Урок "Захисні функції крові"

Про матеріал

Урок розроблен для використання при вивченні теми: Склад крові. Можна використовувати як окремий урок, можна брати деяки розробки для інших моментів уроків. Він сприяє формування поняття про внутрішнє середовище, склад та функції крові; вчить розпізнавати клітини крові на малюнках, характеризувати будову і функції лейкоцитів, сформувати поняття імунітету

Перегляд файлу

Тема: Захисні функції крові.

 

Мета: освітня: продовжувати формувати поняття про внутрішнє середовище, склад та функції крові; розпізнавати клітини крові на малюнках, характеризувати будову і функції лейкоцитів, сформувати поняття імунітету;

розвиваюча: удосконалювати вміння виділяти головне, заповнювати схеми та таблиці, робити опорні конспекти, аналізувати та робити висновки;

виховна: краще розуміти думку інших, вчитися слухати, координувати свої дії та допомагати це робити іншим, самостійно працювати з матеріалом.

Обладнання: презентація, мультимедійна установа, схеми опорних конспектів на кожного учня.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні взаємозв’язки: зоологія, історія, зарубіжна література.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Добрий день. Сьогодні ми з вами будемо далі мандрувати сторінками, присвяченими нашій єдиній рідинній тканині – крові.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

На попередньому занятті ми з вами розглядали будову та функції еритроцитів. Дізналися, що у людині є чотири групи крові. Що не кожну кров можна переливати іншій людині. І багато чого іншого. Додому вам було підготуватися за опорним конспектом, що ми склали під час уроку. Зараз я починаю речення, а ви його закінчуєте – фронтальна бесіда.

  1. Червоні кров’яні клітини – це еритроцити.
  2. Вони здійснюють функцію – транспортну.
  3. Основний білок цих клітин – гемоглобін.
  4. Сполука гемоглобіну з киснем – це оксигемоглобін.
  5. Сполука гемоглобіну з вуглекислим газом – це карбогемоглобін.
  6. Людина, в якій беруть кров – донор.
  7. Людина, якій тканину пересаджують – реципієнт.
  8. Універсальний донор – людина з І групою крові.
  9. Універсальний реципієнт – людина з IV групою крові.
  10.  Білки А і В еритроцитів – аглютиногени.
  11.  Білки плазми – аглютиніни.
  12.  Резус-фактор – це білок.
  13.  Він міститься в еритроцитах.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

У вас на парті лежать листки з вашими майбутніми опорними конспектами. На протязі всього уроку ви будете з ними працювати. Заповнювати схеми допомагати вам буду я. Ми будемо разом шукати відповіді на деякі питання.

Подивиться на слайд (Слайд 1). У вас на листах теж є ця таблиця. Так як будову та функції еритроцитів ми вже вивчили, заповніть перший стовбець зараз самі. Тепер самостійно перевірте, чи справилися ви з цим завданням. Знайдіть у себе помилки, зверніть увагу, що ви неправильно зробили, і зробіть для себе висновки (Слайд 2).

Неодноразово сьогодні ми будемо звертатися до тем, які вже вивчали. Але не дарма гласить російська прислівє  «Повторение – мать учения». Ось і сьогодні ми будемо постійно пригадувати та повторювати.

Пригадаймо, з чого ж складається кров? (Слайд 3).

Правильно, кров складається з плазми та клітин крові (Слайд 4).

Чому кров ми відносимо до тканин?

Спробуйте, використовуючи свої знання заповнити дану схему (Слайд 5), яка теж у вас є на листках під №1.

А зараз перевірте, чи все ви правильно зробили (Слайд 6).

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Чума відома з давніх давен. У VI столітті Візантійській імперії чума продовжувалася 50 років і знищіла 100 млн. людей. Від чуми в XIV столітті у Європі загинуло четверть населення.

Не менш загрозливою була віспа; від неї загинуло більше людей, ніж від чуми. У  XVIII столітті в Західній Європі кожного року від віспи вмирало 400 тис. людей. Цією хворобою хворіло 2/3 народжених. Особливою прикметою тоді вважалося «знаків віспи не має». Люди з гладкою шкірою, без віспяних рубців зустрічалися рідко. На початку XIX століття з розвитком торгівлі стала розповсюджуватися холера. Зареєстровано 6 епідемій холери.

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь, що ж людині допомагає вижити та боротися з деякими хворобами. Ці клітини мають назву нашого ребусу (Слайд 7).

Оголошення теми та завдання уроку (Слайд 8). Записуємо тему на листку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Що таке лейкоцити? (Слайд 9, 10)

Безбарвні клітини крові амебоїдної форми. В 1 мм3  крові їх 6-9 тис. 

В них на відміну від еритроцитів є ядро. Але пригадаємо, що у всіх тварин крім ссавців ядро ще наявне і в червоних кров’яних тільцях.

За будовою вони не однакові. У цитоплазмі деяких наявні зернятка, їх називають зернистими.  Існують невеликі, з темним ядром – лімфоцити (Слайд 11).

2. А де утворюються ці клітини? І який їх термін життя? (Слайд 12)

(Слайд 13)

Лейкоцити утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці та лімфатичних вузлах. Триває їх життя від кількох днів до кількох тижнів, а деякі навіть живуть до десяти років.

3. Лейкоцити існують різних видів (Слайд 14). Лейкоцити поділяються на три групи. Починаємо заповнювати схему № 2.

1) зернисті лейкоцити, або гранулоцити (їх цитоплазма містить гранули), серед них розрізняють:

а) нейтрофіли – найбільш численні з лейкоцитів. У них дуже коротка тривалість життя (12-72 години). Містить незабарвлені гранули. В 1 мм3 – 4900.

б) еозинофіли містять «двочасткове» ядро і гранули, які забарвлюються  у червоний колір. В 1 мм3 – 105.

в) базофіли мають S-подібне ядро і гранули, які забарвлюються у синій колір. В 1 мм3 – 35.

2) незернисті лейкоцити, або агранулоцити, - лімфоцити. Їх легко розпізнати за опуклим, густо забарвленим ядром і тонким «ореолом» прозорої цитоплазми.  В 1 мм3 – 1680. 

3) моноцити – найбільші лейкоцити. Мають крупне ядро богоподібної форми. В 1 мм3 – 280.

(Слайд 15)

Співвідношення між різними лейкоцитами у крові людини можна дізнатися з лейкоцитарної формули. При патологічних станах змінюється як загальна кількість лейкоцитів, так і лейкоцитарна формула. Кількість лейкоцитів та їх співвідношення змінюється з віком. У новонародженого лейкоцитів значно більше, ніж у дорослої людини /до 20 тис. в 1 мм3/. У перші доби життя кількість лейкоцитів збільшується. Починаючи з другої доби життя кількість лейкоцитів знижується і до сьомого дня досягає10-12 тис. Така кількість лейкоцитів зберігається у дітей першого року життя, після чого воно знижується і до 13-15 років досягає кількості дорослої людини

4. Нарешті розглянемо, які ж функції виконують лейкоцити (Слайд 16).

(Слайд 17)

Основна функція лейкоцитів – захист організму від бактерій, вірусів та інших чужорідних речовин.                        

Процес поглинання та перетравлювання лейкоцитами різних сторонніх частин носить назву фагоцитоз, який відкрив Ілля Ілліч Мєчніков. Про це відкриття різні вчені по різному говорили. Але ніхто, крім Іллі Ілліча не зможе нам краще повідати про це. В його автобіографії ми читаємо: “В чудовій обстановці Мессінської затоки, відпочиваючи від університетських тривог, я з пристрастю віддався праці. Одного разу, коли вся родина пішла до цирку дивитись якихось дивних дресированих мавп і я залишився сам над своїм мікроскопом, спостерігаючи за життям рухливих клітин у прозорої личинки морської зірки, мені відразу сяйнув новий здогад. Мені стало на думку, що подібні клітини в організмі мають протидіяти шкідливим факторам. Почуваючи, що тут криється щось особливо цікаве, я до того схвилювався, що почав ходити по кімнаті і навіть вийшов на берег моря, щоб зібратися з думками. Я сказав собі, що коли моє  припущення справедливе, то скалка, вставлена в тіло морської зірки, яка не має ні судинної, ні нервової системи, має за короткий час бути оточена рухливими клітинами, що скупчуються навколо неї, подібно до того, як це спостерігається в людини, яка загнала скалку в палець. Сказано – зроблено. В маленькому садку, коло нашого будинку, я зірвав кілька трояндових колючок і відразу вставив їх під шкіру личинок морської зірки. Звичайно, я всю ніч хвилювався, чекаючи результатів, і наступного дня рано-вранці з радістю констатував, що дослід удався. Цей останній і став основою теорії фагоцитів, опрацюванню якої були присвячені наступні 25 р. мого життя”.

(Слайд 18)

На цьому слайді ви можете бачите, як відбувається цей процес. Він нам нагадує процес живлення такого одноклітинного організму – як амеба протея.

Наші нові знайомі, про які вже сьогодні йшла мова, теж виконують окрему функцію. Нейтрофіли здійснюють фагоцитоз мікроорганізмів. Еозинофіли  регулюють алергічні реакції. Базофіли беруть участь в запаленні та зсіданні крові. Лімфоцити беруть участь в імунній реакції і знищують пухлинні клітини. Моноцити стають макрофагами і фагоцитують.

(Слайд 19)

Також головною функцією лейкоцитів є загоювання ран.

Саме це все допомагає людині боротися з різними хворобами. І цей процес називається імунітетом (Слайд 20). Саме про цей процес у нас піде мова на наступному уроці, а зараз дізнаємось, як ви засвоїли новий матеріал.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Ви сьогодні дізналися все потрібне, щоб заповнити другий стовбець нашої таблиці. Давайте разом з вами її зараз і заповнимо (Слайд 21, 22, 23, 24, 25, 26).

Перевірте, як ви усвідомили нову тему. Відповісти на наступні тести (Слайд 27). Тепер поміняйтесь зошитом з сусідом, і перевірте  тест один одного (Слайд 28). Оцініть ці результати, як ви вважаєте вірним.  

VII. Підведення підсумків.

Підведемо підсумки нашого уроку.

(Слайд 29)

  •            В 1 мл3 – 4-9 тисяч.
  •            Містять ядро.
  •            Здібні до амебоїдному руху.
  •            Народжуються  в червоному кістковому мозку та селезинці.
  •            Руйнуються в селезінці, лімфатичних вузлах, місцях запалення (гній).
  •            Продовження життя від декілька часів до 10 тижнів.

Лейкоцити поділяються на гранулоцити, лімфоцити та фагоцити. І основна функція: розпізнавання  і  знищення чужорідних сполучень і клітин. 

Якщо є час можна передивитися відео, під час якого, вчитель ще раз, нагадує пройдений матеріал (Слайд 30).

  • Кров починає рухатися замкнутим колом по всьому організмові. Вона складається з рідини – плазми, яка містить клітини, що вільно плавають в ній. Найбільше в крові міститься червоних кров’яних тілець. Кожна червона кров’яна клітина містить багато гемоглобіну, молекул, що переносять кисень. Набагато менше в крові міститься білих кров’яних клітин, які мають різну форму. Ці клітини грають особливу роль у захисту організму. Кров також містить фрагменти клітин, що мають назву тромбоцити, вони грають важливу роль в процесі згортання крові. Таким чином кров бере участь під час дихання, живленні та захисту організму. Жодна штучна рідина не може замінити кров, тому для переливання у лікарнях завжди потрібні донори крові.

Ви сьогодні добре попрацювали. Дякую за увагу. Здайте свої опорні конспекти на перевірку.

VIII. Домашнє завдання.

Зробіть доповідь про вакцину або щеплення від будь-якої хвороби за бажанням.

 

doc
До підручника
Біологія 8 клас (Матяш Н.Ю., Остапченко Л.І., Пасічніченко О.М., Балан П.Г.)
Додано
13 липня 2018
Переглядів
189
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку