Урок "Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків"

6 клас

Розділ ІІІ. ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 1. Літосфера

Мета уроку: навчальна - поглибити  систему знань учнів про літосферу шляхом вивчення зовнішніх сил Землі; ознайомити учнів з процесами, що впливають на формування рельєфу, сформувати поняття «вивітрювання»; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки між дією зовнішніх сил та формами рельєфу; 

розвивальна - розвивати пам’ять, вміння аналізувати, робити висновки, виділяти головне, розвивати вміння учнів працювати з текстом підручника, атласами, картами та схемами;

виховна - виховати почуття відповідальності та дбайливе ставлення до навколишнього середовища, навички колективного спілкування, взаємодопомоги.

Обладнання: підручник, атлас, карти та схеми атласу, фізична карта світу, картинки, що демонструють зовнішні процеси.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: учні закріплять знання про будову Землі та її внутрішні процеси; сформують вміння позначати на контурній карті вулкани і сейсмічні пояси.

Опорні поняття: літосфера, земна кора, нерівності, вітер, яр.

Базові поняття: зовнішні процеси, вивітрювання, ерозія, дюни, бархани.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь.

1.Прийом «Робота в парах». Учні, що сидять за однією партою обмінюються запитаннями, які підготували вдома. Вчитель слідкує за опитуванням та виправляє у разі помилок.

2. Прийом «Географічний диктант». Вчитель задає питання, учні письмово відповідають на у зошитах.

Питання для опитування

1. Земна кора з верхньою частиною мантії утворюють оболонку ...

2. Гарячі фонтануючі джерела, що утворюються в районах вулканізму, ...

3. Розплавлена речовина мантії...

4. Океан, на окраїнах якого розташована переважна частина діючих вулканів, ...

5. Канал, яким магма рухається до поверхні, ...

6. Магма, що вилилася на поверхню - ...

7. Глибока западина на вершині вулкана - ...

8. Сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням речовини мантії в глибинах Землі і її виверженням на поверхню …

9. Місця на межі літосферних плит, де найчастіше виникають вулкани …

10. Спокійне витікання води з тріщин земної кори …

Взаємоперевірка. Учні обмінюються зошитами і проводять взаємоперевірку за відповідями, які зачитує вчитель.

3.  Прийом «Географічна розминка». Використовується фізична карта світу та атласи.

Учитель ставить запитання про розміщення вулканів з використанням «підказок», учні в атласах знаходять вулкани та називають їхню висоту, координати.

4. Виступи учнів «Найкрасивіші вулкани світу»

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета». Учитель. Вам усім знайомий процес ліплення фігурок з пластиліну або глини. Людину, що ліпить професійно, називають скульптором. Як працює скульптор? Незалежно від того, правша він чи лівша, завжди ліпить двома руками. Природу Землі можна порівняти зі скульптором: вона невтомно «ліпить» і створює образ поверхні нашої планети. З роботою однієї з її «рук» ми вже знайомі - це внутрішні сили Землі, що спричиняють рух плит, магматизм. Результат їхньої роботи наявний - це гори, западини. А що ж робить «друга рука» природи? Чому поверхня Землі така різноманітна? Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як «працює» ця «друга рука», звідки бере сили та який її результат.

Хто керує змінами рельєфу? Хто гори перетворює в рівнини? Про це ми поговоримо на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Роль зовнішніх та внутрішніх процесів у формуванні сучасного вигляду Землі

Прийом «Творча лабораторія»

Складання схеми на дошці та в зошитах

2. Характеристика зовнішніх сил

Робота в групах за завданнями. Завдання групі: Використовуючи текст підручника і атласи, охарактеризувати за планом один із зовнішніх процесів.

1-а група – зміна земної поверхні Сонцем;

2-а група – робота вод;

3-я група – робота вітру;

4-а група – вплив живих організмів;

5-а група – діяльність людини.

Після закінчення часу для підготовки від кожної групи виступає один учень з характеристикою вивченого процесу. Після виступів робиться висновок про характер зовнішніх сил.

План характеристики (заздалегідь роздрукований для кожної групи)

1. Назва процесу

2. Види роботи, яка виконується під час процесу

3. Форми рельєфу, що виникають.

4. Можливі негативні наслідки процесу

5. Способи боротьби з негативними наслідками.

Виступи представників кожної групи. Вчитель за необхідності доповнює доповіді .

Текучі води, тимчасові та постійні, руйнують гірські породи, переносять їх, накопичують в інших місцях. Тимчасові потоки утворюють яри, річкові долини та рівнинні ділянки суходолу в нижній частині течії.

Яри знищують родючі землі, заважають будівництву. З часом ерозія послаблюється, яр старіє і перетворюється на балку.

Частина води після дощу просочується в ґрунт та у верхні шари земної кори і вже там, під землею, продовжує свою роботу. Підземні текучі води вимивають або розчиняють окремі гірські породи. При цьому під землею утворюються пустоти-печери.

Це підземне царство складається з каскаду зал, різних за площею і висотою, які з’єднуються вузькими, а інколи низькими коридорами. Печери прикрашені різноманітними кристалами, схожими на квіти, а також сталактитами і сталагмітами, сталагнатами. Сталактити є натічними мінеральними утвореннями, що нагадують льодові бурульки, які звисають із стелі (грец. той, що натік по краплині), або стовпи, які ростуть із підлоги — сталагміти. Інколи бурульки зростаються зі стов

пами і утворюють колони — сталагнати. Кристали і натічні форми можуть бути різного кольору, який залежить від речовин, розчинених водою.

Вітер переносить дрібні частинки гірських порід, утворюючи солові форми поверхні (Еол — бог вітру). На піщаних узбережжях водойм, у пустелі — дюни і бархани. Надвітряний їх схил пологий, підвітряний — крутий. Вони весь час рухаються, хоча помітити це важко. Висота пасом з піску сягає в середньому до 70 метрів, найвищі піщані пасма — 200-300 м — трапляються в найбільшій пустелі світу Сахарі. На Атлантичному узбережжі Франції утворилися дюни, що є найбільшими в Європі. Їх висота майже 90 м.

На земній кулі існує величезна маса льоду, яка перевищує масу води всіх річок, озер, боліт. Льодовики не тільки виорюють, а й шліфують гірські породи, перетворюючи виступи скелі на шатроподібні горби. Увесь зруйнований уламковий матеріал — валуни, пісок, глину — льодовик переносить і відкладає у вигляді горбів довгих валів, що нагадують залізничні насипи.

Руйнівну роботу моря забезпечують удари хвиль об береги. В результаті у березі утворюються ніші, пляжі; іноді вздовж берега намиваються вузькі коси.

Завдання. За фізичною картою України назвати коси вздовж узбережжя Азовського моря.

До форм рельєфу, створених руками людей, відносять шахти, терикони, кар’єри, штучні куполоподібні горби-кургани в місцях давніх поховань, сучасні підземні переходи, мости, насипи, канали. За підрахунками вчених площа пустель, що виникли внаслідок діяльності людини, складає 9 млн. км². Ще 19 % суходолу знаходиться на межі спустелення, що загрожує більше ніж 100 країнам світу.

3. Складання схеми на дошці та в зошитах Види вивітрювання»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Прес-конференція»

Обговорення роботи груп: наскільки вдало було складено характеристики тощо.

2. Прийом «Конкурс запитань» (продовження роботи в групах). Кожна група складає по кілька запитань, пов’язаних з процесом, який вона досліджувала. Групи обмінюються запитаннями.

3. Метод «Незакінченого речення».

4. Прийом «Робота в парах»

Учні в парах заповнюють колонки таблиці «Наслідки роботи зовнішніх процесів»

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя. Зовнішній вигляд земної поверхні постійно змінюється. Ці зміни зумовлені взаємодією внутрішніх та зовнішніх сил Землі. Зовнішні процеси надзвичайно різноманітні. Часто результати роботи зовнішніх сил негативно позначаються на господарській діяльності людини. Однак і господарська діяльність може стати причиною посилення зовнішніх процесів. Це підводить до висновку про те, що зовнішні процеси, як і внутрішні, необхідно ретельно вивчати та вчитися запобігати їх негативним наслідкам.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф підручника 23-24.

2. Скласти 5 завдань для ігри «Що зайве?» за темою за вивченим матеріалом.

3. Скласти розповідь на основі спостережень «Зміна рельєфу нашої місцевості (бажаючим).