8 клас
Тема: Середньовіччя як історична і культурна доба. Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури
Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури Середньовіччя; розвивати навички конспектування, зв'язного писемного мовлення, логічного мислення; формувати вміння систематизувати навчальний матеріал, робочі зошити учнів.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: мультимедійна презентація
ХІД УРОКУ
І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Людство невпинне у своєму поступові. Минав час, збагачувалися знання про навколишній світ, і людина намагалася визначити своє місце в цьому світі. В історії настала нова доба, яка отримала назву «Середньовіччя».
Це поняття ввели в ужиток італійські гуманісти на межі XV і XVI ст., вважаючи даний період часом глибокого занепаду європейської культури. Однак Середньовіччя — важливий етап становлення світової культури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому складалися самобутні культури Сходу і Заходу.
Хронологічно межі Середньовіччя визначаються по-різному. Вчені вважають, що цей період історії людства охоплює приблизно час від IV до XIV ст.
Розвиток культури Середньовіччя відбувався за умов грандіозних історичних подій. В Європі в силу внутрішніх протиріч та під натиском мігруючих племен остаточно занепала Римська імперія. На її уламках утворилися нові «варварські" держави. Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини. Крах Римської імперії та перехід до феодального Середньовіччі супроводжувався зміцненням, християнської ідеології. Християнська католицькі церква панувала над культурним життям Західної Європи.
У зв'язку з цим з'являється нове світобачення, нова концепція особистості, моральних та суспільних обов'язків. Релігійне виховання формує ідею вірності християнським канонам, служіння Богу, а феодальні відносини узаконюють служіння васала сеньйору та сюзерену.
Важливим надбанням було посилення інтересу до внутрішнього світу людини. Велику роль у цьому відіграли праці «батьків церкви» і філософів-письменників Софронія, Євсевія, Ієроніма та Аврелія Августина.
Важливе значення світових релігій зумовило високий авторитет Біблії та Корану, що стали невичерпною скарбницею тем, сюжетів і образів для художніх творів. У релігійній літературі розповідається Про праведне життя й страждання святих мучеників за віру, обґрунтовується ідея про безсмертя душі й неминучість розплати за скоєні гріхи. Подібні твори допомагали викоріняти поганські, «варварські» уявлення із свідомості новонавернених християн.
Оскільки нові держави й нації формувалися на території колишньої Римської імперії, то мовою культури у цьому регіоні залишалася латинська. З часом вона поступово занепадала, і почали розвиватися національні мови.
У цей період існували різні види Літератур. Поряд із церковною (або клерикальною) розвивалася література світська, для якої був чужим похмурий, аскетичний дух. Вона брала свій початок у народній творчості. При дворах впливових феодалів виникла куртуазна література. З розвитком міст з'являється так звана міська література.
Література Середньовіччя відзначається жанровим розмаїттям.
Залишається актуальним героїчний епос, який у різних народів має свої особливості (саги,руни, слово). Найпопулярнішими жанрами міської літератури були короткі оповідання комічного чи сатиричного характеру (у Франції їх називали «фабльо», у Німеччині — «шванки»). Розвивалося театральне мистецтво.
Середньовіччя стало часом виникнення слов'янських літератур. Особливо високий потенціал мала держава східних слов'ян — Київська Русь. Одним із важливих факторів її розвитку було прийняття християнства. Київська Русь, Болгарія контактували з Візантією і приєдналися до греко-православного напряму, центром якого був Константинополь. Основою їх розвитку стало прийняття слов'янської писемності, створеної братами Кирилом та Мефодієм.
Чехія, Польща мали розвинені зв'язки з країнами Західної Європи, тому в цих державах у боротьбі двох релігійних напрямів перемогло римо-католицьке духовенство. Внаслідок цього писемність формувалася на основі латини.
Значного розвитку досягла також література Сходу. У творах персько-таджицьких, вірменських, азербайджанських, грузинських митців виявилися споріднені тенденції.
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити конспект; підготувати повідомлення про життя і творчість китайських поетів Ду Фу та Лі Бо.