Урок зв’язне мовлення "Твір-опис за картиною Марії Приймаченко «Свято»"

Інтегрований урок: образотворче мистецтво, українська мова.

Зв’язне мовлення

Твір-опис за картиною Марії Приймаченко «Свято»

у 6 класі

Мета: познайомити учнів з творчістю Марії Приймаченко; формувати в шестикласників уміння складати текст-опис, розвивати творчі здібності; повідомити про основні традиції святкування свята Івана Купала; навчити самостійно мислити; виховувати любов до мистецтва.

Інтегрований урок: образотворче мистецтво, українська мова.

Міжпредметні зв’язки: народознавство, ботаніка.

Обладнання: Альбом «Творчість Марії Приймаченко», мультимедійна дошка, презентація MS PowerPoint «Творчість Марії Приймаченко», пам’ятки «Як скласти опис картини».

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Хвилинка роздумів»

• Які типи висловлювання вам відомі?
• Які особливості твору-опису?
• Які види опису тобі відомі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя. Діти! До мене зранку на стіл потрапив лист. Давайте  його разом прочитаємо.

Івась описує картину

Побувавши в галереї,

наш Івась розумним став.

І говорить вдома мамі:

- Я картини розглядав,

І вивчав їх дуже довго,

Тож тепер я справжній – ас.

Що ж ти бачив за картини? –

Запитала мама враз.

Із задумливим лицем

 починав  Іван про це:

• Значить, кілька дужих хлопців

пишуть щось – один регоче,

Може, навіть навпаки…

Це мені не до тямки.

Мама знов пита Івана:

• Що зображено іще?

Хто картину написав?

Наш Іван відповідав:

• Хто писав чи малював

Я цікавості не мав.

Нашу маму розпач  взяв:

- Поможіть, хлопчині з описом картини!

Проблемне запитання: Як допомогти хлопцеві?

ІV. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя. Сьогодні ми з вами будемо складати твір-опис за  картиною М. Приймаченко «Свято». Але спочатку дізнаємося про саму художницю.

Слайд № 1

Інтерактивний метод «Інтерв’ю »

Журналіст. Сьогодні у мене зустріч з народною художницею Марією Приймаченко.

Слайд №2

 Доброго дня, Маріє Арсентіївно, розкажіть нашим глядачам де і коли ви народилися, про вашу родину.

Марія Приймаченко. Слайд №3-4

Народилася я 1908 року в селі Болотня на Київщині, її батько, Авксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі у вигляді давньослов'янських стилізованих «головкатих» зображень. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання.  

Дитинство моє було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило мене не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір.

Журналіст. А як же Ви почали писати картини?

Марія Приймаченко. Слайд № 5

Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату… Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити. Дивувалися, радили вчитися.

Журналіст. Слайд №6

Талант Приймаченко помітили. Часто так трапляється,— і в цьому є вже якась своя закономірність,— що народних самородків «відкривають» професійні художники. Приймаченко відкрила — спочатку для себе, а потім і для всіх — киянка Тетяна Флору (у 60—70-х роках широку популяризацію творчості Приймаченко організував журналіст Г. Мєстечкін). У 1936 році Марію Авксентіївну запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва.

Марія Приймаченко. Слайд №7

Моя творчість стає різноманітнішою —малюю, вишиваю, захоплюються керамікою. У Державному музеї українського народного та декоративно-ужиткового мистецтва зберігаються  чудові керамічні глечики й тарелі цього періоду.

Журналіст. Яким Герасименко, визнаний майстер української кераміки, охоче передавав Приймаченко виготовлені ним різних форм вироби, а Приймаченко розписувала їх рудими лисичками, страшними звірами, крокуючими по стеблах полуниць блакитними мавпами і неповторними зеленими крокодилами, вкритими квіточками.

Є відомості й про те, що Марія Приймаченко виявила свій талант у галузі керамічної скульптури. На жаль, зберігся лише один витвір у цьому жанрі — «Крокодил».

Марія Приймаченко. За участь у виставці народного мистецтва 1936 року мене  нагороджують дипломом першого ступеня. З того часу  твори з незмінним успіхом експонуються на виставках у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі...

Журналіст. Талант художниці визнаний у світі. Я вам пропоную подивися на картини народної художниці.

Слайд. № 9-14

Одна з найкращих картин художниці – картина «Свято». Слайд № 15

Вчитель. (Учні разом з вчителем розглядають картини та коментують побачене.)

Як ви гадаєте, яке свято зображує художниця? Звісно, свято Івана Купала.

Фольклористи.

Івана Купала - це день літнього сонцевороту, що тепер сходиться з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі Хрестителя Господнього Івана, 24-го червня за старим календаре або 7-го липня — за новим.

 Існує вірування, що відходячи від «Купала», не можна оглядатися, щоб не догнала відьма, яка обов'язково є присутня на купальському грищі.

Вчитель.

 Також роблять ляльку з трави, надівають на неї дитячу сорочку, намисто й прив'язують до гілки клену. І ось ця лялька разом із гілкою називається «Марена».

Коли вже потоплять Купала й Марену, то дівчата тікають від хлопців, щоб ворожити. Звичайно, це вже буває пізньої ночі. Дівчата дістають з-за пазухи заздалегідь приготовлені свічі, запалюють, і кожна ліпить до свого вінка, а потім ті вінки пускають на воду, ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть десятки вінків із золотистими вогниками, віщуючи дівочу долю, дівчата в цей час ідуть понад річкою й співають.

Фольклористи

За переказами  саме в ніч на Івана Купала о І2 тій годині  ніби папороть розцвітає і блискуча квітка, як жарина, зразу ж падає на розстелену скатерку, яку треба швиденько звинути і заховати за пазуху. І той кому пощастить буде розуміти мову птахів та звірів, буде щасливий та багатий.

Науковці

Але ж папороть не цвіте. Папороть (Drjopteris filixß-mas) – це трав’яниста рослина заввишки 50-90 см. з великим дуже розсіченим листям, яке росте в тінистих і вологих місцях. Спорова, безквіткова.

Оскільки, більшість рослин розмножуються так: них розвиваються квіточки, які потім пиляться, щоб з’явилося насіння. Потім воно дозріває і  в кінці кінців із нього виростають нові рослини. Та що стосується мохів та папороті, вони замість квітів мікроскопічні спори, які замість насіння розлітаються за вітром. Саме тому рослина папороті ніколи не цвіте. І це народне вірування не має   наукового   підтвердження.  

V. Закріплення нового матеріалу

1). Колективна робота

Опрацювання пам’ятки «Як скласти опис картини»

1. Визначити жанр картини.

2. Розказати про задум автора.

3. Дати словесний образ побаченого:

       а) що зображено в центрі картини;

       б) що на задньому плані;

       в) які деталі використовує митець для підсилення враження від картини;

       г) як відображено предмети на картині.

4. Висловити своє ставлення до картини.

2). Творча робота

Усно опишіть  картину Марії Примаченко «Свято».

VІ. Підбиття підсумків

1. Дати відповідь на проблемне запитання, поставлене перед учнями на початку уроку.

2. Що нового ви дізналися на уроці?

VІІ. Оцінювання учнів

VІІІ. Домашнє завдання:

1) Записати опис картини М. Примаченко «Свято» до зошитів;

2) Підготувати зв’язну розповідь «Святкування  Івана Купала на Куп’янщині»

Список використаної літератури

1. Біляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови / О. М. Біляєв  //Дивослово. ─ №5. ─ с. 36 ─ 40.
      2. Воропай Олекса. Звичаї українського народу: Етногр. Нарис. – К.: «Велес», 2009. – 432 с

3. Стельмахович М.Г. Система роботи з розвитку зв’язного мовлення в 4-8 кл. – К.: Рад. школа, 1985.

4. Сучасний тлумачний словник  української мови: 100000 слів/  За ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД  «Школа», 2008. – 1008 с

5. Хочу все знати: Пер. з англ./ Текст А. Генері, Б. Уолпол та ін. – К.: Махагон-Україна, 2008. – 256.: іл.