Презентація про Мігеля де Сервантеса

Мігель де Сервантес. Виконав: Стрельбицький Євгеній

Майбутній письменник народився 29 вересня 1547 року в сім’ї бідного іспанського дворянина Родріга де Сервантеса. Мати Мігеля — Донья Леонор де Кортіна — була дочкою дворянина, який втратив свій стан. Батько письменника був доктором. Численна родина (у Мігеля було 6 братів і сестер) часто переїжджала з місця на місце в пошуках заробітку, але багато заробити їм не вдавалося.

Мігель відправляється на службу в армію. Це були часи постійних воєн з Османською імперією, служба воїном була небезпечна, солдати в тилу не засиджувалися. Під час служби на морському флоті він отримав серйозну травму передпліччя. Це сталося, коли його корабель брав участь у морській битві при Лепанто. Все життя через це у нього була паралізована ліва рука. Але навіть після цього поранення він не покидає військову службу, вернувшись в стрій, Мігель прослужив ще 5 років.

Під час свого повернення з Неаполя до Іспанії на борту галери Сонце турецька флотилія взяла у полон Міґеля і його брата Родріґо. Це відбулося 26 вересня 1575 року. Їх захопили на вершину Кадакес де Росас і відправили до міста Алжира. Сервантеса зробили рабом грецького зрадника Далі Мамі. Той факт, що у Сервантеса знайшли рекомендаційні листи для іспанського короля давали підстави, що він є дуже важливою персоною, і вони могли вимагати за нього хороший викуп. Вони вимагали п'ятсот золотих ескудо за свободу Сервантеса.

Мігель чотири рази намагався втекти з полону, але невдало. Лише через 5 років його рідні змогли зібрати потрібну суму і повернути письменника додому. У полоні він почав писати п’єси і вірші, які були опубліковані після його повернення і принесли йому першу популярність. Три ложки зі срібла – ось яким був перший гонорар письменника за перші вірші. Він був щасливий знову знайти свободу, але життєві випробування на цьому не закінчилися. Ветеран, який побував у полоні, виявився нікому не потрібним, крім своїх рідних. Угода У 1577 р. підписали угоди, але суми не вистачало, щоб викупити обох. Міґель надав перевагу, щоб на волю випустили його брата Родріґо, який повернувся до Іспанії.

На той час його сім’я остаточно розорилася. Його батько втратив слух і був змушений відмовитися від лікарської практики. Всі турботи про сімейство лягли на плечі Мігеля. Він повернувся на військову службу. Але його невеликого заробітку не вистачало на утримання великої родини. Зневірившись, він вирішує пошукати заробітку в Андалузії. Тут йому вдається отримати хорошу посаду-комісара з військових заготовок. На цій роботі благородний і чесний Сервантес не зміг нажити великого стану. Проти нього плели інтриги, кілька разів письменника ув’язнювали за неправдивими звинуваченнями у крадіжці грошей. Під час одного з тюремних ув’язнень, він починає писати твір «Хитромудрий Ідальго Дон Кіхот Ламанчський». Він замислювавсяся, як пародія на лицарські романи. Саме опис пригод лицаря сумного образу зробили Сервантеса відомим.

Першу частину Мігель де Сервантес закінчив, коли йому було 57 років. Роман був виданий у 1605 році. Видавець спершу не дуже вірив в успіх даного роману, але все ж зважився його надрукувати. Він випустив роман приблизними тиражем 1500-1800 примірників, на папері не дуже хорошої якості і з безліччю помилок і помилок. Але, незважаючи на це, успіх був величезним. «Дон Кіхота» буквально змітали з прилавків. У перший рік вийшло шість тиражів. Через 10 років після публікації роману, маловідомий автор Алонсо Фернандес опублікував «продовження» Дон Кіхота. Його «Лже-Дон Кіхот» повна протилежність оригінальному головному герою Сервантеса, він не володів ніякими благородними якостями справжнього лицаря. Роман-продовження отримав повний провал, публіка його не сприйняла. Саме завдяки такій «підробці» сам Сервантес швидше закінчив другу частину роману.

Останні моменти життя До останнього моменту життя Сервантес не припиняв працювати, а за декілька днів до смерті він постригся в монахи. 23 квітня 1616 р. у Мадриді закінчилося життя Мігеля Сервантеса. Слід звернути увагу, що прізвище "Сааведра" не з'являється в жодному ранньому документі Сервантеса. Це прізвище не використовується і його братами й сестрами. Від народження Сервантес мав би носити ім'я "Міґель де Сервантес Кортінас". Він почав використовувати прізвище "Сааведра" лише після того, як повернувся з алжирського полону.