Урок.: Життя й різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого. Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові й добр

Про матеріал
Тема уроку: Життя й різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого. Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові й добра. Мета уроку: допомогти учням розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості; розвивати вміння сприймати текст, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати логічно правильне мовлення учнів; виховувати найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Форма проведення: урок-проект Форма навчальної діяльності: групова, індивідуальна, фронтальна. Методи та прийоми роботи на уроці: розв’язання проблемних завдань, дослідження творчої спадщини письменника, проектна діяльність, евристична бесіда, мозковий штурм, складання психологічного портрету, прийом «Скринька», складання уявного діалогу, незакінчене речення, дискусійне обговорення.
Перегляд файлу

                                                                                                    Титова Олена Вадимівна,

                                                     учитель української мови та літератури,

                                                      спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

                                                                                             старший вчитель

                                                                   «АСЗШ  № 7»

                                           Урок української літератури в 10 класі

 

Тема уроку:    Життя й різножанрова творчість Б. Грінченка, його багатогранна діяльність як митця і вченого. Оповідання «Каторжна», утвердження в ньому прагнення людини до любові й добра.

 Мета уроку:  допомогти учням розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, показати масштаби його творчості; розвивати вміння сприймати текст, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати логічно правильне мовлення учнів; виховувати  найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма проведення: урок-проект

Форма навчальної діяльності: групова, індивідуальна, фронтальна.

Методи та прийоми роботи на уроці: розв’язання проблемних завдань, дослідження творчої спадщини письменника, проектна  діяльність, евристична бесіда, мозковий штурм, складання психологічного портрету, прийом «Скринька», складання уявного діалогу, незакінчене речення, дискусійне обговорення.

Обладнання: портрет Б.Грінченка; електронні презентації; оповідання «Каторжна», книжкова виставка «Вартовий рідного слова» та вислови  «Більше працював, ніж жив»; «О, скільки сліз повинні ми утерти»; «За що стільки горя … додають людям люди».

Епіграф: «Віддав себе я праці без вагання...»

Б.Грінченко

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми познайомимось з діячем, який «…вирішив оддати життя своє на  службу своєї країни, кинувшись самотужки обслуговувати потреби її духа», так сказав про цю видатну особистість український композитор, основоположник української національної музики Микола Лисенко. Хто ж це?.. Увага на екран (перегляд учнями відеофільму про Б.Грінченка).

Так, дійсно – це Б.Грінченко.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Темою нашого уроку є огляд життєвого та багатогранного творчого шляху одного з найяскравіших представників української літератури на зламі століть Бориса Дмитровича Грінченка. Знайомство з оповіданням «Каторжна» та його аналіз.

Завдання уроку:

 скласти хронологію основних дат, подій у житті Б. Грінченка;

 дати загальну характеристику творчого доробку;

 створити психологічний портрет поета;

 провести віртуальну подорож до музею;

 дослідження та аналіз оповідання «Каторжна».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

    У вас на партах лежать картки під назвою «Вартовий», які ви повинні заповнити по ходу розгляду біографії письменника.

    Борис Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець, фольклорист та етнограф, педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський. Після знайомства з його творами не можна залишатися байдужим. Серце наповнюється почуттями жалю, любові, милосердя.

    Маючи псевдонім «Вартовий», Борис Грінченко дійсно три десятиліття стояв на сторожі рідної культури, був прикладом самовідданої праці, громадсько-просвітитель­ської діяльності. Мало хто з діячів української культури міг би сказати про себе, як він:

Я не скажу, щоб розумом я жив,

Я не скажу, щоб серце в мене спало,

Але його я тяжко пригнітив,

Але йому так волі дав я мало.

Повинність я над все ушанував,

Віддав себе я праці без вагання,

Я йшов туди, де розум посилав...

    Сьогодні на уроці працюватиме декілька творчих груп, що мали випереджувальні завдання, та будуть представлять нам свої творчі проекти.

Творчі групи:

  • Біографи
  • Літературознавці
  • Літературні критики
  • Учені
  • Лексикографи
  • Художники

2. Презентація результатів проектної діяльності учнів.

2.1 Познайомимося з літературною візиткою Б.Грінченка( на партах в учнів лежить матеріал «Літературна візитка до біографії Б.Грінченка»).

Виступ учнів. 

Слово вчителя

С.Єфремов казав: «Справжня біографія Грінченка — то його невсипуща, безупинна, од першого виступу ще юнаком аж до останнього моменту, праця задля рідного народу, його повсякчасна готовність душу свою положити за трудящий люд. Замість сухих хронологічних дат бачимо в його біографії довгу низку живих праць, що ними проложив у житті свою путь Грінченко. Стане тут у ряд  і його педагогічна робота, і заходи коло розвитку рідного слова, і студіювання народної словесності, й досліди над життям народним, і популяризаторська робота, і громадська публіцистика, і красне письменство».

    Пропоную вам пройти Грінченківськими стежками.

2.2. Творча група «Біографи» ( захист презентації «Грінченківськими стежками»  про життя Б.Грінченка).

2.3. Творча група «Літературознавці»

«Борис Грінченко –  діяч української культури та науки».

Слово вчителя: Такою  “великою душею”, “лицарем духа”, титаном праці постає сьогодні перед нами через багато років Борис Грінченко.

Учень:                   Б. Грінченка «Я мучився довго».                      

                               Я мучився довго,— душа вся боліла,

                             Я ждав і питався: — де ж кращії дні?

                             В неволі безкраїй стомилася сила

                             І змучили душу зневіря страшні.

                             Я бачив скрізь сльози і лютії муки,

                             Я бачив, як темрява все обняла,

                             Як гинули сили, як падали руки

                             Серед цього моря неправди і зла.

                             Я мучивсь і плакав палкими сльозами,

                             Одмови шукав я, одмови ж нема!..

                             Невже ж ми загинем? Невже ж це над нами

                             Навік простяглася ніч смертна й німа?

                             Невже, о мій боже! Всі сльози й благання,

                             Всі муки, вся праця, що ми понесли,

                             Всі наші найкращі святі поривання

                             Нас тільки до смерті тепер довели?

                             О, ні! Я не вірю! Ніколи! Ніколи!

                             Коли маєм вмерти, загинути ми,

                             Коли не придбаєм ми іншої долі,

                             Коли не пробємся на волю з тюрми,—

                             Що правди святої вже більше немає,

                             Вона не існує на світі ніде,

                             І світ, без підвалин, свій вік доживає

                             Й увесь захитавшись — в руїни впаде!

Учитель:   Шість поетичних збірок, майже півсотні оповідань, повісті, десятки байок, низка драматичних творів.                             

Переклади з німецької, французької, англійської, російської мов, численні літературно-критичні, історико-літературні, публіцистичні статті і праці.                                                                                   

Усе це створив один  автор – Борис  Дмитрович  Грінченко.

2.4. Виступ групи «Літературні критики»

І літературний критик. Вісімнадцятирічним юнаком дебютував він у львівському журналі «Світ», п’ять  віршів для якого відібрав і опублікував І.Франко.

ІІ літературний критик. Борис Грінченко – автор численних прозових творів. У них він стверджував, що вироблені віками моральні принципи людського співжиття – основа життя нашого народу.

ІІІ. літературний критик. Школа, діти, стосунки в родині – ось коло тем, над якими працює письменник.

ІV літературний критик. Герої його оповідань – ті, з ким він щоденно спілкувався як учитель, - діти. Їх він змальовує  в різних життєвих ситуаціях.

І літературний критик. Твори Бориса Грінченка і сьогодні хвилюють читачів, зароджують у їхніх душах бажання творити добро.

ІІ літературний критик. А сам автор і його невсипуща праця на користь культури рідного народу варта  пошани, гідна слави і наслідування.

 2.5. Виступ групи «Вчені»

«Б.Грінченко – педагог».

 

І учений. Мабуть, не всі знають, що Борис Грінченко – один з основоположників вітчизняної педагогіки.

ІІ учений. Його педагогічні погляди формувалися під час навчання й роботи в Харкові. Зібрання Харківської української громади, яка обєднувала народолюбців, щирих прихильників праці на користь рідного краю, дали поштовх до роботи народним учителем.

І учений. Згодом учителювання на Катеринославщині та педагогічні курси на Харківщині виділили Бориса Грінченка з-поміж інших народних учителів.

ІІІ учений. Особливого значення для утвердження педагогічних поглядів Бориса Грінченка набула його співпраця з першою українською жінкою-педагогом Христиною Алчевською.

Інсценізація зустрічі Б. Грінченка з Х. Алчевською.

Кімната. За робочим столом сидить Христина Алчевська, вона  читає.

Стук у двері.

Б. Грінченко: Дозвольте?

Х. Алчевська: Прошу, Борисе Дмитровичу. Давно чекали на Ваш приїзд. Двері Олексіївської школи відкриті для Вас.

Б. Грінченко: Дякую за запрошення, пані Христино. Знаєте, я давно мріяв про вчительську працю: робота в земстві – нудна і чужа для мене справа.

Х. Алчевська: Сподіваюся, Ви одержите задоволення від роботи. Знаю, що привезли із собою чималу бібліотеку. Що в ній?

Б. Грінченко: Зарубіжна класика німецькою та французькою мовою, кілька примірників Біблії і не лише церковно-словянською, а й російською та французькою мовою; Новий Заповіт – сербською.

Х. Алчевська: Яке багатство! Дякую Вам, Борисе Дмитровичу.

Б. Грінченко: Пані Христино, у мене на меті є ще створення кількох підручників українською мовою – «Читанки» та «Граматики». Дуже хочеться до початку занять їх розробити.

Х. Алчевська: Це була б велика справа, адже українських підручників у нас зовсім немає.

Б. Грінченко: У мене вже зібрані матеріали і до першого рукописного журналу «Думка». Талановиті учні зможуть спробувати себе в різних жанрах. Молодь, я чув, у  Вас творча!

Х. Алчевська: Так. А тепер ходімо. Учні  зібралися на шкільному подвірї,  я Вас познайомлю.

Б. Грінченко: Дякую, із задоволенням.

2.6. Виступ групи «Лексикографи»

І лексикограф. Серед багатьох здобутків Бориса Грінченка є праця, яка дозволяє назвати його видатним і навіть унікальним ученим, це «Словарь української мови», створений і відредагований ним упродовж 1907-1909 рр.

ІІ лексикограф.  Загальний обсяг словника – 68 тисяч слів. Для української науки та культури він має таке ж значення, як словник В.Даля для російської, словник Лінде – для польської, словник Г. Бауера – для чеської.

ІІІ лексикограф. Цікаво, що матеріали для словника збирали відомі українські науковці та культурні діячі. Це історик М. Костомаров, письменниця Ганна Барвінок, композитор М.Лисенко, мовознавець П.Житецький та історик

Д. Яворницький.

І лексикограф. Б.Грінченко вивчив, систематизував цей матеріал, значно розширив реєстр словника новими матеріалами народної та літературної мови, використавши записи свої і  дружини, Марії Миколаївни.

ІІ лексикограф. Цінність праці Б. Грінченка в тому, що словник – тлумачно-перекладний – унікальне на той час видання.

ІІІ лексикограф. Оригінальність словника – у тому, що реєстр слів супроводжується ілюстративним матеріалом.

І лексикограф. Словник Б.Грінченка увібрав досвід і традиції словникарства України. Він високо оцінений сучасною мовознавчою наукою.

ІІ лексикограф. Свого часу Російська Академія наук присудила Б.Грінченку Другу премію М. Костомарова за кращу українську лексикографічну працю.

ІІІ лексикограф.  Академік  О. Шахматов написав схвальну рецензію, а академік М.Калинович назвав Б.Грінченка славетним українським словникарем.

2.3. Творча група «Екскурсоводи» (віртуальна подорож музеєм, захист створеної учнівської презентації).  

  V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Складання асоціативної схеми.

Аналізуючи почуте, ми можемо зробити висновок, що праця – це не просто улюблене заняття Грінченка, це і є його життя. Воно гідне подиву, а невтомна титанічна діяльність викликає в нас захоплення. Для нас Б.Грінченко – це фено́мен Великого Трударя.

 - Ким же був Б. Грінченко? Систематизуємо отриманні знання, склавши асоціативну схему.

10Учні зачитують схеми

 

VІ. Робота над оповіданням Б. Грінченка «Каторжна»

1.Слово вчителя.

   У біблійних заповідях сказано, що на зло треба відповідати добром. Теорію «непротивлення злу насильством» висунув великий російський письменник, мислитель Лев Толстой. Таку думку підтримують багато інших людей.

Чому ж так? Ти до мене зі злом, ненавистю, а я до тебе з ласкою, прощенням. Де логіка? Мабуть, її тут шукати не слід, бо це, напевне, якийсь незбагненний закон життя. Відповідаючи злом на зло, ми породжуємо ще більше зло, підштовхуємо до помсти, провокуємо на злочин. Отже, ланцюг зла можна перервати лише добром. Так є і в ідеалі. Як інколи бувало в минулому і чи може бути в житті нинішньому, дізнаємося на уроці, познайомившись з оповіданням Б. Грінченка «Каторжна».                                           

(Перегляд фільму про твір «Каторжна»).

2. Обговорення назви оповідання.

- Що ви очікували дізнатись, знаючи тільки назву оповідання?

- Про що йдеться в оповіданні Б. Грінченка «Каторжна»? (Розповідається про життя дівчинки Докії, яку всі називали «каторжна».)

- Що означає слово «каторжна»?

Мікрогрупа лексикографів одержали випереджувальне завдання дослідити етимологію та значення слова «каторжна».

1. Слово «каторжна» похідне від «каторга» – запозичене з грецької мови – «галера, примусова праця», пов’язане з дієсловом – з гр. «заганяю; примушую; обмежую» (за «Етимологічним словником української мови»).

 2. Згідно із «Словником української мови», який уклав Б.Грінченко – «каторжний» – 1) употребляется как бранное слово – «злой, дурной».

 3. Маємо обґрунтування назви оповідання в самому тексті: «… вона була тоді справді каторжна, що її нічим не дошкулиш - ні словом, ні ломакою».

3. Фронтальна бесіда за змістом оповідання  «Каторжна»

  • 3.1. Яка трагедія сталася в житті Докії, коли їй було сім років? (Померла мати)
  • Згадайте перші дні перебування мачухи в домі Докії. Які зернини зростають у душі семирічної дівчинки?
  • Якими рисами характеру дівчина схожа на свою матір?
  • Поміркуйте: чому, на вашу думку, у Докії «завсіди був вовчий погляд»?

3.2. Що найбільше дратувало в Докії мачу­ху, батька? (Що не плакала, не просилася.)

  • Як рідний батько ставився до доньки?
  • Як ставилися мачушині діти до Докії, чому?
  • Чому на вулиці не любили Докію?
  • Який спосіб самозахисту обрала Докія?

4. Прийом «Скринька»

Учитель пропонує учням відгадати, який предмет знаходиться у скриньці. Підказка: він має відношення до оповідання, а підказкою є загадка, записана Б.Грінченком на Харківщині: «За лісом - пралісом червоні чоботи висять».

 Відповідь: Кетяг калини.

(учні за бажанням смакують ягодою, роздивляються форму кісточки).

Проблемне питання

- А чому автор увів у художню тканину твору саме образ калини, а не верби чи іншого дерева?

Учень-фольклорист. Один із символів України – це калина, вона асоціюється із материнською любов’ю та мудрістю. У  народі  існує безліч прислів’їв про калину:

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками.

Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

   Тому, взявши за основу фольклорну традицію, Б. Грінченко вводить в оповідання саме кущ калини  «… і нахиляла тоді до неї калинонька свої віти, і здавалось дівчинці, що то мати рідна руки до неї простягає…».

Слово вчителя: Природа створила кісточку калини у формі серця. Кордоцентризм українця (сприйняття довкілля насамперед через серце) пов’язаний з нашим менталітетом. Автор твору не пише про це відкрито. Але головне завдання читачів – вміти побачити і зрозуміти  прихований зміст, тобто підтекст.

Існує повір’я в українців про те, що наруга над калиною вкривала людину ганьбою. Зазвичай дітям, які ламали її цвіт, казали: «Не ламайте калину, бо накличете біду».

- Хто із персонажів оповідання «Каторжна» порушив віковий звичай?

( мачуха)

- Як бачимо, мачуха завдала непоправної шкоди душі Докії, перетнула духовний зв’язок доньки й матері.             

- Що могло розрадити Докію?

6. Пошукова робота. Заповнення порівняльної таблиці

  • Пропоную вам зафіксувати пошукові матеріали у формі таблиці за питаннями:

 «За допомогою яких художніх засобів автор переконує нас, що Докія була сердечною людиною?»

(Зразок порівняльної таблиці)

З позиції «за»

З позиції «проти»

«… в неї не камінь у грудях був, а маленьке дитяче серденько»

«А проте її серце не зле було, воно вміло любити і придивлятися до чужого горя».

«Мабуть, у неї не серце, а камінюка була».

 

 

Так міг писати великий гуманіст, пломенисте серце якого вміщало болі всіх покривджених дітей.

6.1 Коли героїні відкрилася краса природи, довколишнього світу? Знайдіть і зачитайте ці рядки у творі. (Коли покохала.)

- Чи справжніми були почуття Семена?

6.2 Що здалося Докії найобразливішим при намаганні з'ясувати стосунки з хлопцем? (Що він, як і всі, назвав її каторжною.)

6.3. Що зробило її каторжною?

- Як вона йому помстилася?

- Чому дівчина кинулася гасити пожежу? Що її зупинило?

- Пригадайте останні слова Докії. Що вони означають?

- Як поставилися люди до загибелі геро¬їні, чому?

Питання на рефлексію.

 - А які почуття сповнили ваше серце, коли читали художній текст?

VІІ. Узагальнення і систематизація набутого досвіду з теми.

 Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Чинники формування характеру головної героїні оповідання «Каторжна»( діти називають, що вплинуло на характер героїни).

Дискусійне обговорення:

    - Чи тільки інші були винні у формуванні такого характеру Докії? Що вона сама могла зробити для себе й чому не зробила?

  - Що підштовхнуло Докію спочатку до злочину, а потім до подвигу?

 - Кого за типом характеру, умовами його формування нагадує Докія? (Чіпку з роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

  • Яка тема та основна думка , та проблематика твору?

Орієнтовні відповіді

  • Життя в злобі, нелюбові приводить до злочину.
  • Людина не може жити без любові, добра.
  • Байдужість до страждань інших — таке ж зло.
  • Багато в житті залежить не тільки від тих, хто поряд, й від самої людини.
  • Утвердження прагнення людини до любові, добра.

Визначіть ДОБРО і ЗЛО у творі

ДОБРО                                       ЗЛО

Жива матір                                                                  смерть матері

Ніжність до дитини мачухи                                      мачуха рубає калину

Кущ калини                                                                 поява мачухи

Закоханість у Семена                                                 зрада Семена

Любов до Саньки                                                        байдужість односельців

                                                                                     підпалює хату

                          Докія рятує дівчину і гине сама

Причини трагедії

Ненависть мачухи, зневажання батька, зрубана калина, самотність, зрада, Останні слова: «За що?»   Фінал твору

Презентація робіт творчої групи «Художники»  (презентація ілюстрацій до оповідання «Каторжна» та переказ зображеного епізоду).

  Метод «Продовжіть речення….»

Для мене найцікавішим на уроці було…

У життя з цього уроку я візьму…

Слово вчителя.                                                                               

    Сам письменник зізнавався, що займався літературною роботою не тому, що почував у собі талант художника, а тому, що бачив у ній основний засіб сприяти культурному піднесенню й пробудженню свідомості. Дійсно, його твори примушують нас замислитися над швидкоплинністю життя й по-іншому поглянути на свої вчинки.

     Лише сильна особистість, тверді переконання, моральні принципи здатні протистояти негативним суспільним явищам. Саме цього бажаю вам: бути сильними, за будь-яких ситуацій вміти протистояти обставинам, залишаючись порядною, шляхетною людиною.

Х. Оцінювання.

ХІ. Домашнє завдання.

 Підготуватися до  контрольної роботи «Творчість І.Франка, Б.Грінченка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    

 

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
32
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку