Урок «Життя і творчість Павла Тичини. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять»

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

с. Кукли, Маневицького р-н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект

уроку для 5-го класу

з української літератури на тему:

«Життя і творчість Павла Тичини.

«Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Кушко О. Л.

 

 

 

 

 

 

 

2015 р.

Тема. Життя і творчість Павла Тичини. «Не бував ти у наших краях», «Гаї шумлять»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю П. Тичини, також із ідейно-художнім змістом його поезій; вчити учнів розпізнавати в художніх текстах метафори та епітети; розвивати відчуття краси образного слова, образне та абстрактне мислення, удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; виховувати почуття прекрасного, любов до природи рідної землі.

Обладнання: портрет П. Тичини, збірки, картки із біографією поета, зображення шкільного автобуса, кіноплівки, книг, кларнета, українських дітей, рукопису П. Тичини та його автографа, кінофільм «Павло Тичина і Чернігівщина», аудіозапис «Живий голос Павла Тичини, 1955р.»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань; урок-подорож.

 

Перебіг уроку:

 

І. Організаційний момент.

‒ Доброго дня, учні! Сідайте, будь ласка! Сьогодні у нас буде незвичайний урок. Ми будемо з вами подорожувати до Країни сонячних кларнетів. Отож зосередьтеся, зберіться. Ми починаємо нашу цікаву подорож.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Відправка у подорож

‒ Проводжатиме нас у подорож поет, творчість якого ми вивчали на попередніх уроках. Нагадайте мені хто це? Так, Тарас Шевченко. Яке завдання вам було задано додому?

‒ Отже, щоб нас Т. Шевченко відпустив у подорож, ми повинні виконати його завдання.

Учні читають на пам’ять вірш Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати»

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда:

‒ Які ще українські поети вам відомі?

‒ Чи відомо вам щось із біографії П. Тичини?

‒ Які вірші цього автора вам відомі?

 

IV. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

‒ Сьогодні на уроці, протягом подорожі ми з вами познайомимось із життям і творчістю П. Тичини, опрацюємо його прекрасні поезії, також отримаємо певні знання із теорії літератури. Перед нами постане один із найкращих світових поетів-ліриків, який з любов’ю відтворював картини природи рідного краю.

V. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

 

1. Ознайомленні із біографією Павла Тичини

ЗУПИНКА «КІНОТЕАТР»

‒ Перша наша зупинка називається «Кінотеатр». Нам з вами дуже пощастило, адже сьогодні там показують фільм під назвою «Павло Тичина і Чернігівщина». Ви отримуєте білети на сеанс. На цих картках написана біографія поета, але деякі частини речень пропущені. Вашим завданням буде слухати уважно і заповнити порожні місця у тексті. Ці картки ви вкладете собі у зошит, і вони будуть вашими конспектами.

Павло Григорович Тичина ‒ радянський ____________________________________. Народився __________________ у селі _________ на Чернігівщині. Батько Павла ‒ сільський _____. Родина була великою, дітей в сім’ї було аж _____, тому жили небагато, інколи навіть у злиднях. Павло рано навчився _______, добре ________, гарно ___________. Його ___________ і порадила віддати хлопця до монастирського ________. Так 9-ти річний Павлусь потрапив у _________: співав у хорі і навчався у _________ __________. ______ року Павло закінчив училище і почав навчання у духовній ___________.  Перший друкований вірш Тичини з’являється у ______ році, коли Павло був _________. Показовим було ставлення Павла до своїх ___________, а своїй вчительці Серафимі Миколаївні навіть присвятив _________. У 1915 році навчається у Київському ______________ інституті, та хворіє на переродження серці. Поет __________________ забирає його до себе у село ___________, де Тичина зустрічає своє перше кохання ‒ дівчину __________ (Наталію), але невдовзі вона помирає від ___________. Пізніше, живучи у ___________, Павло Тичина очолював Інститут літератури Академії наук УРСР, був міністром освіти і головою ___________________. Тичина самотужки опанував більше ______ іноземних мов, був успішним перекладачем. Нагороди: Зірка героя соціалістичної праці і 5 нагород ____________, державні премії Сталіна і _____________. Помер Павло Тичина 16 вересня 1967 року у Києві.

По закінченню фільму один із учнів зачитує вже заповнений текст. Хто із учнів не встиг, має можливість дописати.

 

2. Знайомство з творчістю і збірками поета

ЗУПИНКА «БІБЛІОТЕКА»

‒ Ми з вами познайомились із життям чудової людини і рухаємось повз бібліотеку. Нам варто зайти і познайомитись із збірками П. Тичини.

• Почавши поетичну творчість за чернігівського періоду, Тичина в атмосфері Києва закінчив першу свою книгу поезій «Сонячні кларнети» (1919).

 

• Перемога Жовтневої революції й окупація України позначилася комуністичним терором, руїною, голодом і конфронтуючими до них народними повстаннями. За цих обставин Тичина далі зберігав свою позицію незалежного поета в наступних книгах «Замість сонетів і октав» (1920), «В космічному оркестрі» (1921). 
• У першій половині 1920-х Україна стає конституційно суверенним членом СРСР, а Тичина — провідним українським радянським поетом: збірка «Плуг» (1920), яка принесла йому славу «співця нового дня», і з присвятою Миколі Хвильовому «Вітер з України» (1924).

Вчитель організовує виставку книг Павла Тичини в класі. Учні повинні записати у зошит назви збірок і рік їх видання.

 

3. Теоретичний практикум

Зупинка «В ГОСТЯХ У ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ»

‒ На шляху до Країни сонячних кларнетів нам зустрілась добра тітка Теорія Літератури. Вона запросила нас перепочити до себе на подвір’я, але не думайте, що ви будете сидіти без діла! На подвір’ї бігали, гралися її дітки. Чи хочете ви з ними познайомитись? Дівчинка ‒ Метафора, хлопчик ‒ Епітет.

Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу поданого в підручнику на

с. 215-216. Учні записують у зошит визначення понять «Епітет», «Метафора» із прикладами.

 

Фізкультхвилинка

‒ Діти, коли ви будете чути метафору присідайте, епітет ‒ піднімайте руки догори, а коли звучатиме просте словосполучення ви просто плескайте у долоні.

 

Метафори	Епітети	Словосполучення
Ріка спогадів; перешіптуються листочки; іде весна; сміється сонце; обличчя розцвіли.	Золота осінь; гарячі почуття; лагідне сонце; замислений ліс; тепле слово.	Золоті сережки; гаряча страва; лагідна мама; усміхнений хлопець; тепле пальто.

 

 

 

4. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезій

Прибуття до Країни сонячних кларнетів

‒ Ось ми і добрались до Країни сонячних кларнетів. Обертаючись назад, пригадайте все і подумайте, чому ця країна називається саме так?

У Павла Тичини є така збірка «Сонячні кларнети», а поезії, які ми повинні сьогодні опрацювати (жителі країни) взяті саме із цієї збірки.

У будь-якій країні шанованих гостей зустрічає глава держави. Главою в Країні сонячних кларнетів є сам Павло Тичини, який запросив нас до себе на гостини.

В гостях у Павла Тичини

Слухання аудіозапису «Живий голос Павла Тичини, 1955р.» вірш «Розкажи, розкажи мені поле»

‒ Яким по голосу вам здався Павло Тичини?

Вчитель демонструє автограф і рукопис автора, також представляє герб Країни сонячних кларнетів ‒ зображення кларнета.

На центральній площі

‒ Тут ми зустрінемось із жителями цієї країни ‒ поезіями.

«Не бував ти у наших краях»

• Виразне читання вчителем поезії;
• Бесіда за питаннями:

‒ Про що розповідається у вірші?

‒ Яким постає рідний край у вашій уяві за слів поета?

‒ Що і як говорить поет про вдачу своїх земляків?

‒ Чому поет починає і завершує строфи свого вірша однаковими рядками?

«Гаї шумлять»

• мпарпоорорпрпапВиразне читання учнем поезії;
• Бесіда за питаннями:

‒ Яку картину природи змальовує поет у вірші?

‒ Який настрій виник у вас після прослуховування цього вірша?

‒ Що поет хотів показати нам цим віршем?

 

VI. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок.

ВІДПРАВКА ДОДОМУ

‒ Жителям цієї країни так сподобалось з нами спілкуватись, що вони відпустять нас додому лише за однієї умови, якщо ми виконаємо їх завдання: знайти в опрацьованих поезіях епітети і метафори. Пригадаємо, що таке метафора і епітет? Знайдемо їх у поезіях.

 

 

VII. Підсумок уроку

1. Бесіда:

‒ Що ми вивчали на сьогоднішньому уроці?

‒ Чи сподобався вам урок?

‒ Виконання яких завдань у вас викликало труднощі?

‒ Які завдання вам сподобалось найбільше?

2. Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці.

 

VIII. Домашнє завдання

Намалювати ілюстрацію до одного із віршів Павла Тичини; вивчити конспект.