Урок "Зимові фантазії. Борис Грінченко «Квітка» (Казка), Олександр Копиленко «Я ж морозу не боюся».

                                                                         

Предмет. Позакласне читання

Клас. 4

Тема уроку. Зимові фантазії. Борис Грінченко «Квітка» (Казка), Олександр Копиленко «Я ж морозу не боюся».

Мета.  Ознайомити з творами. Бориса Грінченка «Квітка» (Казка), Олександра Копиленка «Я ж морозу не боюся». Удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, вміння самостійно працювати; формувати оцінні судження; поглибити знання учнів про пору року зима та її прикмети; вчити вдивлятися в навколишній світ; удосконалювати вміння орієнтуватися у книжках;

             розвивати образну уяву, культуру слухання й культуру мовлення;

             виховувати любов до рідного краю, турботливе ставлення до птахів взимку.

Тип уроку. Комбінований.

Завдання:

• Повторити назви елементів книги;
• Ознайомити з творчістю О.Копиленка;
• Підвищити навички правильного та виразного читання;
• Підвищити знання про життя птахів взимку.

Обладнання. Ілюстрації до даної теми, учнівські малюнки, виставка книг, Мовчун А.І., Харсіка Л.І. «Найкраще позакласне читання для учнів 4 класу», мультимедійна презентація, конверти із картками назв квітів, дати зимових свят.

План уроку.

1. Організаційна частина.
2. Мотивація навчальної діяльності.

1. Розповідь учителя.
2. Читання анаграм.
3. Гра «Доповни речення».
4. Складання деформованих речень.

3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Робота із виставкою книг.
5. Робота за прочитаним матеріалом.  Доповнення, розширення читацького досвіду дітей.

Усний журнал.

Сторінка 1. Поетична.

Сторінка 2. У світі цікавого. «Назви зимових місяців»

1.     Вправа для розвитку мовної догадки.
2.     Виступ словознайок.

Сторінка 3. Музична.

Сторінка 4. Казкова.

Обговорення прочитаної  казки «Квітка» Бориса Грінченка. ( с.284-287)

1.     Бесіда за прочитаним.
2.     Мовно – логічне завдання.
3.     Вибіркове читання.
4.     Робота з малюнками. Гра «Що зайве?»

Сторінка 5. Фізкультурна.

Сторінка 6. Читання.

1. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка.

Виступ вчителя.

2. Опрацювання твору О.Копиленка «Я ж морозу не боюся».

1.     Виразне читання вчителем.
2.     Словникова робота.
3.     Читання легенди учнями вголос «Ланцюжком» по абзацам.
4.     Вибіркове читання.
5.     Вправи на розвиток швидкості читання.
6.     Хвилинка - цікавинка.

Сторінка 7. Фольклорна.

Робота з прислівями про зиму. Народ скаже – як завяже. Читання ланцюжком. Пояснити їх значення.

Сторінка 8. Святкова.

Колективне складання календаря зимових свят.

Сторінка 9. Підсумкова.

1. Бесіда
2. Огляд дитячих малюнків про зиму. Визначення найкращих.
3. Відзначення найактивніших у підготовці сторінок журналу.
4. Оцінювання учнів.

Сторінка 10. Домашнє завдання.

 

Хід уроку.

1.             Організаційна частина.

1. Учитель. Ранок! Сонце в небі піднімається!

                Наш 4 клас із гостями вітається!

Діти. Добрий день!

Учитель. Доброго ранку я зичу тому,

                Хто прийшов працювати до класу.

Учні. Чому?

Учитель. Бо я люблю людей і свій 4 клас!

Учні. Чому?

Учитель. Бо чекаю любові і плідної праці!

Діти. Ми любимо працю і будемо старатися!

2.  «Розминка»

Доберіть до кожної літери слова «урок» прикметники, які показують, якими повинні бути учні на уроці.

Слайд 1.

У – уважні

Р – розумні

О – охайні

К - кмітливі

2.             Мотивація навчальної діяльності.

1. Розповідь учителем казки. Відгадування загадки.

                    Послухайте казку, яку приніс ранковий вітерець.

За синіми морями, за високими горами, в густому лісі на узліссі стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, до яблука достигають. А звати того дідуся – Рік. Є у нього чотири доньки. Та такі гарні, що й очей не можна  відірвати: добрі, швидкі, ласкаві, але між собою не схожі. Найменша вітає журавлів, пробуджує поля, небеса, струмки, заквітчує гаї – це Весна.

Добра і весела, завжди з квітами і ягодами – це щедре Літо.

Золотокоса красуня, в золотому намисті, що без пензля і без барвів скрізь малює золотом листя. Це – Осінь.

          Відгадайте загадку і скажіть, як звали найстаршу Рокову доньку.

Чудо- сани прилетіли,

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає,

Сріблом все вкриває. (Зима.)

                    Які слова допомогли відгадати загадку?

 Слайд 2.

 

2. Читання анаграм.

Слайд 3.

                    Які з поданих слів «зайві»? Чому?

Ісечнь (січень)                       гісн (сніг)

Тийлю  (лютий)                    тивік (квіти)

ребезень (березень)                 розом (мороз)

Другень (грудень)                 затімель (заметіль)

3. Гра «Доповни речення».

Слайд 4.

                    Багато ознак у красуні зими. Світить, але не гріє… (сонечко). Падає білий, лапатий … (сніг). Водойми вкриті … (кригою). На деревах … (іній). Небо часто закрите важкими, сірими … (хмарами).

4. Складання деформованих речень.

 Слайд 5.

                    Зима заморозила речення, вони розірвалися. Складіть і прочитайте їх.

біла         Зима-               чарівниця!                 красуня,

краси!          стільки      В       дива-дивного          ній         й

(Зима-красуня, біла чарівниця! В ній стільки дива-дивного й краси!)

Слайд 6.

3.             Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель відкриває дошку, на якій фотоілюстрації зимової природи.

Показ слайдів зимової природи. Слайд 7, 8, 9,10.

                    І справді зима – красуня. Скільки гарного навкруги! Блискучі бурульки, ажурні сніжинки! Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить. Обмерзлі дерева і кучугури перетворюються на чудернацькі скульптурні композиції. Вигадливі морозні малюнки вражають своєю красою. Холодна зимова краса наче застигла  у нерухомості.

                    А скільки див може статися у тихі зимові вечори і ночі, скільки чарівних свят несе зима!

                    Тема нашого уроку «Зимові фантазії»,  ми будемо працювати над казкою Бориса Грінченка «Квітка», оповіданням Олександра Копиленка «Я ж морозу не боюся». Удосконалимо навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, вміння самостійно працювати; поглибимо знання  про пору року зима та її прикмети.

Слайд 11.

                    Отже, друзі, вирушаємо у світ зимової краси і зимових див, а допоможе нам у цьому усний журнал.

4.             Робота з виставкою книг.

   Перш ніж відкрити сторінку журналу, ознайомимось із тематичною виставкою книжок.

   Чи всі книги відповідають темі?

   Про що говорять заголовки книг?

   За якими ознаками ви добирали книжки?

   Які елементи книги нам розповідають, про що пише автор? (Назва книги, ілюстрація, титульний лист, анотація.)

   Що означає поняття «титульна сторінка» книги? Чим вона характеризується? Яке значення має для художньої дитячої книги? (На титульній сторінці записують назву книги, прізвище автора, художника, назву видавництва, а ще вказують для кого вона призначена. Титульна сторінка є першою сторінкою книги.)

   Який твір ви рекомендували б прочитати своєму товаришеві? Чому?

   Я вам порекомендую прочитати нові книги, які вийшли нещодавно, які ви можете придбати у книжковому магазині.

Полулях Н. «Історії про Новий рік», Гордієнко С.А. «Віконце в Новий рік», Марія Чумарна «Як зайчики зимували», Віра Паронова «Брати місяці», Марія Бережнюк «Сніговий хлопчик», Свен Нордквіст «Різдво у Петсона».

Слайд 12.

5.             Робота за прочитаним матеріалом. Доповнення, розширення читацького досвіду дітей.

1. Усний журнал.

Час відкрити сторінки усного журналу. Перша сторінка «Поетична».

 Слайд 13.

Сторінка 1. Поетична.

                    Зима сувора, але дуже чарівна пора року. Багато поетів, письменників оспівали її у своїх творах.

                    Кожен з вас отримав домашнє завдання, підготувати виразне читання віршів напамять, які найбільше сподобалися та намалювати до нього малюнок.

1-й учень.

В білих шатах пливе зима

1

Потонули в снігу дерева.

Безгоміння. Мяка пітьма.

Як замріяна королева,

В білих шатах пливе зима.

 

Зупинюсь, не ступну, не рушу.

Що це: казка чи, може сон?

А зима зігріває душу

І поволі бере в полон.

 

2

Зимовий луг. Копиці, мов шоломи.

Воронячі і заячі сліди.

Холодне сонце кольору соломи

І чисте небо кольору слюди.

 

Довкола дуба на снігу твердому

Рухливі тіні від розлогих віт.

Пістрявий дятел в закутку глухому

Невтомно будить напівсонний світ.

Вадим Скомаровський

   Як поет розповів про мешканців зимового лісу та лугу?

   Що означає безгоміння?

2-й учень.

Лютий

Лютий в гості на гостину

Кличе всю свою родину.

Та родина – не мала,

Суне й суне без числа:

Морозища, морозенки –

Івеликі, і маленькі;

Завірюхи клаповухі,

І сніжинки-балеринки,

І вітренко, і вітрисько –

Вже вони близенько, близько.

Ще до ночі в темнім борі

Вся родина буде в зборі.

Запита родину Лютий:

   Чи то кожний добре взутий?..

Брів не хмурте, сестри, браття,

Стане сили і завзяття!

Гей, у коло! – і зі сну

Збудять танцями весну!

Оксана Сенатович

   Яку родину має Лютий?

   Для чого всі зібралися на гостину?

   Визначте настрій вірша.

3-ій учень

Січень

Мороз всі вікна заплете

Льодком, мов павутинкою.

До нас Снігуронька прийде

З веселою ялинкою.

І рік новий почнеться враз

І з нами привітається.

З нових ялинкових прикрас

В нас січень починається.

Січе сніжком, скрипить саньми,

Та ми його не лаємо –

Самі ж володаря зими

Ми січнем називаємо.

Андрій Мястківський

   Кого називають володарем зими?

   Які свята приносить січень?

4-й учень

Сніг

В чистім полі порожньо,

Наче всюди борошно.

То ж не борошно, а сніг

На ріллі заснути ліг.

Зайки-побігайки

По снігу забігали.

Проліски блакитні,

Мабуть, сняться снігові.

Андрій Мястківський

   Що сниться снігові?

   З чим порівнюється сніг?

   Молодці! Всі гарно підготували виразне читання віршів напамять. Але необхідно звернути увагу на ….

Сторінка 2.У світі цікавого. «Назви зимових місяців»

1.     Вправа для розвитку мовної догадки.

Слайд 14

• Які слова зашифровані?.(грдн, счн, лтй) грудень, січень, лютий.
• Чому саме такі назви вони мають?

2.     Виступ словознайок.

• Які повідомлення підготували Словознайки?

Грудень- останній місяць року, але перший зимовий. Назва його повязана з тим, що мокра від осінніх дощів земля замерзає і дорога стає грудкуватою.

Січень- назва місяця походить від старословянського сікти. Саме в цю пору давні словяни вирубували ліс, чагарник, готуючи землю до висівання сільськогосподарських культур.

Деякі вчені повязують назву місяця з сильними морозами.

Інколи його називають просинець (від слова синь, що означає ясний). В цьому місяці, справді, стає більше сонячних днів.

Лютий- назва виникла у 16 столітті. Означає «злий», «жорстокий». Напевно, тому, що лютневі морози бувають дуже дошкульними.

   Отже, чому так назвали зимові місяці?

Сторінка 3. Музична.

Слайд 15.

                    Які пісні про зиму ви знаєте?

                    Послухайте запис музичного твору «Пори року. Грудень» Петра Ілліча Чайковського.

                    Які картинки ви уявляєте, слухаючи цей музичний твір?

                    Отже, ми почули, як талановиті люди за допомогою музики зображують красу зимової природи.

Сторінка 4. Казкова.

Слайд 16.

1.Обговорення прочитаної  казки «Квітка» Бориса Грінченка. ( с.284-287)

1.     Бесіда за прочитаним.

• Про що говориться в казці?  (В казці говориться про квіти, які були вкриті пухким снігом і з нетерпінням чекали весни.)
• Чому квіти сумували? (Вони ждали весни, щоб любе сонечко послало своє проміння зігнати сніг, зігріти холодну землю і випустити їх хоч із теплої, але дуже темної хати.)
• Назвіть квіти, які розмовляли? (Вели розмову дзвіночок, конвалія, тюльпан, репях, чорнобривець, гвоздика, соняшник, фіалка, півонія, незабудка, жоржина, стокротка (маргаритка), первоцвіт, барвінок, рожа). Метелик

2.     Мовно – логічне завдання.

Слайд 17.

          Користуючись текстом казки та малюнками-підказками, розмістіть картки з назвами квітів у тому порядку, в якому вони приступали до розмови. (дзвіночок, конвалія, тюльпан, репях, чорнобривець, гвоздика, соняшник, фіалка, півонія, незабудка, жоржина, стокроть, первоцвіт, барвінок, рожа).

                   Знайдіть і прочитайте до назв квіток їх ознаки . (Дзвіночок - «Маленький, блакитний», конвалія – «Біленька», тюльпан – «Красень», репях «Старий», чорнобривець «оксамитний», гвоздика «Маленька, польова», соняшник «Гордий», півонія «Красива», незабудка «Маленька», геогінія «Пишна», стокроть «Гарненька, рожева», барвінок «Синенький».)

3.     Вибіркове читання.

   Хто розповідав про зиму? (Георгінія, барвінок)

•   Прочитайте розповідь як зустріли зиму георгінія, а потім барвінок.

   Чия розповідь вам найбільше сподобалася і чому?

•   Що зачарувало рожу? Прочитайте.
•   Як сприйняли зиму рожа і метелик? Чим все закінчилося?

4.     Робота з малюнками. Гра «Що зайве?»

   Якої квітки не було в казці? (троянди,ромашки, маку.)

Слайд 18.

   Отже, яка головна думка казки? (Всьому свій час.)

Сторінка 4. Фізкультурна.

Відпочинемо ми подорожуючи до зимового лісу. Проведемо фізкультхвилинку для очей. Водити очима за предметами, що рухаються.

Слайд 19.

Сторінка 5.Читання .

Слайд 20.

 Слайд 21.

1. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом Олександра Копиленка.

Виступ вчителя.

Хто ж він , Олександр Копиленко? Учитель за фахом, письменник за покликанням і великий природолюб. «Він усе життя цікавився птахами, звірятками, розводив у себе на квартирі якісь рідкісні рослини, про які вмів розповідати дивовижні історії», - згадував М.Рильський.

Народився Олександр Іванович на Полтавщині в сімї залізничника. Підлітком йому довелося заробляти на хліб: спочатку на залізниці вантажником, а потім хлопця перевели в хімічну лабораторію дослідної станції, бо мав нахил до біологічних наук. У 1920 році О.Копиленко закінчив Красноградську учительську семінарію, а потім навчався на природничому відділенні Харківського інституту народної освіти. І хоч не став Олександр Іванович біологом, а зайнявся літературною діяльністю, він на все життя зберіг любов до природи і намагався прищепити її підростаючому поколінню.

Щонеділі Олександр Іванович вставав удосвіта і йшов на Поділ на пташиний базар. Він оглядав усіх дроздів, снігурів, синиць, потім купував собі одного чи пару, приносив додому і … випускав з балкона на волю. Втім, одна пташка жила в його кімнаті якийсь час. То був перепел. Щоденно вдосвіта цей перепел бив на весь квартал – ніде в лузі не було такого голосистого перепела. І коли сусіди з цього кварталу не витримали, бо Копиленків перепел не давав їм відіспатися, - Олександр Іванович відніс його в поле й пустив літати… Перепел прилетів через весь Київ назад, влетів в кватирку й сів Олександрові Івановичу на друкарську машинку. Довелося вивезти його далеко на задніпрянські луги.

          Де народився О.Копиленко?

          Чим все своє життя цікавився Олександр Іванович?

          Який твір ми читали в цьому році О.Копиленка? «Кріт-неборака».

2. Опрацювання твору О.Копиленка «Я ж морозу не боюся». С.279-280.

Слайд 22.

1.      Виразне читання вчителем.

          Сьогодні ми продовжуємо вивчати твори О.Копиленка, ознайомимося з оповіданням «Я ж морозу не боюся».

          Слухаючи, подумайте, який же птах не боїться морозу?

2.      Словникова робота.

Слайд 23.

1.     Читання колонок слів «луною» за вчителем.

Химерний

Кривоніс                           красивий

Маленята                          червоні

Самичка                            сірувато-коричневий

Дзьоб                                найцікавіший                                

Смола                               весела

Просмолюється               рухлива

                                          голосиста

   Значення яких слів вам незрозумілі?

   Причитайте найдовше і найкоротше слово.

   Прочитайте слова-прикметники.

   Кого описують дані слова?

3.      Читання легенди учнями вголос «Ланцюжком» по абзацам.

   Що дивовижного в поведінці птаха?

4.      Вибіркове читання.

Слайд 24.

   Знайдіть опис шишкаря.

   Прочитайте, де живе кривоніс?

   Як шишкарі піклуються про своє потомство?

   Що відбувається коли гине шишкар?

6.             Вправи на розвиток швидкості читання.

Гра «Чи є у тексті такі речення?»

• Він трохи більший за горобця, але майже весь чорний. (червоний). Ні.
• Нижня половина його загнута вгору, а верхня загнута вниз. Так
• На Україні кривоніс не часто трапляється, а живе далі на південь , де багато ялинових лісів. (північ) Ні
• А на високій ялині дуже тепле гніздечко, і в ньому спочатку одне яєчко знесла самичка. Так
• Доки самичка сидить на гнізді, самець її годує і розважає танцями. ( піснями) Ні

7.             Хвилинка - цікавинка.

Найпомітніша особливість зовнішнього вигляду шишкаря - його дзьоб, кінчики якого перехрещуються. Стародавня легенда розказує, що коли Ісус Христос був розп'ятий на хресті, до нього прилетіли шишкарі й стали дзьобами виймати колючки з тернового вінця. Намагалися витягти й цвяхи, якими руки й ноги Христа були прибиті до хреста. Але це виявилося їм не під силу, і кінчики дзьобів птахів перехрестилися, а пір'я стало червоним, коли на нього попала кров Христа. За це в деяких країнах шишкарів кличуть "Христовими птахами".

   Отже, як ще люди називають шишкаря?

   Чому ж саме зимою може виводити пташенят кривоніс?

Сторінка 6. Фольклорна.

 Слайд 25.

1.     Робота з прислівями про зиму. Народ скаже – як завяже. Читання ланцюжком. Пояснити їх значення.

Слайд 26.

• Взимку сонце крізь сльози посміхається.

• Грудень землю грудить, хату студить.
• Січень – року початок, зими середина.
• Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.
• В лютому зима з весною стрічається.
• Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день.

Сторінка 7. Святкова.

Слайд 27.

1.     Колективне складання календаря зимових свят.

Учням роздані назви свят, на дошці їх дати. Завдання дітей скласти календар народних зимових свят згідно їх святкування.

• Свято Миколая (19 грудня);
• Святий вечір (6 січня);
• Різдво Христове (7 січня);
• Новий (старий) рік (14 січня);
• Водохреща (19 січня);
• Стрітення (15 лютого).

   Яке свято для вас найулюбленіше? Чому?

Сторінка 8. Підсумкова.

 Слайд 28.

 

Підсумок уроку.

1. Бесіда

   Яка квітка не дочекалася тепла?

   Який птах не боїться морозу?

   Чому ж саме зимою може виводити пташенят кривоніс?

   Що нового та цікавого ви дізналися про шишкаря?

2. Огляд дитячих малюнків про зиму. Визначення найкращих.
3. Відзначення найактивніших у підготовці сторінок журналу.
4. Оцінювання учнів.

 

Сторінка 9. Домашнє завдання.

Слайд 29.

Підготуватись до наступного уроку «Наша слава не вмре, не загине»:

1. Читати і переказувати уривок з роману «Князь Кий» Володимира Малика так, ніби ви стали учасником подій.с.294-301.
2. Підготувати книги для виставки.
3. Знайти у довідниках чи в інших джерелах відомості про Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського (на вибір).
4.  Скласти про них розповідь.