Урок "Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників у повісті І.Франка «Захар Беркут».

Тема. Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників у повісті І.Франка «Захар Беркут».

Мета: розглянути й опрацювати, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монгольських  нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання; формувати активну громадянську позицію, життєву та соціальну компетентність, культуру роботи в малих групах, кругозір, світогляд; виховувати почуття любові  до рідного краю, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут», світлини карпатських пейзажів, карта України, малюнки учнів на тему: «Краєвиди Тухольщини».

Тип уроку: комбінований.

Форми і методи: евристична бесіда, робота в малих групах, інтерактивна технологія «Рольова гра» та «Мікрофон».

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина: «Що я знаю про життя і творчість І.Франка».

1. Роки життя І.Франка (1856 - 1916).

2. Назва села, в якому народився письменник (Нагуєвичі).

3. Професія батька письменника (коваль).

4. У скільки років розпочав навчання Іван Франко ( у шість).

5. В яких дитячих оповіданнях І.Франка можна знайти спогади про власне дитинство? ( «Олівець», «Отець-гуморист», «У кузні», «Малий Мирон»).

6. Герой, який зустрічається у багатьох його творах для дітей (Мирон).

7. Яку поему І.Франко присвятив видатному українському письменнику-полемісту? («Іван Вишенський»).

8. Захоплення Івана Франка (рибалка, грибництво, мандрівка).

9. За якою п’єсою письменника створені однойменні кіносценарії? («Украдене щастя»),

10. Яку наукову роботу залишив І.Франко у спадок нашій фольклористиці? («Студії над українськими народними піснями»).

11. Який рік, за рішенням ЮНЕСКО, було оголошено роком Пам’яті І.Франка? (2006).

12. У якому місті похований видатний письменник? (У Львові, на Личаківському кладовищі).

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІV. Сприймання й засвоєння учнями нового матеріалу.

Новий матеріал опрацьовується через перевірку домашнього завдання випереджувального характеру. Кожна група розповідає, аналізує  конкретний фрагмент боротьби тухольців проти монголів.

Орієнтовні питання для груп з метою корекції розповіді.

І група

1. Від кого дізналися русичі про напад монголів?

2. Як пояснив Захар Беркут те, що подільські й покутські громади не можуть захистити себе від монгольської навали?

3. Яку звістку почули тухольці від посланців підгірських громад?

4. З яким проханням звернулися посланці угро-руських громад до тухольців?

5. У чому вбачав Захар Беркут причини поразки русичів у боях з монголами? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки» [с.62] ).

6. До чого закликає Захар Беркут посланців?

7. Що мав на увазі Захар Беркут, говорячи Тугарові Вовку про те, що «до чистого діла й треба чистих рук» [с.58]?

ІІ група

1. Якої шкоди завдали монголи Русі?

2. З якою метою вирушили монголи у військовий похід?

3. Які причини завоювання татарами  більшої частини Русі? («…Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. …Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені» [с.64] ).

4. Як у повісті описано жорстокість монголів?

5. Як боярин охарактеризував руський народ монгольському бегадиру? («Дух бунту і непокори живе в народі. Серце його тужить за давніми порядками, де не було ні князів, ні власті, де кожда громада жила для себе, а против спільного ворога всі дружили по добрій волі і вибирали та скидали свого старшину. Народ глядить на бояр, мов пастухи на вовка, і скоро би тілько побачив, що бояри тягнуть у сторону великого Чінгісхана одверто, то побив би їх камінням» [с.77 – 78]).

6. Яким «дивним порядкам» на Русі дивується Пета?

(«Дивні ж у вас порядки! … Князь бунтує проти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слуги проти народу, а народ проти усякої власті! Дивні порядки!» [с. 78]).

7. Якої кари зазнавали бунтівники в монгольській громаді?

8. Який план переходу на Арпадський бік запропонував Бурунда?

ІІІ група

1. Який план боротьби з ворогом запропонував Максим?

2. Рольова гра «Репортаж з місця подій» - «Тухольці готують пастку для ворога» (репортаж журналіста: докладний переказ уривку від слів: «Тут уже не піднімалися голоси…» до слів: «… проклинали тих віщунів смерті й руїни» [с.104 – 105] ).

ІV група

1. Які події надихнули Захара Беркута завалити Сторожем водяний потік?

2. Які особливості мала метавка, яку запропонувала виготовити Мирослава?

3.  Рольова гра «Репортаж з місця подій» - «Повалення Сторожа» (репортаж журналіста: докладний переказ уривку від слів: «Захар зупинився перед Сторожем…» до слів: «Камінь упав так добре…» [с.128 – 130] ).

V група

1. Чим були схвильовані монголи, як вони сприймали небезпеку, яка поступово охоплювала їх?

2. Яким чином Бурунда намагався підбадьорити своє військо?

3. Яким способом Бурунда із залишком свого війська хотів вибратися з небезпеки?

4. Якої шкоди завдала вода монголам?

5. Як тухольці сприймали ту страшну картину, коли вороги гинули від води, завдаючи один одному шкоди і намагаючись вижити?

7. Як поводив себе Бурунда, коли все його військо було охоплене водою? Поясніть становище, в якому він перебував.

Висновок. Висловити думки щодо того, як же вдалося тухольській громаді не тільки відбити,  а й розбити 10-тисячне військо Бурунди.

  Учні по черзі висловлюють свої думки (інтерактивна технологія «Мікрофон»).

Орієнтовні відповіді учнів:

• Отже, тухольській громаді вдалося не відбити, а розбити ворога, бо:
• вони захищали не тільки свою свободу й незалежність, а й інтереси сусідніх громад;
• у всіх жителів Тухольщини була одна думка: «…вийти  громадою перед тіснину і боронитися від монголів до остатньої краплі крові» [с.100];
• тухольська громада хоча вагалась, але прислухалась і виконувала накази старійшин;
• не бажали  русичі іти з ворогом на будь-які компроміси;
• «побідили … громадським ладом, …згодою і дружністю» [с.153].

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання.

1. До поданих пунктів плану підібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.

2. Підготувати докладний переказ уривків від І особи (інтерактивна технологія «Перевтілення»).