Урок "Закріплення знань про антоніми і синоніми"

Дата: 16.11.2023

Клас: 4

Предмет: українська мова

Тема: Закріплення поняття про синоніми й антоніми

Мета: закріпити вміння спостерігати за роллю синонімів, антонімів та багатозначних слів, вводити словосполучення у речення; розвивати мовне чуття, інтерес до мови, увагу до лексичних значень слів, уміння користуватися ними, прищеплювати любов до багатозначності і співучості української мови.

Орієнтовний хід уроку

1.              Привітання:

Я дуже рада вас бачити! Розпочнімо наш урок з усмішки. Усміхніться мені, сусідові чи сусідці, усьому класу. Бажаю вам гарного настрою впродовж усього дня.

2.              Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Вправа “Передбачення”

На цьому уроці ми з вами поговоримо про слова, які збагачують нашу мову, роблять її більш виразною, точною та мелодійною. Чи здогадуєтеся ви, про які саме слова ми поговоримо?

3.              Актуалізація знань . Слова на листках ( гомоніти, мимрити, лопотіти..)

Що найбільше ви любите робити на уроці?Яким словом можна об’єднати усі ці слова, що вони означають?

Що таке синоніми? 

 2. РОЗГОРТАННЯ ТЕМИ

2.1 Досліджуємо синоніми.

Читаємо уривок із вірша Дмитра Білоуса “Чудесні барви”. Знаходимо та записуємо синоніми:              

Які чудесні барви у нашій рідній мові,

 Які відтінки різні від Сейму аж по Сян!

У Києві говорять інакше, ніж у Львові, —

 І чорногуз, і бусол, і лелека, і боцян…

Досліджуємо мовлення.

Про які відтінки мови говорить автор? Чи доводилося тобі чути специфічні слова в різних регіонах?

Такі слова називаються діалектними. Є навіть, словник діалектних слів.

 Чи бували ви в інших областях України? Чи доводилося вам чути в розмовній мові людей незрозумілі вам слова?

2.3 Повертаючись до теми місяця «Чарівні перетворення» читаємо оповідання «Хочу сказати своє слово», Василя Сухомлинського

Катерина Іванівна повела своїх учнів у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно. Учителька сказала дітям:

— Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.

           Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє… Небо голубе… Небо чисте…» І все.

Діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте.

З боку стояла маленька Валя.

— А ти, Валю, що хочеш сказати? — запитала Катерина Іванівна.

— Я хочу сказати своє слово.

— Яке ж твоє слово про небо?

— Небо ласкаве… — тихо сказала дівчинка й усміхнулась.

           Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «Небо сумне… Небо невеселе… Небо зажурене… Небо холодне…»

          А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.

Обговорюємо ідею твору. Описуємо небо за вікном.

Добираємо антоніми : хмарне – ясне, світле – темне, вночі чорне – коли хмарки біле.

Робота з текстом.

- Знайти у тексті речення ,які вказують на пору року. Записуємо їх у зошит.

А які ще ознаки осені ми знаємо? Які відбуваються «чарівні перетворення»?

Робимо (рваними рухами) листочок із паперу та на ньому записуємо синоніми до слів ЧАРІВНА або КРАСИВА.

-  Знаходимо у тексті слова, які є синонімами ( сумне, невеселе, зажурене).

А слово «холодне»? Добираємо та записуємо до нього синоніми  (крижане, морозне, льодяне, студене) і антонім (гаряче).

Визначаємо роль синонімів та антонімів у тексті.

-  Знаходимо і зачитуємо у тексті речення, яке вжито у переносному значенні.

3. РЕФЛЕКСІЯ

3.1 Вправа “Мікрофон”  Я  навчився / навчилася на уроці..

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 4 ст.69 у підручнику.

уривок із вірша Дмитра Білоуса

“Чудесні барви”

Які чудесні барви у нашій рідній мові,

 Які відтінки різні від Сейму аж по Сян!

У Києві говорять інакше, ніж у Львові, —

 І чорногуз, і бусол, і лелека, і боцян…