Лекція

Тема: Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу.

 

Мета: -    формувати в учнів правильне розуміння здорового способу життя;

• вивчення характеристик його  компонентів;
• ознайомлення з  традиціями, звичаями, ритуалами, обрядами, які характеризують спосіб  життя українців;
• виховання патріотизму та  інтернаціоналізму;
• поваги до традицій інших народів;
• розвиток аналітичного мислення, ерудиції, пам'яті  учнів.

 

                       Розглядається 2 питання:

1.                           Проблема здоров'я в житті сучасної людини.
2.                           Основні  компоненти здорового способу життя та їх відображення в  традиціях українців.

 

Спочатку ознайомимося з  показниками, що  свідчать про  значне  погіршення стану здоров'я сучасної людини; факторами, що до цього призводять.

Нагадуємо, що здоров'я – це  не просто відсутність хвороби  .За визначенням Всесвітньої організації охорони  здоров'я - здоров'я – це стан повного  фізичного і соціального  благополуччя. Досягти такого  стану значною мірою  допомагає  здоровий спосіб життя – це система  поведінки людини, що  включає раціональне харчування, культуру руху, гігієну, творчу активність, періодичну  зміну оточення, повноцінне сімейне  життя, високоморальне ставлення до  людей, до природи.

Спосіб життя значної частини населення не  відповідає названим ознакам. Тільки третина тих, хто працює, займається фізкультурою, близько 30% населення має  надлишкову вагу. Шкодить здоров'ю людини невміння відпочивати. Фізичної, психічної, моральної, економічної  шкоди суспільству завдають пияцтво,  наркоманія, куріння.

2.Звернемося до  традицій і  звичаїв українського народу, які пропагують усі компоненти здорового способу життя, що засвідчує  культуру, волю, силу духу наших предків. Так, важливим компонентом здорового способу життя  є  раціональне харчування, за  допомогою якого людина задовольняє свої потреби в  енергії та  життєво важливих речовинах відповідно до  конкретних умов її  життєдіяльності. Основними принципами такого харчування завжди були  помірність,  збалансованість, різноманітність,  висока біологічна  повноцінність, дотримання певного режиму. Міцним здоров'ям  відзначались  запорозькі козаки. Наведемо кілька прикладів їх традиційного  харчування           ( Д.І.Яворницький “Історія   запорозьких козаків” Л.1990 р ).

На стіл ставили  соломаху – густо зварене житнє борошно, тетерю – густо зварене на квасі  житнє борошно чи  пшоно, щербу – рідко зварене  на  рибній юшці борошно. Круту тетерю їли з  риб'ячою юшкою, жиром, молоком чи водою. Ласували козаки і  м'ясом, зокрема свининою, дичиною чи рибою. Не відмовлялися від вареників, сирників, гречаних  галушок з часником. Мамалигу – тісто з проса чи  кукурудзи -  їли з  бринзою чи пастермою (висушеною на сонці бараниною).  Специфічна   козацька страва   -  загреби -  коржі, які клали в попіл  і гаряче вугілля Незважаючи на простоту харчування козаків за  різноманітністю, повноцінністю, помірністю може бути зразком і сьогодні. Звернемо увагу на  посуд, в якому  варилась їжа – мідні і чавунні казани і  запитаємо : “В  чому не слід наслідувати  козаків з  точки зору хімії?”

Відповіді учнів. ( Мідь володіє окислювальними властивостями і при  високій температурі може  окислюватись і, взаємодіючи з білками, завдає шкоди здоров'ю).

Запорозькі козаки, беручи участь в  сухопутних і морських  походах, сприяли  поширенню в Європі  і Азії  багатьох  небачених досі страв і напоїв. Наприклад, улюблений  напій європейців – каву, в Європі  запровадив український козак Юрій Кульчицький. Наприкінці XVIII століття після  визволення Відня,  в якому найпомітнішу роль відіграли козаки, він  відкрив в цьому місті першу кав'ярню.

Характерною рисою української кухні є простота набору  продуктів і  доступність технології  приготування, в ній відсутні  делікатесні продукти .

Важливим компонентом  здорового способу життя є  культура руху. Велика роль фізичних навантажень в  життя сучасної  людини, зв'язок м'язової активності  і  емоційного  стану, ритмічність фізичної активності. А яким чином фізкультура увійшла в традиції нашого народу?

      Дбаючи про  фізичний розвиток і здоровий спосіб життя дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів.  Чим більше дитина рухається, вважали вони, тим краще росте і розвивається. “ Як дитина бігає і  грається, то їй  здоров'я  усміхається”. Існують  рухливі ігри , які сприяють фізичному розвитку дітей: “гуси - лебеді”, “піжмурки”,  “третій зайвий”, “мисливці і качки”, “квач”, “курки” і т. ін.  Вони  виховують спритність, витривалість, рішучу  ініціативу, товариську взаємовиручку, привчають долати психічні навантаження, стверджують бадьорий настрій. Фізичні навантаження, рухливий спосіб життя,  м'язова активність були  постійними супутниками і  наших предків. Навіть під час відпочинку, в свята вони  уникали  пасивності. Ігрища, розваги супроводжувалися різними фізичними вправами (перестрибування через вогонь на  купальські свята, весняні гаївки, хороводи, ритуальне кусання калити  в стрибках на свято  св. Андрія в грудні). А українські танці – це своєрідні високоінтенсивні тренувальні і фізичні вправи.

Наприклад, козацький гопак  містить у собі    елементи  рукопашного бою і боротьби. А персонажі українських  казок, легенд, були наділені  надзвичайною фізичною силою – Кирило Кожум'яка, Байда, Котигорошко та ін. Їх об'єднувало: богатирська сила  вкупі з  моральною довершеністю.

 

Особиста гігієна  невіддільна  від здорового способу життя. Мудрість народу ще з  прадавніх часів   ввела  компоненти  гігієни та  профілактики захворювань у  традиції, звичаї, обряди, ритуали. В сім'ї  дорослі здавна  прищеплювали дітям елементи  гігієнічних навичок: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло. Немовля купали вже на 2 день від народження. На Україні поширений звичай класти в першу купіль різні  ароматичні  трави і квіти, висловлювали дитині при цьому добрі побажання. Так, у купіль хлопчикам клали: любисток – щоб любили, гілочку дуба – щоб  був міцний, барвінок, тую – щоб довго жив, чорнобривці – щоб був  чорнобривим.  Дівчаткам клали: ромашку – щоб рум'яна була, калину - щоб красна була, гілочку вишні – щоб гарна була, любисток – щоб люб'язна була, яблуко – щоб була  червоненька.     Загальнодоступними засобами гігієни у  народній педагогіці завжди   були сонячні  промені, свіже повітря, чиста вода. Цілющі властивості сонця  широко використовували ще стародавні слов'яни, в яких побутував звичай виносити хворих з хатини під пряме чи  розсіяне сонячне проміння.

Відповідали нормам гігієни такі  загальновідомі звичаї українського народу як  необхідність   закривати на ніч посуд з їжею чи відро з водою (щоб туди не потрапив чорт), заборона їсти кільком однією ложкою чи  витиратися  одним рушником (щоб не посваритися). Щоб не зустріти відьми, не  можна було, не вмившись, виходити з хати.  Щоб  Богородиця не  поколола ноги або щоб ангели не  заплутались,  хату на ніч треба було обов'язково  замести. Заборонялось  кидати кістки через вікно, щоб вовки не поїли худобу.   Вагітній не слід було  виливати перед порогом помиї, бо  це може  позначитись на здоров'ї майбутньої  дитини.

Хоча пояснення досить наївні, доцільність їх очевидна. Ряд  мудро   підмічених  профілактичних заходів  окреслювалась в народі  формулою  г р і х . Гріхом вважалося їсти яблука до Спаса (19.08.), бо лише в цей час  вони гарно  дозрівали. Адже споживання недозрілих  плодів  могло  викликати шлунково-кишкові  розлади. Не годилося  купатися до  свята Івана Купала (7.07.), що теж  виправдано, оскільки   вода раніше недостатньо  прогрівається. Ці заборони були  раціональними в своїй основі.

 У способі життя українців -  постійна праця: хліборобство, скотарство, рибальство, городництво,  мисливство, садівництво, бджолярство. Праця позитивно впливала на  здоров'я нашого народу. Звичайно, за умови, коли була  вільною, раціональною. Але дух мандрівництва  завжди був в крові українців. Жив великий  український мандрівник – філософ Григорій Сковорода, були  традиції  мандрівних дяків та спудеїв, бурсаків, студентів минулого, які несли в народ  духовне здоров'я. А географія  численних військових та цивільних походів українського козацтва охоплювала простір від Іспанії, Голландії, Китаю. Вроджену непосидючість нашого народу дуже добре описав  Микола Гоголь в  “Тарасі Бульбі”. Серед причин, які  різко  скорочують життя людини  особливо   виділяються негативні  емоції.

Ускладнення між особистісних відносин внаслідок ускладнення  способу життя, інтенсифікації праці часто дають грунт  для  виникнення стресових  ситуацій.

Ознаки духовного здоров'я людини: гуманізм,  порядність, вміння  адекватно оцінювати     ситуацію здатність розуміти точку зору опонента  витримка, терпіння, об'єктивність у  суперечці, людяне  ставлення до  природи та ін.

 Доброта, щедрість, добрий гумор, здавна  властиві нашому  народові. Знову звернемося до  Яворницького. У козака “... вся його постать дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю і  неповторним гумором”.  “Запорожець... був здоровий та вільний від хвороб, умирав більше  на війні, ніж дома. У 100  років тільки в силу  вбирався”.

 “Світлий бік   характеру запорізьких козаків становили їх  добродушність безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби... За   козацьким правилом    г р і х о м  вважалось обдурити навіть  чорта, якщо він потрапив січовикам у товариші...”

  З повагою  ставилися  запорожці до людей будь-якої національності та  релігії: “ Хоча в Січі... жили люди різного  стану -  втікачі і  відступники  від  усіх релігій,  але там  панувала така чесність і така  безпека, що приїжджі люди не  боялись і  волосини втратити зі  своєї голови. Можна було на  вулиці  залишити свої гроші не боячись, що їх украдуть. Будь-який злочин  проти  чиєїсь честі, гостя чи  січового   мешканця негайно  карали смертю”.

 Була така доблесна   традиція  українського  народу як  побратимство,     яке сягає своєю історією у  праслов'янські часи наших  предків -  племен антів та  венедів. Цей лицарський звичай, що його  успадкували  запорозькі козаки, освячувався, побратими йшли  до церкви і  у  присутності священика давали таке  заповітне слово: “Ми, нижче підписалися, даємо  від себе цей заповіт перед Богом про те, що ми – братове, і з тим, хто  порушить  братства нашого союз, той  перед Богом хай  відповідь тримає...”

     Побратими ділили радість і  горе, хліб і сіль, нерідко  жертвуючи  в ім'я друга власним життям. Як не  вистачає зараз   нашому народові     такого побратимства. Відновити і примножити цю благородну традицію -  справа нашої честі, нашого духовного і фізичного здоров'я.

 Гармонійне подружнє життя – одна із запорук фізичного і духовного здоров'я. Саме в духовній і психологічній  близькості, взаємному коханні, розумінні один одного, спільного інтересу – людське щастя чоловіка і жінки. Турбота про   дітей і домашній побут приносить у сім'ю радість, емоційно-психологічне  задоволення.

 Ще в  язичницькі часи головним божеством  наших предків була Берегиня – символічний образ жінки, матері, яка  оберігає свій рід, добробут сім'ї і народу. Цей символ і в наш час  благодатно вписується в традиції, обряди та звичаї українців.

 У традиційному  українському  рукодільництві, зокрема у вишиванні на тканині,  зустрічаємо 2 основних символи, що  теж прийшли з  язичницьких часів, - обереги й дерево життя. Вони, за віруванням наших предків, охороняли родинне вогнище, духовне і  фізичне здоров'я сім'ї, а відтак -  благополуччя народу.

 У середньовіччя  численні  іноземні мандрівники з подивом відзначали, що в побуті українців жінці  належало незвичне на ті часи почесне місце. Жінка мала право на  власне майно, одержане в  спадщину по чоловікові. Незаперечною була влада жінки в хатньому господарстві: “Господиня три вугли в хаті  тримає, а  господар – один”. Тож щасливі  подружжя були  очевидно не рідкістю, а нормою. Одним з наріжних камінців народної етики , що в  традиційному народному побуті підтримував усю  будівлю людських відносин надавав  життю сім'ї стабільності і  стійкості, було освячене віками шанобливе  ставлення дітей до батьків. Народна точка зору  однозначно  розкривається в  художніх образах пісень:

Жінка для поради,

Теща для привіту,

А над неньку рідну

Нема на всім  світі.

Етичною формою було звертання до  батьків на Ви. Традиційна народна етика виробила гуманне  співчутливе ставлення до вдови та її дітей. Добре відомий  баладний сюжет,  де  козаки  карають  смертю товариша,  що зневажив вдову.

 Для того, щоб зберегти і примножити здоров'я  людини, сім'ї, нації нам не потрібно вигадувати  нічого нового, а  повернутися до  благодійних джерел народних звичаїв і традицій.

 Велика роль праці в   активному творчому житті. Як фізична,  так і розумова праця є обов'язковою умовою довголіття. Всі довгожителі відрізнялись великою працелюбністю до  глибокої старості. Творча праця – в самому єстві народу. Вона  позначилась навіть на його  самоназві. За однією з наукових концепцій слово “русь”, “руси”  походять від  давньогрецького слова, що означає орачі.  Майже всі ритуали і обряди, які  супроводжували працю наших предків, так чи  інакше сприяли  здруженню людей, створювали  позитивний емоційний фон, утверджували колективістський дух. Унікальною традицією є  толока – давня форма  трудової  взаємодопомоги односельчан у  виконанні  термінових або трудомістких робіт.  Очевидно зародження її диктувало саме життя, без  згуртування не могла  виникнути, а отже, утвердитися, община. В такий спосіб  охороняли власні помешкання, розкорчовували ліси, ходили на  лови звірів,  будували  військові укріплення.

    В сучасних умовах праця людини на  жаль,  втрачає творчі , естетичні, розвиваючі функції, колективістські та  емоційні начала,  перетворюється  лише на спосіб заробітку. Ми повинні   повернутися до  творчої праці як першоджерела добробуту і здоров'я людини. Щоб підсилити  емоційний ефект  сказаного,  прослухайте рядки з вірша  В. Симоненка “Безсмертні предки” :

Праця людини – окраса і слава,

Праця людини – безсмертя її.

 

Використана література

 

1.Яворницький Д.І.   “Історія запорозьких козаків”

2.Скуратівський В. “Берегиня”, “Просвіт”

3.Болтарович     “Народна медицина українців”

 

Семінарське заняття.

Тема: Здоровий спосіб  життя в традиціях   моєї сім'ї, мого роду,  мого народу.

Мета: - залучити учнів до  зацікавленого обговорення

               проблем  здорового  способу життя;

•                         закріпити і  поглибити знання з історії, географії, етнографії; 
•                         розвивати у школярів почуття поваги до батьків, рідних, предків;
•                         виховувати у підлітків культуру поведінки, відповідальне ставлення до свого  здоров'я;
•                         тренувати навички дослідження, аналізу і  синтезу,  вміння порівнювати, узагальнювати,  робити висновки.

Обладнання: репродукції картин; предмети народного  побуту.

 

Вступне слово.  Кожна людина повинна  берегти пам'ять  про своїх предків, з повагою і любов'ю ставитися до членів своєї сім'ї,  до свого роду, свого   народу, інших    народів. Сам факт такого ставлення є не тільки свідченням високої культури і  моралі, здорового  способу життя людини. В того, хто  відчуває своє коріння, любить   Вітчизну, рідний народ, виникає набагато більше  потреб та інтересів, стимулів до  життєдіяльності.

 Очевидно й  серед  рідних  присутніх  учнів є  довгожителі, які  зберегли працездатність, ясний розум,  інтерес до життя.

 

Розкажіть про них.

(Примірний  перелік  запитань)

1. Яким чином і в якому  вигляді спосіб життя вашої сім'ї ввібрав у себе  традиції і звичаї українського  народу,  інших народів.

2. Використовуючи розповіді про батьків, сімейний архів, дізнайтесь про  спосіб життя ваших діда, прадіда; Режим їх праці і  відпочинку, інтереси і  заняття, ставлення до жінки і дітей, природи і суспільства.

3. З'ясуйте  особливості життя вашої сім'ї: режим праці, відпочинку і харчування, культура руху,    ставлення до екологічних проблем.

4. Оцініть ставлення членів вашої сім'ї до старших. Як ви особисто  допомагаєте їм долати труднощі  старості.

5. З  позицій здорового  способу життя, зробіть аналіз свого способу життя. Яке  місце тут  займають  особисті та громадські  проблеми?

6. Чи є у вас ідеал людини з  історичного минулого українського народу, літературний герой, спосіб життя якого ви  хотіли б   узяти за  приклад для себе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7 клас. Тема: узагальнюючий урок з теми: „Земноводні. Плазуни”

 

Обладнання. Таблиці, малюнки, листівки, виставка літератури, стінна газета.

Форма проведення: гра „Що? Де? Коли?” з елементами цікавих повідомлень.

Урок іде в темпі. Про його проведення учні знають з початку вивчення теми. На уроках, вивчаючі матеріал, обов'язково звучать і відповіді на питання підсумкового уроку, тому, хто уважно слухає, справиться з даним завданням.

Для проведення уроку клас ділиться на 3 групи: 2 команди по 6 осіб і решти учнів - глядачі. Ведучий, журі - вчитель. Команди обирають назву і капітана; на дошці записуємо назви і будемо рахувати бали.

Умови набору балів:

•                                                      правильна відповідь на питання;
•                                                      хто швидше і правильно відповість на завдання паузи.

Питання написані на листочках, розкладені ні столі, капітани по черзі витягають 1 питання, обдумують всі, відповідають по черзі.

Отже, всі умови відомі, почали.

1 питання. Народжений повзати літати не може. Чи завжди справедливий цей вислів?

Відповідь. Ні, є літаючі ящірки з родини агама. Вони мають складку між передніми і задніми кінцівками, їх крила нагадують крила метелика. Живуть на деревах.

 

1 пауза. Кулінарна. Як готується черепаховий суп?

           Учні дають різні версії, але вірна відповідь така:

Австралійські аборигени готують суп з черепахи на свято «кумаори». Голову, шию і передні кінцівки відсікають. Все, що залишилося, чистять і заправляють у панцир. Засипають піском, готують на розжареному камінні під шаром бананового і пальмового листя і піску. На ранок у широкій панцирній чаші утворюється густий, ароматний суп. Смакують його ложками, виготовленими з міцної трави.

2 питання. Яка тварина загине від голоду, якщо їжу не занурить в воду?

Відповідь. Це болотяна черепаха. У неї відсутні слинні залози, тому може перетравлювати тільки зволожену їжу.

2 пауза.  Легендарна.   Не жартуйте зі зміями.

       Ця легенда стверджує, що змії можуть помститися за загиблих родичів. Ось яку  історію розповів Дж. Фітцсимлюкс.

Один фермер убив мамбу і вирішив пожартувати з дружиною: приніс мертву змію додому і поклав на ліжко. Фермер не знав, що змія, яку він тягнув по землі, була самкою і, до того ж, у неї настав період парування. Самці знаходять партнерку саме за запахом речовин, що виділяються анальними залозами. На запах самки приповз самець. Жартівник відправив дружину до кімнати і став чекати, коли вона закричить з переляку. Крику не було... Кричав уже він, коли знайшов у кімнаті 3-метрову змію, мертву дружину і ще одного учасника трагедії — самця чорної мамби.

3 питання. У Стародавньому Єгипті їх вважали священними. Тепер - майже знищено. Відомі численні випадки каннібалізму - поїдання яєць і молодих тварин батьками. Про кого йде мова?

Відповідь. Це - нільський крокодил.

3 пауза.  Медична. Отруйні змії в Україні.

В Україні зустрічається 2 види отруйних змій - гадюка звичайна і гадюка степова. У них досконалий отруйний апарат. У звичайному стані 2 отруйні зуби розміщені на верхній щелепі, відігнуті назад. Це дає можливість мати отруйні зуби більшої довжини, а отже, і вражати здобич великого розміру. У звичайної гадюки при довжині тіла 60 см зуб має довжину 5 см. У них є отрутопровідні канали.

             Як надати ПМД при укусах отруйних змій:

•                               забезпечити повний спокій;
•                               давати побільше теплого пиття;
•                               якнайшвидше доставити до медичного закладу.

 

4 питання. Чому міссісіпський алігатор, з'ївши здобич, обливається гіркими сльозами?

Відповідь. Крокодили і справді проливають чимало сліз, але не від жалю, а від надмірної кількості солей, їх нирки - недосконалий орган, тому для виведення з організму зайвих речовин у рептилії розвинулись особливі залози, що містяться біля самого ока. Тому, коли вони працюють, здається, що жорстокий хижак плаче, проливаючи ”крокодилові сльози”.

 

4 пауза. Циркова. Факіри і змії.

Із зміями люблять виступати факіри, Вони знають, що при яскравому світлі кобри погано бачать і роблять неточні викиди отрути. Однак, незважаючи на це, мало хто з факірів помер своєю смертю, Англійський лікар 15 років спостерігав за 21 факіром. За цей час 19 з них померли від укусів змій.

Європейці вірять, що змію може заворожити музика. Насправді кобра зберігає войовничу позу, доки існує загроза. Факір ледь помітними розкачуваннями свого тіла примушує тварину в очікуванні нападу рухатися за ним, що створює ілюзію танцю.

5 питання. Про те, що збирають зміїну отруту знають всі.  Як це робиться?

Відповідь.  Раніше зміям давали кусати губку, і, оскільки отрута добре розчиняється в воді, вимивали її водою і випарювали. Зараз це роблять за допомогою електричного струму. Процес називається «доїння». Отруту збирають через 2—3 тижні. За 1 раз з великих змій виділяється 500—900 мг, а з малих — 50 г отрути.

5 пауза. Рекордна.    Най, най...

     - найбільша ящірка — комодський варан, вага 165 кг;

     -найменша ящірка- мадагаскарський хамелеон — 2—3 см;

 -найдовші змії:  анаконда — 11м;  сітчастий пітон — 10 м;         королівська кобра — 5—6 м; мамба — 4м;

      -тривалість життя (з відомостей зоопарку): ящірка — 1—3 р.; крокодил — 100 р.; змії — приблизно 20 років; варан — 50 р.;  слонова черепаха — 100—150 р.

6 питання. Чому крокодил ніколи не витягує язика?

Відповідь. Бо він приріс по всій своїй довжині.

 6 пауза.  Кмітлива .  Відгадай.

а)   Маленька,   легенька   за   хвіст   не   піднімеш.  (Ящірка)

б) По землі повзе, до себе не підпускає.        (Змія)

в) Ні втягти, ні взяти, ні на віз покласти.   (Гадюка)

г) В кого кам'яна сорочка?                          (Черепаха)

    д) За лісом, за пралісом золота паличка лежить .

   Хто йде - минає, в руки не бере.   (Гадюка)

7 питання. Хто ходить на ребрах?

 Відповідь. Змії, бо в них відсутні кінцівки і вони мають свої особливості скелету.

7 пауза.                Синоптична.

Природа обдарувала більшість плазунів оригінальним пристосуванням для пошуку здобичі - теплолокатором. Змії здатні за 1,5 місяця передбачувати земле трус, виверження вулканів і своєю поведінкою сигналізувати про це. Кожен японець знає, що коли змії залишають свої нори, то наближається сейсмічна  катастрофа. Змії - чудові синоптики. Споконвіку за їх поведінкою передбачали погоду. Пригадайте, як?  „Вуж гріється на дорозі - дощ буде”.

8 питання. Яка змія найотруйніша? Чому на них  не діє власна отрута?

Відповідь. Африканська мамба, королівська кобра, тайпан, американська гримуча змія. Протягом тисячоліть їх слинні залози перетворились на отруйні  і їх організм адаптувався до дії власної отрути.

9 питання. Наш сучасник, потрапивши до римських лазень, був би, безперечно, наляканий, побачивши там силу-силенну змій. Елегантні, завдяки гладенькому витонченому тілу, вони плавали в басейнах разом з людьми, повзали в залах. Плазунів не проганяли. Навпаки їх обережно брали до рук, бавилися ними, годували спеціально принесеними ссавцями або пташками. Вони так міцно увійшли в побут римлян, що ті не могли обійтися без них навіть у військових походах.

Як називаються ці плазуни? Що ви про них знаєте?

Відповідь. Це - лісовий полоз або ескулапова змія. Його довжина 1,7 м. Активний вдень, добре лазить по деревах і кущах, легко долає вертикалі. Мода на них триває і досі, їх розводять в зміїних парках Австралії, Німеччини. Це -  символ медицини, бо Ескулап — античний бог лікування.

9 пауза. Хто зайвий?  Вибери зайву в переліку істоту.

а) вуж, жовтопуз , кобра, удав;

    б) хамелеон, крокодил, тритон , черепаха;

    в) гадюка, жовтопузик, агама, веретільниця .

   10 питання (в окремому конверті, для обох команд. Хто швидше?)

Американський зоолог Арчі Карра говорив: «У першому яйці плазуна містилося дуже багато: і спів птахів, і людська думка». Який секрет таїло це яйце?

Відповідь. Плазуни дали початок і птахам, і ссавцям.

Підведення підсумків:

а) підрахунок балів;

б) визначення переможців;

в) учні визначають ккд кожного учасника команди і виставляють оцінки.

Висновки.  Плазуни - численний клас наземних хордових тварин, до якого належать: Лускаті; Черепахи; Крокодили, які відіграють важливу роль. Багато представників є об'єктами промислу, використовують в медицині. Багато видів потребують охорони, бо людина не раціонально їх використовує.