Урок "Заснування сучасної Одеси"

Дата 8-Б______________

8-В_____________

Урок №3. «І так, її ім’я, Одеса» (Народження міста Одеса)

Мета. Створити умови для розуміння ролі українського козацтва в історії Хаджибею; досліджувати процес входження Хаджибею у склад Російської імперії, охарактеризувати причини перетворення фортеці Хаджибей у морський порт – Одесу; формувати уміння аналізувати історичні процеси, виділяти головне в історичному процесі; сприяти підвищенню зацікавленості до вивчення історії міста, вихованню почуття вдячності попереднім поколінням.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: карта міста, ілюстрації до теми уроку, портрети історичних персон, навчальні фільми, мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1.Що відомо про перші поселення людей на території міста?

2.Охарактеризуйте античний період історії Одеси?

3.Що відомо про панування Нагая в Одеській затоці?

4. Що таке Джинестра?

5.Коли міжріччя Дністра та Дунаю увійшли до ВКЛ?

6.Коли заснували литовську фортецю Коцубею?

7.Одеська затока була захоплена турками

8.Як  називалась турецька фортеця на міста Одеси?

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу

А) актуалізація знань

Представлення повідомлень

Б) мотивація навчальної діяльності

Сформуйте таблицю «Знаю. Хочу знати. Дізнався». У перші колонці запишіть те, що вам відомо з цієї теми. У другій – те, що ви хочете дізнатись на уроці. Третю заповніть на уроці

В) вивчення нового матеріалу

Походи козаків на Хаджибей

Бесіда

Що ви знаєте про життя українських козаків?

Які відносини були між козаками та турками, татарами? Чим вони були викликані?

Вже наприкінці ХV ст. українські степові рицарі здійснювали свої походи в міжріччя Південного Бугу та Дністра. Хроніст Мартин Бєльський у 1489 році згадував про козаків, які в районі Савранщини (Одеська область) прийшли на допомогу польським військам в поході на татар. Деякі історики вважають цю звістку найдавнішою писемною згадкою про українських козаків. В середині XVІ ст. на чолі з прикордонним старостою Бернардом Претвичем та іншими ватажками українські козаки переслідували татарські орди після їх пограбувчого набігу від Хаджибейського лиману та річки Барабой (неподалік Овідіополя), вони ж постійно «вбивали та брали у полон» татар, коли ті приходили за сіллю до Хаджибею. З часом козаки спустошували міста-фортеці: Очаків, Білгород, Кілію та інші. Незабаром від Хаджибейської фортеці залишились одні руїни. Історики не сумніваються, що до цього мають пряме відношення українські козаки.

Напівзруйнований Хаджибей став улюбленим містом козаків, де вони чекали ворогів, які слідували дорогою з Очакова до Аккерману та Бендер. Недаремно у ХVІ – ХVІІ ст. Хаджибей у турецьких та татарських джерелах згадується виключно як «дуже небезпечне місце».

Усі важливі перемоги козаків на землях Одещини важко перерахувати. Тут відзначився відомий козацький ватажок Северин Наливайко, та гетьман Григорій Лобода, та кошовий отаман Іван Сірко. Він, доречи, тричі перемагав турок та татар на річках Куяльника.

Фастівський полковник Семен Палій не тільки отримав перемогу над татарами у відомій битві на р.Кодима у 1695 році,  але і в квітні 1691 року з двома сотнями козаків розбив татарське поселення на Пересипі, захопив значну кількість видотоку та звільним багато християн – волохів та венгерців, узятих в полон під час війни з Австрією.

Відео «Українські землі/ Історія Одеси/ Історія України»

Російсько-турецькі війни 1768-1774 та 1787-1791 років

Українські козаки приймали активну участь у двох російсько-турецьких війнах ХVІІІ ст. Під  час першої з них, 1768-1774 рр., біля Хаджибею неодноразово отримували перемогу запорозькі козаки. Треба зазначити, що козаки виступали не як самостійна сила, а у складі російської армії. На світанку 2 жовтня 1769 року фортеця зазнала першого в своїй історії нападу . Загін під командуванням Семена Галицького  з 3 тис. осіб захопив багато полонених, а також 20 тис. голів великої рогатої худоби, коней, вівці та 180 верблюдів з військового резерву запасу самого кримського хана.

Влітку 1770 р. відбувся наступний похід на Хаджибей, під проводом кошового отамана Петра Калнишевського, із загоном з 7 тис. чоловік. Калнишевський діяв спільно з регулярним російським військом під командуванням генерала Олександра Прозоровського. Генерал у своїх рапортах про цю операцію, підкреслював виявлену хоробрість запорожців, які вели бій під перехресним вогнем ворога. Втрати козаків становили: 10 людей убитими та 27 пораненими.

Але все ж таки вперше Хаджибей підкорився російським багнетами та козацьким шаблям на початку 1774 р. Призначенний комендант фортеці. Поручник Семен Веденятін вже в травні місяці успішно відбиває атаку турків. Які намагалися повернути укріплення. За умовами Кучук-Кайнаджирського миру (27 липня 1774 р.) підписаного з Туреччиною до Росії відходили землі між Бугом і Дніпром. Але Хаджибей залишився за межами цих територій, і його довелось повернути туркам.

Влітку 1775 року російська імператриця Катерина ІІ скасувала Запорозьку Січ. Після цього, багато козаків пішли на «рибні ловлі під турками» (на турецькі території), не бажаючи підкорятися новій владі. Саме ці козаки заснували села Усатово і Нерубайське в передмісті тогочасного Хаджибею, за 20 років до появи сучасної Одеси.

Восени 1787 року російське командування почало формувати нове військо з колишніх запорожців, яке у січні 1788 року було названо Військом вірних козаків. У тому ж році воно було перейменоване на Чорноморське козацьке військо. Очолили чорноморців колишні запорозькі старшини: Сидор Білий, якого було призначено кошовим отаманом, Антон Головатий – військовий суддя та Захар Чепіга – командир кінних козацьких загонів. Чорноморці воювали у складі військ, якими командували генерали О.В. Суворов, М.І. Кутузов та генерал-майор Й.М. де Рібас.

У останнього із запорожцями склалися винятково близькі стосунки воїнської товариськості. У серпні 1789 року головнокомандувач російською армією віддає наказ генерал-майору де Рібасу – командиру головного загону корпусу генерала І.В. Гудовича – захопити Хаджибейський замок, що належав Туреччині. Третього вересня з Очакова до Хаджибею виступили три кінських полка і три полка козаків Чорноморського війська. Їх потай провів маловідомими степовими шляхами чорноморський осавула Кіндратій Табанець.

Планувалось, що загін де Рібаса буде підтримано основними силами корпусу Гудовича. Крім того, до Хаджибейської затоки повинна була направитися і російська ескадра з 20 канонерськими човнами під командуванням графа Войновича, чиїм завданням було атакувати турецький флот і, таким чином, відволітки на себе вогонь корабельної артилерії. Проте ані корпус Гудовича, ані ескадра Войновича у призначений час під Хаджибей не з’явилися. І в ніч проти 14 вересня 1789 року Йосип де Рібас, що залишився зі своїм передовим загоном сам – один і без будь-якої підтримки, зважився на самостійний штурм, у наслідок якого замок було захоплено між 4 та 5 годиною ранку 14 вересня 1789 року.

Відео «Історія Одеси»

Як зазначено в рапорті де Рібаса, адресованому генерал-поручику І.В. Гудовичу, «наші втрати становлять 5 убитих, поранено 1 офіцер, 1 унтер-офіцер, 31 рядового». Натомість втрати турок становили понад 200 солдат та офіцерів, решту гарнізону було взято у полон. Трофеї склали: 7 знамен,  2 прапори, 12 гармат, 22 бочки  з порохом. Було взято у полон і начальника турецького гарнізону Ахмет-пашу. У той же день де Рібас видав наказ, що суворо забороняв підпалити та грабування, отже, мешканці Хаджибею не лише не зазнали насильства, а й практично не змінило способу життя. Більше того, уже 4 вересня група офіцерів на чолі з де Рібасом, демонструючи  дружнє ставлення до місцевого населення, відвідали кав’ярню грека Аспоріді.  «Чималим було здивування Аспоріді. – розповідає одеський літописець, троюрідний небіж Йосипа де Рібаса  Олександр  де Рібас. – коли 14 вересня, у день Спорудження, до нього в кав’ярню прийшли, замість турок, генерал де Рібас, а за ним блискучий почет російських офіцерів… Уже було написано реляцію… про взяття Хаджибею, і де Рібас міг дозволити відпочити своїм славним споборникам. Аспоріді виніс із своїх погребів найкраще кіпрське вино й духмяну мастику для офіцерів. Тоді ж майбутній протоієрей першої Соборної церкви св. Миколи панотець Євдоким провів перше богослужіння для православного населення».

Невдовзі генерал-майор де Рібас за взяття фортеці і містечка Хаджибей було нагороджено орденами Св. Георгія 3-го ступеню і Св. Володимира 2-го ступеню.

Менш ніж через два місяці після штурну, 10 листопада того ж року, головнокомандуючий російськими військами Г.С. Потьомкін розпорядився розібрати фортецю на будівельний камінь. Так перестав існувати Хаджибейський замок.

Згідно умов Яського миру 1791 року землі між Південним Бугом та Дністром разом з Хаджибеем перешли під владу Російської імперії.

Заснування Одеси

Перегляд відео «Одеса 3/14»

Завдання до перегляду: Прослідкувати. Які фактори вплинули на перетворення невеликої фортеці Хаджибею у портове місто – Одесу»

Місцеве населення, що залишилось тут з турецьких часів, було нечисельним. Так, за рік до заснування Одеси, у 1793 році в окрузі Хаджибей було лише 8 населених пунктів, де мешкали 254 людини. Серед них: Дальницька слобода, чотири малих юехімених слободи при річці Свинячий і дві такі ж слободи при річці Куяльник. Що стосується самого Хаджибея, то в ньому було лише 10 дворів, з населенням 28 чоловік. Ці десять дворів були розкидані по пустельному степу навколо руїн старої фортеці. Такою була до початку 1794 р. кількість населення тієї місцевості, на якій судилося вирости Одесі та її передмістя.

Підручник 3.6 та 3.7

Не всіляке місто  в світі може похвалитися знанням не тільки точно часу, але й місця свого заснування. У цьому сенсі – Одеса, місто унікальне. Перший будинок у майбутній Одесі заснував власноруч граф Г.С. Волконський зі своїм другом  Йосип де-Рібаом, на розі вулиці нинішньої Рішельєвської та Ланжеронівської. Сталося це 22 серпня (за старим календарем) 1794 року.

При розкопках на місці будинку Волконського, на Театральній площі, археологи виявили траншею біля фундаменту. В ній знаходилися уламки двох кришталевих келихів і підносу, осколки пляшки з пробкою, монета – «п’ятак» 1784 року. З вензелем імператриці Катерини, а також проржавілий офіцерський кинджал.

Видатні засновники Одеси

Зрозуміло, що в історії нашого міста важливу роль відіграли люди, яких ми справедливо можемо називати засновниками сучасного міста Одеса. Це Йосип де Рібас – творець Хаджибею та порту.

Робота  з підручником 3.8

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Завершити заповнення таблиці «Знаю. Хочу знати. Дізнався». Якщо ви отримали відповіді на свої питання, поставте «+», якщо ні – «-«. Якщо дізнались нове, цікаве для вас,  запишіть це до третьої колонки.

V. Підсумок уроку

Поясніть, як ви розумієте слова епіграфу до уроку «… берега Чорного моря – берега наповлені спогадів, де кожний крок важливий для  тих, хто полюбляє історію та вітчизну»

Вчитель підводить підсумки, оцінює учнів.

VІ. Домашнє завдання

Параграф 3-4 підручника

Підготувати повідомлення

Підготуватися до тематичного оцінювання