Тема уроку: Поезія Поля Верлена

Мета: з'ясувати основні естетичні принципи поезії П. Верлена; закріпити відомості про характерні ознаки символізму; продовжити роботу над характерними ознаками імпресіонізму; виявити особливості лірики П. Верлена та літературних перекладів; розвивати навички аналізу ліричного твору; виховувати любов до поетичного слова.

Тип уроку: комбінований

Епіграф: «У його завше меланхолічних віршах, що бринять глибокою тугою, достатньо чулося волання відчаю, біль чутливої та ніжної душі, котра несамовито бажає світла, бажає чистоти, шукає

Бога – та не знаходить, хоче любити людей – та не в змозі.»                             

М.Горький

Хід уроку

І. Слово вчителя. Кожна людина сприймає світ по-своєму. А є люди, які сприймають його магічно, або поетично, що одне й те ж. Це поети, які стоять вище магів, бо не кожен маг може писати вірші, але кожен поет є магом. Він змінює себе і навколишній світ своєю поезією. Сьогодні ми доторкнемося до поетичної магії французького поета  другої половини 19 століття Поля Марі Верлена. 

Тема уроку: Поезія Поля Верлена.

Послухайте його вірш у російському перекладі. (Звучить аудіозапис вірша «Тоска» під слайдовий показ «Фотогалерея Поля Верлена»)

Який же він, Поль Верлен, який не вірить в Бога, глузує з людей, стомлений від життя і жагуче бажає жити? Давайте згадаємо його моменти життя і творчості.

ІІ. Вправа на перевірку домашнього завдання «Викликаю вогонь на себе»(один учень відповідає на питання однокласників – 12 питань)

ІІІ. Слово вчителя. Життя поета склалося не найкращим чином, звідси й меланхолія, яка звучить у його віршах. Максим Горький так писав про Верлена: (зачитати епіграф) 

Визнання поета почалося зі збірки «Добра пісня» - 1870 рік (Артюр Рембо визнавав її кращою з книг Поля Верлена). Присвячена вона нареченій Матільді Моте, тоді поет був закоханий. 

ІV. Учні читають вірші «Ее шестнадцатой весны», «Один, дорогою проклятой»

V. Слово вчителя. Вірші глибоко особисті. Про що він пише в них? (захоплений коханням, він вірить, що його кохана змінить на краще його життя). На яку особливість поезії Верлена ви звернули увагу уже в цих віршах? (на музичність). Запишіть в зошит таблицю 

«Визначні риси поезії Поля Верлена». Дійсно, його вірші музичні, бо сам поет прагнув саме до цього, створюючи їх (плавні переходи, відсутність різких фраз). Перша пісня на вірші «І місяць білий…» з’явилася через 15 років після виходу в світ збірки. Ми зараз прослухаємо пісню на музику Д. Тухманова і слова Поля Верлена

«Сентиментальна прогулянка» у виконанні В.Преснякова. (Показ

відеозапису пісні) 

 Крім мелодійності, можна відмітити ще одну особливість – ліризм. Цей вірш із збірки «Романси без слів», яку літературознавці вважають вершиною творчості поета. Але була ще рання збірка поезій «Сатурнічні поеми», вірші з якої ми зараз заслухаємо і з’ясуємо їх особливість.

V. Учні читають вірші. «Марина», «Закаты»

(Вірші читаються під супровід музичного фотокліпу)

VІ.Слово вчителя. Якою темою об’єднуються ці вірші? (тема природи). Правильно, ця тема присутня в усіх поетів. Пушкін теж писав: 

Унылая пора, очей очарованье!

Приятна мне твоя прощальная краса.  Люблю я пышное природи увяданье В багрец и золото одетые леса.

Але чим вірші Поля Верлена відрізняються від цих? (Нема опису природи, є її відчуття в душі. Через природу він передає стан своєї душі). Такий прийом поета літературознавці назвали «пейзаж душі».  Верлена називали засновником літературної течії символістів.

-         Яка особливість була творчості символістів? (зображення образів через символи, які могли мати декілька значень).

-         Які символи ви побачили у прослуханих віршах? ( образ грози – душевні страждання, захід – символ безвиході)

Проникнення поета в природу таке, що йдучи рівнинами, які він оспівував, весняними вулицями, що пахнуть насиченим повітрям, виглядаючи з вікна в рожеві від заходу сонця вечори, прислухаючись до монотонного шуму дощу,  ми маємо справу не з картинами чи голосами природи, а з психологією самого Верлена, який душею злився з сумним і прекрасним світом. Поза цією особливістю  нема поезії Верлена. Тому так важко перекладати його твори. Валерій Брюсов, який займався перекладами поезії Поля Верлена, говорив про те, що завжди боявся «перетворити «Романси без слів» у «слова без романсів». 

Прослухаємо вірші із цієї збірки.

V. Учні читають вірші: « О, сумна пустеле», «Так тихо серце плаче»

VІ.Бесіда.  - Який настрій передає автор? (сум, нудьгу). 

-   Що навіює такий настрій? ( дощ, сніг, пустеля)

Такий елемент навіювання називається сугестією. Визначимо ще одну особливість віршів – сугестивність. Сугестивність була характерною для імпресіоністів.

-   Давайте згадаємо, чим характеризувався цей напрямок у мистецтві?

VІІ. Виступи мистецтвознавця (творчість Клода Моне - презентація) та музикознавця (тв. Клода Дебюссі – музичний супровід).

VІІІ. Бесіда: 

-   Що ж єднає поезію Верлена з витворами мистецтва Моне та Дебюссі? (враження миттєвого сприйняття побаченого і почутого, відсутність чітких контурів, півтони, розмитість образів, сугестивний підхід до зображення реальних образів). «Фраза «Видеть, чувствовать, выражать — в этом все искусство» стала центральным положением для многих писателей». Сам Поль Верлен писав : (зачитати уривки з вірша «Поетичне мистецтво»)

-   Запишемо в таблицю особливості: імпресія (враження), відсутність чітких контурів, розмитість образів.

-   То які ж особливості поезії Верлена ми з вами визначили? (учні роблять підсумок)

ІХ. Слово вчителя. На завершення уроку ми зробимо порівняльний аналіз одного з найкращих віршів Верлена «Осіння пісня»

Порівняємо оригінал, підрядник (дослівний переклад) і поетичні переклади українською (переклади М.М. Лукаша, Г. Кочура, П.Грабовського) та російською мовами (переклади Брюсова)

Х. Робота в групах. (Поки працюють в групах, всі інші слухають вірш французькою мовою «Сентиментальна розмова» і перевіряють за перекладом)

І група: порівняти переклад російський з підрядником.

ІІ група: порівняти український переклад з підрядником.

(Учні зачитують оригінал, підрядник і порівнюють з перекладами.)

Висновок: майже не втрачається лексика, зберігається розвиток дії, ритм. Зберігається у перекладах і верленівська музичність. Алітерації, асонанси працюють тут як в дослівнику, так і в перекладах, та чарівності верленівському віршу надають домінуючи носові (сонорні) звуки. Так, читаємо у Г.Кочура: "неголосні млосні пісні струн осінніх, в голосіннях, годинних, дитинних".

ХІ. Д/З : Написати твір-мініатюру «Поезія душі»

Поезія - це своєрідний камертон душі людини, її настрою, почуттів, тому в своїх творах-мініатюрах ви спробуєте визначити, чим близька вам поезія П. Верлена.

ХІІ. Підсумок уроку.

Рефлексія. Напишіть сенкан «Верлен і його поезія»

Слово вчителя. Поезією Верлена захоплювалися і представники "срібної доби" російської поезії, і українські поети з покоління "розстріляного відродження", бо вона назавжди увійшла до скарбниці світової культури.

 Вірш Ліни Костенко є відголоском поезії Верлена:

Осінній день, осінній день, осінній! 

О синій день, о синій день, о синій! 

Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! - та сама.

В переводе В.Брюсова

Долгие песни

Скрипки осенней,

Зов неотвязный,

Сердце мне ранят, Думы туманят Однообразно.

Сплю, холодею,

Вздрогнув, бледнею С боем полночи.

Вспомнится что-то. Всё без отчёта Выплачут очи.

Выйду я в поле.

Ветер на воле

Мечется, смелый,

Схватит он, бросит, Словно уносит Лист пожелтелый. «Осення песня» в переводе А. М. Гелескула:

Издалека

Льётся тоска Скрипки осенней —

И, не дыша,

Стынет душа В оцепененье.

Час прозвенит —

И леденит

Отзвук угрозы,

А помяну В сердце весну — Катятся слёзы.

И до утра

Злые ветра

В жалобном вое

Кружат меня,

Словно гоня С палой листвою.