Урок засвоєння нових знань з елементами бесіди

Лекція №9.  Радянська модернізація України.

Мета:      -Розкрити основні наслідки введення радянського

                 режиму в Україні у міжвоєнний період.

               -показати репресивний характер комунізму в УСРР в

                усіх галузях життя: культурі; політиці.

Тип заняття: лекція.

Хід лекції

I Орг. Момент.

II Повідомлення теми, мети і плану лекції.

III Актуалізація опорних знань.

1. Як радянське керівництво досягло «виконання» і  

           «перевиконання» планів перших п’ятирічок?

2. Дати узагальнюючу характеристику економіки України на      

передодні II світової війни.  

3. Як впроваджувалась в Україні суцільна кодективізація?
4. З якою метою створювались МТС?
5. Що значить «розкуркулення» селянства? Якою була доля

цих «розкуркулених» селян?

    IV Мотивація навчальної діяльності.

     V  Вивчення нового матеріалу.

      1. Масові репресії. Громадсько-політичне життя.

      2. Сталінська конституція.

      3. Соціальний склад населення. Рівень життя.

      4. Культурна революція. Риси  розвитку культури в

          1930-ті рр.

      5. «Розстріляне відродження».

   1  – Сталінські ставленики в Україні стали провідниками політики масового терору, що розгорнувся тут у 1930-тих рр.

Тепер звинувачення проти віднесених до класово ворожих елементів з 1929р. почали розглядати так звані трійки ( перший секретар райкому партій, голова райвиконкому і начальник місцевого відділення ДПУ), що значно спростило справу.

Засуджених партіями відправляли на примусові роботи до північних та інших віддалених районів СРСР  з надзвичайно великими, по суті каторжними умовами праці.

 -Трагедія селянста кінець 20-тих – першої половини 30-тих.рр.

Гоніння на інтелігенцію, сфабриковані органами ДПУ політичні процеси цього періоду стали прелюдією до нової хвилі репресій сталінського режиму проти свого народу.

 - Масова кампанія «викриття» репресії проти них розгорнулась після вбивства 1 грудня 1934р. С. Кірова члена Політбюту УКВП(б) керівника ленінкрадської парторіанізації кандидата на пост генсека. Цим вбивством, яке нерозкрите і досі, скористатись для нагнітання істерії в країні, розправи з противниками режиму.

 - 1 грудня1934р. – постанова про порядок розгляду звинувачень у підготовці чи здійсненні терористичних актів, яка відводила на слідство в цих справах не більше 10 днів. Справи розглядались без прокурора і адвоката. Оскарженню не підлягали. В «тероризмі» міг бути звинувачений кожен хто потрапив до органів НКВС.

У 1937р.  побідний порядок розгляду судових справ був поширений на звинувачених у шкідництві та диверсіях . Шкідників і диверсантів в роки перших п’ятирічок було багато.

 - Справи осіб, притягнених до відповідальності за політичними звинуваченнями, з ініціативи секретаря ЦК ВКП(б) Л. Колоновича стали розглядатись в позасудовому порядку з застосуванням вищої міри покарання. Слідство велось з висуванням жо арештованих жорстоких тортур. Ця практика була узаконена у 1937р. й Сталіном коли він дав добро застосовувати фізичні методи тиску.

 - В’язні не витримували тортур, підписували протоколи з абсуртними звинуваченнями, зводили наклепи на своїх рідних, колег.

 - Розгорнуті у у 1930-тих рр. масові репресії охопили всфі категорії населення: військовослужбовців, науковців, робітників, селянство.

 - Після процесу над «Спілкою визволення України» охопили і «викрили» інші «контрреволюційні» оргнізації, серед них:

• «Український національний центр»
• «Українська військова організація»
• «Польська організація войскова»

В Україні не уникли репресії більшість керівників КП(б)У і РНК, в тому числі і активні учасники жовтневого перевороту і громадянської війни: Є. Квірінг, Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, С. Косіор, В. Чубар. Майже повністю був знищений обраний на XIII з’їзді КП(б)У Центральний Кабінет, з 62 членів звинувачено у ворожій діяльності і виключено з партії 55. З 11 членів Політбюро, загинуло 10. З 1933 р. Кількісний склад КП(б)У зменшився майже на половину.

 - Але тисячі керівників, слідчих і оперуповноважених НКВС, що сфабрикували численні справи, ворогів народу, з часом самі стали об’єктами репресій і таким чином зберегли таємницю розправ над своїми жертвами.

 - В наслідок репресій в другій половині 1930-тих. рр. була обезглавлена армія. Репресії, що рохзпочались проти вищого командування, перекинулись на рівень військових округів.

Й. Якіра, командувача Київського військового округу у 1937р. звинуватили у підготовці замаху на К. Ворашилева і стратили. Був знищений і весь штаб Київського військового округу і Харківського округу. Репресії спричинили кадровий голод в армії. Лише 7% командирів мали вищу військову освіту, а 37% - це навіть не довчились в училищах.

 - Тоталітарний режим прагнув ідеологічно виправдати ці репресії і терор. Виправдовуючись, що боряться націоналістично вдалими елементами і «ворогвми» нёароду. Звинувачуючи їх у шпигунстві на користь іноземних держав, шкідництві на виробництві, в армії, в науці.

 - З кінця 1920-тих рр. почалось згортання українізації. Посилались на постанову УК СРСР від 1929р. згідно якої державні органи підприємства союзного підпорядкування зобов’язувались спілкувась між собою і центром російською мовою. Чиновники тепер відмовлялись вивчати українську мову.

 - Інспірована була справа проти М Скрипника, прихильника українізації, звинуватили в контрреволюційній діяльності і націоналізмі. Не витримавши цього, Скрипник застрелився (1933р.)     

Надзвичайний XIV Всеукраїнський з’їзд рад 30 січня 1937р. Затвердив нову конституцію УРСР. Найвищим органом влади стала Верховна Рада. УРСР добровільно об’еднувались з іншими радянськими республіками в СРСР. Найвищим виконавчим і підпорядчим органом державної влади оголошувалась рада народних комісарів (РНК). Конституція 1937р. лише ще раз підтвердила тоталітарний характер держави.

   3  – Соціальний склад населення України в кінці 1920-тих – початок 1930-тих рр. кардинально змінився. Зникли економічно активні в 1920-тих рр. категорії приватних торговців, власників підприємств. Помітно збільшилась кількість робітників – з 1770 тис. до 4578 тис. чол. на 1940р. Їх питома вага в населенні УРСР досягла тритини. Джерела поповнення робітничого класу були різними, але переважало село. Більша половина робітниікв були українці.

 -Загальна чисельність службовців і спеціалістів народного господарства, освіти, культури, науки зросла з 549 тис. у 1928р. до 2 млн. чол. у 1940р. Понад 25% їх мали середню і вищу освіту.

 -Індустріалізація супроводжувалась бурхливим розвитком міст. У 1926-1929рр. кількість міських жителів УСРР подвоїлась, і  досягла 1/3 населення, що загострило житлову проблему. На 1939р    

українці серед міського населення становили третину.

 Переміщення людей з одних соціальних груп в інші, супроводжувалось лайкою іх психології, способу життя, втратою багатовікових традицій. Це болісно сприймалось народом.

 Разом з тим в суспільстві формувалась нова соціальна піраміда — з “низів” — вгору. Більшовицька партія сприяла висуванню рядових робітників і селян на керівні пости, відкривала перед ними двері вищиу навчальних закладів.

 В СРСР сформувався новий правлячий клас — номенклатурна верхівка партійно-державного і господарського апаратів, забезпеченням всіма благами, і відгородженна від своїх співгромадян муром привілеїв.

   4 -Найхарактернішою рисою притаманною культурі України тих років була її заідеологованість. Основним її змістом було утворення марксистського світогляду. Сталінське керівництво навязувало суспільству надзвичайно убоге розуміння культури, звівши все багатство і різноманітнасть її ф-цій до обслуговувуння політичних цілей ВКП(б).

  У 1930р в Україні на курсах, гуртках і школах лікнепу навчалось 1,6млн дорослих. У 1932р їх к-сть зросла до 2,2млн чол. Напередодні Другої світової війни масова неписемність в УРСР в основному була подолана. Перепис населення, проведений у січні 1939р., засвідчив, що лише 15% дорослих людей залишаються безграмотними.але критерії грамотності на той час було дуже занижено. До писемнх заносили тих, хто навчився розписуватися, та  освоїв елементарну лічбу.

 -В УРСР почався всеобуч 25 липня 1930р ЦКВКП(б) прийняв постанову про “Про загальне, обовязкове навчання”. Цією постановою було започатковане обовязкове 4-класне навчання.

 У 1932-1933рр в Україні працювало майже 22 тис. Шкіл (4,5 млн. учнів). В роки другої пятирічки в укр. Містах було завершено перехід до загального семирічного навчання. На 1940р. в школах УРСР навчалось 6,7 млн. учнів. Але лише 1/3 учнів припадало на середні школи. Навчались у дві зміни. Відчувався дефіцит учителів з вищою освітою, багато з них стали жертвами сталінських репресій.

 -Припинення українізації супроводжувалося скороченням українських шкіл. В кінці 1930 роках стало обовязковим вивчення російської мови, наближались до російської українська абетка ї буквар.

 -Діяли школи у піонерських і комсомольських організаціях. На 1940/41 навчальні роки налічувалось приблизно 4 млн. піонерів і 250 тис. комсомольців.   

 -Підготовка кадрів спеціалістів з вищою і сердньою спеціальною освітою здійснювались у вузах і технікумах. Сталінський режим не довіряв старим спеціалістам. Мережа вузів швидко зростала (на 1933 рік — 190 вузів, 160 тисяч студентів). Вища школа  формувалась шляхом насичення її комуністами, комсомольцями.

 В цілому з 1921 року по 1938 рік вища освіта України підготувала приблизно 100 тисяч спеціалістів.

 Але кваліфікаційно, професійний рівень освіти знизився. Адміністративно — командна система не була зацікавленна у формуванні творчої особистості.

 -У 1930-х рр. вищою науковою установою була ВУАН, яку очолював О. Богомолець.1928р. — у Харкові відкрито фізико-технічний інститут. У ньому в 1932 році вчені здійснили штучне розщеплення атома. 1932р. — за ініціативою Є. Патона на базі електрозварювальної лабораторії було засновано інститут електрозварювання ВУАН. В Україні працювала відома школа математика Д. Граве. Математики   М.Крилов та Н. Бочалюбов створили новий напрям — нелініуну математику.

 -Розробки Ю. Кондратюка були у 1920-х рр. використані спеціалістами радянського ракетобудування. Важливе значення для розвитку науки мали праці біохіміка О. Палладіна, медиків В. Філатова, генетиків і селекціонерів М. Холодного і В. Юр'єва. 

 У 1930 н.р. багато вчених було репресовано: геолог М. Світальський, математик Л. Ландац, фізик Ю. Кондратюк, М. Грушевський, філософи С. Семкобський, П. Демчук.

 У 1929-1941рр. зросло число клубів України, бібліотек (до 32 тис.) Але культура і освіта в Україні набували російськомовного характеру.

   5 -1930н.р були найтрагічнішими в новітній історії, українській літературі і мистецтві. Це десятиліття пройшло під знаком жорстокого переслідування зіячів національної культури. Їх зараховували до складу сфабрикованих органами ДПУ “контрреволюційних націоналістичних організацій” Розправами над письменниками, митцями розпочалися з кінця1920-х років.

 Квітень 1932 року — постанова ЦК ВКП(б) “Про перебудову літературно-художніх організацій”. Були ліквідовані літературно-художні обєднання і створено єдину спілку радянських письменників України у 1934р. Відтоді літературний процес цілком піднявся під контроль літературних чиновників. Всі  письменники у своїй творчості мали дотримуватись методу  соціалістичного реалізму, який прославляв радянську дійсність.

 -Весною1933р у розпал голоду почалась хвиля переслідувань українських письменників, був заарештований талановитий поет і прозаїк, більшовик М.Яловик, М.Хвильовий покінчив життя самогубством.

 Через звинувачення у 1933році були репресовані О.Слісаренко, О.Довженко, О. Вишня.

 У 1934 р. розстріляли Г. Косинку, Г. Буревого. В таборах ГУЛАГу загинув М. Зеров. Загалом жертвами Сталінських репресій стали  близько 500 письменників в УРСР.

 1922-1933рр. дослідники назвали “Розстріляним відродженням”. Більшовицький режим прагнув використати авторитет літератури для зміцнення своєї влади в Україні. Публікувались твори П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, А. Малишка, Ю. Яновського, П. Панча. Письменники змушені були прославляти радянську владу, більтшовицьку партію, Сталіна.

 

VІ систематизація і узагальнення

VІІ Підсумок

VІІІ Д/з

 

Робота з історичним документом.                                                                                            

1. Із постанови ХІІ Всеукраїнського з'їзду Рад

робітничих, селянських та червоноармійських депутатів про політехнізацію шкіл

   4 березня 1931 р.                                                                                             

1. З'їзд Рад цілковито схвалює постанови і заходи уряду щодо повного запровадження загалбного, обовязкового початкового навчання в 1930/31 навчальному році.
2. Однією з вирішальних передумов культурної революції є здійснення політехнічної освіти.

З'їзд констатує... Із загальної кількості 3 300 семирічок понад 2/3 ... в основномуреорганізовано на фабрично-заводські школи та школи колгоспної молоді ...

 

Голова ХІІ Всеукраїнського Зїзду Рад Г.Петровський

Секретар т.Василенко

 

Зібрання постанов Уряду УРСР. -

1931. - №9. - С.83.

 

   2. З постанови Колегії Наркомату освіти УРСР

    про заснування державних університетів

3 січня 1933 р.

                  І. Завдання університетів.

1. ...Відкрити у 1993р. державні університети як вищі учбові заклади, що мають завданням готувати висококваліфікрваних спеціалістів, а також педагогів з загально-наукових, природничо-математичних і соціально-економічних дисциплін ... і проводити науково-дослідну роботу з відповідних наук.
2. Підготовка, що її дає університет, повиннадати випускникам ... змогу прикласти свої знання:

1) в різних галузях народного господарства й

2) в середніх учбових закладах.

 

 ІІ. Мережа університетів в Україні:

1. Враховуючи наявну матеріальну базу ... відкрити державні університети в ... Харкові, Києві, Одесі та Дніпропетровську.

 

Секретар Колегії Наркомату освіти Левін.

 

ЦДАВО України. - Ф. 166,

оп.11, спр.24, арк.132, 133.

 

    3. З постанови Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У

                                    “Про обов'язкове вивчення російської мови в                                

                                     неросійських школах України”

20 квітня 1938р.

1. З 1 вересня 1938р ввести викладання російської мови як предмет вивчення по всіх неросійських школах України.
2. Вивчення російської мови почати по всіх початкових школах з ІІ-го класу, а по всіх неповних середніх школах з ІІІ-го класу.
3. Встановити такий обсяг знань російської мови:..

а) учні, що закінчують початкову школу (4 класи), повинні одержувати такий запас російських слів, який дозволив би їм зрозуміти просту розмовну мову, вільно розповідати російською мовою, ююю володіти елементарними навичками читання і письма...

б) учні, що закінчують неповну середню школу (7 класів) повинні вміти вільно і правильно висловлювати свої думки російською мовою як усно, так і на письмі ...

в) учні, що закінчують середню школу (10 класів), повинні знати основні закони і правила російської мови, уміти вільно читати, усно і на письмі викладати зміст прочитаного і свої думки правильною російською мовою.

Зібрання постанов Уряду УРСР.-

1938, - № 27. - С.105.