Урок 1.
Тема: Життєвий та творчий шлях видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема (1859 -1916). Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ-ХХ століття в повісті «Тев’є – молочар».
Мета: Формувати ключові компетентності:
уміння вчитися – самоорганізовуватись до навчальної діяльності;
загальнокультурну – дотримуватись норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлювати думку;
здоров’язбережувальну –викликати позитивні емоції під час вивчення твору Шолом Алейхема;
соціальну- розвивати вміння працювати в групах (письменник – журналіст), вміння працювати в колективі, повагу до вчителя, однокласників;
інформаційну – навчати учнів займатись пошуковою роботою в Інтернеті, працювати з текстами;
комунікативну – удосконалювати вміння учнів, аргументувати позицію, виступати в ролі спікера,формувати цілі своєї діяльності.
Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змісту ліній:
емоційно-ціннісної – сприяти формуванню гуманістичного світогляду, зокрема чесності, гідності, людяності; відчуття причетності своєї особистості до долі народу, історичних подій;аналізу
літературознавчої – формувати в учнів знання про життя та творчість Шолом-Алейхема, розуміння історичних подій кінця ХІХ - початку ХХ століття, зображених в творі «Тев’є – молочар», поглибити знання про повість, новелу; удосконалювати навички виразного читання, критичного мислення;
загальнокультурної – виховувати почуття пошани до минулого єврейського народу, емпатію, повагу до глибоких і самодостатніх особистостей незалежно від віросповідання;компоративної – розвивати усне зв’язне мовлення учнів, вміння висловлювати власну думку та обгрунтовувати її.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Шолом - Алейхема , його родини;
відеопрезентація «Життєві дороги Шолом – Алейхема», географічна карта
Епіграфи: «Людина – це те, чим вона хоче бути»
Шолом –Алейхем
«Обличчя людини завжди віддзеркалює її внутрішній світ»
В.Гюго
Записи на дошці.
Повість – прозовий твір, за обсягом більший, ніж оповідання. У повісті зображують низку подій у житті головного героя, а також детально змальовують пов’язаних із ним персонажів.
Новела– невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою та яскраво вималюваною дією.
Оповідач – особа в прозовому художньому творі, від імені якої письменник веде розповідь про людей і події.
Палестина – «священна земля євреїв»
Хід уроку
І.Мотивація навчальної діяльності та забезпечення психо–емоційного сприйняття навчального матеріалу.
1.Робота з портретом письменника.
Слово вчителя:
Зверніть увагу на портрет єврейського письменника Шолом –Алейхема і прочитайте слова Віктора Гюго «Обличчя людини завжди віддзеркалює її внутрішній світ».
Бесіда з учнями:
Шолом –Алейхем – письменник, чий життєвий і творчий шлях пов’язаний з Україною, і разом з тим, це – людина,чиї персонажі живуть поза часом і простором, стверджуючи, що кожне нещастя можна подолати, коли твоє обличчя усміхнене.«Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов до простої людини і сміх перед лицем нещастя», - писала онука знаменитого письменника Бел Кауфман.
Сьогодні на уроці нас чекає зустріч з єврейським письменником Шолом -Алейхемом, життєве кредо якого - «Людина – це те, чим вона хоче бути».А його повість «Тев’є – молочник» - гімн простій людині, яка здатна залишатись людиною попри всі удари долі.
ІІІ.Сприйняття і засвоєння нових знань.
1.Рольова гра «Інтерв’ю з письменником». Робота в парах (журналіст –письменник).
Учень- журналіст:Сьогодні до нас завітав Шолом -Алейхем, щоб розповісти про час, в якому йому довелося жити і творити, про свою родину, життєву позицію.
Журналіст:
Письменник:
Журналіст:
Письменник:
Мій батько спочатку був заможною людиною,тримав харчевню, добре знав біблійну і талмудичну літературу, мав м’яку вдачу, дуже любив сім’ю. Коли розорився батько, сім’я почала бідувати.
Моя мама померла від холери, коли мені виповнилосяь 13 років. Тоді закінчилось моє щасливе дитинство. Нас, дітей, відправили в місто Богуслав до бабусі, а коли ми повернулись, то застали вдома сварливу мачуху. Мій перший літературний твір – це словничок лайливих слів, які вживала мачуха, виховуючи нас.
Журналіст:
Письменник:
-Як усі діти єврейського містечка – у хедері, приватній релігійній школі, а з 1873 року – в переяславському повітовому училищі. Я погано знав російську мову, тому всі сміялися з мене. Та «людина – це те, чим вона хоче бути», і я став кращим учнем, мені призначити стипендію 120 карбованців на рік. Я закінчив повітове училище на «відмінно», але не зміг вступити у Житомирський учительський інститут, бо саме в цей час російський уряд закрив інститути «для євреїв».
Журналіст:
Письменник:
Журналіст:
Письменник:
Коли я втратив свій капітал, то відчув себе вільною людиною, яка не задумувалась більше над питанням грошей. Це питання виникало за обіднім столом, коли на ньому не було шматка хліба.
Журналіст:
Письменник:
Журналіст:
Письменник:
Данії. З 1915 року– місце мого проживання - Нью –Йорк.
Журналіст:
Письменнник:
Журналіст:
Письменник:
-Слово «касрил» єврейською означає «злидар», та для мене Касрилівка – місце дивовижних спогадів дитинства. Слухайте, як пишу я про це в повісті «З ярмарку».
Виразне зачитування уривку з повісті «В ярмарку».
«Мені б, власне, треба було назвати місто, де народився герой, і рік його народження, як вчиняютьвсі письменники-біографи. Проте, зізнатися, - це мене не цікавить. Мене займає саме маленька Касрилівка, або Воронка, тому що ніяке інше місто в світі не вкарбувалося так в пам'ять моєму героєві, як благословенна Касрилівка-Воронка, і жодне місто в світі не було таке миле його серцю;настільки милим, що він не може його забути і ніколи не забуде.І насправді, яке ще місто у всьому величезному світі - Одеса чи Париж, Лондон чи Нью-Йорк -може похвалитися таким багатим і величезним базаром!У якому ще місті ви знайдете таку лазню? Вона стоїть на узгір'ї біля самої річки, і вода в її колодязі ніколи не вичерпається. А річка? Де ще в світі знайдеться річка, в якій з покоління впокоління хлопчиська-шибеники купаються, плескаються без кінця, вчаться плавати, ловлять дрібну рибку і проробляють фокуси - приємно подивитися!Яке місто має таку високу гору, вершина якої майже сягає хмар! А за горою, всі це знають, заритий скарб ще з часів Хмельницького. Скільки вже разів, розповідають люди похилого віку,: починали відкопувати цей скарб, проте роботи доводилося припинити, тому що натикалися на кістки: руки, ноги і черепи людей в саванах. Очевидно, це були наші предки і, можливо,мученики... Хто знає!А який тут цвинтар! Великий стародавній цвинтар, на якому велика частина могил заросла травою і навіть невідомо, чи є в них людські кістки! Про цей цвинтар можна було б, звичайно, дещо розповісти, і не такі вже веселі історії, я сказав би, навіть вельми жахливі історії, зрозуміло, про минуле, про давні часи, але проти ночі не варто згадувати про цвинтар....« Невелике містечко ця Воронка, але красиве, сповнене краси. Його можна пройти вздовж і поперек за півгодини, якщо ви, звичайно, в силах це зробити і у вас є ноги. Без залізниці, без гавані, без шуму, всього з двома ярмарками на рік: «Червоні торги» і «Покров», придуманими спеціально для євреїв, аби вони могли поторгувати і заробити шмат хліба. Маленьке, зовсім маленьке містечко, зате повне таких дивовижних історій і легенд, котрі самі собою могли б скласти цілу книгу. Я знаю, історії і легенди ви любите, це для вас, власне,головне...»
Журналіст:Яке місце займає у Вашому житті Бердичів?
Письменник:
- Читайте мій фейлетон «Картини Бердичівських вулиць» і ви все зрозумієте. Для мене – це «єврейський Париж». В Бердичеві мешкав мій рідний брат Вольф. Я любив приїжджати до нього несподівано, не попереджаючи про свій візит ні листом, ні телеграмою. У 1897 році я оглянув усі вулиці й провулки, побував на «Пісках» - найбіднішій частині міста. На ринку Бердичева я зустрів багатьох персонажів моїх майбутніх творів.
Журналіст:
Письменник:
Журналіст:
Письменник:
2. Композиція та сюжет твору.Поглиблення знань про терміни «повість, «новела», «оповідач».
Слово вчителя:
-Повість «Тев’є – молочар» частинами друкували упродовж 1894 -1914 років. Вона містить 9 новел: «Аз недостойний», «Щастя привалило!», «Химера», «Нинішні діти», «Годл», «Хава», «Шпринца», «Тев’є їде в Палестину», «Іди геть».
Твір побудовано у формі монологів героя, звернених до письменника Шолом –Алейхема, який на літо приїздив у Бойберик, і Тев’є доставляв йому молочні продукти. Тев’є –молочар дуже любить розмовляти з розумними людьми, а то «живеш, прости Господи, в селі, нема коли ні в книгу заглянути, ні главу із Священого письма повторити».
3.Робота з підручником. Прочитати розділ «Композиція. Образна система твору».
4.Теорія літератури.
Запис на дошці та в зошити.
Повість – прозовий твір, за обсягом більший, ніж оповідання. У повісті зображують низку подій у житті головного героя, а також детально змальовують пов’язаних із ним персонажів.
Новела– невеликий за обсягом прозовий твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою та яскраво вималюваною дією.
Оповідач – особа в прозовому художньому творі, від імені якої письменник веде розповідь про людей і події.
5. «На межі століть». Характеристика історичної епохи, в яку жив і творив Шолом - Алейхем.
1.Метод «Ажурна пилка».
- Що ви знаєте про злам століть на межі ХІХ – початку ХХ віків?
- Чи легко жити в епоху кризи, перелому?
- Чи відомо вам про «єврейські погроми?»
2. Доповідь « На зламі століть»
Кінець ХІХ – початок ХХ століть характеризується бурхливим розвитком капіталістичних відносин. Наступ капіталізму змінює звичний устрій життя всіх народів Російської імперії.
Революція 1905 року не виправдала сподівань народу на кращу долю, захлинулась в крові повсталих, яких безжалісно розстрілювали жандарми і регулярні частини царської армії. Реакція, якій ця революція поступилась місцем, принесла «єврейські погроми», коли можна було грабувати, вбивати, гвалтувати «нехристів» - євреїв. А згодом царський уряд встановив для євреїв «межу осідлості:певні губернії, за межами яких їм було заборонено жити. Євреям заборонялася служба в державних закладах; заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством, заборона жити в містах – працювати в промисловості, на транспорті; у вищих і середніх навчальних закладах була встановлена «відсоткова норма» для євреїв, там мали можливість вчитися лише діти багатіїв.
1.Слово вчителя.
Саме про ці події розповідає Шолом – Алейхем в своїх творах. Він показує трагедію єврейського народу, який навмисне кидали в прірву бідності за наказом царського уряду. Але євреї знаходили сили не просто вижити в ці складні часи, а й зберегти свою аутентичність, відстояти свою віру, культуру.
«Тев’є –молочар» - повість Шолом -Алейхема про «пророка буднів», маленьку людину, представника єврейського народу, який знаходить у собі сили жартувати, філософствувати, коли життя стає немилосердним і безнадійним.
«Людина понад усе, - стверджує Шолом -Алейхем устами Тев’є –молочара, - вона витримає всі негаразди, бо вона – людина».Недаром образ Тев’є надихав і надихає відомих режисерів, постановників на створення власних шедеврів.
2.Доповідь учня у супроводі показу фрагментів спектаклів ,відеопрезантації.
Серед найвідоміших виконавців ролі Тев'є на сцені — видатні актори Соломон Міхоелс, Мар'ян Крушельницький, Михайло Ульянов , Євгеній Леонов, Богдан Ступка. Григорій Горін написав п'єсу «Тев'є-Тевель» за мотивами цього твору для Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Прем'єра вистави відбулася у грудні 1989 р. і незмінним виконавцем головної ролі протягом багатьох років залишався улюблений багатьма видатний український актор Богдан Ступка. Вистава є одним із найуспішніших проектів на українській театральній сцені останніх двох десятиріч — вона завжди проходила з аншлагом.
Онук аШолома-Алейхема Бел Кауфман під час гастролей вистави у Нью-Йорку визнала Богдана Ступку «найкращимТев'є-молочаром». Після смерті Богдана Ступки виставу зняли з репертуару з поваги до пам'яті актора.
Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. Марійки Підгірянки поставив бродвейський мюзикл «Скрипаль на даху», який створив композитор Джеррі Бок на основі сюжету повістіШолома-Алейхема «Тев'є-молочар». За словами режиссера Дмитра Нуянзіна, на пострадянському просторі це перша постановка знаменитого мюзиклу, реалізована засобами театру ляльок.
Театральні, а не телевізійні мюзикли в Україні не надто популярні. Дмитро Нуянзін запевняє, що трупа Івано-Франківського театру ляльок — єдина з відомих йому, у якій усі актори співають. Постановка насправді вийшла дуже музичною, з живим вокалом, прекрасною національною єврейською хореографією, фольклором, де відчутно українську мелодику.
ІУ.Підсумок уроку
І.Рефлексія
- Чим імпонує вам творчість Шолом -Алейхема?
- Яке місце займає в його житті і творчості Україна?
- Чому образ Тев’є –молочара приваблює читачів, глядачів і в наш час?
- Що у ньому «вічне», а що «хвилинне» ?
2.«Асоціативний кущ».
Розшифруй псевдонім письменника
М- можливість Ш -шукайте
дат И О -освідчуйтесь
Р –радість Л–любіть
В-всім О– оберігайте
А-абсолютним М - мрійте
М-мрійникам А–адже
Л- людина
Е- есенція
неЙ-мовірної
Х-аризматичності
Е -енергії
М-можливостей
У. Домашнє завдання (різнорівневе).
1.Прочитати повість «Тев’є –молочар».
2. Підібрати цитати до образів Тев’є -молочара, його дочок (поділ на групи),
підготувати доказову базу позицій обраного героя.
3.Підготувати доповідь «Народний гумор у повісті»