Урок " Заселення і розвиток Слобідської України"

Урок № 35                                                                                     Дата

Тема: Заселення і розвиток Слобідської України

Мета: проаналізувати та сформувати уявлення про особливості заселення і  розвитку Слобідської України, визначити характерні особливості адміністративно – територільного устрою; дати відомості про створення  слобідських козачих полків;  розвивати пам’ять, мислення, уяву; виховувати інтерес до історії рідного краю

Основні поняття: «Слобідська Україна», «слободи», «займанщина»

Обладнання:  підручник «Історія України» 8 клас /І.Я.Щупак, О.В. Бурлака «Оріон» 2021, карта «Слобідська Україна ХVІІ ст.», презентація «Заселення і розвиток Слобідської України»

Тип уроку: комбінований

Структура уроку

І. Організаційний момент                                                                              1

ІІ. Перевірка домашнього завдання                                                             12

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку                                                     2

IV. Вивчення нового матеріалу                                                                    24

1. Розповідь вчителя                                                                                      12 

а) виникнення та розвиток Слобідської України

2. Перегляд презентації «Адміністративно –територіальний та               7
  політичний  устрій  Слобожанщини XVII ст.»

3. Робота з  підручника                                                                                   5

  а) поняття « управлінська структура», «займанщина»

V. Закріплення вивченого матеріалу                                                             3

VІ. Підсумок уроку                                                                                          2

VІІ. Домашнє завдання                                                                                    1

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Психологічний прийом «7 Я»

Кожен повинен пам’ятати:

Я-учень

Я-хочу знати

Я- думаю

Я- вмію

Я- знаю

Я- творча особистість

Я- зірка

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Методом «Мікрофон»

• Чигиринські походи 1677р,1678р.
• Бучацький договір  1672р. «Українська держава»
• «Великий згін» 1678р.
• Коли був підписаний Бахчисарайський мир?  1681 р.
• Про що йшлося в ньому?
•  «Вічний мир» підписали…. (Московська держава, Річ Посполита)
• Дата підписання «Вічного миру» 1686р.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

План

1. Виникнення та розвиток Слобідської України

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

а) виникнення та розвиток Слобідської України

Перегляд відео  https://www.youtube.com/watch?v=0yZexawBoC0

       Масове переселення у Слобожанщину українського населення розпочалося у другій половині XVII ст. й було пов’язане з добою Руїни, що охопила в цей час козацьку Україну. У верхів’ях Сіверського Дінця, Ворскли, Псла та басейнах інших річок переселенці заснували чимало нових поселень. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині налічувалося 232 населені пункти (у 1657 р. — 1664), де жило близько 250 тис. осіб, серед яких більшість складали українці (80 %). Засновані на нових землях поселення звільнялися від податків і тому називалися слободами (звідси й назва «Слобідська Україна»). Права українських поселенців закріплювалися царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя виявлялося в складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під управлінням царських воєвод.

       У Слобідській Україні існував козацький устрій. У 50-х pp. XVII ст. царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так і адміністративно-територіальними одиницями. Старшину обирали на загальних козацьких радах. Полкове управління складалося з полковника і полкової старшини: обозного, судді, осавула, хорунжого, двох писарів. Полки поділялися на сотні. Сотенне управління складалося із сотника, отамана, осавула, хорунжого і писаря. Адміністративними, судовими, фінансовими і військовими справами в полках відали полковники, у сотнях — сотники. Полковників обирали довічно. Крім того, у Слобожанщині нерідко спостерігалося успадкування посади полковника. Це було пов’язано з особливостями заселення краю: полковники, як правило, були ватажками переселенських груп. Полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі. Обраного полковника спочатку погоджував бєлгородський воєвода, а потім пропонував цареві затвердити на цій посаді. Посади гетьмана на Слобожанщині не було.

        Царський уряд використовував українських переселенців для господарського освоєння та охорони південних кордонів Московської держави від нападів кримських і ногайських татар, постачав їм зброю, продовольство, зберігав за переселенцями козацькі привілеї й самоврядування. Система землеволодіння на Слобожанщині мала свої особливості. У другій половині XVII ст. там ще було багато незаселених земель і діяло право займанщини. Кожен поселенець міг вільно займати стільки землі, скільки був спроможний обробити. Із часом, аби врегулювати займанщину, навколо міста або села стали визначати певну земельну ділянку, яка розподілялася серед поселенців. Лісами, луками, річками та озерами населення користувалося спільно. Кожен полк мав певний резерв незайманих земель, якими розпоряджався полковник. Однак багато поселян відмовлялися від наділів із полкового фонду, оскільки за них необхідно було записуватися в козаки й нести важку й небезпечну військову службу. Тому здебільшого селяни оселялися на землях полкової й сотенної старшини, де мали можливість заводити досить велике господарство. Одержуючи у власність ділянку, вони повинні були за неї ходити на відробітки — виконувати панщинні роботи на користь старшини. Козацька старшина захоплювала громадські угіддя, змушувала дрібних господарів за безцінь продавати свої ділянки, володіла селами й хуторами. Упродовж другої половини XVII ст. відбувався процес перетворення багатої старшини на великих землевласників. Серед них можна назвати родини полковників Ф. Шидловського, Г. Донця,  Г. Кондратьева.

2. Перегляд презентації

https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-zaselennya-i-rozvitok-slobidsko-ukra-ni-236041.html

Скласти опорну схему за містом презентації

2. Робота з  підручником с. 153

Поняття «займанщина» - опанування нових земель

V. Закріплення вивченого матеріалу

          1. Висловіть власну думку щодо запропонованих висловів

• Заселення українцями Слобідської України розпочалося у 30-х роках XVII ст. та особливо активізувалося після Національно-визвольної війни. Царський уряд заохочував до переселення, адже залюднення цих земель створювало бар’єр татарським набігам на Московію.
• Переселенцям, крім економічних привілеїв, було надано право здійснювати самоврядування за козацькими традиціями. Так на Слобожанщині сформувався полково-сотенний устрій.
• У Слобідській Україні козацтво не лише стало військовою силою, а й стимулювало економічний та господарський розвиток краю. Значного розвитку набуло сільське господарство, різноманітні промисли та ремесла.

2. Серед наведених назв міст виберіть ті, що були центрами козацьких полків на Слобідській Україні: Ізюм; Ніжин; Острогозьк; Охтирка; Полтава; Прилуки; Суми; Харків; Чернігів.

3. Дайте відповіді на запитання.

► Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселяти в XVII ст.? ► Звідки походить назва «Слобожанщина»? ► Які особливості заселення Слобідської України? ► Чим відрізнявся адміністративний устрій у Слобідській Україні від устрою Лівобережної Гетьманщини?

VІ.    Підсумок уроку

Масова колонізація Слобожанщини українським населенням була зумовлена воєнними лихоліттями другої половини XVII ст. Наприкінці XVII ст. на Слобожанщині існували десятки міст і містечок, де успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля. 

VІІ.    Домашнє завдання: опрацювати §35-36 пункт 2.

Підготувати повідомлення на тему: «Заселення та розвиток Сумщини»

VІІ.   Рефлексія – за емоційним станом на уроці

                     - за сприйняттям матеріалу