Урок "Життєвий і творчий шлях М.В.Гоголя. Письменник і Україна. Історія створення повісті "Тарас Бульба". Зображення у творі козацької доби."

Тема.  Життєвий і творчий шлях М.В.Гоголя. Письменник і Україна. Історія створення повісті «Тарас Бульба». Зображення у творі козацької доби.(слайд 1)

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, розкрити зв’язки Гоголя з Україною та її культурою, вплив українського фольклору на творчість письменника; розкрити історію створення повісті «Тарас Бульба»; простежити особливості зображення історичних подій в Україні;

розвивати в учнів навички дослідницької роботи, усне мовлення учнів, уміння висловлювати власну думку; виховувати любов до історії України, її культури,сприяти вихованню громадянської позиції школяра.

 

Обладнання: мультимедійна презентація, виставка різних видань творів письменника;  репродукції картин В.Волкова «М.Гоголь слухає Кобзаря», І.Рєпіна «Запорожці», акварелі М.Гоголя «Дім у Василівці».  

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

"...В цьому краю Гоголь відчувається

як реальна, земна людина...

адже він починався саме звідси,

від цього повітря,

від цих широких шляхів,

полів та долин..."

Олесь Гончар.

 

Хід уроку

 

І.Мотивація навчання школярів

 

Вступне слово вчителя

 Усе життя Гоголя можна назвати дорогою. Лише в дорозі він заспокоювався, відчував натхнення, нові сили. Дороги вели Гоголя до Петербурга й Москви, Рима й Парижа, Гамбурга й Єрусалима. Однак усі шляхи письменника починалися з одного місця – з його Василівки, що на Полтавщині, з його України.

Звідси він вирушав у свої мандри, сюди завжди повертався в думках і душею. Без України не було б Гоголя, не було б його «Вечорів на хуторі біля Диканьки», повісті «Тарас Бульба», збірки «Миргород» та інших творів: Гоголь – письменник російський чи український? У його творчості багато українських мотивів, але писав він російською. Напевно відповідь на запитання слід шукати в самого митця…

 

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.(слайди 1, 2, 3)

 

       

 

 

ІІІ. Сприйняття учнями навчального матеріалу

 

• Робота над епіграфом уроку. (слайд 4)

 

 

 Проект дослідницької групи «Зв’язки Гоголя з Україною, роль України у творчості письменника».

 

Матеріал для повідомлення (слайди 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12)

 

     

 

     

 

     

 

     

 

1809, 1 квітня – в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії в родині поміщиків Василя Опанасовича та Марії Іванівни Гоголів-Яновських народився син Микола.

 

 Дитячі роки письменника пройшли у Василівці – родовому маєтку Гоголів. Зараз село, де жили Гоголі, називається Гоголеве, дім митця стоїть на тому самому місц, відбудований за малюнками й кресленнями самого письменника. У ньому сьогодні знаходиться музей – заповідник М.В.Гоголя.

Гоголь походив зі старовинного дворянського роду. Його предки відзначалися надзвичайною обдарованістю. Дід, Опанас Дем’янович, закінчив Київську духовну академію, знав шість мов. Бабуся, Тетяна Семенівна, мала здібності до малювання. До речі, сам Гоголь гарно малював, а ще любив вишивати, розробляв візерунки для вбрання своїх сестер, для вітражів у батьківському домі.

З 1818 по 1819 р. навчається в Полтавському повітовому училищі.

Дуже любив Микола Васильович український фольклор, збирав легенди й оповідання про минувшину. Згодом, уже в Петербурзі, він буде просити матір і сестер прислати йому все, що пов’язано з Україною.

Із Василівки шлях привів Гоголя до Полтави, де він навчався в повітряному училищі разом із братом Іваном.

Із Полтави дорога привела майбутнього письменника до Ніжина, де Гоголь навчався в гімназії з 1821 по 1828 рік. Гоголь потерпав через голод, відсутність теплого одягу, часто хворів і плакав з туги за батьками, але ці роки були визначальними у його житті. Саме в Ніжині сформувався талант Гоголя – там він розпочав писати.

1830 року вийшли у світ «Вечори на хуторі біля Диканьки» й одразу принесли славу Гоголю. Він увійшов у коло відомих літераторів, познайомився з О.Пушкіним, В.Жуковським, О.Дельвігом.

Пізніше Гоголь написав ще багато творів: п’єсу «Ревізор», «Петербурзькі повісті», перший том «Мертвих душ». (слайди 13, 14, 15)

 

   

 

Повість «Тарас Бульба» посідає особливе місце у творчій спадщині письменника. У ній письменник висловив не лише ставлення до минулого, а й своє розуміння батьківщини, волі, людської гідності, смислу буття.

(слайд 16)

 

 

Віртуальна екскурсія «Гоголівськими стежками по Україні»

 

• Усна екскурсія виставкою різних видань творів письменника, пов’язаних з Україною.

 

• Презентація проекту учнівської групи істориків «Козацька доба в Україні»

 

Матеріал для повідомлення

 

Важко жилося українському народові під пануванням чужих володарів і гнітом ненависної панщини. Селянин, якого називали «холопом», не мав ніякої свободи. Пан міг його продати або навіть убити, і за це тяжко було з паном судитися, адже суддями були ті ж самі вельможі.

Деякі селяни не витримували такої неволі й тікали у степи за Дніпрові пороги. Там не було ні сіл, ні міст, ніякої влади. Утікачі гуртувалися у великі загони, добували собі зброю, полювали на всякого звіра і так жили. На них часто нападали з Криму татари. Озброєні люди оборонялися від татар, не раз самі гинули в битвах, але часто й побивали ворогів, відбивали їхні табуни, ділили здобич. Траплялося, що вони й самі нападали на татар чи турків і верталися з багатою здобиччю.

Прозивалися ці люди «козаки» – від татарського слова «каймак», що значить «вільний». А оскільки вони жили за порогами Дніпра, то їх називали запорожцями. Пізніше вони згуртувалися у великі військові загони, вибирали собі отаманів і жили разом на великих островах серед Дніпра. Те місце називалося Січ. Вождя свого називали батьком, отаманом або кошовим.

Перші звістки про козаків з’являються у хроніках та літописах уже в 1492 році. Більш докладні відомості маємо з 1550 року, коли доблесні воїни осіли першим кошем на Дніпрі й обрали єдиного кошового.

Першим кошовим був Дмитро Вишневецький – Байда. Серед інших відомих січових отаманів слід назвати Івана Підкову, Самійла Зборовського, Северина Наливайка, гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного.

Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки у старого козака за джуру (слугу й помічника).

Одягалися козаки дуже просто: у грубу сорочку, кирею. За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече – торбинку з харчами і кулями, а до пояса чіпляли порошницю з порохом.

Іли сушену рибу й печене м'ясо , риб’ячу юшку, пекли сухарі.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати там жінки, навіть сам отаман. За це грозила смертна кара. В одружених козаків жінки жили на хуторах. Там дозволялося жити й козакам, коли не було походів.

Отак і жило славне козацьке військо, що від 1500 до 1800 року, тобто майже 300 років, боронило Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків прогриміли по всій Європі.

 

• Слово вчителя (слайди 17, 18)

 

    

 

Гоголь створював повість «Тарас Бульба» тоді, коли у Василівці й прилеглих до неї хуторах ще ходили легенди про козаків. Удома Гоголь чув розповіді про миргородського полковника Матвія Гладкого, який повернувся із турецького походу й привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Письменник захоплювався й іншими героями – Северином Наливайком, Яковом Остряницею, діяльність яких вивчав. Рисами реальних героїв Гоголь наділяє своїх персонажів – Тараса, Остапа та інших.

Повість «Тарас Бульба» вперше було видано 1835 року. У 1839 -1842 роках Гоголь її переробив, після чого ідея духовної єдності козаків набула глибокого змісту. Козаки зображені не як зграя розбійників, а як люди, об’єднані спільною християнською вірою, любов’ю до батьківщини, прагненням волі. Однак робота над твором не була завершена, хоча він вийшов у другому виданні 1842 року. Відомо, що готуючи до друку друге зібрання своїх творів у 1951-1852 роках, письменник знову вніс деякі зміни до повісті.

Отже, доопрацьовував повість «Тарас Бульба» М.Гоголь протягом усього життя. Цей факт свідчить про те, що Україна для нього була понад усе й історії українського народу надавав письменник величезного значення.

 

ІV. Узагальнення та систематизація вивченого

 

• Бесіда

- Розкажіть про зв’язки Гоголя з Україною та її культурою.

- Як вплинув фольклор України на розвиток творчості Гоголя?

- Що вам відомо з уроків історії про козацтво?

 

• Складання учнями коротких влучних висловів для характеристики Запорозької Січі.

 

• Робота з прислів’ями та приказками, пригадати прислів’я та приказки про козаків.

 

• Вікторина «Микола Гоголь і Україна».

 

1. Назвіть пам'ятні місця в Україні, пов'язані з іменем М.Гоголя?

• с. Великі Сорочинці на Полтавщині – місце народження Гоголя.
• с. Василівка (нині Гоголеве Шишацького району Полтавської області) – тут пройшло дитинство письменника.
• м. Полтава — навчання в повітому училищі.
• м. Ніжин – навчання в гімназії.
• м. Чернігів – перебував під час навчання в Ніжині.
• с. Качанівка – гостювання в поміщика Г. Тернавського.
• м. Київ – вперше побував під час весняних канікул в 1828 р.; в 1835 р. був гостем у М. Максимовича; останній раз був у Києві в 1848 р.
• м. Одеса – відвідував двічі в останні роки свого життя.

Тут гостював у двоюрідного брата матері А. Трощинського в 1848, 1850 рр.

 

2. В якому із своїх творів М. Гоголь найбільш виразно зобразив епоху героїчного минулого України  – добу козаччини?

Повість "Тарас Бульба".

3. Про який із відомих творів М. Гоголя В. Бєлінський писав: «...це уривок, епізод із великої епопеї життя цілого народу».

Повість "Тарас Бульба".

4. Назвіть художні твори М. Гоголя про козацьке минуле України?

Повісті "Кривавий бандурист", «Пропала грамота",  "Тарас Бульба",

незавершений роман "Гетьман".

5. Який український композитор - класик написав свої головні опери "Тарас Бульба ", "Різдв'яна ніч", "Утоплена" на сюжети творів Гоголя?

Микола Лисенко

6. Хто з класиків української літератури у 14-річному віці переклав "Вечори на хуторі біля Диканьки" на українську мову і видав коштом батьків цей переклад?

Леся Українка

7. Всі оглухли - похилились

В кайданах... байдуже.

Ти смієшся, а я плачу

Великий мій друже.

Назвіть автора і назву вірша.

Т. Шевченко "Гоголю". (слайди 19, 20)

 

   

 

8. В одній із повістей М. Гоголь сатирично висміює тих, що соромляться української нації «торжественно прибавляют к фамилии своей, оканчивающейся на «о», слог «вь».

Назвіть цей твір.

Повість «Старосвітські поміщики».

9. Назвіть національні колоритні імена і прізвища героїв повістей М. Гоголя.

Вакула, Солоха, Чуб, Черевик - повість «Ніч перед Різдвом» Дмитро Товкач, Шило, Кукубенко - повість «Тарас Бульба»

10. Яким псевдонімом підписав М. Гоголь рукопис збірки повістей «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».

Пасічник Рудий Панько.

11. В якій повісті М. Гоголь зобразив українську світлицю? Відтворіть подію твору, з якою пов'язаний цей уривок.

«Світлиця була прибрана на смак того часу... Все було чисте, вимазане кольоровою глиною. На стінах - шаблі, нагайки, сітки на птахів, неводи й рушниці, хитро оправлений ріг для пороху, золота уздечка на коня і пута зі срібними бляхами. Вікна у світлиці були маленькі, з круглими тьмяними шибками... На полицях по кутках стояли глеки, сулії і пляшки з зеленого і синього скла, різьблені срібні кубки, позолочені чарки всякої роботи... Берестові лави кругом усієї кімнати, величезний стіл під образами на покутті, широка піч із запічками, притулками і виступами, викладена кольоровими строкатими кахлями».

Повість «Тарас Бульба». Приїзд синів Тараса - Остапа і Андрія додому після навчання в Київській бурсі.

 

V. Домашнє завдання

Прочитати повість М.Гоголя «Тарас Бульба»

Повторити визначення повість, історичний твір, історична пісня і дума.