Микола Куліш
Життєвий і творчий
шлях
Підготувала
вчитель української мови та літератури
Декун Тетяна Василівна
Тема. Микола Куліш – драматург світового рівня. Життєвий і творчий шлях письменника.
Мета: ознайомити учнів з біографією письменника, його творчим
внеском в українську драматургію; розвивати зв’язне мов-
лення, логічне мислення,творчий потенціал учнів; вихо-
вувати в дітей почуття гідності та національної свідомості.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Обладнання: портрет письменника, твори.
Епіграф: драматург був талант світового масштабу.
Не буду шукати небезпечних аналогів у класиці –
між Шекспіром і Міллером або Мольєром чи Бомарше,
але в сучасній йому драматургії не має собі рівних.
Ю. Смолич
Хід уроку
(І. Карпенко – Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський,
Марія Заньковецька )
Сьогодні на уроці ми ознайомимось з біографією великого драматурга, п’єси якого досі живуть на українських сценах.
1.Тема- Микола Куліш – драматург світового рівня. Життєвий і творчий шлях письменника.
2. Робота з епіграфом.
Зі слів Юрія Смолича можна зрозуміти, що творчість Миколи Куліша дійсно світовий рівень. Розглядаючи його п’єсу „Мина Мазало” на наступному уроці ми з вами спробуємо в цьому переконатися.
( 1- учень виконує роль письменника, решта класу – кореспонденти, вони можуть ставити запитання по біографії. Таким чином перевіряється їх готовність до уроку, рівень виконання домашньої роботи)
( Народився я 6 грудня 1892 р. в с. Чаплинці Херсонської області в бідній родині. Мама рано померла, тому з 8 років наймитував та жив у сирітському будинку. Спочатку навчався в Чаплинській сільській школі, потім у вищий школі м. Олешки, гімназію в тих же Олешка)
( Коли розпочалася перша світова війна я добровольцем пішов до війська, воював з німцями біля Вільно, на Волині, в Галичині. На війні зустрів і одружився з Антоніною. До кінця воєнних подій ми вже мали сина Володимира та доньку Ольгу)
( Ще, коли навчався в Олешка, організував драмгурток, для якого й написав невелику сценку про чабанів, в роки навчання друкувався в учнівських журналах „Наша жизнь”, „Колючка”, „Стрела”, „Веселое язычество»)
(1917р. мене було обрано депутатом на військовий зїзд західного фронту, що відбувався у Луцьку. У цьому ж році повернувся до родини в Олешки, де організував у Дніпровському повіті культурно – політичне українське товариство „Просвіта”, працює міським головою. В роки громадянської війни та наступу німців змушений був 7 місяців сидіти у в’язниці. 1919р. – брав участь в організації „Першого Українського Дніпровського полку”. 1920р. – був призначений інспектором народної освіти)
( Моє творче життя завжди було пов’язане з діяльністю Леся Курбаса та його театром «Березіль”. Саме Лесь Курбас був постановником перших моїх п’єс „97”, „Комуна в степах”. Він, як режисер і знавець сцени, допомагав і скеровував мене в моїй творчості, а я , як драматург , сприяв еволюції сценічної естетики Курбаса)
(1925 р. я переїхав до Харкова, там познайомився з Л. Курбасом, М. Хвильовим, Остапом Вишнею, М.Яловим. Співпрацюючи у ВАПЛІТЕ, я гостро виступав проти українізації. На різноманітних творчих зборах мені часто закидали надмірну захопленість національною проблемою. Написати твір про українців – зрадників – це ідея виникла сама собою, матеріал давало життя)
- Яка доля чекала на ваші п’єси ?
(Перші мої п’єси „97” , „Комуна в степах” одразу були поставлені на сцені театру „Березіль”. Та й п’єса „Народний Малахій” в 1928р. теж дійшла до сцени, але 1930р. була заборонена. Така ж доля чекала і на „Мину Мазала”, „Патетичну сонату”.Але режисер поставив у своєму Камерному театрі у Москві. Прем’єра відбулась 19 грудня 1931р., а 4 березня 1932р. в газеті „Правда” зявилася розгромна стаття, що називалась „О Патетической сонате Куліша”. П’єсу було знято з репертуару театру Ленінграда, Іркутська, Баку)
1933р. – в „Березолі”- ставлять мою останню п’єсу „Маклена Граса”, але і її, розгледівши національну тематику, було заборонено.
Таким, сповненим труднощів і перешкод, було життя великого драматурга, який порушив у своїй творчості важливі національні питання. А закінчилося воно так. Після трагічної загибелі Миколи Хвильового (13 травня 1933р.) , Микола Куліш дуже страждав через смерть друга. Курбаса заарештували, „Березіль” закрили, а М. Куліш опинився без заробітку і під постійним наглядом. 7 грудня 1934р. його заарештували, звинувативши у приналежності до сфабрикованого владою „Всеукраїнського боротьбістського терористичного центру”, і відправили на Соловки.
Останній лист його до родини датований 15 червня1937 року. Розстріляли 3 листопада 1337 року. 4 листопада 1956 року був реабілітований, за відсутністю складу злочинності (Верховний суд СРСР)
РІК НАПИСАННЯ П ЄСИ
1913р. 1-ша п’єса – комедія „На рыбной
ловле ( рос. мовою)
1923р. драма «97»
1925р. «Комуна в степах», «Отак загинув
Гуска»
1926р. «Хулій Хурина», „Зона”
1927р. „Народний Малахій”
1928р. „Мина Мазало”
1929р.- 1931р. „Закут”, „Патетична соната”
1932р. „Вічний бунт”, „Прощай село”
1933р. „Маклена Граса”
Як ви помітили, в хронологічній таблиці є проміжок часу, тривалістю в 10 років – це роки , які Куліш присвятив публіцистиці та написанню творів російською мовою. Прозові твори до нас не дійшли. Публіцистику друкував в одеських виданнях – газеті „Южний селянин”, освітянському часописі „ Наша школа” та у газеті „Червоний шлях”, яку сам і редагував. Значна частина його статей присвячена проблемам тогочасної української школи й вирізнялась теоретичною та практичною педагогічною спрямованістю. Помітне місце посідає педагогічна публіцистика, або „подорожні нотатки” ( за жанровим визначенням Л. Танюка)
Це цикл документально – художніх нарисів про життя людей на півдні України 1921 – 1922рр. Він складається з двох частин, кожна з яких поділяється на невеликі нариси. У назвах розділів – нарисів окреслено тему розповіді й інтонаційну структуру („На хуторах”, „Народний учитель” та інші) У структурі нарисів домінують замальовки звичаїв, побуту, характерів. Тривалий час Микола Куліш писав російською мовою і тільки на початку 20- х років перейшов на українську. Така мовна еволюція характерна для значної частини української інтелігенції різних часів. Вона пов’язана з тим, що митці знаходять себе в стихії рідної культури.
В історію української драматургії М. Куліш увійшов як новатор, творець драми з елементами романтики і експресіонізму. М. Куліш вдається до ритмізації прози, ліризму, створення розірваних сцен, вдало поєднує трагічне і комічне, гумор і патетику. Куліш створив перший на той час український буквар, який назвав „Первинкою”, а також читанкою для початкової школи. Тоді ж зявляються й оповідання для дітей. Проте як письменник, він знайшов себе не в прозі, а в драматургії, хоча це було й несподіванкою для нього.
Художньо довершені, гостро конфліктні твори М, Куліша здобули визнання їх автору не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Вони перекладалися російською, англійською, німецькою мовами, ставилися на сценах театрів багатьох міст Європи.
IV. Підсумок уроку
1.Слово вчителя
Драматург М. Куліш був талантом у театральній сфері, в його пєсах порушені проблеми, про які багато хто боявся писати. За це він поплатився власним життям, за це – його твори й до цього
часу люблять читачі.
V.Оцінювання
VI. Домашнє завдання
Прочитати п’єсу „Мина Мазало”, зясувати її історію написання, виписати цитати до характеристики образів.