Урок "Життя та творчість Данила Братковського – взірець служіння рідному народу"у

 

Література рідного краю

Позакласне читання

8 клас

 

 

 

 

 

Життя та творчість Данила Братковського – взірець служіння рідному народу

                                                                        Хіба ж любить отчизну

                                                                       свою – зрада?

                                                                                         М. Старицький

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: продовжити знайомити учнів із життям і творчістю письменників рідного краю, зокрема Данила Братковського, опрацювати твори із збірки «Світ, по частинах розглянутий», з’ясувати ідейно-тематичне спрямування поезій, розкрити світогляд і громадянську позицію автора; сприяти розвитку читацьких смаків школярів, логічного мислення, вміння висловлювати власні думки, почуття, удосконалювати уміння працювати у групах; сприяти вихованню любові до історичного минулого України; формувати патріотичні почуття.

Цілі.

Учні знатимуть: основні відомості про життєвий і творчий шлях автора, зміст творів, тему, проблеми.

Учні вмітимуть: визначати тему, проблеми, підняті у творах, коментувати їх, висловлювати власні міркування з приводу прочитаного.

Обладнання: збірка «Світ, по частинах розглянутий», цикл поезій Є. Цимбалюка «Данило Братковський».

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми, види, форми роботи: бесіда, робота у групах, робота з текстом, «інформаційне гроно».

                                        Перебіг заняття

I. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності (Обмін побажаннями).

2. Поділ учнів класу на групи (Обрання спікерів груп).

3. Слово учителя.

Рівненську обласну організацію НСПУ було створено у 1985 році. Першим її головою був О. Богачук.

Зараз письменників рідного краю можна поділити на три групи. Сучасники  – ті, хто творить літературу зараз, незабутні – ті, хто відійшов у вічність, та предтечі – ті, хто писав кілька століть тому. Це Іван Журавницький, Лаврентій Зизаній. Мелетій Смотрицький, Кирило Ставровецький.

Однією із найяскравіших постатей того періоду є Данило Братковський, уродженець Млинівщини, патріот, талановитий поет, захисник православ’я і простого люду.

4. Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття? (Думки учнів)

II. Повідомленн теми, мети, завдань уроку. (Формулюють учні, при потребі допомагає учитель)

III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1.Що вам відомо про історичне минуле України кінця 17 століття?

2.У якому становищі перебувала Правобережна Україна цього періоду?

3.Чи володієте ви історичною інформацією про життя рідного краю цього часу?

4.Хто зброєю, а хто словом намагався боронити інтереси українців кінця 17 століття?

Одним із таких героїв був Данило Братковський. Людина освічена, бунтівна, поет трагічної долі і великого таланту, творча спадщина якого належить українському і польському народам. Славне ім’я Братковського повернуте історії.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

(Кожна група представляє інформацію про Данила Братковського)

Юні біографи. (Група представляє інформацію про життєвий шлях поета)

Відомого українського громадського діяча Данила Братковського Річ Посполита судила як заколотника і зрадника. І справді, будучи шляхтичем Волинського воєводства і венденським підчашим, він перейшов на сторону українського православного люду. Але це зовсім не зрада.

Батьківщина в уяві Данила – Україна.  Врешті, зробити вибір на її користь спонукав родовід, бо Братковські, що жили у Брацлавському і Волинському воєводствах у 17 столітті, замітні тим, що трималися міцно православної віри та української народності тоді, коли інші шляхетні роди  на Правобережній Україні  щоразу більше польщилися.

Точної дати народження Данила Братковського  не зафіксовано (приблизно 30-40 роки 17ст.). Одним із основних місць його проживання був маєток у селі Свищів Млинівського району. Однак із Свищева шляхи-дороги простелилися по світах. Зокрема, освіту Данило здобув в Італії. Він був активним у політичному і громадському житті Польщі. Його обирали депутатом Львівського братства.

Видана книга, яка стала правдивим відбитком просвітительських поглядів Данила Братковського, значно загострила його стосунки із правлячими силами суспільства. І поет боротьбу пером проти польської, а заодно і української шляхти вирішує продовжити безпосередньою участю у селянсько-козацькому повстанні 1702-1704 років. Братковський зав’язує тісні стосунки з полковниками Палієм, Самусем та Іскрою. Цей рух охопив усю Правобережну Україну.

Як вчена людина і патріот українського народу Братковський написав бунтарську відозву на битву за волю. Семен Палій, прочитавши її, сказав : «І слово тепер воює. Мій брате, для ляхів страшніші мушкетів твої рядки…»

Саме із закликом вступати у повстанські загони та іншими важливими документами Братковського затримали на заставі Волинського ополчення. Його упізнав земляк із Свищева Микола Семиховський і викрив.

В’язня помістили у луцьку тюрму. Братковський був шляхетського походження, тож його за тодішніми законами не можна було судити без дозволу сейму. Невдовзі сейм такий дозвіл дав, зазначивши, що він має стосунки до бунтів, котрі могли призвести і до бунту в Луцьку, а тому, захищаючи безпеку воєводства, варто віддати в’язня до військового суду.

Катували повстанця жорстоко – на дибі. У цей час він мав можливість скористатися правом на життя. Варто було лише покаятися, зректись переконань і прийняти уніатство. Але мученик вибрав страту.

Військовий суд призначив Братковському вирок – за безбожні дії присудити до  негайної публічної смертної кари. Наступного дня Братковському відрубали руки, ноги, потім голову і перерубали тулуб. Поховали мученика у Луцькій братській церкві.

Перед смертю Данило Братковський у своєму заповіті наказав синам і дочкам, а мав він шестеро дітей, «триматися цієї віри, за яку я вмираю, якщо хочете мати благословення Боже».

Велике духовне, страдницьке життя Братковського – переконливе свідчення, наскільки може бути людина жертовною заради ідеалів, яким служить.

Юні літературознавці. (Група представляє інформацію про літературну діяльність автора)

У своїх поетичних творах Данило Братковський поєднав бароковий гуманістичний стиль і сатиричне осмислення реальності. У творах виразно звучать ідеї громадянського і демократичного суспільства.

У 1697 році у Кракові тиражем 4 тисячі примірників виходить поетична збірка Братковського «Світ, по частинах розглянутий». Вірші написані польською мовою з використанням українізмів. У більшості з них у жартівливій формі звучить сатира на тогочасне громадянство у Речі Посполитій, де не було місця для убогих, а їх працею користувався кожен, хто хоч трохи вибився вгору.

Торкається автор у віршах і наслідків національного гніту, показує, як кримські татари «беруть голови українського люду», як у сеймах посли тільки про себе дбають, а простий люд їх не цікавить. Відчуваючи соціальну несправедливість, автор сміливо висловлюється за її скасування, гостро викриває принижене становище бідних православних українців, для яких були релігійні обмеження.

У своїх творах Данило Братковський реалістично відтворює також картини товарно-грошових відносин, описує українські міста, де гроші, як він стверджує, були всім – джерелом слави і ганьби, щастя і розбрату. Часто пробивається у творах поета щирий український гумор.

Робота з текстом. (Учні кожної групи читають та аналізують твори Д. Братковського, висловлюють  свої міркування)

Юні біографи

                                    Бенкет на сеймику

                       Не ті вже пани, що були раніше,

                       Ті давно лежать десь на кладовищах,

                       На хліб-сіль не звуть шляхтичів убогих,

                       Не дають винця при своїх порогах

                       Під сеймик було кличуть гостювати,

                       Від тебе не ждуть жодної заплати.

                       А тепер пішли звичаї незнані:

                       Коли подадуть фляки у шафрані

                      Чи пляшку вина поставлять для гостя –

                      За те обирать маєш йогомостя

                      До сейму послом, кудись депутатом.

                      Як ні, то йому ти стаєш небратом.

                      Сьогодні, як пан тебе почастує,

                      Питай, чого він собі потребує.

- Яке завдання, на вашу думку, ставив перед собою автор, створюючи цю поезію? (Відтворити широку картину соціальної несправедливості у Речі Посполитій)

- Коли пани є добрими до бідних шляхтичів. Чому? (Лише тоді, коли пану від бідного потрібен його голос, щоб стати послом чи депутатом)

- Що засудив автор у творі? (Корисливість, використання інших для збагачення та вирішення власних інтересів)

                              Диспут убогого з паном

                  Пан з паном здуру вели диспут довгий.

                  Сміливо мудрий втрутився убогий:

                  «Не теє, пане, у вас сперечання!»

                  Пан йому в зуби – задав так питання.

                  Не смів убогий розвивать проблему,

                  Не зумів з паном вести далі тему.

                  Тож раджу, цапе, не переч ти вовку,

                 Бо хвоста вирве – кинешся до сховку.

- Що таке диспут? (Зіткнення протилежних поглядів із проблемного питання)

- Розкрийте алегоричний образ цапа та вовка? (У цих образах показано бідного та пана)

- Яку актуальну проблему підняв у творі автор? (Безправне становище бідної людини)

                                       Дурний мудрий

                  Мудрий був з міхом, ти логіку слухай:

                  Дурень без міха, розважень ні духа.

                  Міх – це Франтішек, а вбозтво – Кіндрат,

                  Той – пан політик, а простий – псу брат.

- Яку проблему, що є актуальною сьогодні, порушив автор? (На жаль, матеріальне цінують більше, ніж духовне, усе вирішують гроші)

- Висловіть свої міркування щодо цієї проблеми? (Відповіді учнів)

                                    Про одного суддю

                     Коли в поточнім суді справу маю,

                     То на малії аспекти зважаю.

                     Цей день є добрий, аспект виявляю,

                     Собі на виграш відтак сподіваюсь.

                     Програвши справу, так кажу юристу:

                     «Не вірю нігди дрібницям начисто».

                     Аспект добрячий мені обіцяли,

                     Як бачу, в хвилі мене ошукали.

                     Патрон: «Як хочеш ти правно водиться,

                     Зирни на міха, а не на дрібниці».

- Про що не може змовчати автор у вірші? (Викриває суддів, які виносять несправедливі вироки, беруть за це гроші, за рахунок яких безтурботно живуть)

- На вашу думку, на чиїй стороні поет: судді чи того, хто дає підкуп? (Він чесна людина, бо тоді б не створив цієї поезії. Дії обох героїв злочинні, автор їх засуджує)

                                  За що виливати кров

                          Рицарі Божі кров небу зливають,

                          Рицарі Божі за кров небо мають.

                          Рицарі світу земну беруть славу:

                          Чи для вакансій, чи взяти булаву.

                          Гойним потоком кров власну зливають,

                          Тут за свою кров плаци відбирають.

                          А хто за церкву, за віру в потребі

                          Кров проливає, бере плац на небі.

- Які патріотичні почуття спонукали поета написати цей вірш? (За збереження своєї віри треба кров пролити і навіть, якщо виникне потреба, пожертвувати власним життям)

- Що, на думку автора, чекає захисників православної віри? («Бере плац на небі» - життя в раю)

Юні літературознавці.

                                         Нові палаци

                          З одних палаців вже самі руїни,

                         А іншим тільки зводять красні стіни,

                         Хоч і порожні простоять убого.

                         Не мають люди страху перед Богом!

                         А чи не краще зводити шпиталі,

                         Щоб нещасливих стіни ті приймали?

                         Шпиталь будуєш – чиниш так, як треба,

                         Палац будуєш тим собі на небі.

- Яке актуальне питання порушив автор у творі? (Багаті мають думати не тільки про себе, а й про бідних)

- Як Братковський пропонує вирішити цю проблему? (Багаті повинні не лише для себе будувати палаци, а й для нужденних зводити шпиталі)

- Як ви розумієте зміст рядків «Шпиталь будуєш – чиниш так, як треба, Палац будуєш тим собі на небі»? (Бог усе бачить. Кожній людині за добрі справи буде подяка)

                                       Машкара

             Ах Польщо, Польщо! Затьмарилась дуже,

             Немов машкари наклала байдуже.

             На очі – каптур, убогих не бачиш,

             Тривог, битв, тьмищ ти не збудеш одначе!

             Скинь каптур, вбогих вділи не облудно

             І темінь зникне, немов на полудень.

- Розрийте алегоричний зміст твору? (Польща не хоче бачити убогого життя простих людей)

- Що пропонує автор? («Скинути каптура» - подбати про бідних)

                                         Правда

                Чого це правда, мій пане, схитнулась,

                Бо навспак ймення своє обернула.

                Вже зараз: да – прав, dа – «дай» по латині,

                То ж дай, тоді прав, і ляше, й русине!

- Що автор у творі піддав різкій критиці? (Судову систему, її недосконалість)

-  Що ще поет засудив у вірші? (Хабарництво)

                                      Греція

                 Греціє, де ти, Греціє потужна,

                 Теологія і Беллона мужня.

                 Видай-бо голос. Голос звучить кволо,

                 Хай твій плач пройде в світі надоколо.

                 Власна недоля справила, о болю,

                 Що у жорстоку втрапила неволю.

-  Кого автор показує в образі Греції? (Україну, бо в той час її називали Грецією через конфесійну спільність (православ’я))

- В якому становищі перебувала Україна? (В національному і релігійному ярмі.

- Що можна сказати про позицію автора у творі? (Доля поневоленої України йому не байдужа, вона його хвилює)

                                   Мир з турчином

                 Вовк із баранами мир буде чинити,

                Аж доки їхнім м’ясивом він ситий,

                Ти ж бо ненасит – Асфуре, о вовку!

                Минеш одного, кількох-бо – ковтом.

- Що автор відтворив у алегоричному змісті поезії? (В алегоричному образі вовка поет показав ворожі країни, які хотіли загарбати Україну: Польщу, Росію, Туреччину)

- Що, на вашу думку, спонукало автора створити саме цей вірш? (Гетьман Дорошенко хотів оборонити самостійність України за допомогою турків. Це викликало негативне ставлення у тогочасного населення України)

Юні біографи. (Група представляє цікаву інформацію, пов’язану з постаттю Данила Братковського)

27 червня 2013 року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до лику святих Данила Братковського у лику Страстотерпець. Повний текст Помісного Собору визначає:

1. Приєднати мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, до лику місцевошанованих святих Волинського краю.

2. Чесні останки мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, що спочивають серед інших останків у крипті  Хрестовоздвиженського храму міста Луцька, вважати чесними і святими мощами.

3. Пам'ять мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, як місцевошанованого святого відзначати 9 грудня, у день його мученицької кончини, та 23 жовтня, у день Собору Волинських святих.

4. Писати мученику Данилу Братковському, страстотерпцю Волинському, чесну ікону для поклоніння відповідно до визначення Святого Сьомого Вселенського Собору.

5. Надрукувати житіє мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського, і скласти йому богослужіння, а до цього відправляти службу за Загальною мінеєю.

6. Благословити будівництво храмів на честь мученика Данила Братковського, страстотерпця Волинського.

7. Від імені Освяченого Помісного Собору оголосити українській православній пастві про канонізацію місце шанованого мученика Данила  Братковського, страстотерпця Волинського.

Юні літератори. (Група представляє інформацію про те, хто з митців у своїй творчості звертався до постаті Данила Братковського)

До постаті видатного українського поета, громадського діяча, борця за соціальне та національне визволення неодноразово зверталися історики, науковці, письменники. Одна з найдавніших згадок про Данила Братковського зустрічається у «Літописі Самійла Величка». На нього звертали увагу також М. Драгоманов, М. Костомаров, М. Максимович, В. Антонович. М. Старицький написав драматичну поему про героя «Остання ніч». Цікаво, що музику до цієї драми створив М. Лисенко і сам композитор керував оркестром під час першої вистави, яка пройшла з великим успіхом.

Героїчна постать Данила Братковського зацікавила також і письменників нашого краю. Євген Шморгун написав п’єсу «Кличу живих», Євген Цимбалюк створив цикл поезій «Данило Братковський». Про долю великого страдника писав повість «Блискавка серця» Олександр Богачук, але цей твір залишився незавершеним.

Юні біографи. (Група складає інформаційне гроно до постаті Данила Братковського)

(Українець, поет, патріот, бунтар, філософ, громадський діяч, предок, борець за соціальне, національне та релігійне визволення свого народу, земляк)

Юні літературознавці. (Члени групи висловлюють своє розуміння змісту епіграфа уроку)

Слово учителя.

Без сумніву, ім’я поета і відважного борця за волю народу і надалі зринатиме в українських душах. Бо воно, справді, варте вічного спогаду і пошани.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Чи справдилися ваші очікування від уроку?

2. На цьому уроці:

- я зрозумів…

- я навчився…

- мені сподобалось…

- мені не сподобалось…

- найбільше труднощів у мене викликало…

- у подальшому мені хотілося б дізнатися…

3. Оцінювання учнями власної участі у роботі групи.

             Оцініть себе по кожному з напрямів від 0 до 2 балів

Прізвище, ім’я учня.___________________________________________

1. Ви брали активну участь у роботі групи.___
2. Ви пропонували вдалі пропозиції, які врахувала група.___
3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи.___
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим.___
5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед.___
6. Ви доповідали класу про результати групової роботи.___

                                                                                       Всього балів_______

4. Аргументація та виставлення оцінок.

VI. Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне: підготувати усну зв’язну розповідь про те, який із віршів Данила Братковського найбільше вразив і чим саме?

Обов’язкове на вибір: а) підготувати кросворд до теми уроку; б) скласти дванадцять тестових запитань про життєвий і творчий шлях поета.