Урок : Зв"язок людини і природи.Рух населення.Стани середньовічного суспільства.Феодалізм."

(Всесвітня історія 7 клас)

Тема:Зв"язок людини і природи.Рух населення.Стани середньовічного суспільства.Феодалізм.

Мета: називати основні стани суспільства, характеризувати основні ознаки середньовічного суспільства, станової монархії; порівнювати становище різних верств суспільства.

Поняття: «феод», «феодальна драбина», «стани», «станова монархія».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: І.О.Пометун Історія середніх віків: підруч. для 7­го кл. загальноосвіт. навч. закл. ., атлас, наочність, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Самостійна робота (додаток) (до 10 хв.), ключ – в, б, а, г.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Феодальна драбина

Робота з підручником

Опрацювати матеріал підручника і дати відповідь на запитання.

1. Хто стояв на верхівці васальної піраміди і був власником усієї

землі в державі?

2. Який зі станів середньовіччя не входив до васальної піраміди

і чому?

3. Якими були обов’язки сеньйора та васала?

4. Як ви розумієте вираз «Васал мого васала — не мій васал».

стани середньовічного суспільства

Робота з історичним джерелом

Ознайомтесь з віршем поета ХІІ ст. Етьєна Фужера і дайте відповідь на запитання.

Священика уділ за всіх молитися.

А рицаря на полі бою битися

І славою в борні покритися.

Обов’язки селян трудитися.

1. На які три стани ділилося середньовічне суспільство?

2. Які обов’язки покладалися на представників кожного стану?

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням ознайомитись з документом X–XI ст. про повинності залежного англійського селянина і потім скласти таблицю «Повинності селян».

Селянин протягом року щотижня повинен виконувати два дні таку роботу, яка йому буде запропонована як тижнева панщина, у період жнив — три дні тижневої панщини, а зі Стрітення до Великодня — три. Якщо він виконує візницьку повинність, нехай не працює в той час, коли його кінь перебуває поза двором.

До свята св. Михайла він повинен сплатити 10 пенсів і до свята св. Мартіна — 23 міри ячменя й двох курей, до Великодня — ягня або 2 пенси. І він повинен від свята св. Мартіна до Великодня сторожити панський загін, коли до нього дійде черга. І відтоді, коли перший раз восени орють, до свята св. Мартіна він повинен щотижня орати один акр і готувати насіння для посіву в коморі пана. Крім того, він повинен зорати три акри на прохання пана й два — за користування сіном. І він повинен сплатити свій пенс із вогнища.

Варіант заповнення таблиці

Панщина	Натуральний оброк	Грошовий оброк
Робота на полі та в господарстві сеньйора на перевезенні вантажів, ремонт доріг	Частина врожаю зернових, фрукти, овочі, птахи, яйця, ремісничі вироби, сіно, дрова	Гроші, отримані від продажу вироблених у господарстві продуктів

Розвиток середньовічних міст

Робота в групах

• 1-а група. Опрацювати п. 6 § , визначити,

які нові групи населення з’явилися після виникнення міст.

• 2-а група. Опрацювати п. 6 § ), з’ясувати, хто

такі дворяни, та визначити їхні основні заняття.

Повідомлення груп.

ІV. Закріплення знань учнів

Співвіднесіть поняття та їх визначення.

1 Стани	А Старший; людина, що володіє винятковим правом власності на землю
2 серв	Б ті, хто моляться
3 васал	В посадовець у графстві
4 сеньйор	Г ті, що воюють
5 духівництво	Д особисто залежний селянин
6 рицарство	Е людина, яка уклала з сеньйором договір і зобов’язана йому військовою службою
7 граф	Ж суспільні групи людей, що отримували у спадщину певні права та обов’язки на підставі закону

Відповідь: 1 Ж; 2 Д; 3 е; 4 А; 5 Б; 6 г; 7 В.

V. Домашнє завдання.

Прочитати§

Бенедикт VIII

Папа Римський (від лат. papa — Папа, батько; з грец. παπάς — патріарх, священик від грец. πατήρ — батько).[1] — або Понтифік — глава Католицької Церкви, єпископ Риму і голова держави Ватикан.

Чільний Папа Римський, Бенедикт XVI — 265-й за рахунком, якщо вести відлік від Апостола Петра.

Бенедикт VIII або Венедикт VIII(лат. Benedictus; †9 квітня 1024), сто сорок четвертий папа Римський (18 травня 1012 — 9 квітня 1024), народився у Римі у знатній сім'ї графів Тускульських (син Григорія, графа Тускульського і Марії, брат майбутнього папи Іоанна XIX), нащадок Феофілакта, як і папа Бенедикт VI. Боровся з антипапою Григорієм VI, який змусив Бенедикта утекти з Риму. Лише завдяки втручанню Генріха II Німецького Бенедикт VIII повернувся на папський престол. Папа 14 лютого 1014 року коронував Генріха II імператором Священної Римської імперії. Впродовж усього часу свого правління Бенедикт VIII підтримував дружні стосунки з імператором.

У ці часин сарацини відновили свої напади на Південну Італію, нормани також почали селитись на італійських землях. Папа намагався підтримувати мир в Італії, засуджував церковну симонію.

У 1020 році здійснив подорож до Німеччини для ведення консультацій з імператором щодо Візантійської загрози у Південній Італії. за підтримки фактичного правителя Риму та військового аристократа Іоанна Кресченція III. Деякі історики вважають, що Сергій IV був ляльковим правителем у руках Кресченція, інші, навпаки, стверджують про опір папи фактичному володарю Риму.

Вживав заходів до подолання голоду серед населення Риму. Існує припущення, що Сергій IV був убитий, адже він помер через тиждень після смерті свого покровителя Кресченція.

Лицар (пол. rусеrz, від нім. Ritter, «вершник»; лат. miles, caballarius, фр. chevalier, англ. knight, іт. cavaliere) — середньовічний шляхетський титул в Європі.

Лицарство виникло у франків в зв'язку з переходом в VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця середніх століть перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.Прообразом лицарів до певної міри є стан Еквітів (вершників) в Стародавньому Римі.

Принципова зміна способів ведення війни та організації суспільних відносин в Європі пов'язана з падінням Римської імперії під натиском кочівників зі сходу в ході Великого переселення народів у IV—VII століттях. Важке озброєння сарматської кінноти і довгий прямий меч із зварної сталі гуннської типу є очевидними прототипами озброєння середньовічних лицарів Європи. Оскільки саме кочівники (перш за все сармати і остготи) склали панівну верству суспільства після розпаду союзу під керівництвом гунів, першоджерелом відмінностей європейської лицарської культури Середньовіччя від культури античності логічно вбачати в кочовій культурі прибульців. Однак, зважаючи на їхню відносну нечисленність, знадобилися століття на поширення її впливу в ході синтезу з місцевою основою.

У франків, у збройних силах яких ще в VII столітті переважало піше військо, кінноту становили дружинники короля (антрустіони). Лицарство проявило себе у Франкській державі у першу чергу під час нападу арабів, які разом з християнськими комітатами Іберійського півострова, які перейшли на їхній бік, проникли і в Галлію. У Галлії вільним селянам було не під силу нести кінну службу у довгих походах, і Каролінгам для створення кінноти довелося спиратися на сеньйорат (на панів).

Потреба у вершниках при Карлі Мартеллі і його синах викликала роздачу церковних земель на умовах прекарія. Карл Мартелл роздавав церковні землі своїм дружинникам і вимагав від них кінної служби. Потім на тих же умовах почали роздавати і королівські землі, як бенефіції. З VIII в стані дружинників з'являються васси, васали. Вільна, але, через брак власності, нездатна до несення кінної служби людина могла, як васал, отримати бенефіції або, як осіла (Hintersasse) — ділянку орної землі. Наділення орною землею переслідувало господарські цілі, роздача бенефіцій — військові. У васальні відносини ставали почасти вільні люди, почасти невільні. Вільний ставав васалом шляхом коммендації (manibus iunctis se tradit) і приносив своєму сеньйору присягу на вірність (per sacramentum fidelitas promittitur).

Наприкінці VIII ст. присяга на вірність вимагається й від невільних (servi), які отримували бенефіції чи посади (ministeria) або ставали васалами. Карл Великий ще застосовував у своїх війнах піхоту. Людовік I і Карл II збирали в похід лише кінноту.

У Німеччині

У Німеччині міністеріали з XI століття становлять особливий стан дінстманнів (Dienstmannen), що стоять вище городян і вільного сільського населення, але нижче вільних лицарів. Ознакою їх невільного стану була неможливість кинути службу за бажанням. Переваги стану міністеріалів спонукали вільних, а з середини XII ст. навіть знаті, добровільно підкорятися сеньйорам на правах міністеріалів. Це підвищувало положення класу в громадській думці. Перше місце серед міністеріалів належало дінстманнам короля і духовних князів (Reichsdienstmannen), далі йшли міністеріали світських князів. Прелати, не рівні князям, і вільні феодали-не князі тримали, якщо і не дінстманнiв, то все-таки невільних лицарів, що стояли нижче міністеріалів. У південній та західній Німеччині такі milites (eigene Ritter) зустрічалися навіть на службі у тих же дінстманнiв. В Австрії та Штирії герцогським дінстманнам вдалося в другій половині XIII ст. зрівнятися з місцевою знаттю (вони стали Dienstherren), їх місце, як дінстманни, зайняли невільні лицарі (Eigenmannen). У північній Німеччині, де князі роздавали лени переважно дінстманнам, знать з середини XII ст. стала масами переходити в міністеріали. Право з'являтися в графському суді і бути шеффеном з середини XIII ст. скрізь визнане за дінстманнами. У XIV столітті цілком забуте їх невільне походження, пам'ять про яке до XV ст. збереглася для eigene Ritter. У XII ст. вільні лицарі і лицарі-міністеріали розрізнялися як ordo equestris maior et minor. Перехід нових шарів невільних класів або вільного, але не військового населення в лицарство був затриманий в середині XII ст. Починаючи з Гогенштауфенів, німецьке лицарство замикається в спадковий стан. Постанова Фрідріха I від 1156 р. (Constitutio de раси tenenda) забороняла селянам носити спис і меч, навіть купець не сміє оперізуватися мечем, а повинен прив'язувати його до сідла. Ця конституція вводить і поняття про лицарське походження (Ritterbürtigkeit), miles (вершник) має право на поєдинок, якщо може довести своє лицарське походження (quod antiquitus cum parentibus suis natione legitimus miles existat). Відповідно до «Саксонського Дзеркала», в істинного лицаря (von ridderes art) вже батько і дід повинні були бути лицарями. Інша конституція Фрідріха I (Constitutio contra incendiarios, 1187 — 88 рр.) забороняла синам священників, дияконів і селян оперізуватися мечем по-лицарськи.

Лицарські доблесті —

мужність (pronesse)

вірність(loyauté)

щедрість (largesse)

розсудливість (le sens)

витончене спілкування, куртуазність (courtoisie)

почуття честі, ґонору (honneur)

вільність (franchisse)

Лицарські заповіді

бути віруючим християнином

охороняти церкву і Євангеліє

захищати слабких

любити батьківщину

бути мужнім в битві

коритися і бути вірним сеньйору

говорити правду і тримати своє слово

берегти чистоту моралі

бути щедрим

боротися проти зла і захищати добро тощо

Селя́ни — багатозначне поняття що означає:

жителів сіл

жителів позаміських територій

люди, чиїм джерелом існування є праця на землі, зайнятість в сільському господарстві

історичний суспільний стан, або прошарок - «Селянство»

В дійсності всі ці значення тісно переплетені між собою, оскільки села це специфічний тип аграрних поселень жителі яких в більшості займаються сільським господарством. Таким чином селяни у вузькому значенні це люди зайняті безпосередньо роботою «на землі» які проживають в сільській місцевості, тобто як в селах так і в інших типи поселень — хуторах, висілки, селища міського типу. Під впливом специфічних умов соціально-економічного життя формуються специфічні світоглядні орієнтири. В них ярко представлені основні уявлення селянства. В широкому значенні цього слова селянами є також усі жителі сіл.

Додаток до уроку№4

Самостійна робота

_______________ _________

(Прізвище, ім’я учня) ( Дата виконання)

1. «Чорна смерть»- це

А)Лицар Б) монах

В) Чума Г) Холера

2. Велике переселення народів відбулось :

А) у І-ІІІ ст. Б) у ІV- VІІ ст.

В) у Х ст. Г) у ХV

3.Хто був головний у середньовічній сім’ї:

А) батька Б) мати

В) старший син Г) старша донька

4. Яка була тривалість життя середньовічного чоловіка:

А) 20-25 років Б) 25-30 років

В) 30-35 років Г) 40-45 років

5. Дайте визначення поняття:

Гетто – ____________________________________

____________________________________________________________________________________________

Міграція - _____________________________________

____________________________________________________________________________________________

6. Що стало причиною зменшення населення Європи у ХІІІ ст.?

_

Оцінка