Урок : " Зима щедра святами"

Інтегрований урок з літературного читання та предмета “Я досліджую світ”.

 

Зима щедра святами

Мета: формувати уявлення учнів про календарно-обрядові свята, зимові місяці, збагачувати знання дітей про традиції українського народу; поповнювати словниковий запас учнів; розвивати морально-етичні навички, мовленнєву культуру школярів. Виховувати почуття любові до Батьківщини, природи рідного краю.                            

 

План уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. – Ми проведемо наш урок в формі калейдоскопа. Хто може пояснити значення слова “калейдоскоп?”

(Калейдоскоп – це трубка з дзеркальними пластинками і  уламками різнокольорового скла, в якій можна спостерігати за симетричними красивими візерунками).

– На протязі уроку ми, виконуючи завдання, будемо збирати окремі картинки. І якщо виконаємо всю роботу, то побачимо незвичайну картину. До нас завітала гостя і принесла нам своє завдання.  

 

Завдання 1. Послухайте і відгадайте загадку.

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались?Я….

Діти. Зима.

Зима. Ви мене кликали і я прийшла.

Діти. Ні, не кликали, ми тебе відгадали.

Зима. Тоді скажіть, які зміни відбуваються в неживій і живій  природі?

Ранній сніг помережаний листям кленовим.

Синій дим осідає на білі дахи.

Одяглись перехожі в зимові обнови,

І, як завжди, радіють зимі дітлахи.

Мов червоні троянди, горять їхні  щоки,

Розгорілись іскри в дитячих очах.

Немов рій мурашиний – на гірці високій,

Бо настала пора ковзанів і санчат.

 Зима

Давайте швиденько на двір вибігайте

І на санчата сідайте.                

Учитель

Ой ти, зимо – зимонька, постривай!

Наших учнів з уроку не викликай.

Ти до нас приєднайся

Почитай з нами, поспівай    

І в цікаву гру пограй.

А тепер дружно починаймо –

Скоромовку повторяймо:         

Йде зима в поля, гаї,

Ми вже бачили її

В неї сніг та хуртовина,

Довга ніч, коротка  днина.

Завдання 2. “Народ скаже, як зав’яже”.

Учитель. Нашій гості буде приємно, якщо ми пригадаємо прислів’я про зиму.

–  Які прислів’я, діти, ви знаєте про зиму?

Прислів’я:

• Варвара кусок ночі увірвала, а дня приточила.
• Тріщи не тріщи – вже минули Водохрещі.

Учитель. Рада буде зима, якщо прикмети ви її нагадаєте.

 

Прикмети:

• Який перший день грудня, така й уся зима буде.
• Якщо на Василя на деревах  біло, то буде і в коморі мило.
•    Як на Стрітення капає зі стріхи, то надійся з літа потічки.

 

Завдання 3. Завдання зими.

Зима у гості прийшла – 

Завдання нові на урок принесла

Їх тільки уважно вам слід прочитати,

Щоб добре навчитись читати.    

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Учитель

 – Яку тему ми вивчали на уроці Я у світі? (“Зима щедра святами”).

–  Як ви думаєте, діти, ми повністю вивчили тему  про зимові свята? (Ні).

– Тож, сьогодні на уроці позакласного читання  ми продовжимо наше знайомство з зимовим циклом свят.

Перед початком вивчення цієї теми послухайте казку.

Жив собі старик-роковик. Де проживає – ніхто не знає. Пішов по землі та непомітно вище гір, вище хмар виріс. Як хмару головою пробив, став махати рукавом та запускати птахів. І кожна птаха зі своїм ім’ям. Ось махнув старик-роковик перший раз, і полетіли перші три птахи. Од крил холодом, морозом повіяло, з пір’я білий сніг посипався.

– Що це за птахи?

– Так: грудень, січень, лютий. Тож, першим місяцем, якого випустив старик-роковик був грудень.

Грудень – останній місяць року, але перший зимовий місяць. Чому він так називається?

– А назва його, на думку вчених,пов’язана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою. В народі цей місяць називають “студень”, що означає  “холодний”.

 Учитель. В цьому місяці  є одне з найулюбленіших свят дітей. Що це за свято? 

Послухайте і продовжте вірш:

Сніги покрили гори й поля

Блистить інеєм ліс і гай

До нас прийде крізь ниви, бори...

(Святий угодник Миколай)

Учитель. Що він несе в своїм торбині? –

Діти. Багато гарних забавок, несе для чемних діточок. 

Учитель. А що він принесе нечемним діточкам?

Діти. А для нечемних – жмут різок.

Демонструє рис. на тему “Святий  Миколай завітав до нас”.  

Учитель. Слухаємо загадку про другий місяць, який випустив старик-роковик.

Вже морози розгулялися навколо,

Та в будинки не пускаємо лютий холод.

Снігурі злетілися на збори –

Це який настав зимовий місяць?

(Січень)

– Чому цей місяць називається січнем?

Назва його походить від старослов’янського  слова “сікти”. Від основи слова “сікти” – “сік”  і утворився іменник “січень”. Деякі вчені вважають, що ця назва пов’язана з великими морозами, які ніби січуть у обличчя. У деяких українських говірках січень називають “просинець”, від слова “синь”, що  означає “ясний”, адже у цьому місяці стає більше  сонячних днів.

Учитель. Січень – цар морозів і великих снігів. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Зимовий період  дозволив селянам перепочити від тяжкої фізичної праці . Вільного часу було удосталь, тому в цьому місяці починаються Святки – назва походить від словосполучення “святі вечори”.

– Який день особливий  у січні  і чому?

– Коли  відзначаємо це свято?

Це Різдво (7 січня). Різдво – у давнину це слово звучало як “Род’здво” – народження всього живого). У кожній домівці чути колядки, щедрівки, щирі дитячі засівання золотими зернятками пшениці і добрими побажаннями здоров’я і достатку.

Демонструє рис. на тему  “Різдво – родинне свято”.    

Учитель. У своїй поштовій скриньці я знайшла конверт із завданнями. Хто прислав його дізнаємося, коли прочитаємо загадку.

Коляда принесла завдання

Читання загадки (див. додаток 1).

Читання чистомовок (див. додаток 2).

– Скажіть, що таке колядки і щедрівки?

Колядки – це величальні пісні, у яких славлять господарів дому, бажають їм здоров’я, щастя, щедрого урожаю, достатку, за що отримують нагороду.

Учитель. Колядування є поза церковним звичаєм, однак із часом він був частково християнізований. Тому в тематиці колядок представлені як релігійні, так і світські мотиви – мирної хліборобської праці, козацьких військових походів, громадського та сімейного побуту тощо.

Щедрівки – новорічні обрядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі.  У них теж прославляли господарів хати, бажали здоров’я.

– Читання колядки (див. додаток 3; книга “Віншування, посівання, колядки, щедрівки…”)

Аналіз прочитаного:

– Яку радісну звістку несли колядники ?

– Що обов’язково несли з собою колядники?

– Для чого їм зірка?  Чому саме зірка?

– Для чого їм дзвіночки?

– Які побажання висловлюють у колядках і щедрівках?

Відповіді:

– Щоб рясно родила садовина.

– Щоб бджоли велися на медок – солодок.

– Щоб у коморі та оборі зерна були гори.

– Щоб вівці та корови були в господаря здорові.

Учитель. За Різдвом Христовим настає Старий Новий рік, а ще він зветься  святом Василя. Він приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. А тоді ми зустрічаємось з щедрувальниками, які з піснями-щедрівками відвідують сусідів. Бажають їм здоров’я, щастя в Новому році.

Закінчуються святки 19 січня. Саме в цей день на Йордані був хрещений Христос. В пам’ять про цю подію завжди святять воду, а свято називається Водохрещення або Йордана. Так непомітно минає  місяць січень, про який в народі говорять:

Скільки днів – стільки свят (демонстрація  рис.).

– Ось ми дійшли до третього зимового місяця.

Учитель. Слово “лютий” – слов’янського походження, означає “злий”, “жорстокий”. Закріпилося воно за останнім місяцем зими, очевидно тому, що лютневі морози бувають дуже сильними.

– Як цей місяць називають в народі?

“Сніжень”,  “крутень”, “лютень”, “вітровій” – називали у народі цей місяць. Ще його називали “лежнем”, бо довго був останнім місяцем року, стояв ніби на межі між роками.

Учитель. За календарем древніх римлян рік ділився на 10 місяців, січня і лютого у ньому не було – вони з’явилися пізніше. Лютому при розподілі залишилося 28 днів. Він залишився  місяцем – карликом. А ще його називають  “зимо-бором”, бо весна з зимою зустрічається. Це свято називається Стрітенням.

У лютому морози справді пробирають до кісток. Бояться їх люди, і звірі. Особливо холодно у дні Стрітення. Ох, як не хоче зима поступатися місцем весні. Хоче налякати, щоб тікала світ за очі. Але весна не лякається, хоробро вступає у двобій.

 Послухайте, як про це розказує народ (див. додаток 4).   

 

 

ІV. Підсумок уроку.

Ось і закінчився наш урок.

– Про що ми  говорили на уроці?

– Яке свято із зимового циклу ви чекаєте з нетерпінням?

Огляд дитячих малюнків.

Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у наше сьогодні, ми відроджуємо все найдорожче, що є в  народі: пісню, мову, історію. Традиції та звичаї об’єднують минуле і майбутнє народу, старші і молодші покоління.

– Що пообіцяєте, діти?

Діти

Про минуле пам’ятати

Хочемо пообіцяти,

З давніх-давен і донині

Знати історію, мову, пісню, казку Вкраїни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

1. Зарядка для язичка.

– Де ж наш пустун – язичок?

Заховався за біленький тиночок

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудимо! 

–   Поплямкали губками.

•   Поклацали зубками.
•   Посичали гускою: с – с – с.
•   Подзижчали комариком: з – з – з.
•   Подирчали трактором: др – р – р.
•   Пошуміли вітерцем: ш – ш – ш.     

2. А вітерець нам віршик прислав.

Поверни на місце слова, які розігнав вітер чаклун.

Сійся, жито і пшениця

Буде дітям __________ .  

3. Чистомовки.

Ма – ма – ма – скоро вже зима.

Ми – ми – ми – снігу намете.

Ем – ем – ем – саночки візьмем.

Дем – дем – дем – ялинку принесем.     

4. Прочитай.

                                    оуаиіе  

 

                       дн                           лд

                                               

                вх                                           сп

                                              

 

           др                                                      дк    

                                 

                   кз                                                        вк

 

 

5. Гра “Не зібюсь”.

    Зірка     зірка     гірка     зірка   

6. Прочитай вірш і встав замість зірочок слово.

             * * *

* в повітрі мерехтить,

На ялинку * летить.

Сипле * , немов з мішка, –

З хати нас не випуска.  

7. Гра “Кучугури” (робота з індивідуальними картками).    

 а)   сніг                      різдво                          коляда

сніги                    різдвом                        колядки

снігом                  різдвяні                       колядники

снігова                 різдвяними

сніговик

снігурочка

•   З’їдемо “на санчатах” із цих “кучугур” слів. Очима тримайтесь за першу букву і намагайтесь прочитати усе слово.      

б)                                      сію

                    зи         .    ма

                ві              .          таю

          сій                  .                  ся

пше                      ни                     ця         

Додаток  2

Відгадай загадку.

НаРіздвовкожномуселі

Вк…пц…   д…т…ньк…   м…л…

Ж…дн…ї      х…т… не  минають,

Г…сп…д…рів   в…лич…ють.

Що ж  сп…в…ють  всі, ск…жи,

І  догуртутежбіжи.

(Колядка)            

  Додаток 3

Прочитай чистомовки.

 Для 4 класу:

А – А – А – засвітилась зіронька.

І – І – І – ясні в неї промінці.

У – У – У – виплив місяць в човнику.

О – О – О – срібне в нього веселечко.

И – И – И – залунали колядки.

Е – Е – Е – вже Різдво іде. 

Для 2 класу:

А – А – А – колядка нова.

О – О – О – засівай зерно.

У – У – У – ялинку приберу.

І –І – І – пампушки смачні.

И – И – И – колядувати ходи.

Е – Е – Е – вже вертеп іде.  

Додаток 4

Скоромовка.

Взимку вітер    Ти не вій,

вовком виє,    не вий, Вітриську,

всіх лякає    до весни  вже зовсім

сніговієм.    близько.     

Прочитай   прислів’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це цікаво.

Дочекалися люди Стрітення Господнього – “Стрічань”. В цей день зима  іде туди, де було літо, а літо – де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:

– Боже поможи тобі,зимо! – каже літо.

– Дай, Боже, здоров’я ! – відповідає зима.

– Бач, зимо, - дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла й попила!

 Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл. Вітер – погана ознака. Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле вийдеш нескоро.

 В цей день у церквах освячують воду, а разом з водою – свічки. Посвячені на Стрітення свічки звались  “громичними”, їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому.

 В день Стрітення, коли приходили з церкви , запалювали “громичну” свічку – щоб весняна повінь не зашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив.

 Коли святили воду в церкві, селяни набирали тієї води в новий посуд, приносили додому і берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що допоможе.

Стрітенською водою ще кропили скот і давали йому пити – щоб “скот не хворів”. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 “Різдвяне диво”хода з колядою та вертепом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Традиції Надвечір’я Христового Різдва