Урок зарубіжної літератури з теми: "Середньовіччя"

Про матеріал

Для вивчення теми: "Середньовіччя" на уроці зарубіжної літератури в 8 класі. Огляд напрямку, особливості розвитку.

Перегляд файлу

8 клас

Тема: Середньовіччя як історична і культурна доба. Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури Середньовіччя; розвивати навички конспектування, зв'язного писемного мовлення, логічного мислення; формувати вміння систематизувати навчальний матеріал, робочі зошити учнів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійна презентація

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Лекція вчителя.

Людство невпинне у своєму поступові. Минав час, збагачувалися знання про навколишній світ, і людина намагалася визначити своє місце в цьому світі. В історії настала нова доба, яка отримала назву «Середньовіччя».

Це поняття ввели в ужиток італійські гуманісти на межі XV і XVI ст., вважаючи даний період часом глибокого занепаду європейської культури. Однак Середньовіччя — важливий етап становлення світової культури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому складалися самобутні культури Сходу і Заходу.

Хронологічно межі Середньовіччя визначаються по-різному. Вчені вважають, що цей період історії людства охоплює приблизно час від IV до XIV ст.

Розвиток культури Середньовіччя відбувався за умов грандіозних історичних подій. В Європі в силу внутрішніх протиріч та під натиском мігруючих племен остаточно занепала Римська імперія. На її уламках утворилися нові «варварські" держави. Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини. Крах Римської імперії та перехід до феодального Середньовіччі супроводжувався зміцненням, християнської ідеології. Християнська католицькі церква панувала над культурним життям Західної Європи.

У зв'язку з цим з'являється нове світобачення, нова концепція особистості, моральних та суспільних обов'язків. Релігійне виховання формує ідею вірності християнським канонам, служіння Богу, а феодальні відносини узаконюють служіння васала сеньйору та сюзерену.

Важливим надбанням було посилення інтересу до внутрішнього світу людини. Велику роль у цьому відіграли праці «батьків церкви» і філософів-письменників Софронія, Євсевія, Ієроніма та Аврелія Августина.

Важливе значення світових релігій зумовило високий авторитет Біблії та Корану, що стали невичерпною скарбницею тем, сюжетів і образів для художніх творів. У релігійній літературі розповідається Про праведне життя й страждання святих мучеників за віру, обґрунтовується ідея про безсмертя душі й неминучість розплати за скоєні гріхи. Подібні твори допомагали викоріняти поганські, «варварські» уявлення із свідомості новонавернених християн.

Оскільки нові держави й нації формувалися на території колишньої Римської імперії, то мовою культури у цьому регіоні залишалася латинська. З часом вона поступово занепадала, і почали розвиватися національні мови.

У цей період існували різні види Літератур. Поряд із церковною (або клерикальною) розвивалася література світська, для якої був чужим похмурий, аскетичний дух. Вона брала свій початок у народній творчості. При дворах впливових феодалів виникла куртуазна література. З розвитком міст з'являється так звана міська література.

Література Середньовіччя відзначається жанровим розмаїттям.

Перегляд мультимедійної презентації
Продовження лекції учителя

Залишається актуальним героїчний епос, який у різних народів має свої особливості (саги,руни, слово). Найпопулярнішими жанрами міської літератури були короткі оповідання комічного чи сатиричного характеру (у Франції їх називали «фабльо», у Німеччині — «шванки»). Розвивалося театральне мистецтво.

Середньовіччя стало часом виникнення слов'янських літератур. Особливо високий потенціал мала держава східних слов'ян — Київська Русь. Одним із важливих факторів її розвитку було прийняття християнства. Київська Русь, Болгарія контактували з Візантією і приєдналися до греко-православного напряму, центром якого був Константинополь. Основою їх розвитку стало прийняття слов'янської писемності, створеної братами Кирилом та Мефодієм.

Чехія, Польща мали розвинені зв'язки з країнами Західної Європи, тому в цих державах у боротьбі двох релігійних напрямів перемогло римо-католицьке духовенство. Внаслідок цього писемність формувалася на основі латини.

Значного розвитку досягла також література Сходу. У творах персько-таджицьких, вірменських, азербайджанських, грузинських митців виявилися споріднені тенденції.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ