Урок-знайомство з містом ( числівник як частина мови)

Урок  -   знайомство  з  містом                           

 Тема.  Числівник   як    частина   мови.                                                                                                          Мета:  закріпити  вміння  учнів  розрізняти  числівник   з — поміж  інших  частин  мови,  які  можуть  мати  числове  значення,  визначати  морфологічні  ознаки  їх, з'ясовувати синтаксичну  роль   та  виражальні   можливості;                                                                                                                                удосконалювати  вміння  правильно   відмінювати  числівники  та  вживати  їх  у  різних  типах  і  стилях  мовлення;                                                                                                                                      поліпшувати  навички  редагування  текстів,  збагачувати  словниковий  запас  учнів    фразеологізмами  та  вдосконалювати  граматичну  структуру  їхнього  мовлення;                                            розвивати  мовлення  і  логічне  мислення  школярів,  уміння  працювати  з  науковими   джерелами,  виділяти  головне,  точно   передавати  наукову  інформацію,  аналізувати  і  порівнювати  мовні  явища;                                                                                                                                 формувати  культуру  мовлення  та  спілкування;                                                                                          розвивати   творчі  здібності  учнів;                                                                                                              виховувати  почуття  любові  до  своєї  землі і  всього,  що  є  на  ній,  зацікавити  історією   рідного  краю.                                                                                                                                                   Переконструювання   речень.                                                                                                                         Прочитайте  текст.                                                                                                                                                           Визначте,  до  якого  стилю   і  типу   мовлення  він  належить.                                                              Широка  дорога  стелиться  від  Києва  і  далі...   Вересень   уже  запалив  осінні  вогнища  в  лісах  і  дібровах.  Рання  осінь  бродить  полями.  Шелестить   пожовкла  кукурудза  у  передчутті  холодів,  і  ніжиться   під  вересневим   сонцем   врунистими   сходами   озимина.                               

Дорога  простягається  через  степи,  спускається  в  долини,  сірою  стрічкою   здіймається  на   косогори.                                                                                                                                                      Дорога! Як  багато  вона  може  розповісти  допитливому  серцю,  навіяти  і  радість,  і  журу,  воскресити  в  пам'яті  давні  перекази  і  бувальщини   (За   І. Нечуєм  -  Левицьким).                                                              

 Усно   намалюйте  картину,  яку  ви  побачили.                                                                                                            Які  кольори   переважають?                                                                                                                                      Які  слова  створюють  зоровий  ефект?                                                                                             Знайдіть  у  тексті  складне  речення,  накресліть  його  схему.                                                                               Прокоментуйте  розділові  знаки  в  останньому  реченні,  перебудуйте  його  на  складне.                    

   На  прикладі   останнього   речення  поясніть  мету   використання      однорідних  членів  речення   в  тексті   художнього  стилю.                                                                                                          Слово  вчителя.                                                                                                                                              Отож  ми   побачили  з  вами   дорогу,  яка  йде  з  Києва.  Як   ви  гадаєте,  куди  вона  простяглася?   Так,  ви  не  помилилися,  ця дорога  тягнеться     до  славного  міста,  яке   розкинулося  на  берегах   мальовничої  річки  Тетерів,  -  Житомира.                                                               Ми  сьогодні  повернемось   у  давнє  минуле  нашого   міста  і  пройдемо  цією  дорогою,  воскресивши  в  пам'яті  давні  легенди.                                                                                                           Усний  переказ.                                                                                                                                                     ●Виразно  прочитайте   текст.                                                                                                                              ●Перекажіть  його  близько  до  змісту.                                                                                                              ●З  якою  метою  вжито  числівники?                                                                                                                  ●Знайдіть  їх  у  тексті,  запишіть  словами.                                                                                                     ●Виконайте  морфологічний    розбір  одного  з  них (на  вибір).                                                                                                                                        Таке  гарне   ім'я                                                                                  Житомир.  Ця  назва  поєднує  в  собі  два  найдорожчих  для  кожної  людини  слова:  мир  і  жито. Влучно  назвали  колись  наші  предки  основну  рослину,  із  зерна  якої  випікали  хліб!                                                                                                                                                                      Житомир  -  центр  одного  із  давньоруських  племен  -  житичів.                                                                                                                                 Деякі  історики  пов'язують   походження  назви  Житомир  з  ім'ям   ратника  київських  князів  Аскольда  і  Діра,  підступно  вбитих  у  882  році  в  Києві.  Після  їхньої  загибелі  він   не  захотів  служити  Олегові  -  новому  князеві.  І  пішов  крізь  густі  ліси  древлянської  землі,  подолавши  за  два  роки   136  кілометрів.  Нарешті  ратник  Житомирський  зупинився  на  березі  річки   Кам'янки  і  в  884  році   заснував  місто  -  фортецю,  назвавши  його  своїм  ім'ям  (За  І. Мокрицьким).                                                                                                           Словесний   малюнок (за  варіантами).                                                                                                       І  варіант.                                                                                                                                                  ●Розкажіть,  яким  ви  уявляєте  князівського   ратника?                                                             ●Усно  опишіть   його   портрет.                                                                                                                             ІІ  варіант.                                                                                                                                                           ●Спробуйте  уявити  місце,  де  було  засновано   Житомир.                                                      ●Усно   намалюйте   пейзаж.                                                                                                                              Переконструювання  тексту.                                                                                                                           ●Прочитайте  текст.                                                                                                                                                ●У   чому   оригінальність   його  будови?                                                                                                          ●Розкрийте  виражальні   можливості  вжитих  у  ньому  числівників.                                                               ●Визначте  тип  мовлення.                                                                                                                                       ●Як   побудовано  оповідь?                                                                                                                                    ●Назвіть  слова,  “оживляють”  оповідача.                                                                                                         Я  точно  не  знаю,  коли  народився:  згадка   про   це  загубилась  у  нетрях   століть.                           І  от,  600   років  тому  -  1392  року  -  літописець    уперше  згадує  про  мене.  Хоча,  напевне,  мій  вік  більший.  Я  народився  у  ті  часи,  коли  мужніла  Київська  Русь,  коли  хлопчина  Тетерів  був  повноводною  річкою,  що  напував  батька  Славуту.                                            Можливо,  мені  більш  як   11  століть.   На  Земковій   горі  на  камені  викарбувано  напис:  на  цьому  місці  в  884  році   було  засновано  місто  Житомир.   Я  багато  бачив,  багато  пережив.  Я  -  найстаріший   серед  міст  України  поряд   з  Києвом,  Черніговом,  Переясловом  -  Хмельницьким,  Полтавою...                                                                                                       Та  з  віком   я   не    старію.                                                                                                                              ●До  якого   стилю   мови   належить   цей  текст?                                                                                               ●Перебудуйте  його,  замінивши   розмовний  стиль    на  науковий,  запишіть.                                          Спільний  проект  “ Чи  знаєте  ви,  що...” ( Презентація  домашнього  завдання).                          “Краєзнавці”.                                                                                                                                                                        ·Чи  знаєте  ви  своїх  славетних  земляків?                                                                                                      Житомирщина   пам'ятає  їх.  У  Житомирі  народився  видатний  борець  за  незалежність  України  Олег  Ольжич,  польський  революціонер  і  генерал  Паризької  комуни  Ярослав  Домбровський,  конструктор  перших  у  світі   космічних   кораблів  Сергій  Корольов,  відомий  усьому  світові    піаніст  Святослав  Ріхтер,  видатний  письменник  -  гуморист  Володимир  Короленко,  талановитий  український   композитор  Борис  Лятошинський...                      Видатних  людей,  вихідців  із  Житомирщини,  дуже  багато,  і  кожен  з  них  вписав   славну  сторінку  в  історію   нашого  Полісся.                                                                                                              “Географи”.                                                                                                                                       ·Чи  знаєте  ви,  що,  на  перший   погляд,  наше  місто  невелике?  А  насправді  його  територія   становить  майже   70  кілометрів   квадратних.  Потрібно  багато  часу,   щоб  пройтися  кожною  вулицею,  кожним  провулком.  А  їх  не  так  і  мало  -  704.  Аби  щодня  побувати  тільки  на  одній  вулиці,  знадобиться   майже  2  роки.  Якщо  всі  житомиряни,  взявшись  за  руки,  стануть  у   ланцюг,  то  він   простягнеться  на   450   км.                                             Кожний   район  міста  -  Крошня,   Мальованка,  Смолянка,   Корбутівка  -  має   своє  неповторне   обличчя.                                                                                                                                        “Історики”.                                                                                                                                         ·Чи  знаєте  ви,  що  поліське  місто  Коростень  (Іскоростень)  є  одним  з  найдавніших  поселень  на  Житомирщині?  Про   нього  згадується   ще  в “Повісті   минулих  літ”.                            В  літо  913.  Після   смерті  Олега  почав  князювати  Ігор.  Зачинились  древляни  від  Ігоря,  не  підкорились  йому  після  смерті  Олега.                                                                                                    В  літо  914.  Пішов  Ігор  на  древлян  і,  перемігши  їх,   наклав  на  них  данину,  більшу  за   Олегову.                                                                                                                                                                 В  літо     945.  Ігор   пішов   на  древлянську  землю  і  наклав  до  першої  данини  ще  нову.   Багато  зла  творили   древлянам   мужі  його.  Вийшли  древляни  із  міста  Іскоростеня,   убили  Ігоря  і  дружину  його,  бо   їх  було   мало.   І  був  похований  Ігор,  і  є  могила  його  біля  Іскоростеня  -  міста,  в  древлянській   землі,  до  теперішнього  дня.                                                             В  літо  946.  Ольга  із  сином  своїм   Святославом  зібрала  багато  хоробрих   воїнів  і  пішла   на  древлянську  землю.                                                                                                                                        “Біологи”.                                                                                                                                           ·Чи  знаєте  ви,  що  ліс  -  справжнє  багатство  Житомирщини?   Загальна   площа  лісового  фонду  становить   1041,4  тисячі   гектарів.   Ліси  розташовані  нерівномірно.  На  півночі  вони  становлять   дві   третини  загальної  площі  земель,  а  в  південних   районах  -  лише   5  -  10   відсотків.                                                                                                                                                Вражають  своєю  величністю   500 — річні   дуби  -  велетні  в  Корабельному   та  Тригірському   лісництвах.  Заввишки  вони  сягають  35  метрів.                                                                “Літературознавці”.                                                                                                                                             Чи  знаєте  ви,  що  восени  1846   року  Житомир  відвідав  Т. Г. Шевченко?     Дуже  хотілося  поетові  “пройтись  по  землі”,  де  жива  була  ще  гайдамацька   слава.                                                             У  село  Кодню  після  поразки  народно  -  визвольного  повстання   1768  року  відсилали   заарештованих  повстанців,   де   на   них   чекала  люта   розправа.                                                                  Т. Шевченко  в  Кодні  збирав  народні  пісні  та  перекази,  розшукував   старовинні   документи.                                                                                                                                                           Неподалік  села  на  високіц   гайдамацькій  могилі    височить  пам'ятник  з  написом:   “Вічна   слав   народним  борцям  Коліївщини.  1768  -  1968”.  А  в  листопаді  1990  року  в  Кодні  відкрито  пам'ятник  великому  Кобзареві.                                                                                        “Геологи”.                                                                                                                                           ·Чи  знаєте  ви,  всесвітню  славу  й  визнання  здобули   лабрадорити   Житомирщини,  які  іризують   голубим  кольором  на   темно-  синьому  і  чорному  тлі?  Це  каміння   було  добре  відоме   ще  за  часів  Київської  Русі.  Його  використовували  для   оздоблення  церковних   храмів.  Із  нього  виготовлена  гробниця   київського  князя  Мстислава    Володимировича.  Житомирськими   лабрадоритами   облицьовані  станції     московського,   тбіліського,  бакинського  і  сакт  -  петербурзького   метрополітенів.  Із  цього  каміння  зведено  десять   колон  палацу  Сан  -Донато  в   Італії.  Ним  оздоблені  будівлі  Верховної  Ради   України.                                            

“Мозаїка”.  (Робота  в  експертних   групах.)                                                                                            

   ··У  кожній  групі  має  бути   по   представникові  з  “домашніх”  груп.                                                                             (“Домашні”  групи)                                                                                                                                                                  ↔↔↔↔↔↔↔↔↔↔↔↔↔ (“Експертні”    групи)

↔↔↔ 

Завдання.                                                                                                                                                                           Записати  якнайбільше     числівників  (  чисел,  дат),  пов'язаних  із  Житомирщиною.                                                                              ‣Усно  розкрийте  виражальні  можливості,  вжитих  у  тексті   числівників.                                                           “Хто  швидше?”   (Пошук  інформації.)                                                                                                               Учні  виконують   завдання  у  групах.  Експертна   група   працює   з  учителем,   вона  й  перевірить   роботу   груп.                                                                                                                                  Завдання   для  1  -  ї    групи.                                                                                                                               ◊Підкресліть   правильний    варіант.                                                                                                                 Два  вихідні   дні  -  два  вихідні   дня.                                                                                                                                                   Сто  сорок  два  карбованці   -  сто  сорок   два    карбованця.                                                            Позич  мені  на  пару   днів  -  позич  мені  на  кілька  днів.                                                                        Понад  ста  гривень   -  понад  сто  гривень.                                                                                                     Завдання   для  2  -  ї  групи.     

 ◊Запишіть    правильно   словосполучення,  узгодивши  іменники   з  числівниками.                                  ◊В  іменниках    поставте   наголоси.                                                                                                                  Два  (брат).  Два  (хлопець).  Дві  (рука).  Два  (вікно).                                                                                 Три  (місяць).  Три  (тиждень).  Три  (зима).                                                                                                     Чотири  (зошит).   Чотири   (книжка).                                                                                                               Завдання    для  3-  ї   групи.                                                                                                                           ◊Складіть   речення  із  словосполучень,  поданих  парами.                                                                           ◊Визначте  відмінок  іменників,  поясніть   відмінність  у  їхньому  значенні.                                               Два   роки   -  років   зо   два.                                                                                                                                  Три   кілометри    -  кілометрів   зо   три.                                                                                                                             Через  чотири   хвилини  -  хвилин  через   чотири.                                                                                      За  десять  днів   -   днів   за   десять.                                                                                                              Стилістичне          дослідження.                                                                                                                       Прочитайте  тексти.                                                                                                                                            До  яких  стилів    вони   належать?                                                                                                               Поміркуйте,  які   особливості  використання   числівників   у  різних    стилях   мовлення  (передають  точні   дані   про  факти,  явища;     позначають   час    подій,    процесів,   дати   життя  і    творчості    людини;      виступають    складовим   компонентом   художнього  відтворення     дійсності).                                                                                                                                   І.  У   північно    -  західних    районах   житомирського  Полісся    значні  площі   у   підліску    займають   зарості   рододендрона     жовтого,  або   азалії  понтійської.                                                        У  1910    році  один  інженер  видобув  із  квіток   рослини   ефірну   олію.   Надіслали   її   французьким    парфумерам.  Звідти   повідомили,  що  азалія  надзвичайно  цінна  сировина  для  ефіроолійної  промисловості.    У   1913   році   на   одному   з   засідань   Товариства   дослідників  Волині  пропонувалося   виділити   окремі   заповідні   ділянки   з   метою   їх   збереження  і   наукового   вивчення    (М.  Костриця).                                                                        ІІ.Пам'ятаєш,  як   весною                                                                                                                                В  день  ясний,  мов   образок,                                                                                                                               Обривали  ми   з  тобою                                                                                                                                   П'янко    пахнучий   бузок.                                                                                                                              Ти  шукала  білосніжних                                                                                                                                    П'ять   щасливих   пелюсток.                                                                                                                              І  схвильовано,  і  ніжно                                                                                                                                         Так  бринів  твій  голосок:                                                                                                                                   “ Все  чотири  у  суцвітті,                                                                                                                                    Все  не  бачу  я   п'яти,                                                                                                                                        Мабуть,  щастя  в  цьому  світі                                                                                                                     Мені,  бідній,  не  знайти”.                                                                                                                                 З  того  часу,  як  дізнаюсь,                                                                                                                              Що  у  саду  цвіте  бузок   -                                                                                                                                Згадую  й   благославляю                                                                                                                                  День   ясний,  мов    образок...                                                                                                                                                                                                Н. Золотницький       

Гра  “Аукціон”.                                                                                                                                                 ◙Назвати  якнайбільше   фразеологічних    зворотів,  до  складу  яких   входять    числівники.              

  Інтерв'ю.  (Робота   в   групах).                                                                                                                          ♦Уявіть   себе  кореспондентом   часопису   “Соняшник”.                                                                              ♦Побудуйте  інтерв'ю  з  місцевим   письменником,   композитором,  керівником   дитячої   хореографічної  групи,  хору  (   на  вибір).

Поетична   хвилинка.                                                                                                                                     Учасники  шкільної  літературної  студії  читають   свої   твори,  які  вони  підготували    до   свята   -  Дня   міста.                                                                                                                                                                                                Мій   Житомир                                                                                                               

Житомире   мій   ясночолий!                                                                                                                             Ти   -  гордість   моя    і    краса!                                                                                                                                І  пісня  твоя   солов'їнаЛетить  в  голубі   небеса.                                                                                                                                 З'єднались   в  твоєму  іменні                                                                                                             Навіки   і   жито,  і  мир.                                                                                                                               Хай  будуть   же  благословенні,                                                                                                                       Цей    край,  і   народ   -  богатир.                                                                                                                   Вклоняюсь   тобі,  неповторний,                                                                                                                        За  те,  що  ти   є   на  землі.                                                                                                                              За  чистії   води  і  яснії   зорі,                                                                                                                               За  сонце  ласкаве  і  дні    весняні.                                                                                                                                      Рідне місто

Існує  безліч  міст   прекрасних  -                                                                                                                 Великих,  радісних  і  щасних.                                                                                                                        Та  рідне  місто  -   лиш   одне,                                                                                                                         Такого   більш   нема   ніде.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Тут   особливий  захід  сонця,                                                                                                                         Яскраві   вогники  -  віконця,                                                                                                                           Духмяний    легіт   щовесни                                                                                                                             Лист   багряний    восени. 

Поважний   Тетерів   біжить  -                                                                                                                      Погляне,  спиниться  на   мить,                                                                                                                           Хлюпоче  хвиля    гомінка:                                                                                                                       “Це  я   -   житомирська    ріка”.                                                                                                                            Творча   робота.                                                                                                                                              “Юні  екскурсоводи”.                                                                                                                                  Уявіть,  що  ви   маєте  провести     екскурсію    по   Житомиру.                                                                  Які   точні   дані   про   місто  (  його   розташування,   протяжність   вулиць,  річки   Тетерів,  минуле  і   сучасне   міста,   визначні    події,   дати    тощо)   ви   маєте  зібрати   для   повідомлення?                                                                                                                                                    Які     елементи    опису  доцільно   ввести   у   розповідь?                                                                         Як   викликати  в  екскурсантів    чіткі   уявлення    про   спостережуване?                                                   Про   які   виражальні   можливості   числівників      слід    пам'ятати?                                                       Виразно    розкажіть   складену    розповідь  з   елементами    опису.                                                          “Укладачі   енциклопедичного   словника”.                                                                                            Уявіть  що,   ви   маєте   підготувати   статтю    для  енциклопедичного   словника   про  Житомир.                                                                                                                                                             Який   стиль   мовлення   вам   слід    обрати?  Чому?                                                                                    Які   мовні   особливості   наукового   тексту  мають   бути   в   полі     зору?                                                  Зверніть   увагу   на   виражальні   функції    числівників.                                                                          Запишіть    складений     текст.                                                                                                                           Зіставте  його   зі   статтею   енциклопедії   “Міста  і   села   Житомирщини”.