лотос  люблю за те, що із багна росте він, а сам не брудниться.

Із поезії китайського художника слова  Чжоу Дуннь-і  (1017 – 1073)

                                        ПЕРЕБІГ  УРОКУ

Етапи уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Розминка.  Прийом «Закінчи речення одним словом»

Вчитель: Заручіться підтримкою своїх однокласників під час роботи на уроці. Закінчіть вислів одним словом: «Я бажаю тобі…( гарного  настрою, впевненості, наснаги, успіху).

Щоб потрапити на урок, учні називають слова, речення-коди, пов’язані з темою попереднього уроку.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.

Гра «Фанти»

1. Літературу якої країни представляє Р. Акутагава?
2. Чому японці поклоняються лотосу?
3. Чи була популярною творчість письменника за його життя?
4. Які твори Акутагави ви знаєте?
5. Яка провідна тематика  творів митця?
6.  Хто перекладав твори  Р. Акутагави українською?
7. За жанром «Павутинка» - це...
8. Чому твір має таку назву?
9. Що таке філософія?
10. Що покладено в основу філософської новели?
11.  Ремінісценція - це ...

Перевірка домашнього завдання

Серед запропонованих учнями приказок,  прислів’їв, висловів відомих людей учні вибирають найбільш вдалі і записують епіграф до уроку.

Постановка проблеми. Мотивація

Слово вчителя

Акутагава був дуже проникливою людиною, він міг читати всі глибини людської душі. Головними у творчості Рюноске є філософські проблеми: думки про вибір у житті кожної людини, про неминучість покарання за скоєні злочини, думки про добро та зло.

• До яких філософських питань звертається у новелі «Павутинка» Р. Акутагава?

4. Повідомлення теми уроку.

5. Цілевизначення і планування

• Визначення індивідуальних цілей на урок. Метод «Мікрофон»
•  Сьогодні на уроці я знатиму….
•  Сьогодні на уроці я навчуся...
• Сьогодні на уроці я розвиватиму...
•  Сьогодні на уроці я досягну успіху завдяки...

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.

Усвідомлення змісту. Метод «Кубування» (Робота в групах)

1. «Історія створення новели». Поняття «підтекст».

2. До яких роздумів спонукає назва твору? Особливості композиції твору.

3. Образи-символи новели, їх потрактування.

4. Образ Кандати.

5. Жанрова специфіка твору. Аргументувати за методикою «Прес».

6. Мова твору. 

Слово вчителя. З історії написання новели «Павутинка»

 Акутагава не обмежувався японськими сюжетами, але прагнув установити зв'язок своєї творчості з європейською літературною традицією. Значний вплив на письменника справила російська література. У 1921 році Рюноске писав: «Навіть молоді люди, не знайомі з японською класикою, знають твори Толстого, Достоєвського, Тургенєва, Чехова, Гоголя... Пояснення, я думаю, можна знайти за образом і подобою символів росіян та японців».

  Рюноске цікавила людина та її життєвий  вибір. Вивчаючи новелу «Павутинка», слід зазначити, що сюжет твору письменнику підказало оповідання «Карма» Л. Толстого,  яке є яскравим прикладом літературного трактування буддійської філософії, «... суть якої полягає в тому, що не тільки склад характеру кожної людини, але і вся доля в цьому житті є  наслідком її вчинків в попередньому житті, і що добро чи зло нашого майбутнього життя так само буде залежати  від тих наших зусиль запобігти злу і творення добра, які ми робили в цьому”(Примітка Л. М. Толстого).

Читання вчителем уривка з оповідання Л.Толстого «Карма» ( див. Додаток )

 Поглиблення знань з теорії літератури.

Підтекст -  прихований, внутрішній зміст висловлювання.

  Дослідження тексту

Словник до тексту новели «Павутинка»

Узагальнююча бесіда

• Яка роль підтексту у творі? ( вказує на глибоку філософську думку )
• Перекажіть зміст новели в розрізі значення слів-символів.
• За що був покараний «покараний» Кандата? (за проявлений егоїзм)

Коментар учителя.  Автор показує, яким безмежним може бути людський егоїзм*, який є насправді страшним злом. І допоки особистість не звільниться від нього, то вона приречена на вічне пекло. Тому Будда, побачивши це, рве павутинку, і розбійник Кандата, який в новелі втілює в собі зло, знову попадає в пекло: "Серце Кандати не знало жалю, він думав тільки про те, як би йому самому врятуватися з пекла і за це отримав по заслугах: знову був повалений в безодню пекла". Павутинка могла б уціліти, якби була укріплена добром. Та якщо зло, в даному випадку – егоїзм, торкається до неї, то вона одразу рветься. Побачити людину істинну, справжню можна тільки тоді, коли на її долю випадає якесь випробування. І тільки в такій ситуації можна побачити і людське добро, і людський егоїзм. Саме це показує Акутаґава у своїй новелі "Павутинка". Новели Акутагава сприймаються як повчальні, і як такі що засуджують зло і звеличують добро.

*Егоїзм (від латинського  - Я) – себелюбство, нехтування суспільними інтересами та інтересами інших людей заради задоволення власних особистих інтересів і прагнень.

ІІІ. Консолідація (рефлексивно - оцінювальний етап)

• Яка головна ідея новели «Павутинка»? (Ідея моральної справедливості)
• До яких філософських питань звертається у своїй новелі Р. Акутагава?

Прийом "6 мислячих капелюшків»

IV Домашнє завдання

Обов’язково загальне: 1. Ст. 189, завдання, 8 . 2. Прочитати оповідання Г. Уеллса «Чарівна крамниця».

Диференційоване: Презентувати творчість Г. Уеллса.

Уривок з оповідання Л. Толстого «Карма»

...Я расскажу вам историю великого разбойника Кандаты, который умер нераскаянным и вновь родился дьяволом в аду, где он мучился за свои дурные дела самыми ужасными страданиями. Он был уже в аду много лет и не мог избавиться от своего бедственного положения, когда Будда явился на земле и достиг блаженного состояния просветления. В это достопамятное время луч света попал и в ад, возбудив во всех демонах жизнь и надежду, и разбойник Кандата громко закричал:

“О Будда блаженный, сжалься надо мной! Я страшно страдаю; и хотя я делал зло, я желаю теперь идти по пути праведности. Но я не могу выпутаться из сети горя; помоги мне, господи, сжалься надо мной!” Закон кармы таков, что злые дела ведут к погибели.

Когда Будда услышал просьбу страдающего в аду демона, он послал к нему паука на паутине, и паук сказал: “Схватись за мою паутину и вылезай по ней из ада”. Когда паук исчез из вида, Кандата схватился за паутину и стал вылезать по ней. Паутина была так крепка, что не обрывалась, и он поднимался по ней все выше и выше. И вдруг он почувствовал, что нить стала дрожать и колебаться, потому что за ним начинали лезть по паутине и другие страдальцы. Кандата испугался; он видел тонкость паутины и видел, что она растягивается от увеличившейся тяжести. Но паутина все еще держала его. Кандата перед этим смотрел только вверх, теперь же он посмотрел вниз и увидел, что за ним лезла по паутине бесчисленная толпа жителей ада. “Как может эта тонкая нить вынести тяжесть всех этих людей”,—подумал он, испугавшись, и громко закричал: “Пустите паутину, она моя!” И вдруг паутина оборвалась, и Кандата упал назад в ад.

 Заблуждение личности еще жило в Кандате. Он не знал чудесной силы искреннего стремления вверх для того, чтобы вступить на путь праведности. Стремление это тонко, как паутина, но оно поднимет миллионы людей, и чем больше будет людей лезть по паутине, тем легче будет каждому из них. Но как только в сердце человека возникнет мысль, что паутина эта моя, что благо праведности принадлежит мне одному и что пусть никто не разделяет его со мной, то нить обрывается, и ты падаешь назад в прежнее состояние отдельной личности; отдельность же личности есть проклятие, а единение есть благословение. Что такое ад? Ад есть не что иное, как себялюбие, а нирвана есть жизнь общая…