9 клас
Тема: Особливості романтизму як художнього напряму,
його естетичні принципи. Специфіка романтичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури, романтизму,
її художні відкриття і найвидатніші представники.
Мета: поглибити знання учнів із теорії літератури, допомогти їм зрозуміти специфіку романтичного світосприйняття й засвоїти естетичні принципи романтизму; показати багатство і розмаїття літератури романтизму, ознайомити з найвидатнішими представниками; навчати готувати повідомлення на культурологічну тему; розвивати навички конспектування, логічного мислення, зв'язного мовлення; сприяти вихованню уміння накопичувати науковий матеріал.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: словник літературознавчих термінів; мультимедійна презентація, фонозаписи музики композиторів того періоду.
ХІД УРОКУ
Романтики розуміли культуру як розвиток свободи
при взаємодії душі й природи.
Т. Бовсунівська,український літературознавець
Романтизм відкрив внутрішню безмежність
індивідуальної особистості,
«суб'єктивну» людину з її глибиною,
складністю й невичерпністю.
А. Анікст, російський літературознавець.
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФІВ УРОКУ
ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
(Під час лекції учні складають конспект.)
На межі ХVІІІ-ХІХ століть у європейській літературі утверджується новий напрям — романтизм. Головними подіями, що вплинули на його зародження, були Французька буржуазна революція 1789-1794 рр. та наполеонівські війни. В. Гюго писав: «Письменники XIX століття — діти Французької революції».
Поразка революції призвела до поширення насильства й терору, перекреслила віру в розум, його могутність і силу. Саме цим пояснюється те глибоке розчарування, що охопило багатьох митців і відобразилося в песимістичному тоні та трагічній забарвленості їхніх творів.
Для розуміння романтизму важливо враховувати, що це був саме ідейний та художній рух, тому романтизм змінювався, мав характерні особливості й у певні періоди свого розвитку, і в окремих національних літературах, і в творчості окремих письменників. Але те, що робить романтизм єдиним рухом, пов'язане з його прагненням зрозуміти й відобразити всесвітній розвиток історії. Тому головна риса романтизму як художнього напряму — усвідомлення прагнення створити узагальнений символічний образ.
На розвиток романтизму значний вплив мала ідеалістична філософія, представниками якої були А. та Ф. Шлегелі, Ф. Шеллінг, І. Кант, И. Г. Фіхте, Й. Гердер. Для романтиків характерна увага до внутрішнього світу людини. Вони обстоювали свободу особистості як основу життя. Виступали за щирі людські стосунки, не приймали лицемірства, фальші, насильства.
З'являється новий тип героя — тираноборець, бунтар, одержимий «світовою скорботою», «несамовитий шукач життєвих насолод». Як правило, це виняткові характери, що діють за виняткових обставин. Невід'ємною особливістю, романтичного стилю є символіка, фантастика, екзотика. Письменників цікавить історичне минуле, фольклор, міфологія.
Романтична література має свою систему жанрів. Чільне місце серед них посідають ліричні (балада, елегія, лірична поема, дружнє послання). Серед прозових — психологічна повість, новела, літературна казка. У цей період створюються жанри роману (В. Скотт, Ж. Санд, В. Гюго), поеми (Дж. Г. Байрон, Г. Гейне, А. Міцкевич), ліричної поезії.
Серед найвизначніших представників романтизму слід назвати таких письменників як Д.Г.Байрон, В.Скотт, Е.Т.А.Гофман, Г.Гейне, А.Міцкевич Ф. Купер, Е. По та інші.
В Україні романтизм відіграв значну роль у пробудженні національної свідомості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних традицій, мови, літератури. Серед представників романтизму в українській літературі слід назвати М. Шашкевича, І. Вагилевича,
Я. Головацького («Руська трійця»), А. Метлинського, М. Максимовича, В. Забілу, Є. Гребінку, В. Петренка, О. Афанасьєва-Чужбинського та інших.
Романтизм— літературно-мистецький напрям, якому притаманні інтуїтивно-чуттєве світосприйняття, увага до внутрішнього світу людини, неприйняття буденності, звеличення «життя духу», конфлікт мрії та дійсності, захоплення несвідомим, таємничим, фантастичним, ірраціональним, звернення до фольклору та національної міфології.
Орієнтовні тези
5.Повідомлення учнів «Романтизм у малярстві»
( Демонстрація презентації)
Для романтичного стилю у малярстві характерні перевага живописного начала над лінійним, колориту над малюнком, всілякі ускладнення, навіть хаотичність композиції, драматизація життя, зіткнення зустрічних напрямків руху. Художники, обираючи теми для своїх творів, зверталися до незвичайних, драматичних моментів історії, їх цікавили героїчні легенди, екзотичні країни, люди із сильними характерами та вольовими вчинками. Романтиків також приваблював контраст між вічною, величною природою і бентежною душею .
Серед художників-романтиків слід назвати Т. Жеріко, Е. Делакруа (Франція К. Д. Фридріха (Німеччина), Дж. М. В. Тернера, В. Блейка (Англія), Ф. Гойя (І панія), О. Кіпренського, К. Брюллова, І. Айвазовського (Росія), О. Слатіона (Україна).
6. Повідомлення «Романтизм у музиці».
(У процесі розповіді слід продемонструвати музичні фрагменти на вибір учителя та учнів.)
Романтизм знайшов широке відображення і в музиці. Особливо у творчості Р. Шумана, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Ф. Ліста, Р. Вагнера.
Елементи романтизму виявилися у творах українських композиторів С. Г. Гулака-Артемовського та М. Лисенка.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект лекції вчителя. Повторити теоретичні відомості про поняття «казка», «новела». Дочитати казку-новелу Е. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».