Урок "ЗМІСТ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ М. ВОРОНОГО. «БЛАКИТНА ПАННА» — ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ Й МИСТЕЦТВА"

Тема:ЗМІСТ І ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЕЗІЇ М. ВОРОНОГО. «БЛАКИТНА ПАННА» — ЄДНІСТЬ КРАСИ ПРИРОДИ Й МИСТЕЦТВА.

Мета: навчати учнів характеризувати тематику і проблематику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові й ритмомелодійні особливості; розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна панна»; виховувати розуміння національної свідомості, поцінування краси поетичного слова, його здатності об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя.

Тип уроку: урок - портрет

Обладнання: презентація , відеопоезії

Перебіг уроку.

І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

• Висвітліть життєвий шлях М. Вороного в соціальному й культурному контексті української дійсності перших десятиріч ХХ ст.
• Чим була зумовлена відозва Вороного до українських письменників, які ідеї в ній проголошувались?
• Пригадайте зміст поеми «Євшан-зілля», вивчену в попередніх класах, схарактеризуйте тему, розкрийте образність.
• Дайте загальну характеристику неоромантизму як літературному напряму.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми й мети уроку

«Гронування»

а) життя;

б) творчість;

в) естетичні засади.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

С. Єфремов про М. Вороного сказав: «Зразок поета-естета, що найбільше кохається у формі поезії,— жрець краси, пурист художнього слова. «Яка краса! Усе життя в акорди перелить, з високих дум і почуття нове життя творить!» — міг би сказати й про себе поет, якщо акордом вважати музику вірша». Найхарактерніша ознака віршів М. Вороного — музикальність. Він починав творити не стільки від словесного образу, як од музики. Для поета краса — богиня, «натхненна чарівниця», якій він ладен ставити храми і все віддати за красу. (Акцентуація уваги на епіграфі уроку.) Поетичні твори Вороного легкі, чисті, музикальні. Автор — співець ідеалів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням.

Патріотична лірика Вороного — яскравий художній документ часу революційних перетворень: у ній акумульовано прагнення кращих синів нації збудувати свою державу. 

2. Виразне читання вірша «Блакитна панна»

3. Робота над змістом поезії «Блакитна панна»

Слово вчителя: Вірш «Блакитна панна» Вороного — взірець пейзажної лірики. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

«Теоретики»

Історія написання: нове XIX століття ознаменувалося зростанням напруження в суспільному, політичному житті.

У цій ситуації митці-модерністи намагаються осмислити епоху шляхом пізнання метафізичних (духовних) процесів і зламів, що спричиняють появу хаосу. Микола Вороний як яскравий представник символізму також у пошуках вічних цінностей — однією з яких є мистецтво, народжене з гармонії краси.

Рік створення: 1912.

Напрям: модернізм. Течія: символізм.

Збірка: «Гротески».

Рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Тематичний різновид (вид лірики): інтимно-пейзажна лірика (весняні настрої).

Тема: гармонія природи й мистецтва, «має крилами Весна запашна, лине все в прозорих шатах, у серпанках і блаватах…».

Ідея: звеличення краси й природи; возвеличення природи, життя як джерела творчої енергії , довгожданна, нездоланна… ось вона — Блакитна Панна!…

Мотиви: «краса природи»; «гармонія»; «буяння життя»; «джерела творчості».

Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Образи: людей: ліричний герой — митець; природи: Блакитна Панна-Весна; хмари_у гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки; предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, «Осанна!», мрія сну, врода, чистота, душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні, гротески.

Символічні образи: Блакитна Панна (символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармонії); блакить (символ джерела духу); «Осанна!» (символ вітання бога) та ін. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

В’ються хмелем арабески,

І Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні Голосні

І сплітаються в гротески.

Композиція (зміст): (І октава) має крилами усміхнена примарами хмар Весна — (II октава) Весна — Блакитна Панна з’являється, їй хвала — (III октава) опис краси Панни — (IV октава) у душі ліричного героя радість: «в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні і сплітаються в гротески голосні».

Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: нерівностопний хорей.

Строфа: восьмивірш (октава).

Римування: паралельне й перехресне (ааббвгвг)

Художні засоби виразності: епітет, символ, персоніфікація, метафора, порівняння, інверсія, повтор.

епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою

метафори: » сміючись на пелюстках, на квітках» порівняння: а вона, як мрія сна чарівна

гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має  крилами Весна запашна

окличні речення: ось вона — Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: » Осанна!» інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках

Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку», – зазначав він.

Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе.

Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.

Значення в літературі: твір є яскравим прикладом символізму в українській літературі. Автор поєднав постійні епітети, характерні для фольклору, з урочистою біблійною лексикою, метафорами й мистецькими термінами.

Чому я маю прочитати цей твір: для ознайомлення з модерністською поезією Розстріляного відродження.

Додатково: твір перегукується з віршем П.Тичини «Арфами, арфами…».

«Критики»

Вірш має витончену форму, яскраві тропи. Провідні моти­ви твору — возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом. Бла­китна панна — це образ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя. Для симво­лістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вір­ша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стіль­ки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша. «Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі техніч­но все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів — понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм».

Не можна не помітити в «Блакитній панні» Вороного і специфічно­го розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення ряд­ків поезії будить особливий темпоритм.

Отже, форма у поетів-символістів — це надважливий засіб витворення потужного ліричного струменя.

Самостійна робота в парах за питаннями

• Тема вірша.
• Які засоби використовує автор для створення образу весни?
• Визначте вид лірики.
• Поясніть значення слів: осанна, арабески, фрески, гротески, блавати.
• Доведіть, що твір неоромантичний.

Очікуваний результат роботи

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»), метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»), мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески). І це надає творові неповторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу

1. Скласти тези виступу за темою «Особливості поетичного стилю М. Вороного».

• Найхарактерніша риса поезій — музикальність.
• Звернення до різноманітних віршових розмірів.
• Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, пяти- і шестирядкова строфи).
• Багатство, краса, чистота мови.
• Використання образів-символів.

2. «Ґронування»

Скласти ґроно «Поезія М. Вороного» (модерніст — новатор — символізм — неоромантизм — тонкий лірик — співець краси — закоханий поет).

3. Усне висловлювання «Роль поезії в суспільному житті» або «Чим привабила мене лірика М. Вороного»

V. Висновок

Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях. «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком». На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати статтю підручника, вивчити вірш «Блакитна панна» напам’ять, уміти аналізувати поезіїї; індивідуально: підготувати повідомлення про життя і творчість О. Олеся.