Урок "ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЛИСТКІВ"

ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЛИСТКІВ

Мета:

• розглянути особливості  будови листка як бічної частини пагона; ознайомити учнів із різноманітністю листків, розміщенням їх на стеблі, жилкуванням;
• розвивати творчі здібності учнів, навчально-пізнавальну компетентність, допитливість, спостережливість, бачення прекрасного у простому; вдосконалювати дослідницькі вміння;
• виховувати любов до природи, рідного краю, охайність, привчати до естетичного ведення записів.

Обладнання: таблиці, гербарний матеріал, кімнатні рослини, картки – завдання.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

 «Не бійся відповідати: неправильна відповідь —

теж відповідь, адже це свідчить про те,

 що ти думаєш».

І. Організаційний момент

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Пролунав уже дзвінок,

Починаємо урок.

• Незакінчена думка

Народна мудрість стверджує: «Не існує не талановитих людей, а є ті…»

Завдання. Запропонуйте свій варіант закінчення прислів’я. (Народна мудрість стверджує: «Не існує не талановитих людей, а є ті, які займаються не своєю справою»)

Можливо, саме уроки біології для декого з вас будуть тією справою, яка дасть змогу розкрити свої таланти.

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Знайдіть відповідність (пару.)

А. Кореневище, бульба, цибулина    1) Підземна стеблова бульба

Б. Денце       2) Вегетативне розмноження

В. Стеблові бульби, цибулини, бульбоцибулини,

вуса, кореневища      3) Груша, слива, обліпиха

Г. Колючки, вусики, вуса, стеблові бульби   4) Стеблова частина цибулини

Д. Колючки       5) Підземні видозміни пагона

Ж. Вічка       6) Надземні видозміни пагона

Відповідь: А-5, Б-4, В-2, Г-6, Д-3, Ж-1.

• Вставте пропущені слова, скориставшись довідкою.

Видозмінюватися можуть як ……………, так і …………… пагони.

Видозмінами надземних пагонів є ………….., вуса та ………. . Прикладами видозмін підземних пагонів є…………., стеблові бульби, …………., ………….. .

Стеблову частину цибулини називають ………….. .

У гладіолуса видозмінений підземний пагін за будовою подібний і до стеблової бульби, і до цибулини, тому такі видозміни пагона називають ……………………. .

Довідка: надземні, кореневища, бульби, підземні, денцем, колючки, цибулини, бульбоцибулини.

• Біологічний диктант «Продовжити речення»

1. Органи вищих рослин залежно від їхніх функцій поділяють на . . . і . . . (вегетативні та генеративні).
2. До вегетативних органів належать . . . і . . . (корені і пагони).
3. Корені бувають: . . . , . . . та . . . ( головні, додаткові та бічні).
4. Існує два типи кореневих систем: . . . і . . . (стрижнева і мичкувата).
5. Пагін складається із . . . , та . . . (стебла, бруньок та листків).
6. Осьовий орган рослини, який з’єднує між собою корінь, бруньки і листки . . . (стебло).
7. За напрямком росту та розміщенням у просторі стебла бувають … прямостійкі, виткі, повзучі, чіпкі.
8. Місце прикріплення одного чи кількох листків до стебла називають . . . (вузлом).
9. Частина стебла між двома сусідніми вузлами має назву. . . (міжвузля).
10. Верхній кут, утворений стеблом і листком  - … (пазуха листка).
11. Бічна частина пагона, що здійснює фотосинтез дихання та випаровування води - це . . . (листок).

       12. Квітка, плід і насіння – генеративні органи рослини, корені та пагони - … (вегетативні).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Прийом «Здивуй»

• Цибулина  містить аскорбінову кислоту, вітаміни В₁,  В₂, В₅, солі Кальцію, Фосфору.
• Свіжий сік  цибулі уживають у разі ангіни, по одній чайній ложці три-чотири раз на день.
• Чай з кореневища пирію п’ють у квітні для зміцнення здоров’я.
• Позеленілі на світлі бульби містять отруйну речовину соланін, тому вживати в їжу такі бульби не можна, бо вони розладнують нервову систему.
• Висаджені позеленілі бульби підвищують урожайність на 30%.

Вчитель. Мандруючи лабіринтами біологічних знань, ми протягом останніх уроків дізналися дуже багато таємниць із життя пагонів,  коренів, а також рослини в цілому. Сьогодні ми будемо  пізнавати цікавий світ листків, розглянемо зовнішню будову листків, з’ясуємо у чому полягає різниця між листками рослин, ознайомимось із їх різноманітністю, розміщенням на стеблі, жилкуванням.

Запис теми уроку.

ІV. Сприймання інформації 

      Вчитель. Листок – бічна частина пагона. Розміри, як ви уже бачили бувають від декількох мм до 10-20 метрів. На відміну від стебла та кореня, листок має обмежений ріст.

 Будова листка. 

Листкова пластинка, черешок, основа, прилистки, піхва.

• Поміркуй? Завдяки чому всі  листки повернуті до  світла, а не навпаки?

                                Які складові частини   листка це  забезпечують?

Функції листка: 

 - фотосинтез

 - газообмін

 - транспірація.

Сидячі й черешкові листки   (запис  схеми у зошити, демонстрація живих рослин, гербарного матеріалу.

Листки

Сидячі              Черешкові

                                                          (жито)                   (бузок)

Прості й складні листки  (запис  схеми у зошити, таблиця, гербарий матеріал).

Листки

                                            Прості                        Складні

                                       Голчастий                        Трійчастий

                                       Лінійний                          Пальчастий

                                       Ланцетний                       Парноперистий

                                       Серцеподібний                Непарноперистий

   Яйцевидний

                                       Оберненояйцевидний

                                       Списовидний

                                       Еліпсовидний

                                       Нирковидний

Вчитель. Визначте який листок перед вами: простий чи складний?

Відмінності між листками (демонстрація таблиці, гербарного матеріалу).

Листки різняться за:      

• Формою листкової пластинки
• Краєм листкової пластинки

1. суцільний (бузок)
2. пилчастий (липа)
3. зубчастий (кропива)
4. струговидний (кульбаба)
5. городчастий (м’ята)
6. хвилястий (дуб)
7. виїмчастий (осика)

• Формою верхівки листка
• Формою основи листка

Жилкування листка

• Самостійна робота з  підручником.

1. Опрацюйте текст §18 "Що таке жилкування листка?"

2. На кімнатних рослинах та листках рослин гербарного матеріалу зверніть увагу на мереживо жилок.

3. Уважно їх розгляньте. Чи однакове мереживо жилок у всіх листків, чи в кожного виду листка інше? Що це означає?

4. Використовуючи підручник, визначте, як називається мереживо жилок у листку.

5. Назвіть типи жилкування, які ви дослідили.

• Прогнозовані результати  роботи учнів.

• Жилки – це судини.
• Жилкування - розміщення жилок на листку.
• Жилки утворені провідними та механічними тканинами.

• Жилкування: а –лінійне (гладіолус), б –дугове (подорожник), в – сітчасте (клен).

• Перевір себе. Визначте, у якої групи рослин листки мають сітчасте жилкування: а) дуб, береза, пшениця, б) акація, лілія, кукурудза, в) суниця, яблуня, жито, д) горох, соняшник, картопля.

Листкорозміщення  - це певний порядок розташування листків на стеблі (запис у зошит, демонстрація  таблиці, гербарного матеріалу) .          

• Почергове (яблуня, вишня).
• Супротивне (бузок, вероніка дібровна, барвінок).
• Кільчасте (лілія, підмаренник чіпкий).

• Перевір себе. Визначте, у яких рослин почергове листкорозміщення; а) дуб, б) яблуня, в) шипшина, в) всі перелічені.

V. Узагальнення та систематизація знань

• Творчі завдання

1. Два учні знайшли листки каштана і клена. Один сказав, що це прості листки, інший – що складні. Хто з них помилився?
2. Розглядаючи листя кімнатних рослин (аспідистри та гіпеаструму) семикласники поспорили. Одні говорили, що жилкування в листків рослин однакове, інші – що різне.Хто з них правий?

• Тести «Зовнішня будова листка»

1. Листок з’єднується зі стеблом у місці, що називають:

а) пазухою; б) камбієм; в) вузлом; г) міжвузлям.

2. Прилистки перетворюються на колючки:

а) у горобини; б) у дуба; в) в акації; г) у конвалії.

3. Паралельне жилкування листка характерне для такої рослини:

а) яблуні; б) подорожника; в) бузку; г) пшениці.

4. Складний листок відрізняється від простого тим, що має:

а) кілька листових пластинок на загальному черешку;

б) більшу кількість жилок;

в) більше хлорофілу;

г) листову пластинку, розділену на лопаті.

5. Жилкування — це:

а) проходження жилок у черешок листка;

б) спосіб формування листової пластинки;

в) спосіб розташування жилок у товщі листкової пластинки.

      6. Сидячими  називають  листки:  а)  в  яких не  відбувається  фотосинтез;  б) які  не  мають   черешка;  в) які  повільно  ростуть.

Відповідь: 1.в); 2.в); 3.г); 4.а); 5.в); 6.б).

• Гра «Шпаргалка» (робота в парах).

Один учень показує терміни, інший має швидко підібрати правильне визначення.

• Робота в групах. Розділити  запропоновані рослини  (гербарний  матеріал) на категорії:     

1 група: рослини з  простим листям, рослини з складним листям;

2 група: рослини з сітчастим та з паралельним жилкуванням листків.

3 група: рослини з сидячими листками  і рослини з  черешковими листками.

V. Підсумок уроку

• Вправа «Незакінчене речення»

• Сьогодні на уроці ми вивчили … .
• Ми дізналися, що листки бувають … .
• Мені було цікаво те, що … .
• Ці знання мені згодяться … .
• Про листок я дізнався … .
• Жилкування листків є … .

• Оцінювання

VІ. Домашнє завдання:

• опрацювати §… ;
• вести спостереження за кімнатними рослинами. Яких рослин у вас вдома більше ― з простими чи складними листками, паралельним, дуговим чи сітчастим жилкуванням?;
• укласти кросворд «Листок».