Інтегрований урок на тему "Зона Степу " Мета: поглибити знання учнів про природну зону степу, визначивши географічне положення , межі,розміри та особливості природи зони степу, біологогеографічні взаємозв'язки між компонентами природи і природними комплексами;різноманітність ландшафтів, виявити вплив господарської діяльності людини на природні особливості зони степу; познайомитись з природоохоронними територіями зони; продовжити формувати вміння працювати з тематичними картами, контурними картами , вміння працювати з різними джерелами інформації; сприяти формуванню кооперативних та комунікативних навиків навчання,виховувати бережливе відношення до природи рідного краю,своєї батьківщини,свідоме ставлення займатися природоохоронною діяльністю.
Тема :Зона степу.(у 8 класі)
Мета: поглибити знання учнів про природну зону степу, визначивши географічне положення , межі,розміри та особливості природи зони степу, біологогеографічні взаємозв’язки між компонентами природи і природними комплексами;різноманітність ландшафтів, виявити вплив господарської діяльності людини на природні особливості зони степу; познайомитись з природоохоронними територіями зони; продовжити формувати вміння працювати з тематичними картами, контурними картами , вміння працювати з різними джерелами інформації; сприяти формуванню кооперативних та комунікативних навиків навчання,виховувати бережливе відношення до природи рідного краю,своєї батьківщини,свідоме ставлення займатися природоохоронною діяльністю.
Тип уроку: інтегрований ;вивчення нового матеріалу.
Обладнання:фізична карта України,карта фізико-географічного районування карта природоохоронних територій, атлас, гербарій ,малюнки ,відеозапис степу
Структура уроку
Хід уроку
Епіграфом нашого уроку стануть слова Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій шлях у житті» (слова написані на дошці).
Прийом «Географічна розминка»
1.Що таке природна зона?
2. Які природні зони ми вже вивчили?
3.Чим схожі та відмінні природні зони?(своєрідним поєднанням природних компонентів та процесів)
Ми продовжуємо вивчати природні зони в межах яких розташована Україна. Отже сьогоднішній матеріал буде для вас знайомим і водночас новим. Бо територія нашого села розташована в цій природній зоні. Давайте на хвилинку помилуємося красою нашої природи. (Відео частини степу).Скажіть будь-ласка ,про яку природну зону йтиме мова . Так , дійсно ландшафт українського степу зачаровує своєю неповторністю.
Сьогодні на уроці ми будемо досліджувати степову зону. Тож запишіть тему нашого уроку : Зона Степу. Метою нашого уроку є поглибити знання про природну зону степу, визначивши географічне положення , межі,розміри та особливості природи зони степу,розкрити взаємозв’язки біологічної будови рослинного та тваринного світу з географічними особливостями природної зони степів,різноманітність ландшафтів; познайомитись з природоохоронними територіями зони;
На попередніх уроках ми вже вивчили дві природні зони,спираючись на загальний план характеристики природної зони ,за яким ми працювали на попередніх уроках. Давайте визначимо самі, про що ми повинні дізнатися на сьогоднішньому уроці ,чого можемо навчатися,і що повинні цінувати,. Створимо банк ідей.
Знати:1. Географічне положення,розміри ,межі природної зони.
2. Рельєф та корисні копалини
3.Клімат.
4.Водні ресурси
5.Грунти
6 .Фізико – географічний поділ.
7.Рослиний покрив та тваринний світ
8 Природоохоронні території.
Уміти: знаходити основні відмінності природної зони степу порівняно з іншими,працювати з тематичними катами та географічним атласом,контурними картами,підручником.
Цінувати: природу степів і її неповторність,берегти і охороняти дику природу ,проводити природоохоронну діяльність
Учитель: Ви одержали лист оцінювання.За ваші відповіді ви будете одежувати бали записувати на листах- оцінювання,в кінці уроку підсумуєте бали до загальної оціннки. : Отже працюємо за планом. Розглянемо перше питання. (Використовую демонстрацію слайдів)
1. Географічне положення ,межі,розміри Степової зони.(записуємо в зошити та складаємо короткий конспект.1.Степова зона займає південну частину України, що прилягає до Азовського та Чорного моря. Територія Степу займає 240 тис. км2,тобто найбільша порівняно з іншими зонами -40 %території України. В її межа Херсонська , Запорізька , Дніпропетровська , Донецька і Луганська області, південні частини Одеської ,Миколаївської , Полтавської , Кіровоградської і Харківської областей, а також північні частини Криму. Протяжність із заходу на схід-1075 км,з півночі на південь -500км.
Загальні контури степової зони на карті України нагадують трикутник з гострим кутом , повернутий на південний захід. Порівняно з лісостеповою у степовій зоні вища температура повітря , більша тривалість теплого періоду менша кількість опадів . Оскільки дві третини річних опадів припадає на теплий період , який на півдні України характеризується високою випаровуваністю ,то тут дуже низька вологість повітря і ґрунту . Посухи , які бувають досить часто , завдають відчутної шкоди сільському господарству.
Найбільшим природним багатством степової зони і національним багатством усієї України є її ґрунтові ресурси, серед яких переважають високопродуктивні чорноземи.
Степова зона відома своїми широкомасштабним зрошенням , високою розораністю земель ; вона є основним в Україні й одна з найбільших у світі регіонів вирощування високоякісних твердих сиротів пшениці ,соняшнику, винограду ,рису ,овочів і баштанних культур. Кліматичні ресурси Південного степу дають змогу вирощувати тут рицину, бавовник. Південні приморські райони Степу ( узбережжя Чорного та Азовського морів) – загально знані які місця масового відпочинку і лікування , зосередження санаторне – курортного господарства .
Переходимо до наступного питання
2.Рельєф та корисні копалини. Степова зона України розташована на півдні Східноєвропейської рівнини в межах Українського щита , Причорноморської западини,Придніпровсько -Донецької западини,Донецької складчастої споруди, південно – східних схилів Воронізького масиву.Ще далі на південь знаходиться така геоструктура , як Скіфська платформа. У сучасному рельєфі - це рівнинний Крим .
Територія степової зони переважно рівнинна . На півдні розкинулись низовини- Причорноморська , Придніпровська низовина, Північнокримська низовина. На півночі та сході відроги Подільської і Придніпровської височини, Приазовська і Донецька височини, частина Середноруської височини .
Найбільш підвищеними є Донецький кряж . Тут знаходиться найвища його вершина – Курган могила - г. Могила - Мечетна.(367м) На південні висоти кряжа знижується. Північно – західна частина Донецького кряжа звичайно вища від прилеглих частин Донецької височини. На півночі він обривається у бік Сіверського Дінця . Праві схили берегів Сіверського Дінця , а також прилеглі низовини території лівобережжя мальовничі. Тут зосереджені значні масиви дубово – соснових лісів. Для Донецького кряжу характерними є гриви — вузькі видовжені підняття висотою 6 -10 м. На схилах височин багато ярів та добре зволожені балки, в яких ростуть ліси з дуба звичайного.
На південний схід від Донецького кряжу знаходиться Приазовська височина . Найвища вершина височини - г. Бельмак – Могила(324м) . Гора є виступом порід Українського щита. Її схили вкриті степовим різнотрав’ям з переважанням типчакова – ковилової рослинності . У північній частині степової зони поширені байраки – яр чи балки, вкриті лісом і чагарником.
На північних узбережжях Азовського і Чорного морів поширені так звані коси . Вони здебільшого складаються з піщаних відкладів ,змішаних галькою і гравієм ; в основному використовується з рекреаційною метою, а також я природоохранні території.
Причорноморська низовина - це слабо похилена на південь рівнина ; в північній частині її поверхня зазнає впливу водної ерозії - багато річок тече по глибоких, часто порожистих долинах , прорізаних у твердих породах Українського щита. У крайній північно –західній частині Степу в межах Подільської і Придніпровської височини підходять до Причорноморської низовини , розвинута яружно - балкова мережа : яри довгі , їхні схили вкриті переважно природною степовою рослинністю ; подекуди на схилах ярів є відслонення лісу . В знижених місцях яри переходять у плоскодонні х похилими схилами балки.
Типовою формою рельєфу на півдні степової зони , зокрема у посушливій його частині ,є поди – (степові блюдця) овальної чи круглої форми зниження рельєфу з плоским дном розміром від кількох метрів до 10 км поперечнику. Поди характеризуються безстічністю , виникли на лісовій основі. Їхнє дно плоске з дещо підвищеною вологістю і ксерофітною (ксерофіти – рослини ,здатні переносити тривалу посуху) степовою рослинністю. Серед подів – Сиваський ,Великий Агайманський , Чорна Долина та ін. Ґрунти подів мають підвищений вміст солей і вологи.
У нижній частині Дніпра на лівому березі у Херсонській обл. знаходиться великий за площею (близько 161 тис. га ) погорбований піщаний масив. Це – Олешківськи піски , горби тут досягають 15 -20 м. У знижених трапляється озера, солончаки. Такий рельєф - результат роботи вітру . Нині піски заліснюються. Значні площі їх зайняті насадженими соснами.
Розташована на сході Кримського півострова Тарханкутська височина характеризується невеликими абсолютними висотами (до 170 -190 м).
У крайній східній частині Криму (Керченський півострів) знаходиться унікальний витвір природи – грязьові вулкани На Керченському півострові трапляються постійно діючі, періодично діючі і загаслі грязьові вулкани . Усього в цьому районі відомо близько 50 грязьових вулкані . Більш як половина з них загаслі. Сопкова грязь вулканів використовується з лікувальною мірою.
У степовій зоні є великі поклади корисних копалин .Покажіть на фізичній карті( Робота учнів з географічною картою) Першорядне значення мають кам’яне вугілля Донецької складчастої області , залізні і марганцеві руди Українського щита і залізні руди Керченського півострова , родовища нафти і газу Дніпропетровсько – Донецької і Приморської западини.
Нафтогазові ресурси Дніпропетровсько – Донецької западини почали розробляти в повоєнні роки. Тепер цей регіон є головним в Україні з видобутку нафти і газу. У 1954 р. було відкрито родовище горючого газу в Криму , дещо пізніше (1971 р.) – на дні Чорного моря. Видобувають газ поблизу Джанкоя і на шельфі Чорного моря. Завдяки геологопошуковим і геолорозвідувальним роботам доведено перспективність видобутку нафти і газу. Тут розвідано майже 120 родовищ природного горючого газу, частина з яких (близько 20) розробляється .
У степовій зоні України є великі промислові поклади заліних руд. Українське степове Придніпров’я - один з найбільших у світі регіонів територіального концентрування залізорудних ресурсів та їх видобутку. Криворізький ,Білозерський залізорудні басейни , Кременчуцький і Керченський залізорудні райони , виявлено одні з найбільших у світі промислові запаси марганцевої руди , зокрема в Нікопольському Великотокмацькому родовищах. Степ багатий на вогнетривкі і каолінові глини, вапняки , цінні будівельні матеріали .
Запаси високоякісного кухонної солі (Донбас, Дніпропетровсько – Донецька западина ,Крим ) є одними з найбільших в Європі . На території степової зони є ресурси золота, алмазів та інших викопних багатств . Корисні копалини залягають у добре освоєних районах ,їх родовища зосереджені на великій відстані один від другого. Отже, сама природа створила сприятливі умови для індустріального розвитку Придніпров’я , Донбасу і Приазов’я перетворення цих районів на один з великих світових центрів вугільної , руднометалургічної ї хімічної промисловості.
3.Клімат степової зони помірно континентальний. Континентальність клімату зростає як у південному , так і східному напрямах. Річний радіаційний баланс характеризується найвищими в Україні показниками , причому в прибережних районах 5200 МДж/м . Для степу властива й найвища річна сумарна радіація . Південне положення обумовлює інтенсивний тепловий режим, теплові ресурси найбільші серед трьох зон,а тому і найдовший вегетацій ний період – 210 – 245 днів безморозний період до 220 днів. Середня температура липня +21 +24С0,січня -2 – 7С0. Це дає змогу вирощувати теплолюбові рослини,бахчові культури. Опадів в степу випадає найменше 300 – 500мм на рік,а випаровуваність дуже висока700 – 1000мм на рік,тобто зволоження не достатнє,тому особливості життя рослин пов’язані з їх біологічною будовою у пристосуванні кореневої системи до життя у посушливій зоні. Рослини з мичкуватою кореневою системою ,а це найбільше злакових найкраще пристосовані рости у степах. Степові рослини пристосовані до зменшення випаровування води тому листя дрібненьке,скручене має щетинки,товсті стебла. У степах часто бувають посухи,значної шкоди сільському господарству завдають суховії -15 днів ,пилові бурі. Загалом кліматичні та агрокліматичні ресурси зони сприятливі для ведення сільського господарства,особливо в разі ретельно продуманого зрошення посушливих земель .
4.Водні ресурси. Дайте відповідь на питання1.Назвіть найбільші річки та покажіть на карті.2.Яке живлення річок .Які є озера, лимани ,водосховища на території степів?.
Степова зона належить до маловодних регіонів України. Рівень забезпеченості населення водою в 3-4 рази нижчий,ніж на Поліссі чи в Західному Лісостепу. Річковий стік у степовій зоні найнижчий в Україні і формується основному за рахунок талих снігових вод(80%) ,живлення мішане. Через степову зону протікає багато річок транзитом. Серед – них дві найбільші у Європі річки – Дунай і Дніпро , а також Дністер , Південний Буг, Сіверський Донець . Багато степових річок влітку повністю або частково пересихає. Ґрунтові води високо мінералізовані.
У степовій зоні є багато прісних і солоних озер(Ялпуг,Кагул,Сасик – Кундук,Шагани,Алібей). Солоність води озер , розміщених на півночі Криму дуже висока – до 200 – 320% . Цінним їх мінерально – сировинним ресурсом є самосадна сіль ,яку інтенсивно видобували ще з княжих часів. Валки чумаків упродовж багатьох століть розвозили з Криму сіль , по всій Україні. Після освоєння великих покладів кам’яної солі в Донбасі та інтенсифікації солевиробництва в Передкарпатті видобуток кримської самосадної солі різко скоротився.
Найбільш запаси солі має Айгульське озеро (потужність шару солі – 10 – 15 м ; Солоноводними є також Хаджабейський і Куяльницький лиман. Найбільше водосховище –Каховське. У межах зони знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. На півдні зони є великі зрошувальні системи, які напоюють поля водами Дніпра. У долинах річок і балок розміщуються ставки.
5.Грунт. Важливими природними ресурсами степової зони є її родючі ґрунти , насамперед чорноземи. Зона посідає перше місце в Україна за площею чорноземів. Саме північне поширення потужних чорноземів звичайних прийнятих за межу, що розділяє лісостепову і степову зони. На високопродуктивні чорноземи тут припадає понад 90% усіх чорноземних ґрунтів.( Робота з підручником та картою ґрунтів атласу)Які типи ґрунтів поширені в степовій зоні? Яке значення меліорації?
Чорноземи переважно формується на лесах. Ґрунтам степової зони властиві значення територіальні відомості. Якщо на крайній півночі поширені чорноземи типові , в центральній частині – чорноземи звичайні ,на півдні – чорноземи південні.
Які культури вирощують на чорноземах? Вирощують зернові (озима пшениця , ячмінь , кукурудза), технічні (соняшник) , садові ( яблуня , черешня ,вишня та ін..), баштанові (кавун ,диня) культури.
У Присивашші і Північному Криму поширені каштанові ґрунти , у західній і передгірній частинах Криму – чорноземи південні та дернові ґрунти. Степ є основним районом проведення широкомасштабних робіт х меліорації земель, у тому числі заліснення Олешківських пісків. Тут нагромаджений досвід створення захисних соснових насаджень і виноградників на пісках.
6 Ландшафти українського степу зачаровують своєю неповторністю. Як би ви описали степ? Степ – це безкраї поля плоских низовин і невисоких загладжених підвищень , просторі голубі плеса дніпровських водойм , озер і лиманів. Степ – це білостінні українські села , що потопають у зелені садові та барвистих квітів, тулячись до річок і потічків , до зелених левад. Неможливо описати лише словами красу українського степу. Степ надихає композиторів, поетів, художників. Не лишились осторонь і наші 8-ми класники намалювали степові краєвиди. Подивіться якими барвами переливаються пори року в степу: весна гуляє квітом, яскраве сонячне літо, осінь в жовтих кольорах, а ось земля вкрита теплою пухкою ковдрою.
Отже ,Відмінності ландшафтів українського степу пояснюється неоднаковим співвідношенням тепла вологи,характером ґрунтів і природної рослинності,особливостями природо користування в межах зони.(учні відповідають на питання)1.На які підзони поділяється зона степів?За якими ознаками?Тому степова зона поділяється на такі підзони і провінції:
Північностепова підзона:
Провінції:Дністровсько –Дніпровська північностепова,Лівобережно –Дніпровсько – Приазовська північностепова,Донецька північностепова, Задонецько – Донська північностепова
Провінції:Причорноморська середньо степова
Південностепова
Провінції:Причорноморсько – Приазовська сухостепова, Кримська південностепова.
7.Рослинний і тваринний світ. Степова зона належить до районів пізнього сільськогосподарського освоєння . Ще на почутку ХІХ ст.. великі рівнинні площі тут були переважно цілинними . Серед рослинного покриву переважала типова степова трав’яна рослинність : на півночі були поширені більш вологі різнотравно – ковилово - типчакові степи (росли степові чагарники і дерева – терен, вишня та ін.), на півдні - сухі типчаково - ковилові ,у Присивашші – плиново – злакові степи на каштанових ґрунтах. У східній і західній частинах Криму типовим є чагарниковий степ. У степовій зоні значне поширення мають захисні лісосмуги ,які трапляються повсюдно. Ліси (переважно дубові) ростуть у найбільш зволожених балках.
Нині рівнинні простори степової зони розорані. Під ріллею знаходиться 65 – 80% усіх сільськогосподарських угідь Степу.
Отже , щоб ґрунтовно і детально розкрити цей матеріал деякі учні отримали випереджаюче завдання і провели своє творче дослідження з використанням різноманітних джерел географічної інформації .
Презентації учнів на тему «Рослини степу»і «Тварини степу».
У Степу водяться тварини ,що пристосувалися жити на відкритих просторах в умовах досить посушливого клімату. Назвіть ознаки пристосованості?Які особливості будови скелету у тварин,які проживають зоні степу?(особливостями їх будови є риючи кінцівки,гризучий ротовий апарат). До недавнього часу тут траплялись антилопа – сайгак , дикий кінь – тарпан , байбак , з птахів – стрепет. Нині з-поміж ссавців з ряду гризуни водяться: ховрахи , хом’ячок сірий , сліпаки , тушканчик, степова полівка ,з ряду хижі -лисиця , зрідка бурсук , вовк , єнотовидний собака. З класу Птахи трапляється дрохва, степовий журавель ,жайворонки , куріпки,перепілки,просянки . Серед плазунів і земноводних відомі гадюка степова , вужі , полози, ящірки , ропуха зелена ,жаби. Багато комах. Нині рівнинні простори степової зони розорані. Типова степова рослинність збереглася на заповідних землях , схилах балках і в долинах річок.
8.Природоохоронні території У степовій зоні вже функціонує значна кількість природоохоронних об’єктів . Створення в Степу природоохоронних території різного рівня заповідності набуває важливого значення ,адже практично вся територія цього регіону розорана ,зайнята населеними пунктами , промисловими підприємствами ,шляхами тощо. Природна рослинність тут практично відсутня (за винятком схилів ярів,байраків, окремих крутосхилих горбів тощо.)
( Повідомлення учня -презентація плакату « Природоохоронна діяльність»)
Територія нашого села також належить до Новогригорівської балково – степової заповідної зони .І ми ,як учасники,еколого – натуралістичного гуртка працюємо на екологічній стежині,яка веде до балки Цегельні. Ми вивчаємо,досліджуємо місця де ростуть рослини та тварини що занесені до Червоної книги України , фотографуємо ,складаємо карту і займаємося природоохороною діяльністю – випускаємо стінгазети, розносимо еколистівки жителям села,шкільна агітбригада « Екодрузі» бере участь у шкільній пропаганді та районних конкурсах. Ми любимо природу нашого краю.
(Розповідь вчителя)У степовій зоні зосереджено більше 10 об’єктів територій природно-заповідного фонду . Луганський природний заповідник(1,6 ти.га), Дунайський біосферний заповідник(46 тис га),Заповідник Асканія – Нова(33 тис.га), Дніпровсько – Орільський,Український степовий, Єланецький степ,Чорноморський біосферний,Дунайський біосферний , Національні природні парки- Святі гори,Азово – Сиваський.
1.Тести(оцінювання 0.5 б)
1.Найбільша за площею природна зона
А)Полісся;б)Лісостеп;в) Степ
2.Найвища точка степової зони
А)Приазовської височини;б)Придніпровської височини в)Подільської височини г)Донецької височини
3.Найпоширеніші ґрунти у межах степової зони:
А) дерново підзолисті Б)чорноземи різних типів
В)каштанові різних типів Г) сірі лісові
4.Клімат степів
А)вологий ,помірно теплий б)посушливий теплий
5.Середньорічна кількість опадів у степах становить
А)200мм б)300 -500мм в)600 -700мм г)1000 -1200мм
6.Найтриваліший вегетаційний період характерний
А) для Полісся б)Лісостепу В)Степу г) Карпат
7.Най поширеніша рослина степів
А) дуб б) сосна в)ковила г)журавлина
8. Яка тварина частіше зустрічається в зоні степу?
А) зубр б) глухар в) ховрах г)лелека
2. Гра світлофор(так чи ні)
1.Степова зона простягається на півдні Східноєвропейської рівнини?(так)
2.Устепові зоні великі поклади кам’яного вугілля?
3Нафтогазові ресурси залягають біля Азовського моря?
4.Нафтогазоносні регіони залягають у Дніпровсько – Донецькій западині?
5.У Донбасі, Дніпровсько –Донецькій западині,Криму найбільші запаси кухонної солі У Європі?
6. Криворізікий, Білозерський, Кременчуцький, Керченський басейни- видобутку глини?
3. Працюємо на контурних картах. Позначте та підпишіть природну зону степу та її підзони.
Оцінювання. Ви Всі якісно працювали . То ж повернімося до ваших листів самооцінювання. Здайте листи і одержані вами бали залікуються до загальної оцінки .
Домашнє завдання . Вивчити матеріал П 33.1.Чому в степу не ростуть ліси?
2.Де ви б порадили створити нові заповідники і парки в степовій зоні?
3.Проведіть дослідження природоохоронних територій та виявіть які є рослини і тварини на цих територіях.
Додаткові завдання
1.Гра лото
Складіть з частин карти за рельєфом природну зону степів
Розташуйте типи грунтів послідовно з півночі на південь (робота з картками)
2.Скласти ланцюги живлення( робота з картками)
3.Розв’яжіть задачу.
Визначте,яка кількість рослинної маси утвориться в зоні степів,якщо на 1 га припадає 18 тонн рослинної маси,якщо площа степу становить 40% від площі України.
Рішення.
1.Площу України беремо за 100% і знаходимо яку площу займають степи, складаємо пропорцію 603,7 тис.км2- 100%
Х тис км 2 – 40%
Х = 603,7тис км2.40% =241,48 тис.км2=24148 тис. га
100%
2.Якщо на 1 га припадає 18 тонн рослинної маси,то знаходимо скільки тонн припадає на24148 тис . га
Х= 24248 тис . га х18 тонн/га=434 664 тис .т
Відповідь : у степовій зоні України утворюється 434664тис.тонн рослинної маси.
4.Запитання . Її оспівували поети,охоче малювали художники. В спеціальній літературі ця рослина фігурує під назвою Геліантус з родини Складноцвітих до Європи вона потрапила після відкриття Америки і спочатку використовувалась як декоративна рослина ,а сьогодні це головна олійна культура степової зони. Про що мова?