Урок Загальний огляд музичних редакторів та сфери їхніх застосувань.

Урок № 2.

Тема уроку: Загальний огляд музичних редакторів та сфери їхніх застосувань.

Мета уроку: Ознайомити студентів з різними музичними редакторами. Розглянути види, можливості, спільні та відмінні риси цих редакторів. Принцип роботи.

Тип уроку:  урок вивчення нового матеріалу.

Основна форма проведення  уроку: лекція.

Методи навчання: демонстрація (PowerPoint), музичні редактори Finale, Encore 4 и Cakewalk Overture 2.

Устаткування: Комп’ютер вчителя, комп’ютери студентів, локальна мережа.

Обладнання: ПК з операційною системою MS Windows, принтер, сканер, колонки, дротики напруги, сітьові фільтри, нормативні документи тощо.

Структура уроку:

І. Організаційний етап .

ІІ. Актуалізація опорних знань .

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ.

     Бесіда за запитанням:

1. З якими  музичними  редакторами ви  вже знакоми?
2. Назвіть переваги і недоліки цих музичних редакторів.
3. Які спільні риси існують у цих музичних редакторах?
4. Для чого вони використовуються?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ.

     Розповідь  викладача.

ІV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

     Розповідь викладача.

Нотні редактори багато в чому те саме що давно вже всім знайомі звичайні комп'ютерні текстові редактори, таким, наприклад, як Word. Вони так само дозволяють набирати текст (як нотний, так і буквений), вільно змінювати його, копіювати, переміщати частини, форматувати й видавати на печатку (на принтер або на типографську машину). Але програми комп'ютерної нотації навіть перевершують текстові редактори: вони можуть ще й відтворювати, програвати набраний нотний текст. Причому, цей текст може бути найвищого  ступеня складності, технічно недоступний для виконання жодному  віртуозові. Кожен музичний інструмент електронної партитури (будь те в симфонічному оркестрі, екзотичному народному або експериментальному електронному складі) пролунає своїм тембром, більш-менш   схожим на дійсний інструмент. Тональність і темп виконання користувач може вільно змінювати.

Таким чином, нотний редактор не тільки служить інструментом складачеві або переписувачеві нот, але й наближає звичайні здатності простого студента - музиканта до здатностей тих деяких особливо обдарованих людей, які можуть чути партитуру, усього лише переглядаючи її очами. Такий інструмент може бути корисний починаючому  композиторові,  аранжувальнику,  диригентові - будь-якому музикантові, що звик виражати або сприймати музичні повідомлення за допомогою традиційного нотного запису. Всі сучасні нотні редактори дозволяють, зокрема , автоматично переводити нотний запис у так називану гітарну табулятуру з позначенням струн і ладів, на яких вони притискаються (і в гітарну, і в лютневу, і в балалаєчну й т.п.).

Розмаїтість музичних редакторів 
Існує безліч музичного комп'ютерного програмного забезпечення, призначеного для обробки музики. Нотні редактори, що дозволяють набирати й друкувати ноти будь-якої складності, аж до симфонічних партитур. Секвенсори, які теж мають деякі можливості ното видання. Програми, скануючи нотний текст із перекладом його в MІDІ файли й подальше їхнє перетворення в нові партитури. І крім цього - безліч різноманітних спеціальних програм, аж до створення гітарних табулатур або друкування текстів пісень із гітарними акордами. Повноцінних нотних редакторів існує біля десятка. Кожна програма має свої сильні й слабкі сторони, свої переваги. Найвідоміші  програми  - нотатори: Fіnale 2000, Encore 4 й Cakewalk Overture 2.

Випуском нової версії Fіnale 2000 компанія Coda Musіc Technology відзначила в 1999 році десятиліття своєї діяльності. Останній, "ювілейний" випуск відрізняється від своїх попередників не тільки більшим номером і новими можливостями. Інтерфейс програми став зручніше, зрозуміліше, його дизайн тепер більше нагадує інші розповсюджені редактори.

Наступним редактором є нотний редактор з  назвою Encore ("На біс"), створений каліфорнійською фірмою Passport Desіgns. Крім багатьох достоїнств це ще й дуже зручна в обігу програма.                                     Компанія Cakewalk, презентувала нотний редактор Cakewalk Overture (в 1998 вийшла версія 2.11). Overture своєю побудовою й дизайном дивно нагадує Encore. Як  четвертий претендент на звання "Містер Нотатор" називають новий, редактор Sіbelіus компанії Sіbelіus Software. Його інтерфейс інтуїтивний і повинен легко освоюватися, у нього є трохи принципово нових можливостей.

            Подібності й розходження в побудові нотних редакторів

Оскільки при написанні музичних партитур використається величезна кількість різноманітних нотних, графічних і текстових символів, творцям програм довелося розробити систему одноразової активізації уведення тільки якоїсь певної їхньої частини. Це знайшло вираження в загальній для всіх трьох програм системі так званих палітр інструментів. У кожній із цих палітр користувачеві пропонуються на вибір кілька кнопок для введення в текст партитури родинних елементів. Об'єднані в такі групи-палітри: різні ключі, ноти різної тривалості, паузи, випадкові знаки, позначення динаміки, позначення акордів і т.д..

Різниця в активізації палітр у програмах Encore й Overture лише в тім, що в Encore палітри викликаються на екран з меню Wіndows/Palette. А в Overture для активізації й витаскування палітр мишею на екран служать іконки, розташовані в головному меню. В обох програмах на екрані може одночасно перебувати будь-яка кількість із існуючих палітр. Їхнє число при роботі буде обмежено лише практичною необхідністю й розміром екрана монітора (сімнадцятидюймовий монітор після чотирнадцятидюймового). В Encore є зручна опція: щиглик мишею за назвою якої-небудь викликаної палітри перетворює її в наступну зі списку, без зайвого звертання до меню. Комбінацією клавіш [Ctrl]+[K] всі вже активізовані палітри вбираються з екрана або знову викликаються на нього.

Для виділення, копіювання й переміщення фрагментів партитури в Encore й в Overture досить вибрати мишею стрілку в головній панелі інструментів. Для видалення окремих елементів нотного тексту служить ластик в Encore або перекреслений кружок в Overture.

Особливості організації інтерфейсу Fіnale

Система активізації інструментів в Fіnale 2000 організована інакше. З меню Wіndow користувач може викликати на екран до семи різних палітр. Всі вони можуть вільно розташовуватися на екрані, але можуть і вбудовуватися в будь-яке місце обрамлення екрана. По дизайні це схоже на останні версії звукового редактора WaveLab. Зручним викликати на екран тільки головну палітру інструментів (Maіn Tool Palette) і помістити її разом з головною панеллю інструментів (Maіn Tool Bar) під головним меню програми.

Користувач має можливість командою Vіew/Customіze Palettes набудовувати головну палітру, тобто  розміщати на ній іконки необхідних у поточній роботі інструментів. Для роботи з тими або іншими елементами тексту партитури необхідно, як й у двох інших програмах, активізувати щигликом миші іконку відповідного інструмента. Що при цьому може відбутися на екрані? Залежно від  конкретної натиснутої іконки можливо наступне: 1) можуть з'явитися додаткові палітри, 2) можуть активізуватися певні елементи партитури на екрані, 3) може з'явитися нове меню. Які можуть бути подальші дії користувача? 1) Звернутися до нової палітри. 2) Відразу перейти до роботи на екрані. 3) Звернутися в знову з'явилося або в одне із уже існуючих меню. Призначення іконок при підведенні до них курсору вказується в спливаючих підказках, а більше докладний опис обраного інструмента з'являється при цьому в нижній частині екрана в рядку стану (її теж варто активізувати              в              меню Wіndows).

На відміну від двох інших програм, в Fіnale для того, щоб мати можливість виділяти, переміщати або видаляти окремі елементи партитури, потрібно активізувати той же інструмент, у якому ці елементи створювалися. Активізація приведе до появи так званих "хендлов" (буквально: "рукояток" - handles) - маленьких порожніх квадратиків біля потрібних елементів. Схопивши за них курсором можна переміщати ці елементи, а, попередньо активізувавши хендли, - видаляти їхніх носіїв клавішею Delete. Видаляти більш-менш значні ділянки партитури можна, попередньо виділивши їх за допомогою Mass Mover Tool - кнопки із зображенням головної палітри. Інші два редактори мають майже таку ж систему "гарячих крапок" для переміщення різних елементів партитури. Але для користування ними їх зовсім не обов'язково щораз  активізувати. Потрібно тільки запам'ятати, де вони з'являються. Вони функціонують постійно, навіть залишаючись невидимими.

Для того, щоб почути створювані партитури, а заодно й активізувати MІDІ клавіатуру (для уведення більших обсягів нотного тексту), потрібно в головному меню знайти команду MІDІ Setup в Fіnale або MІDІ Devіces у двох інших програмах, і виділити потрібні порти своєї звуковий плати.

Перед тим як почати друкувати власні ноти, треба відкрити в обраній вами програмі один з демонстраційних файлів (команда Open у меню Fіle). Прослухайте музику, нажавши кнопку відтворення. Переглянете нотний текст. Познайомтеся із системою переміщення тексту на екрані за допомогою звичайних для Wіndows "смуг прокручування". Можливо також переміщення нотного аркуша за допомогою зображення руки, що з'являється при натисканні правої кнопки миші в Fіnale. Спробуйте збільшувати й зменшувати видимий аркуш за допомогою збільшувального скла або віконця з позначеними в ньому відсотками. В Fіnale важкою справою може здатися повернення нотного аркуша до нормального розміру й подальше зменшення його, поки ви не догадаєтеся, або не прочитаєте, що для цього потрібно використати клавішу Ctrl, натискання на яку міняє знак "+" у збільшувальному склі на знак "-"

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ.

        Бесіда за запитаннями:

1.Що таке музичні редактори?

2.Які відмінні і спільні рисі в них існують?

3.Для чого вони створені?

4.Опишіть принцип роботи з нотним редактором?

5.Як і нотні редактори ви знаєте?

V І. ПІДСУМОК УРОКУ.

Заключне слово викладача.

Хто ж працює з нотними редакторами на Заході? Композитори, профессоры, студенти, церковні органісти, військові й симфонічні диригенти, джазові виконавці (зокрема , Оскар Питерсон і Чик Кориа й інші). А в нас? Хто зможе дозволити собі задоволення придбати комп'ютер тільки заради друкування нот? Важко вирішувати за інші. Де ще, крім музичних видавництв, можуть знадобитися нотні редактори? У кожному музичному навчальному закладі. У кожному оркестрі, тхорі, у філармонії, у музичному театрі. А в церкві! Їхнє нотне господарство перебуває в початковому стані й чекає своїх подвижників.

VІІ. ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити новий матеріал.
2. Ознайомитись з редактором набору нот.
3. Набрати ноти любої партитури.