Урок "Заплету я слова у віночок"

Міністерство освіти і науки України

Рівненське управління освіти і науки облдержадміністрації

Радивилівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

на тему:

«ЗАПЛЕТУ   Я   СЛОВА   У ВІНОЧОК»

 

Розробила та провела

викладач української

мови та літератури

І категорії

І.П. Борисевич

 

 

 

 

 

 

 

Радивилів - 2011

Тема: «Заплету я слова у віночок»

Мета: сприяти усвідомленню учнями значення рідної мови за допомогою народознавства: навчати правильного вживання слів та словосполучень: розвивати вміння чітко та логічно висловлювати свої думки; формувати переконаність у нетлінності мовних та духовних скарбів народу; виховувати прагнення передати нащадкам культурний скарб народу.

 

Обладнання: віночок, картинки із квітами, мікрофон

 

ХІД УРОКУ

 

І Організаційний момент

а) Повідомлення теми та мети уроку

б) Мовна розминка «Мікрофон»

Отримуючи мікрофон, учні повинні дати відповіді на запитання. (оцінити найбільш вдалі відповіді)

• Моя мова найкраща, бо вона…..
• Я люблю свою мову, бо………
• Коли б я був Президентом, то я б ……
• Якби я мав можливість щось змінити в мові, то я б змінив……..

 

ІІ Вступне слово вчителя

У листопадi 1999 року Генеральна конференцiя ЮНЕСКО проголосила Мiжнародний день рiдної мови, який уперше вiдзначався 21 лютого 2000року у Парижi.

Заснування цього свята має велике значення, тому що, за оцiнками фахiвцiв, на сьогоднi iснує близько 6000 мов. І багатьом iз них загрожує зникнення.

Мова ж являє собою значну частку нацiональної культури. Тому збереження мови, розвиток мови — важливе завдання кожного народу. Рiдна мова — це мова роду, вона вiдбиває досвiд пращурiв для нащадкiв.

 

ІІІ Виконання вправ

а) Знайти та виправити помилки

Необхідно прийти міри щодо поведінки цього учня.

Наша група прийняла участь в цих змаганнях і посіла призове місце.

Я, мабуть, зайду до тебе другим разом.

Давай зустрінемося біля пам’ятника Франка.

 

б) Міні-диктант самоперевірка

Починали носити віночок дівчата з трьох років.

Перший - для трирічної дівчинки плела мама, намочувала у росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці лікували від головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

 

ІV Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

А) Слово вчителя

Крім державної символіки в Україні історично склалися народні символи (учні називають символи України) - вишитий рушник, вінок, червона калина, верба, липа, мальва, чорнобривці.
А ще одним забутим символом є український віночок - це не просто краса, а й оберіг від зла та ще й знахар, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.

 

 

Легенда про вінок.
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже : "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе.
Тому кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.

 

      Віночок, як головний убір, дівчата плели із 12 живих квітів, кожна з яких була символом і оберегом (фото квіток):

безсмертник - символ здоров'я,

деревій - нескореності,

барвінок - життя й безсмертя людської душі,

цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості,

калина - символ краси та дівочої вроди,

любисток і волошка - відданості та вірності,

ромашка - символ дівочої чистоти;

ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові;

хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму.

 

Вірш про віночок

Заплету віночок,
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорнії брови.

Та й пущу віночок
На биструю воду,
На щастя, на долю,
На милого вроду.

Ой пливи, віночку,
Тихо за водою,
На щастя, на долю,
Милому за мною.

Ой поплив віночок
Тихо за водою,
Серденько дівоче
Забрав із собою,

Ой пливи, віночку,
Та по синій хвилі,
До тієї хати,
Де живе мій милий.

 

     Найпершу у віночку - посередині - в'яжуть світло-коричневу бинду - символ землі-годувальниці, з двох сторін від неї - жовта бинда - символ сонця, за ними - світло-зелені - символ краси і молодості. Потім блакитні, сині - символи неба і води, що дають силу і здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу - символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості; рожеву - символ достатку  По краях в'язали білі стрічки - символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій - Місяць. Ці солярні знаки були головними оберегами голови дівчини, а також оберігали косу дівчини від злого ока. (записати)

 

 

Вірш про віночок

Квітка  до  квіточки,  спіле  колосся,
         Гілочка  хмелю,  барвінку  лоза...  -
         Сонячний  промінь  лоскоче  волосся,
         Наче  в  короні  голівка-краса!
         Скільки  століть  цей  віночок  барвистий
         На  українських  дівчатах  цвіте  -
         Віру,  надію,  любов  нашу  чисту
         З  піснею  в  серце  впліта  золоте.
         Не  перемінеться  звичай,  я  знаю,
         Так  прикрашати  себе  навесні,  -
         Щира  листівка  із  рідного  краю,
         Ясний  вінок  -  нагорода  мені

 

 

Найбільшої уваги приділяли "вінку кохання".

Цей віночок виплітали дівчата віком від 13 років і до заміжжя. 
Основу такого вінка складають ромашки - символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом - квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю - символ гнучкості та розуму. 

 

Вінок відданості

Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток. 

Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах. Але скільки б не носила його недоля по світу, він твердо знав, що його чекають, про нього пам'ятають, його кохають. 

Чернечий вінок

Його готує своїми руками дівчина, яка ступає на стезю служіння Богові, тобто готується до чернечого постригу. Колись давно у черниці йшло чимало люду, бо сплюндрована Україна була багатою хіба що на дітей-сиріт. Коли яка з дівчат голосилася до черниць, то ввечері, перед її відходом, до хати збиралися дівчата. Кожна несла з собою білі лілії - символ чистоти. Дівчина-господиня у квітковому вінку і вишитому строю стрічала гостей. Відбувався обряд прощання Господньої нареченої з дівоцтвом. Останні світські пісні, останній танець. Тоді приходили старші жінки з родини і перевдягали дівчину у довгу темну сукню. Дівчата знімали віночок з дівчини і вкладали на голову вінок з білих лілій. 

На сході сонця дівчина у вінку з лілій у супроводі подруг прощалася з селом, низько кланяючись кожній хаті, кожному зустрічному і йшла до монастиря. Тут її зустрічали черниці. Ставши на коліна, дівчина складала обітницю служіння Господові, скидала вінок, цілувала його і передавала найкращій подрузі. Черниці натомість пов'язували дівчину наміткою послушниці. 
В іншому випадку вінок з білих лілій виплітали на смерть дівчини. Подруги в'язали його і вкладали на голову небіжчиці. 

 

Вінок надії

Цей віночок виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові. 

В'язали вінок з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві. 

 

Вінок розлуки

Дарувала його дівчина парубкові у тому випадку, коли в них не складалася доля. Наприклад, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з первоцвіту і вересу. Перша квітка-символ кохання, що минає, друга - самотності і безнадії, що настає . Про значення такого вінка знали колись усі парубки.

В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба - символ правдивості, айстри - суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: "Вибач, але я кохаю іншого .".
 

 

 

Вірш про віночок

А в кривого танця
Та й не виведу кінця.
Треба його та й виводити
Кінця – ладу ізнаходити
Треба ж його вести
Та віночок плести
Веду, веду та й не виведу,
Плету, плету та не виплету
Ой вінку, мій вінку
Хрещатий барвінку.
Ой я тебе плела вчора
Та ще вчора ізвечора.
Повісила тебе
На золотім кілочку,
На золотім кілочку
На шовковім шнурочку.
 

 

 

V Підведення підсумків уроку

 

VІ Домашнє завдання (підготувати виступ про роль мови в житті людини)